Ухвала суду № 138860579, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 серпня 2026 року Справа №160/23391/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Секірська А.Г., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом адвоката Дружиної Тетяни Геральдівни в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),

УСТАНОВИВ:

04 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката Дружиної Тетяни Геральдівни в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» (далі позивач) до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач), у якій представник позивача просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 02 квітня 2026 року № Ю-554-46 на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 264 625 500,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано таким.

Позивач перебуває у відповідача на обліку як платник податків.

07.04.2026 до позивача надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-554-46 від 02.04.2026, в якій відповідач вимагає сплатити суми недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 264 625 500,77 грн, з яких 253 798 290,52 грн сума недоїмки, 1 526 362,11 грн штраф, 9 300 848,14 грн пеня.

Рішенням Державної податкової служби від 05.05.2026 № 11442/6/99-00- 06-02-01-06, отриманим позивачем 11.05.2026, у задоволенні даної скарги було відмовлено.

Позивач вважає вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.04.2026 № Ю-554-46 протиправною та такою, що суперечить статтям 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 та статтям 75, 83, 86 Податкового кодексу України.

Так, контролюючим органом нараховано суму боргу без проведення документальної перевірки; не враховано, що Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» ставить у залежність нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від факту виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення).

За твердженням представника позивача, враховуючи те, що у позивача існувала заборгованість із виплати заробітної плати за періоди, за які помилково нараховані штрафні санкції, а грошові кошти на виплату заборгованості з заробітної плати перераховувалися банком відповідачу лише за наявності платіжного доручення про перерахування ЄСВ, у останнього не виникало обов`язку щодо сплати єдиного внеску, а отже і не виникало підстав для нарахування недоїмки зі сплати єдиного внеску.

На підставі викладеного представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв`язку з чим вона має бути залишена без руху з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно із частиною другою статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн.

Тобто, за одну вимогу майнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі не менше 3328,00 грн.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Системний аналіз частини першої статті 5 та частини другої статті 245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою немайнового характеру (такий правовий висновок про застосування норм Закону № 3674-VI при визначенні розміру судового збору за подання позовної заяви, в якій об`єднано декілька вимог, був зроблений Верховним Судом у постановах від 12 листопада 2019 року у справі № 640/21330/18, від 05 червня 2020 року у справі № 280/5161/19, від 02 вересня 2022 року у справі № 804/2339/17 та Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 9901/67/20).

Позивачем у цій справі заявлено одну вимогу майнового характеру.

Ціна позову складає 264 625 500,77 грн.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 33280,00 грн.

Позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову в паперовій формі з позовними вимогами майнового характеру у загальному розмірі 33280,00 грн не сплачено.

Представником позивача надано заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

В обґрунтування заявленого клопотання представник позивача зазначила, що у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства, що спричинене скороченням виробництва ракетно-космічної продукції, яка для підприємства є профілюючою, позивач не має змоги сплатити судовий збір, що підтверджується стрімким падінням фінансових результатів підприємства, дуже значним розміром заборгованості із виплати заробітної плати працівникам, яка відповідно до останньої фінансової звітності станом на 1 січня 2026 року становить 231 150 000,00 грн. Зовнішній борг підприємства складає 8 123 387 000,00 грн, що підтверджується даними Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 1 січня 2026 року.

Державне підприємство «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» є підприємством аерокосмічної галузі; включене до переліку 15 особливо важливих підприємств, які в будь-якому разі мають лишитися в державній власності (Постанова КМУ від 04 березня 2015 року №83 зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 08.06.2016 № 398), тобто має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Наказом від 09.12.2024 № 605 з 16 грудня 2024 року по 30 червня 2026 року «Про простій підприємства» на Державному підприємстві «Виробниче об`єднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» встановлено простій без присутності працівників на робочих місцях до відміни дії наказу.

За наведених в клопотанні об`єктивних, нездоланих па даному етапі чинників, першочерговими завданнями підприємства Позивача, перш за все, є збереження трудового колективу, кваліфікація якого є унікальною, бо унікальним, єдиним в Україні с профіль підприємства. Зазначене підтверджується і політикою Уряду, а саме внесення підприємства до складу 15 особливо важливих підприємств, які в будь-якому разі мають лишитися в державній власності.

Наразі заборгованість підприємства по заробітній платі станом на 01.01.2025 року становить 231 150 000,00 грн.

Зовнішній борг підприємства 8123 387 000.00 грн, що підтверджується даними Балансу (Звіт про Фінансовий стан) за 2026 рік.

Сплата судового збору у зазначеному вище розмірі вплине лише на поглиблення фінансової кризи підприємства та унеможливить виплату першочергових платежів, до яких відноситься і виплати сум із заробітної плати, так як залишок грошових коштів становить 29 000.00 грн, а загальний розмір заборгованості по заробітній платі становить 231 150 000.00 гри, що вказує на недостатність залишку грошових коштів підприємства сплатити заборгованість із заробітної плати.

Таким чином, на сьогоднішній день сплата судового збору позбавить можливості виплатити заробітну плату працівникам Позивача у зазначеному розмірі, що на думку останнього є неприпустимим в умовах кризового становища країни.

З урахуванням викладеного, представник позивача просить задовольнити клопотання про відстрочення сплати та зменшення судового збору.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, суд встановив таке.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі (частина друга статті 133 КАС України).

Водночас, статтею 8 Закону № 3674-VI визначені умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати.

Так, відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або (пункт 1)

позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або (пункт 2)

предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (пункт 3);

заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника (пункт 4).

Суд зазначає, що доданих до позовної заяви документів недостатньо для вирішення по суті поданого клопотання про зменшення та відстрочення судових витрат, скільки представник позивача не надала суду документального підтвердження неможливості сплатити судовий збір, зокрема не надала банківські виписки по рахунках із вихідними залишками станом на час звернення до суду з позовом, з яких можна встановити реальну наявність / відсутність коштів у підприємства.

Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом надання суду або банківських виписок по всіх рахунках із вихідними залишками станом на час звернення до суду з цією позовною заявою, або документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 33280,00 грн за такими реквізитами для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву адвоката Дружиної Тетяни Геральдівни в інтересах Державного підприємства «Виробниче об`єднання Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) залишити без руху.

Запропонувати представнику позивача протягом 7-ми (семи) календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви та надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:

- банківських виписок по всіх рахунках із вихідними залишками станом на час звернення до суду з цією позовною заявою або документа про сплату судового збору за позовними вимогами майнового характеру у розмірі 33280,00 грн.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута позивачеві та вважатиметься неподаною.

Копію ухвали надіслати представнику позивача до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя А.Г. Секірська