Ухвала суду № 138861902, 10.08.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 серпня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/3545/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №340/3545/25 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у період з 29.01.2020 по 18.07.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, розрахованих із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу відповідний перерахунок та виплату з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

21.11.2025 вказане рішення суду набрало законної сили.

07.04.2026 Кіровоградським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №340/3545/25.

30.07.2026 представник позивача звернулася до суду із заявою про встановлення судового контролю, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду від 17.09.2025, зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом тридцяти календарних днів подати звіт про його виконання, а у разі неподання звіту або встановлення факту невиконання рішення - вирішити питання про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішення суду виконано лише в частині проведення нарахування, тоді як виплата належних сум не здійснена. Посилається на лист Військової частини НОМЕР_1 від 29.04.2026 №4837, у якому відповідач повідомив про направлення заявок на виділення бюджетного фінансування та про здійснення виплати після надходження коштів. Водночас тривале невиконання рішення у частині виплати свідчить про необхідність застосування судового контролю.

Ухвалою суду від 31.07.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №340/3545/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши подану заяву та матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частин першої та другої статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні.

У зв`язку із зазначеним суд вважає за можливе провести розгляд окремого процесуального питання щодо встановлення судового контролю у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою - четвертою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановлення судового контролю шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується за наявності об`єктивних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами. Вказаний механізм не є автоматичним наслідком самого факту невиконання рішення на певну дату.

За змістом правових висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а, підставою для застосування судового контролю є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Аналогічний підхід висловлено у постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №640/3719/18 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №826/9960/15.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Таким законом є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII). Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених законом випадках на приватних виконавців.

Приписами статті 63 Закону №1404-VIII визначено спеціальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії. Виконавець після закінчення строку для добровільного виконання перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення штрафу, у якій також зазначає вимогу виконати рішення протягом 10 робочих днів та попереджає про кримінальну відповідальність. Після закінчення цього строку виконавець повторно перевіряє виконання рішення.

У разі повторного невиконання без поважних причин рішення виконавець, залежно від характеру рішення, надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає інших передбачених законом заходів примусового виконання.

Отже, законодавством про виконавче провадження державного виконавця наділено достатніми повноваженням та засобами впливу на боржника, спрямованих на забезпечення фактичного виконання рішення суду, у тому числі шляхом перевірки його виконання, накладення штрафів, повторної перевірки та звернення до органу досудового розслідування.

Як встановлено судом, 18.06.2026 постановою головного державного виконавця Звягельського відділу державної виконавчої служби у Звягельському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №81293771 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. Боржнику встановлено строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Однак матеріали заяви не містять доказів того, що передбачені Законом №1404-VIII заходи примусового виконання були вжиті державним виконавцем у повному обсязі та не дали результату.

Зокрема, заявником не надано суду відомостей про результати перевірки державним виконавцем виконання рішення після спливу встановленого боржнику строку, про винесення постанови про накладення штрафу, повторну перевірку виконання, застосування інших заходів примусового характеру чи направлення повідомлення до органу досудового розслідування. Так само відсутні докази того, що державний виконавець відмовився або ухиляється від вчинення передбачених законом виконавчих дій або що такі дії виявилися неефективними.

Та обставина, що станом на дату звернення із заявою рішення суду не виконано у повному обсязі, не свідчить про неефективність механізму примусового виконання та не доводить, що без додаткового судового контролю рішення залишиться невиконаним.

Наявність відкритого виконавчого провадження не виключає можливості встановлення судового контролю, однак для цього мають бути встановлені конкретні обставини, які свідчать про недостатність або безрезультатність загального механізму примусового виконання.

У цій справі таких обставин заявником не наведено та належними доказами не підтверджено.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, заявник повинен навести аргументи на підтвердження необхідності вжиття саме такого процесуального заходу та подати докази існування реального ризику подальшого невиконання рішення за відсутності контролю суду. Самого посилання на невиплату нарахованих сум за наведених обставин для такого висновку недостатньо.

За таких обставин судом не встановлено об`єктивних, підтверджених належними та допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних додаткових зусиль, а загальний порядок виконання судового рішення не дав результату.

Враховуючи, що виконавче провадження відкрито 18.06.2026, державний виконавець має достатньо передбачених законом засобів для забезпечення виконання рішення, а докази того, що застосування цих засобів не дало або об`єктивно не може дати належного результату, відсутні, суд дійшов висновку про відсутність на даний час підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №340/3545/25.

На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 243, 248, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.09.2025 у справі №340/3545/25 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК