Ухвала суду № 138862445, 10.08.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №2-4919/09

н/п 6/766/994/26

УХВАЛА

щодо заміни сторони виконавчого провадження

10 серпня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Хайдарової І.О.,

секретар судового засідання Валігурський Б.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" (ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 15), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) про заміну сторони виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Брайт Інвестмент» 26.05.2026 року звернулось до суду із заявою, у якій просив замінити стягувача ПАТ КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчих листах виданих в межах справи №2-4919.

Заява мотивована тим, що рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 11.12.2009 року у цивільній справі №2-4919 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ВАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 357198,64 грн, а також витрати по сплаті судового збору 1700 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 грн. На момент звернення з вказаною заявою про заміну сторони виконавчого провадження, детальна інформація про виконавчі провадження невідома, оскільки Товариство наразі не є стягувачем. Публічне акціонерне товариство «комерційний банк «Надра» згідно з договором № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, відступило права вимоги на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрофінансгруп». Згідно додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_ blank від 05.08.2020 року, ПАТ «КБ «Надра» відступило, а ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло права вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 804/6/05/2008/840к/3052 від 30 травня 2008. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», згідно з Договором № GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021 року, відступило права вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент». На підставі вищезазначеного договору ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником та новим кредитором. Згідно додатку № 1 до договору № GL48N718070_ blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021 року, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» відступило, а ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло права вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №804/6/05/2008/840к/3052 від 30 травня 2008. З огляду на викладене, просить замінити сторону виконавчого провадження у виконавчих листах.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 01.06.2026 року справу прийнято до провадження та призначено судовий розгляд.

В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомляли. Представник заявника у прохальній частині заяви просив проводити розгляд справи у відсутність.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Дослідивши матеріали заяви, додані документи, встановлено наступне.

Рішенням Комосомольського районного суду м. Херсона від 11.12.2009 року у справі №2-4919/09 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором у сумі 357198,64 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

05 серпня 2020 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, за умовами якого до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги до позичальників за кредитними договорами, зазначеними у Додатку №1 до договору.

Згідно копії реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, Додаток №1 до Договору № GL48N718070_blank про відступлення права вимоги від 05.08.2020 року до ТОВ ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 804/6/05/2008/840к/3052 від 30 травня 2008 року.

17 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_08, за умовами якого до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги до позичальників за кредитними договорами, зазначеними у Додатку №1 до договору.

Згідно копії реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються, Додаток №1 до Договору № GL48N718070_blank_08 про відступлення права вимоги від 17.08.2021 року до ТОВ «Брайт Інвестмент» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 804/6/05/2008/840к/3052 від 30 травня 2008 року.

Жодних відомостей щодо відступлення права вимоги до боржника ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Згідно пошуку за реквізитами боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що відкриті виконавчі провадження відсутні.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вбачається з практики Європейського Суду з прав людини.

В п.п.40 і 41 рішення ЄСПЛ "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997 року зазначається, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду". Ефективний захист сторони у такому судовому процесі та відновлення законності передбачають, що адміністративні органи зобов`язані виконати рішення цього суду. У зв`язку з цим Суд зазначає, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 стороні на судовому етапі, втрачають свою мету.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин першої, другої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із зміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктивний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України, частиною першою якої встановлено, що у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Тобто процесуальне правонаступництво передбачає перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Відповідно до частини першої статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК України, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватися скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документу, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Проте разом із тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом.

Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21).

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, відтак потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим.

Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.

За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) зазначила, що особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але, разом з тим, ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством.

Матеріали цивільної справи №2-4919/09 не містять жодних відомостей про видачу виконавчого листа, звернення попереднього стягувача до суду із заявою про його видачу тощо.

Жодних відомостей щодо видачі судом, отримання первісним стягувачем виконавчих листів у цій справі, перебування їх на виконанні (закінчення, повернення тощо з підстав, передбачених Законом України "Про виконавче провадження") матеріали справи не містять.

Рішення суду від 11.12.2009 року набрало законної сили 22.12.2009 року.

Заявником також жодних відомостей щодо наявності виконавчого листа суду не надано.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про неможливість заміни сторони виконавчого провадження за вказаних обставин.

Заміна сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані; саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом; суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України; стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

ТОВ «Брайт Інвестмент» звертаючись до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому листі не надало доказів існування виконавчого провадження чи потенційної можливості його відкриття, видачі виконавчого листа.

За встановлених обставин, враховуючи, що правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, потенційної можливості його відкриття судом не встановлено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвала в повному обсязі складена 10.08.2026 року.

Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 353, 354, 442 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Брайт Інвестмент" (ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 9), заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Надра" (ЄДРПОУ 20025456, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 15), ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Дніпрофінансгруп" (ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, буд. 2, оф. 205) про заміну сторони виконавчого провадження відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку учасниками справи до Херсонського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

СуддяІ. О. Хайдарова