Ухвала суду № 138860622, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 серпня 2026 рокуСправа № 160/23316/26 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Луніна О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (вул. Князів Коріатовичів, 185, м. Вінниця, 21018, ЄДРПОУ 07816153), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачці середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.03.2023р. по 04.09.2023р. включно;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.03.2023р. по 04.09.2023р. включно, відповідно до вимог Постанови КМУ «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 8.02.1995р. №100 у розмірі 126658,40грн.;

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення позивачці нарахування та виплати, на підставі Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159, компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки) за весь час затримки їх виплати з 20.11.2016р. по день її фактичної виплати - 30.06.2026р.;

- зобов`язати відповідача у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000р. №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. №159 нарахувати та виплатити позивачці компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення (індексації грошового забезпечення та грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки) за весь час затримки їх виплати з 20.11.2016р. по день її фактичної виплати - 30.06.2026р.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя зазначає наступне

Частиною 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справ за вибором позивача) адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України (підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходженням відповідача) визначено, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Суддя звертає увагу, що для листування, отримання кореспонденції, тощо особа може вказувати будь-яку адресу, але для визначення територіальної підсудності справи має значення саме зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання, місце перебування (іноземці, особи без громадянства, внутрішньо переміщенні особи) та місце знаходження (юридична адреса) юридичної особи.

В іншому випадку буде порушено принцип територіальності розгляду справи.

Отже, для цілей визначення територіальної підсудності цієї справи до уваги необхідно брати відомості щодо зареєстрованого у встановленому законом порядку місце проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, як того вимагає ч. 1 ст. 25 Кодексу адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, місцем реєстрації ОСОБА_1 є АДРЕСА_3 , проте, фактичним місцем проживання/перебування позивача у відповідності до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5105-5002697596 від 07.04.2023 є АДРЕСА_4 .

Місце фактичного місця проживання/перебування позивача підтверджується даними довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5105-5002697596 від 07.04.2023 та даними Відповіді №3139687 від 06.08.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місце реєстрації відповідача - АДРЕСА_5 .

Інформації щодо зміни адрес реєстрації вказаної особи матеріали позовної заяви не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньопереміщених осіб внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньопереміщених осіб довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 №509, регулює як механізм видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, так і облік даних про внутрішньо переміщених осіб, включених до Єдиної інформаційної бази, у тому числі, містить дані про фактичне місце проживання/перебування таких особи, які по суті являють собою реєстрацію фактичного місця проживання/перебування цих осіб у зв`язку із тимчасовою окупацією частини території України, на якій була проведена реєстрація місця проживання/перебування осіб до їх переселення до інших регіонів країни.

У постанові від 29.07.2019 у справі №409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, згідно зі ст. 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у ст. 1 цього Закону.

Крім того, у своєму роз`ясненні від 02.09.2022 Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як ВПО, то маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування. Але якщо такої довідки у переселенця немає, тобто особа з тих чи інших причин не зареєструвалася як ВПО, але все ж хоче подати позов у суд, то, на жаль, у такому випадку позов у найближчий суд особа подати не зможе. В такому випадку переселенці повинні подавати позови в ті суди, яким була визначена територіальна підсудність судів, які залишаються в зоні бойових дій чи в окупації. Виняток встановлення факту смерті. Такі позови, як зазначили у ВС, подаються у будь-який місцевий суд загальної юрисдикції на території України.

Отже, з огляду на викладене, суддя вважає, що позивач маючи постійне місце проживання/перебування, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №5105-5002697596 від 07.04.2023 та Відповіддю №3139687 від 06.08.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери повинна була звертатись до суду за місцем свого фактичного проживання, а саме до Одеського окружного адміністративного суду.

З метою дотримання правової визначеності у питанні територіальної підсудності, основоположним для визначенням є саме зареєстроване місце проживання, а не фактичне, на чому наголошує у своєму правовому висновку Об`єднана палата КЦС в складі ВС у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21.

Відповідно до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 24.06.2024 у справі №554/7669/21 використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

Таким чином, суддя робить висновок, що справа не належить розгляду Дніпропетровським окружним адміністративним судом, оскільки жодна із сторін не є зареєстрованою в Дніпропетровській області.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що місце фактичного проживання/перебування позивача: м. Одеса, Одеська область, адреса реєстрації відповідача: м. Вінниця, Вінницька область, суддя вважає за необхідне передати матеріали адміністративної справи №160/23316/26 до Одеського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст. ст. 25, 26, 29, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали адміністративної справи №160/23316/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд Одеського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена у строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Луніна