Рішення № 138860294, 10.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 рокуСправа №160/16824/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" до Східного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000/372/5001 від 25.05.2026 року.

В обґрунтування позову Товариство посилається на свою добросовісність як платника податку, оскільки ним сформовано податковий кредит та відповідну суму від`ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2026 року, у періоді який перевірявся, на підставі відповідних документів бухгалтерського обліку. При цьому, усі учасники господарських операцій на момент укладання відповідних договорів, відповідали ознакам і поняттю юридичних осіб та виступали правоздатними учасниками господарського обороту, а самі правочини опосередковувалися реальним настанням правових наслідків та мали на меті отримання прибутку, у зв`язку з чим вважає, що здійснюючи оскаржене донарахування контролюючий орган діяв не на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що оскаржене рішення прийнято ним у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки надані Товариством до перевірки документи та сукупність доказів свідчать про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, а самі операції спрямовані виключно на подальшу мінімізацію податкових зобов`язань усіх учасників «паперово-транзитного» переміщення товару по ланцюгу постачання, у зв`язку з чим, у задоволенні позову просить відмовити.

Також просив здійснювати подальший розгляд справи або в загальному провадженні або з викликом сторін, та таку вимогу суд залишає без задоволення за відсутності необхідних передумов для цього.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що Товариство є юридичною особою приватного права, перебуває на обліку у відповідача, та є у тому числі, платником податку на додану вартість.

Східним МУ ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Полтавський ГЗК» (код 00191282) з питань законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2026 року (податкова декларація від 19.03.2026 вх. №9068718775).

За результатами перевірки складено Акт від 28.04.2026 року №315/32 00-50-01/00191282, яким встановлено порушення ПрАТ «Полтавський ГЗК» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 з урахуванням норм п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту по декларації за лютий 2026 року, вищезазначене призвело до порушення п.200.1, абз. в) п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України, внаслідок чого завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в лютому 2026 року у розмірі 5 361 гривень.

На підставі акту перевірки та встановлених порушень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000/372/5001 від 25.05.2026 року, яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ у розмірі 5361,00 грн.

Підстави та порядок проведення перевірок позивачем не оскаржуються, останній фактично не згоден з висновками, викладеними в акті перевірки та прийнятим за наслідками перевірки податковим повідомленням-рішенням.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з того, що дослідженню у цій справі підлягають фінансово-господарські взаємовідносини позивача з контрагентом-постачальником робіт (послуг) ТОВ «МЕТАЛ ВОРК УКРАЇНА» (код 33895167), на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено відповідну суму від`ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2026 року, висновки щодо яких викладені контролюючим органом в акті перевірки від 28.04.2026 року №315/32 00-50-01/00191282.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження фінансово-господарських взаємовідносини з вказаними контрагентами за період, який перевірявся, суд зазначає, зокрема про таке.

З матеріалів справи слідує, що у зазначений в Акті період взаємовідносини між позивачем та ТОВ «МЕТАЛ ВОРК УКРАЇНА» (код 33895167) здійснювалися на підставі на підставі договору № 40 від 20.01.2025 (далі Договір) (тези): Згідно із умов Договору передбачено що Постачальник ТОВ «МЕТАЛ ВОРК УКРАЇНА» зобов`язується поставити Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію за цінами та у кількості, у строки та на умовах, передбачених цим Договором, а так само обумовлених специфікаціями та/або рахунками, які є невід`ємного частиною цього Договору (п.1.1 Договору).

Приймання продукції по кількості, якості та комплектності проводиться у відповідності з вимогами «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю» №П-6 від 15.06.1965р. «Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю» №П-7 від 25.04.1966р. з доповненнями і змінами. (п.2.3 Договору). Поставка продукції здійснюється на умовах склад Покупця вул. Будівельників 16 DDP м. Горішні Плавні склад Покупця вул. Будівельників 16 згідно з Інкотермс-2010, якщо інше не зазначено у специфікації/рахунку, що є невід`ємною частиною Договору (п.3.1 Договору). Датою поставки та переходу права власності продукції визнається дата приймання на складі Покупця згідно видаткової накладної, оформленої Постачальником (п.3.3 Договору). У відповідності до вимог ст. 201 п. 201.1 Податкового кодексу України, з 01.01.2017 Постачальник зобов`язаний у видаткових та податкових накладних вказувати код товару згідно УКТ ЗЕД (п.3.4 Договору).

Орієнтовна сума цього Договору становить 1 200 000,00 грн (Один мільйон двісті тисяч грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ 20% - 200 000,00 грн. У разі зміни ставки ПДВ, сторони коригують ставку ПДВ без підписання додаткової угоди відповідно до законодавчо встановленої (п.4.1 Договору)

Фактичне виконання умов договору підтверджується первинним документами, які долучені до матеріалів справи та які зазначені у акті перевірки, а саме: Договір №40 від 20.01.2025; Рахунок на оплату №201 від 13.01.2026; Податкова накладна від 13.01.2026 №122; Видаткова накладна №140 від 13.01.2026; Прибутковий ордер №5 від 16.01.2026; Паспорти якості; Експрес накладна Нова Пошта №20451344578986 від 14.01.2025.

Слід зазначити, що зауважень щодо порядку оформлення наданих первинних документів контролюючий орган не висунув, що підтверджує факт їх наявності та відповідності нормам діючого законодавства.

У той же час, обґрунтовуючи «безтоварність» вказаних операцій, відповідач посилається на порушення саме контрагентами позивача (ТОВ «МЕТАЛ ВОРК УКРАЇНА») вимог податкового законодавства щодо введення ним господарської діяльності (в наслідок проведеного аналізу відповідно до даних ЄРПН, даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України встановлено, що код УКТЗЕД товару, імпортованого ТОВ «МЕТАЛ ВОРК УКРАЇНА», не відповідає даним податкової накладної, виписаної на адресу ПРАТ «ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК.).

Проте судом ці доводи відповідача до уваги не приймаються, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Крім того, суд виходить з того, що на час здійснення спірних господарських операцій вище перелічені контрагенти позивача були зареєстровані в установленому законом порядку, відповідали ознакам і поняттю юридичної особи та виступали правоздатними учасниками господарського обороту.

Окрім цього, суд зазначає, що платник податку (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування податкового кредиту не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням контрагентом чи його постачальниками вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, виконання податкових зобов`язань тощо і в подальшому зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права, у тому числі, на формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування. У разі коли постачальник чи його контрагенти допустили порушення вимог законодавства при веденні фінансово-господарської діяльності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Відповідачем не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення ним підприємницької діяльності.

Крім того, у відповідності до ст. 71 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов`язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За наведених вище обставин у їх сукупності, суд не приймає висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від від 28.04.2026 року №315/32 00-50-01/00191282, щодо встановлених у ньому обставин, які свідчать про відсутність здійснення спірної господарської діяльності між зазначеними суб`єктами господарювання та позивачем.

Суд також зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підтвердженням факту виконання договору поставки товару (робі) є первинні документи податкового та бухгалтерського обліку, які складені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Крім того, чинне податкове законодавство не ставить право платника податку на включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту в залежність від господарських, технічних та виробничих можливостей своїх постачальників.

Платник податків (покупець товару, робіт, послуг) не має обов`язку та права здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, і в подальшому не повинен зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності за можливе допущення порушення законодавства іншими юридичними особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, господарська діяльність - це діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об`єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскарженого податкового повідомлення-рішення.

У відповідності до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Абзацом «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.4 статі 200 Податкового кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету

Отже, правомірність формування платником податку податкового кредиту та сум від`ємного значення податку на додану вартість визначається фактичним проведенням операцій платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

Враховуючи, що позивач у перевіряємому періоді формував свій податковий кредит та визначав відповідну суму від`ємного значення податку на додану вартість на підставі первинних документів та податкових накладних, які відповідають встановленим для них вимогам в межах проведених господарських операцій, у суду відсутні підстави вважати, що його податкова звітність з податку на додану вартість складалася без відповідного підтвердження первинними документами.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідача.

Згідно зі статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №000/372/5001 від 25.05.2026 року.

Стягнути на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПОЛТАВСЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" понесені судові витрати зі сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна