Рішення № 138860714, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокуСправа №160/35874/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфі Трейд" до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення та припису,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487, місцезнаходження: 49100, м. Дніпро, бульвар Слави, буд. 6-Б, к. 413) до Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40346926, місцезнаходження: 10002, м. Житомир, вул. Вороного Юрія, буд. 55), в якій позивач просить:

Визнати протиправним та скасувати Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 039 від 27.11.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення порушень № 16 від 27.11.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірні інформаційні матеріали є цінниками та елементами оформлення місця торгівлі, розміщені всередині торговельної зали магазину безпосередньо над відповідними товарами, а тому в силу частини 7 статті 8 та пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про рекламу» рекламою не вважаються. Позивач зазначає, що ці носії не містять закликів до придбання товару, а лише повідомляють найменування товару, його попередню та нову ціну і розмір знижки, тоді як строк дії знижки визначений наказом про проведення акції «Знижкодень», розміщеним у куточку споживача, та додатково доводиться до відома споживачів продавцями-консультантами. Крім того, позивач посилається на те, що захід контролю здійснено без будь-яких розпорядчих документів, без пред`явлення посвідчення (направлення) та без складення акта, всупереч вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V і мораторію, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 № 303, а Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 08.09.2025 № 952, є відомчим актом і не може бути підставою для здійснення контролю та визначення його процедури (стаття 19 Конституції України).

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - строк для подання відповіді на відзив у порядку статті 163 КАС України.

Відповідач подав відзив, у якому просив у задоволенні позову відмовити. Позиція відповідача полягає в тому, що спірні носії за змістом, формою подання та метою поширення мають ознаки реклами у розумінні статті 1 Закону України «Про рекламу», адресовані невизначеному колу споживачів і не можуть ототожнюватися з цінниками, а відсутність у них відомостей про дату початку і закінчення дії знижки є порушенням частини 4 статті 8 цього Закону; контроль здійснено в межах повноважень, визначених статтею 26 Закону України «Про рекламу», Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693, та Законом України «Про адміністративну процедуру», тоді як Закон № 877-V є загальним і до спірних відносин не застосовується; штраф накладено в межах, передбачених частиною 7 статті 27 Закону України «Про рекламу», а припис має превентивний характер і не обмежує господарську діяльність позивача.

Позивач подав відповідь на відзив, а відповідач - заперечення на відповідь на відзив, у яких сторони підтримали раніше викладені позиції. 16.01.2026 позивач подав письмові пояснення щодо заперечень, у яких, крім іншого, зазначив, що Закон України «Про рекламу» та Порядок № 693 не наділяють суб`єкта владних повноважень правом виносити припис як самостійний захід примусового впливу на суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Згідно з частиною 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) здійснює роздрібну торгівлю, зокрема через магазин «COMFY», розташований у приміщенні торговельно-розважального центру «Глобал» за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд. 77.

06.11.2025 посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області здійснено контроль за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами, під час якого із застосуванням відеореєстратора зафіксовано розміщені в магазині «COMFY» інформаційні носії. При вході до магазину на утримувачах (стійках) розміщено три двосторонні плакати, на яких зазначено «НАЙ-НАЙ КРАЩ», найменування товару, розмір знижки та співвідношення нової і попередньої ціни, а саме: «ТЕП ковдра зимова», «ЗНИЖКА - 50 %», «669 грн./333 грн.»; «Biltex подушка стандартна», «ЗНИЖКА - 53 %», «419 грн./199 грн.»; «Luminarc набір склянок», «ЗНИЖКА - 50 %», «199 грн./99 грн.». У торговельній залі магазину над одним із стелажів з товарами розміщено носій із зображенням товару (сковороди) та написами «TEFAL», «ЗНИЖКИ до - 50 %», «НА ПОСУД TEFAL З ПЕРЕРОБЛЕНОГО АЛЮМІНІЮ». Дати початку і закінчення дії знижки на зазначених носіях не наведено. Як зафіксовано у протоколі слухання у справі та не заперечується сторонами, розміщений поруч четвертий плакат на утримувачі містить відповідну інформацію про знижки, оформлену з дотриманням вимог законодавства, а весь товар у магазині оформлений цінниками.

За результатами контролю посадовою особою Головного управління складено протокол про порушення законодавства про рекламу від 06.11.2025 № 041 та 06.11.2025 прийнято рішення № 041 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Листом від 11.11.2025 № 3934/05-01/СГ відповідач направив позивачу вимогу щодо надання документів та повідомлення про розгляд справи, якою вимагав надати достовірну інформацію про вартість розповсюдженої реклами з підтверджуючими документами та письмові пояснення у строк до 27.11.2025, а також повідомив про розгляд справи 27.11.2025 об 11:00 за адресою: м. Житомир, вул. Вороного Юрія, буд. 55, кабінет 54. До вимоги долучено фотофіксацію носіїв на 5 аркушах; протокол від 06.11.2025 № 041 до вимоги долучено не було.

Листом від 26.11.2025 № 2316/12-00/25, зареєстрованим відповідачем за вхідним №9114/СГ від 26.11.2025, позивач надав письмові пояснення, в яких зазначив, що спірні зображення є цінниками та елементами оформлення місця торгівлі, а також повідомив, що робіт чи послуг з виготовлення і розповсюдження цінників та з оформлення місць торгівлі не замовляв, у зв`язку з чим надав довідку про собівартість виготовлення цінника з калькуляцією, за якою собівартість виготовлення одного цінника становить 1 грн 51 коп. без ПДВ.

27.11.2025 розгляд справи відбувся без участі позивача, про що складено протокол слухання у справі про порушення законодавства про рекламу № 050.

27.11.2025 відповідачем прийнято рішення № 039 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, яким ТОВ «КОМФІ ТРЕЙД» визнано винним у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами в частині розповсюдженої реклами, у змісті якої реклама не містить відомостей про дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, що є порушенням вимог частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу», та за порушення вимог частини 4 статті 8, на підставі абзацу 5 пункту 1 частини 2 статті 27, відповідно до частини 7 статті 27 Закону України «Про рекламу» накладено штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5083,00 грн.

Того ж дня, 27.11.2025, відповідачем винесено припис № 16 про усунення порушень, яким позивача зобов`язано усунути виявлені порушення вимог частини 4 статті 8 Закону України «Про рекламу» шляхом приведення розповсюдження реклами у відповідність із вимогами законодавства у сфері реклами в строк до 19.12.2025 та письмово повідомити Головне управління про виконання припису в той самий строк. У приписі зазначено, що його винесено, керуючись частиною 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» та Положенням про Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, затвердженим наказом Держпродспоживслужби від 08.09.2025 № 952.

Листом від 28.11.2025 № 4119/05-04/СГ рішення № 039 від 27.11.2025 та припис № 16 від 27.11.2025 направлено позивачу.

Не погоджуючись із зазначеними рішенням та приписом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи справу по суті, надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, які виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, є Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996 № 270/96-ВР (далі - Закон № 270/96-ВР).

Відповідно до частини 4 статті 8 Закону № 270/96-ВР реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки.

Наведена норма встановлює вимоги до змісту реклами, а тому підлягає застосуванню виключно за умови, що відповідний інформаційний носій є рекламою у розумінні Закону №270/96-ВР. Отже, ключовим для вирішення спору є питання про правову природу спірних носіїв.

Частиною 7 статті 8 Закону № 270/96-ВР встановлено, що розміщення інформації про виробника товару та/або товар у місцях, в яких цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці не вважається рекламою. Не вважається рекламою показ інформації про виробника товару та/або товар у процесі оформлення споживачем придбання такого товару на веб-сайтах інтернет-магазинів у мережі Інтернет, через які цей товар реалізується чи надається споживачам.

Із наведеної норми випливає, що для виведення інформації з-під дії законодавства про рекламу визначальними є два критерії: зміст інформації, якою є інформація про виробника товару та/або про сам товар, і місце її розміщення, яким є місце, в якому цей товар реалізується чи надається споживачам, у тому числі елементи обладнання та/або оформлення місць торгівлі. Наявність обох цих ознак виключає кваліфікацію відповідного носія як реклами, а отже, унеможливлює й застосування до нього вимог частини 4 статті 8 Закону №270/96-ВР.

У цій справі обидві ознаки наявні. Як убачається зі змісту протоколу слухання у справі № 050 від 27.11.2025, рішення № 039 від 27.11.2025 та припису № 16 від 27.11.2025, усі спірні носії розміщені всередині приміщення магазину «COMFY»: три плакати на утримувачах (стійках) - при вході до магазину, тобто в самій торговельній залі, а четвертий носій - безпосередньо над стелажем з відповідним товаром. За змістом ці носії відтворюють найменування товару («ТЕП ковдра зимова», «Biltex подушка стандартна», «Luminarc набір склянок», посуд «TEFAL»), його попередню та нову ціну і розмір знижки, тобто містять саме інформацію про товар. Товар, якого стосується ця інформація, реалізується безпосередньо в цьому ж місці, що відповідачем не заперечується і прямо зафіксовано в його ж документах, де вказано, що весь товар у магазині оформлений відповідними цінниками.

Використання при розміщенні такої інформації яскравої графіки, контрастних кольорів, великого шрифту чи напису «НАЙ-НАЙ КРАЩ» само по собі не змінює її правової природи, оскільки частина 7 статті 8 Закону № 270/96-ВР виводить з-під поняття реклами розміщення інформації про товар у місці його реалізації, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, не ставлячи це в залежність від способу графічного оформлення такого розміщення.

Цей висновок узгоджується і з визначенням внутрішньої реклами. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону № 270/96-ВР внутрішня реклама - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються.

Таким чином, законодавець прямо вилучив місця торгівлі зі сфери внутрішньої реклами саме в частині інформації про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються. Тим часом і в рішенні № 039 від 27.11.2025, і в приписі № 16 від 27.11.2025, і в протоколі слухання у справі № 050 від 27.11.2025 спірні носії кваліфіковано як внутрішню рекламу, розміщену всередині будинку, «що передбачено вимогами п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про рекламу»». Отже, оскаржувані акти обґрунтовують кваліфікацію носіїв як реклами через норму, яка за своїм змістом виключає з поняття внутрішньої реклами саме той випадок, що мав місце у цій справі, - розміщення в місці торгівлі інформації про товари, які безпосередньо в цьому місці продаються.

За таких обставин суд доходить висновку, що спірні носії не є рекламою у розумінні Закону № 270/96-ВР, а є інформацією про товар, розміщеною в місці його реалізації, у тому числі на елементах обладнання та оформлення місця торгівлі. Відповідно, вимоги частини 4 статті 8 Закону № 270/96-ВР до них не застосовуються, а висновок відповідача про вчинення позивачем порушення, передбаченого цією нормою, є безпідставним. Оскільки відсутня подія порушення, відсутні й підстави для застосування до позивача відповідальності, передбаченої абзацом 5 пункту 1 частини 2 та частиною 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР.

Додатково суд зазначає, що Закон № 270/96-ВР не встановлює вимог ані щодо місця розміщення відомостей про умови знижки в межах самого рекламного носія, ані щодо співвідношення розміру такого тексту з розміром носія, на відміну від спеціальних вимог, передбачених цим Законом для реклами лікарських засобів та алкогольних напоїв (статті 21, 22 Закону № 270/96-ВР). Крім того, рішення про накладення штрафу за ненадання відомостей про вартість розповсюдження реклами є похідним і не може існувати за відсутності основного порушення. Аналогічний висновок викладено в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2026 року у справі № 520/25848/25. Наведене має субсидіарний характер, оскільки підставою для задоволення позову є встановлена судом обставина, що спірні носії не є рекламою в силу частини 7 статті 8 Закону № 270/96-ВР.

Суд додатково зазначає, що ані рішення № 039 від 27.11.2025, ані припис № 16 від 27.11.2025 не містять відомостей про дату і час здійснення контролю, за наслідками якого їх прийнято, а також про посадову особу, яка такий контроль здійснювала, і про документ, на підставі якого вона діяла. Зазначені акти обмежуються загальним посиланням на здійснення контролю «посадовими особами Головного управління», що не дає змоги встановити ані момент виявлення обставин, які стали підставою для притягнення позивача до відповідальності, ані обсяг повноважень особи, яка їх зафіксувала.

Окремої оцінки потребує припис № 16 від 27.11.2025. Як зазначено в самому приписі, його винесено з посиланням на частину 2 статті 26 Закону № 270/96-ВР та на Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 08.09.2025 № 952. Разом з тим частина 2 статті 26 Закону №270/96-ВР визначає обов`язок рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами надавати на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення, та обов`язок таких органів повідомляти про розгляд справ не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи. Ця норма не встановлює ані порядку винесення припису про усунення порушень законодавства про рекламу, ані вимог до його змісту, строків виконання та наслідків невиконання.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 (далі - Порядок № 693), на який відповідач посилається як на процедурну основу своїх дій, передбачає складення та прийняття у справі про порушення законодавства про рекламу протоколу про порушення законодавства про рекламу, рішення про початок розгляду справи, протоколу слухання у справі та рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. Такого документа, як припис про усунення порушень, Порядок № 693 не передбачає.

Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Житомирській області, затверджене наказом Держпродспоживслужби від 08.09.2025 № 952, є відомчим актом центрального органу виконавчої влади. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відомчий акт не може створювати для суб`єкта владних повноважень компетенцію, не встановлену законом, а тому не може бути самостійною правовою підставою для винесення обов`язкового для виконання припису, яким на суб`єкта господарювання покладаються додаткові обов`язки у визначений строк. З огляду на це припис № 16 від 27.11.2025 прийнято поза межами повноважень, наданих відповідачу законом, і він підлягає скасуванню також і з цієї підстави.

Крім того, згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія). Відповідач застосував до позивача штраф у розмірі 299 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за частиною 7 статті 27 Закону № 270/96-ВР, тобто фактично в максимальному розмірі, передбаченому цією нормою (до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), пославшись на неможливість встановлення вартості реклами. При цьому позивач до розгляду справи надав відповідачу довідку про собівартість виготовлення цінника з калькуляцією, за якою собівартість виготовлення одного носія становить 1 грн 51 коп. без ПДВ, і повідомив, що робіт та послуг з виготовлення і розповсюдження таких носіїв не замовляв. Ці відомості відповідач відхилив без наведення мотивів, з яких вони не могли бути покладені в основу визначення вартості, і водночас застосував санкцію, розмір якої не співмірний ані з характером виявлених обставин, ані з наданими позивачем даними про вартість носіїв.

Додатково суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 22.06.2022 у справі № 810/3148/17, згідно з якою перелік наглядових та контрольних правовідносин, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», є вичерпним, і норми цього Закону не містять обмежень щодо поширення його дії на перевірки у сфері контролю за додержанням законодавства про рекламу. У цій справі відповідач не надав жодних доказів прийняття розпорядчих документів на здійснення контролю та наявності підстав для його проведення. Водночас, з огляду на встановлену судом відсутність самої події порушення, це питання не має самостійного значення для вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 039 від 27.11.2025 та припис про усунення порушень № 16 від 27.11.2025 прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення, а припис - до того ж поза межами повноважень, наданих законом, тобто не відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України. За таких обставин позовні вимоги про визнання їх протиправними та скасування є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Оскільки позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 6056,00 грн, сплачений позивачем за подання позовної заяви, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу № 039 від 27.11.2025 року.

Визнати протиправним та скасувати Припис Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області про усунення порушень №16 від 27.11.2025 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМФІ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 36962487) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області (код ЄДРПОУ 40346926) судовий збір у розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова