Рішення № 138860754, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокуСправа №160/15558/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Закритого акціонерного товариства «АВТОСЕРВІС» про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «АВТОСЕРВІС» (далі ЗАТ «АВТОСЕРВІС», відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг з Закритого акціонерного товариства «АВТОСЕРВІС» до бюджету у розмірі 577 577,59 грн шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків відповідача обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 577 577,59 грн. Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 577 577,59 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями. Інформація щодо оскарження вищенаведених податкових повідомлень-рішень у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України (далі ПК України), у зв`язку з несплатою ЗАТ «АВТОСЕРВІС» у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 ПК України, у зв`язку із несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, сформована податкова вимога 17.12.2025 №0043828-1305-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв`язку. У зв`язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 10.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Судом направлено копію ухвали про відкриття провадження на податкову адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ЗАТ «АВТОСЕРВІС» (узвіз Лоцманський, 10, м. Дніпро, 49010), проте конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Враховуючи норму частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.

Відповідач суду відзив на позов не надав.

На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що ЗАТ «АВТОСЕРВІС» перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що станом на день ухвалення рішення у цій справі за відповідачем рахувався податковий борг у загальному розмірі 577 577,59 грн.

Заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 577 577,59 грн.

03.10.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення форми «ПС» №0550990714, яким нараховано відповідачу штрафні санкції з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 2 720,00 грн.

03.10.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області винесло податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0550960714, яким визначило відповідачу до сплати податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 574 857,59 грн (сума грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями 496 136,46 грн, сума грошового зобов`язання за штрафними санкціями 78 721,13 грн).

Означені податкові повідомлення-рішення направлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області на податкову адресу відповідача, втім до контролюючого органу повернувся конверт з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

17.12.2025 ГУ ДПС у Дніпропетровській області виставлено податкову вимогу відповідачу форми «Ю» №00043828-1305-0436 на суму 577 577,79 грн.

Означену податкову вимогу направлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області на податкову адресу відповідача, втім до контролюючого органу повернувся конверт з відміткою поштової установи «адресат відсутній за вказаною адресою».

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми податкового боргу в сумі 577 577,59 грн та доказів оскарження податкового повідомлення-рішення надано не було.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 58.1. ПК України, у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V ПК України, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 56.1. статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень до суду не надано.

Згідно із пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Доказів сплати відповідачем податкових зобов`язань до суду не надано.

Згідно з підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За наведених обставин, податкові зобов`язання набули статусу податкового боргу.

Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.

На підставі пункту 59.5. статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідачу 17.12.2025 виставлено податкову вимогу форми «Ю» №00043828-1305-0436 на суму 577 577,79 грн.

Згідно із підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Керуючись підпунктами 95.1.-95.3 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 577 577,59 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з відсутністю таких витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; реєстраційний ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) до Закритого акціонерного товариства «АВТОСЕРВІС» (адреса: узвіз Лоцманський, 10, м. Дніпро, 49010; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 32192911) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути податковий борг із Закритого акціонерного товариства «АВТОСЕРВІС» до бюджету у розмірі 577 577 (п`ятсот сімдесят сім тисяч п`ятсот сімдесят сім) гривень 59 копійок шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар