Рішення № 138861658, 10.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 року м. Київ № 320/12927/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Таращанської міської ради

до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Таращанська міська рада з позовом до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд: визнання протиправним та скасування постанову від 21.09.2021 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Таращанська міська рада виконала рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 № 320/9378/20 до відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1. Проте, відповідачем протиправно спірною постановою накладено на позивача штраф у розмірі 10200 грн за невиконання рішення суду. Позивач наголосив, що перед прийняттям спірної постанови відповідачем не було вчинено дії, які спрямовані на перевірку виконання рішення та не з`ясовував наявність або відсутність поважних причин невиконання рішення і обов`язку виконання дій. Не погоджуючись з постановою відповідача, позивач оскаржив її до суду. На думку позивача, вказані дії відповідача є протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси.

Судом (головуючий-суддя Журавель В.О.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

Протокольною ухвалою суд (головуючий-суддя Журавель В.О.) ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями на виконання розпорядження керівника апарату адміністративна справа № 320/12927/21 передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Пановій Г.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження судді Панової Г.В.

Відповідач проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. Зазначив, що позивач виконав судове рішення лише в частині. Таким чином, позивач не виконав судове рішення повінстю та вимоги судового виконавця, у зв`язку з чим було прийнято постанову про накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 320/9378/20 було задоволено позов ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області та зобов`язано Таращанську міську раду Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про забезпечення реалізації визначеного законом права на набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності шляхом виділення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в межах міста Тараща Київської області: землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,08 га та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

Вказане рішення набрало законної сили та 06.07.2021 видано виконавчий лист у справі № 320/9378/20.

10.08.2021 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нікітіною М.О. прийнято постанову від 10.08.2021 про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 на підставі вказаного виконавчого листа.

27.07.2021 на позачерговій сесії Таращанської міської ради VIII скликання на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 було повторно винесено на розгляд клопотання ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , однак у зв`язку з тим, що Таращанська міська рада є колегіальним органом та з причин недостатньої кількості голосів депутатів ради, рішення прийнято не було.

Крім того, зазначене клопотання повторно виносилось на розгляд чергової сесії, яка відбулась 27.08.2021, проте рішення в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою не прийнято.

20.08.2021 листом № 3068/21 Таращанська міська рада повідомила головного державного виконавця про фактичне виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі № 320/9378/20 до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

08.09.2021 на адресу позивача надійшла постанова від 30.08.2021 № НОМЕР_1 про накладення штрафу у зв`язку з невиконанням рішення суду у розмірі 5 100,00 грн.

10.09.2021, позивачем повторно було направлено лист державному виконавцю та повідомлено, що рішення суду виконано в добровільному порядку в частині розгляду клопотання ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 до відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2.

У подальшому відповідачем прийнято постанову від 21.09.2021 № НОМЕР_1 про накладення на відповідача штрафу у розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 16 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

За рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження (ч. 1 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частиною 2 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Згідно ч. 4 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі, встановлено ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» згідно якої у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина перша).

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга).

Приписами ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Таким чином, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього обов`язку. При цьому застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

За своєю природою штраф - це міра адміністративної відповідальності. Штрафи представляють собою грошові стягнення, тобто є обтяженням майнового характеру для учасників виконавчого провадження, яку можуть накладатися лише за винні дії чи бездіяльність.

Водночас, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України «Про виконавче провадження» можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Як вбачається з матеріалів справи головним державним виконавцем було накладено на Таращанську міську раду штраф у розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду від 20.04.2021 у справі № 320/9378/20, яким було задоволено позов ОСОБА_1 до Таращанської міської ради Київської області та зобов`язано Таращанську міську раду Київської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про забезпечення реалізації визначеного законом права на набуття права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель комунальної власності шляхом виділення ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 в межах міста Тараща Київської області: землі житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,08 га та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 .

За твердженнями позивача, Таращанською міською радою не виконано рішення Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2021 у справі 320/9378/20 в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 , оскільки недостатньо кількості голосів депутатів. Також посилається на те, що Таращанська міська рада є колегіальним органом.

Суд не приймає до уваги твердження представника Таращанської міської ради щодо наявності поважних причин, які унеможливили виконання рішення боржником, оскільки доводи позивача, викладені у позовній заяві не містять жодного викладення поважних причин невиконання рішення суду. Крім того поважними визнаються ті причини або обставини, які дійсно створюють перешкоди у виконанні судового рішення, зокрема, обставини непереборної сили. Водночас про такі позивачем у позовній заяві наведено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Згідно ч. 4 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» наступні сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.

Частиною 10 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (ч. 1 та ч. 2 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно приписів ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради.

Суд погоджується з доводами позивача у тій частині, що Таращанська міська рада за своєю правовою природою є колегіальним органом, а вирішення питань, віднесених до її виключної компетенції, здійснюється шляхом прийняття відповідного рішення на пленарному засіданні ради більшістю депутатів від її загального складу.

Водночас, колегіальний характер органу місцевого самоврядування та встановлений законом порядок прийняття ним рішень не змінюють принципу обов`язковості судового рішення та не звільняють такий орган від його виконання.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Аналогічна імперативна норма закріплена у частині другій статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання, зокрема, всіма органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами на всій території України.

Наведені норми не встановлюють будь-яких винятків залежно від одноособового чи колегіального характеру суб`єкта, на якого судовим рішенням покладено відповідний обов`язок.

Отже, необхідність прийняття рішення шляхом голосування депутатів визначає лише внутрішній, встановлений законом спосіб реалізації повноважень міської ради, однак не може розглядатися як самостійна обставина, що усуває обов`язок боржника виконати судове рішення або виключає передбачені законом наслідки його невиконання.

При цьому законодавець прямо пов`язує невиконання боржником без поважних причин рішення, яке зобов`язує його вчинити певні дії, із застосуванням заходів юридичної відповідальності, передбачених статтями 63 та 75 Закону України «Про виконавче провадження», а тому сам по собі статус боржника як колегіального органу не усуває можливості застосування до нього встановлених законом заходів відповідальності за невиконання судового рішення.

Крім того, рішення яке набрало законнної сили та підлягає до виконання саме радою як колегіальним органом, має бути виконано відповідачем (боржником) в обов`язковому порядку. Водночас, доказів виконання рішення у відповідності до його резолютивної частини відповідачем ані державному виконавцю, ані суду не надано.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами. 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно, суд дійшов висновку, що постанова від 21.09.2021 № НОМЕР_1 про накладення штрафу є обгрунтованою та скасуванню не підлягає.

Отже, враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-247, 287 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .

Суддя Панова Г. В.