Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 583/2471/26
2/583/1353/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №8 в м. Охтирка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, третя особа: Друга охтирська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ВСТАНОВИВ:
19.05.2026 представниця позивачки звернулася до суду із зазначеним позовом, згідно з яким просить визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги вмотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на усе належне останній майно. Оскільки позивачка фактично проживала разом з матір`ю та знала, що на її ім`я матір склала заповіт, то вважала, що прийняла спадщину після смерті матері та може в будь-який час звернутися до нотаріуса стосовно оформлення спадщини. Окрім того, після смерті ОСОБА_2 позивачка перебувала у пригніченому та стресовому стані, тяжко переживала втрату близької людини, а тому не звернулася у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, що і стало підставою звернення до суду.
20.05.2026 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
17.06.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області задоволено клопотання представниці позивачки про витребування доказів.
20.07.2026 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду з викликом учасників справи.
Позивачка та її представниця у судове засідання не з`явилися, представниця позивачки надала заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений у встановленому порядку, правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі.
У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши позицію учасників справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 27.10.2025 виконавчим комітетом Чернеччинської сільської ради Охтирського району Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ясенове Охтирського району Сумської області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено актовий запис №134 (а.с. 6).
За життя, 08.08.2024 ОСОБА_2 склала заповіт, яким все своє майно, яке на день смерті буде їй належати, де б воно не знаходилося та на яке вона за законом буде мати право, заповіла ОСОБА_1 (а.с. 8).
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.01.1959 міським РАГС м. Томськ, та свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 02.09.1979 Чернеччинською сільською радою Охтирського району Сумської області, вбачається, що ОСОБА_2 доводилася ОСОБА_1 матір`ю (а.с. 5).
Відповідно до довідки №226, виданої 04.05.2026 Чернеччинською сільською радою Охтирського району Сумської області, ОСОБА_2 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).
Згідно з довідкою №236, виданою 08.05.2026 Чернеччинською сільською радою Охтирського району Сумської області, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , але фактично проживає в домогосподарстві за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з 24.02.2022 по теперішній час (а.с. 10).
Листом від 05.05.2026 №438/02-14, за підписом державного нотаріуса Другої охтирської державної нотаріальної контори Воропая В.В., позивачці на її звернення роз`яснено про відсутність підстав для прийняття заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з пропуском шестимісячного строк для звернення із такою заявою (а.с. 7).
За інформацією, наданою завідувачем Другої охтирської державної нотаріальної контори Воропаєм В.В., вих. №712/02-16 від 08.07.2026, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , до нотаріальної контори спадкоємці із заявами про прийняття та/чи відмову від спадщини не зверталися, спадкова справа не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися (а.с. 29).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
В ч. 1, 2 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строку шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Положеннями ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Як роз`яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
З аналізу вказаних положень ЦК України вбачається, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Перевагою в процесі визначення поважності причин пропуску Верховний Суд визначає незначний часовий проміжок між закінченням строку прийняття спадщини та подачею позовної заяви про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та вказує, що це є підставою для задоволення таких вимог (постанова Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року, судова справа №681/203/17-ц, провадження №61-26164св18).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка зазначає, що вона не звернулася в межах визначеного законом строку до нотаріальної контори за прийняттям спадщини після смерті матері ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що вважала, що прийняла цю спадщину, так як фактично проживала разом зі спадкодавицею, яка до того ж склала на її ім`я заповіт.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що пропущений позивачем строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним, а також те, що спір щодо спадкового майна відсутній, суд вважає причини пропуску звернення із заявою про прийняття спадщини поважними.
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2,5,10-13, 76-81, 258, 259, 264, 265, 273, 280-282, 315, 354,355 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Ясенове Охтирського району Сумської області.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко
Судове рішення № 138862182, Охтирський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 07.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 583/2471/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: