Рішення № 138858685, 07.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5803/26

Провадження № 2/643/5080/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого Тимош О. М.,

за участі секретаря судового засідання Глушка С. В.,

представника позивача Білонучкіної Т. П., ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , в якому просить стягнути заборгованість за кредитними договорами у сумі 58 268,25 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 09.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_3 укладено договір №3788638. Згідно з п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 3300,00 грн. Відповідно до п. 1.5.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно з п. 1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок. Відповідно до розділу 2 сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо.

28.12.2021 було укладено договір №28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3788638.

10.03.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3788638. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3788638.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №3788638 від 09.09.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23 575,20 грн, з яких: 3300,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 20 275,20 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

20.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 укладено договір №75152994. Згідно з п. 1 договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Відповідно до п. 2 договору про надання позики загальний розмір наданої позики становить 10 750,00 грн, що включає в себе кошти, надані позичальнику за основним договором позики, а також додатково надані кошти (у разі наявності) на підставі укладених між сторонами додаткових угод до договору. Процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 %, яка нараховується за кожен день користування позикою.

27.01.2022 було укладено договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75152994.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75152994. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №75152994.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №75152994 від 20.08.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 34 693,05 грн, з яких: 10 750,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 23 746,32 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 172,00 грн інфляційні збитки; 24,73 грн нараховані 3% річних.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58 268,25 грн.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Зазначила, що позивач посилається на укладення кредитних договорів у електронній формі. Разом з тим не надано належних доказів ідентифікації відповідача як особи, яка здійснила акцепт, відсутні технічні дані (лог-файли, IP-адреси, інформація про пристрій), які підтверджують вчинення правочину саме відповідачем, не підтверджено належність відповідачу засобів зв`язку, за допомогою яких здійснювалось підписання. Надані позивачем копії електронних документів не є належним доказом укладення договорів саме відповідачем. Позивач не довів факту отримання відповідачем кредитних коштів, оскільки відсутні належні банківські документи, що підтверджують зарахування коштів, не підтверджено належність рахунку відповідачу, не надано повного руху коштів по рахунку. За відсутності доказів фактичної передачі коштів відсутні правові підстави для виникнення зобов`язання. Позивач обґрунтовує свої вимоги договорами факторингу та відступлення права вимоги, однак надано лише витяги з реєстрів боржників, які не дають можливості перевірити їх повноту та достовірність, відсутні належні докази передачі первинної документації, не доведено безперервність переходу права вимоги, не підтверджено належного повідомлення відповідача про зміну кредитора. Крім того, позивач фактично визнає відсутність частини оригіналів документів, що унеможливлює перевірку їх достовірності. Наданий позивачем розрахунок є неналежним доказом, оскільки містить суперечності (наявність кількох різних розрахунків), не містить детального алгоритму нарахування, не підтверджений первинними бухгалтерськими документами. Позивач здійснює нарахування процентів за період після спливу строку кредитування, однак відповідно до правової позиції Верховного Суду після спливу строку кредитування проценти як плата за користування кредитом не нараховуються, застосовуються виключно наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України. Отже, заявлений розрахунок є таким, що не відповідає вимогам закону. Також, відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу. Відповідно до положень законодавства України, а також судової практики військовослужбовці під час проходження служби користуються підвищеним рівнем соціального захисту. Зокрема, під час дії воєнного стану: обмежується нарахування штрафних санкцій, пені та інших платежів за кредитними зобов`язаннями; застосовуються принципи справедливості, добросовісності та розумності при визначенні обсягу відповідальності боржника. Виконання зобов`язання могло бути ускладнене об`єктивними обставинами, пов`язаними з проходженням військової служби, участю у заходах із забезпечення оборони України та захисту держави. Представник відповідача вказала, що заявлені до стягнення витрати на правову допомогу є необґрунтованими та неспівмірними, оскільки справа є типовою, відсутня деталізація наданих послуг, не доведено необхідність саме такого розміру витрат.

14.04.2026 представником відповідача до суду було подано заяву, в якій просила застосувати строк позовної давності до позовних вимог. Заяву мотивувала тим, що кредитні договори укладені у 2021 році та передбачали короткий строк користування кредитом (мікрокредитування), строк виконання зобов`язань сплинув у 2021 році. Таким чином, перебіг позовної давності розпочався у 2021 році та закінчився у 2024 році. Позов подано у 2026 році, тобто після спливу встановленого законом строку позовної давності. Доказів переривання або зупинення перебігу позовної давності позивачем не надано.

20.04.2026 до суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Посилалася на те, що відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заявки на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому було перераховано грошові кошти. Факт ідентифікації відповідача підтверджується довідкою про ідентифікацію, згідно з якою на номер телефону відповідача було направлено одноразовий ідентифікатор, яким і було підписано договір. Будь-яких доказів того, що персональні дані відповідача були використані для укладення договору від його імені відповідачем не надано. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов, у сторін відповідно до приписів ст. 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору. Враховуючи, що первісні кредитори не є банками, операція з перерахування коштів була здійснена оператором платіжних послуг на підставі укладеного між сторонами договору, що підтверджується квитанціями ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС», ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС». Відповідач вказує лише на недоведеність факту перерахування йому кредитних грошових коштів, але будь-яких доказів цьому не надає. Позивач об`єктивно позбавлений можливості надати виписки з рахунку позичальника з відображенням всіх операцій по такому рахунку, оскільки не є банком в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність», а є фінансовою установою і діє відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії». Крім того, у розрахунку заборгованості чітко вказано, з чого складається заявлена сума заборгованості, відповідно до яких умов договору та за який період вона була нарахована. Відповідачем не було надано ніяких доказів виконання зобов`язань, в тому числі доказів невірного нарахування виниклої суми заборгованості по відсоткам відповідно до умов договору, в тому числі шляхом проведення та надання власного контррозрахунку.

Щодо укладення договору №75152994 представник відповідача зазначила, що продовження строку кредитування та автопролонгація договору передбачені розділом 7 правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач сплачував відсотки за користування кредитом та продовжував строк кредитування, а надалі строк кредитування було автоматично продовжено у зв`язку із наявною заборгованістю. Доказів того, що відповідач повідомляв кредитора про небажання продовжувати строк кредитування згідно з п. 7.11 правил матеріали справи не містять. Стосовно укладення договору №3788638 представник відповідача вказала, що сторонами договору було погоджено продовження строку користування кредитом у разі наявності непогашеної заборгованості, що не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови, отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Таким чином, кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору. Розмір та порядок нарахування відсотків погоджений сторонами кредитного договору, підстави виникнення заборгованості є законними, а її розмір розумним та справедливим. Відповідачу було відомо про реальну відсоткову ставку за користування кредитними коштами, порядок її зміни та порядок нарахування відсотків.

З наданих відповідачем документів вбачається, що він проходить військову службу за контрактом. Проте відповідачем не надано доказів здійснення заходів із забезпечення оборони України на період кредитування. Відповідач не повідомляв ні первісних кредиторів, ні позивача про набуття ним статусу військовослужбовця. Таким чином, відсутні підстави для застосування ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідач не наводить обґрунтування неспівмірності витрат із складністю справи та не надає суду будь-яких доказів. Перебіг строку позовної давності було зупинено у зв`язку із введенням карантину відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України. Дію карантину скасовано 01.07.2023. Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.

22.04.2026 від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначила, що надані позивачем квитанції про перерахування коштів на банківську картку лише підтверджують факт здійснення платежу, але не підтверджують факт отримання коштів конкретною особою. Саме позивач зобов`язаний довести факт укладення договору, факт отримання коштів, розмір заборгованості. У розрахунку заборгованості відсутня деталізація нарахувань, не розкрито механізм формування суми, не наведено чітких періодів нарахування, не підтверджено застосування конкретних процентних ставок у відповідні періоди. Відповідач є військовослужбовцем, що підтверджується належними доказами. Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на період проходження військової служби військовослужбовці звільняються від обов`язку сплати процентів за кредитними зобов`язаннями, а також від штрафних санкцій. Отже, нарахування процентів є незаконним, умови договору в цій частині не підлягають застосуванню.

27.04.2026 представником позивача були подані додаткові пояснення, у яких вказала, що матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності укладеного кредитного договору, доказів того, що наведені умови договору, його форма і порядок укладення суперечать волевиявленню сторін, не надано. Відповідач під час розгляду справи не навів будь-яких підстав для сумніву у змісті договору відповідачем, будь-яких доказів зміни кредитного договору тощо відповідач не надає, як і не надає іншої редакції договору, відмінної від наданої позивачем. З наданих відповідачем документів вбачається, що він проходить військову службу за контрактом, проте відповідачем не надано доказів здійснення заходів із забезпечення оборони України на період кредитування. Сам по собі статус військовослужбовця не свідчить про автоматичне поширення пільг на всі подальші цивільно-правові правовідносини.

Ухвалою судді від відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію: щодо належності ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; чи зарахувалися кошти на картковий рахунок № НОМЕР_2 у період з 09.09.2021 по 11.09.2021 у сумі 3300,00 грн; щодо належності ОСОБА_3 . (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_3 ; чи зарахувалися кошти на картковий рахунок № НОМЕР_3 у період з 20.08.2021 по 22.08.2021 у сумі 10 750,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі та просив задовольнити. Зазначив, що відповідно до п. 6.3 Договору відповідач підтвердив, що не має статус військовослужбовця, та станом на 2021 рік не був військовослужбовцем, строки позовної давності не пропущені, оскільки були зупинені у зв`язку з карантином.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно й належним чином, причини неявки не повідомили, тому суд, враховуючи, що розгляд справи вже неодноразово відкладався, в тому числі і за клопотанням представника відповідача, вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Суд, заслухавши доводи представників позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та наявні у справі докази, встановив такі обставини.

09.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_3 було укладено договір про споживчий кредит №3788638 (т. 1 а.с.45-53).

Відповідно до п. 1.1 договору кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим договором, на строк визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 3300,00 грн (п. 1.2 договору).

Кредит надається строком на 30 днів з 09.09.2021 (п. 1.3 договору).

Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 09.10.2021 (п. 1.4 договору).

Комісія за надання кредиту складає 181,50 грн, яка нараховується за ставкою 5,50 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,63 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).

Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6 договору).

Умовами п. 2.2.3 договору визначено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно з п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору.

Згідно з п. 2.3 договору продовження вказаного в п. 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах наступним чином. Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства miloan.ua за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту (пролонгація на пільгових умовах). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (пролонгація на стандартних (базових) умовах). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п. 1.6 договору.

Положеннями п. 3.2.6 договору передбачено, що кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором (повністю або частково) на користь третіх осіб в будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Додатками до кредитного договору №3788638 від 09.09.2021 є: графік платежів за договором про споживчий кредит №3788638 від 09.09.2021, погоджений сторонами та відповідно до якого встановлено кількість платежів, їх розмір та періодичність внесення позичальником з повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом; паспорт споживчого кредиту №3788638 (т.1 а.с.77, а.с.100-101).

Згідно з довідкою про ідентифікацію «Мілоан» клієнт ОСОБА_3 ідентифікований товариством, акцепт договору позичальником здійснений одноразовим ідентифікатором «L52304» (т.1 а.с.164).

Відповідно до квитанції від 09.09.2021 ТОВ «Мілоан» перерахувало на картку № НОМЕР_2 кошти в сумі 3300,00 грн (т.1 а.с.165).

Позивачем надано правила надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан» в редакції від 13.07.2021 (т.1 а.с.142-150).

З відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» вбачається, що заборгованість відповідача за кредитним договором №3788638 від 09.09.2021 за період 09.09.2021-08.12.2021 становить 14 005,20 грн, з яких: 3300,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 705,20 грн заборгованість по процентам (т.1 а.с.166-168).

28.12.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до п. 2.1 якого клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 72 029 930,55 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (т.1 а.с.55-59).

Згідно з п. 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Згідно з п. 7.1 договору факторингу розмір фінансування за реєстром боржників складає 3 255 566,76 грн. Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

Відповідно до платіжного доручення №0316880000 від 30.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перерахувало ТОВ «Мілоан» кошти в сумі 3 255 566,76 грн в якості оплати суми фінансування згідно з договором факторингу №28-12/2021-72 (т.1 а.с.60).

ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» 28.12.2021 підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3232 штук, після чого з урахуванням умов договору факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (т.1 а.с.61).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №28-12/2021-72 від 28.12.2021 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_3 за договором №3788638 від 09.09.2021 в сумі 14 005,20 грн, з яких: 3300,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 10 705,20 грн заборгованість по процентам (т.1 а.с.67).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.03.2023 заборгованість відповідача за договором №3788638 від 09.09.2021 складає 23 575,20 грн, з яких: 3300,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 20 275,20 грн заборгованість за відсотками (т.1 а.с.42).

10.03.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, згідно з п. 2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (т.1 а.с.105-115).

Відповідно до п. 5.2 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Згідно з п. 7.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 794 503,18 грн.

31.03.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.116-117).

10.03.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023, згідно з яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 29 141 осіб, після чого з урахуванням умов договору №10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.03.2023 від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (т.1 а.с.118).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги до ОСОБА_3 за кредитним договором №3788638 від 09.09.2021 в сумі 23 575,20 грн, з яких: 3300,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 20 275,20 грн заборгованість за нарахованими процентами (т.1 а.с.123,120-122).

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», станом на 04.03.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором №3788638 від 09.09.2021 становить 23 575,20 грн, яка складається з: 3300,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 20 275,20 грн заборгованість за відсотками (т.1 а.с.44).

20.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 було укладено договір позики №75152994 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (т.1 а.с.16).

Відповідно до п. 1 договору позики за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 договору позики визначені наступні умови. Сума позики 10 750,00 грн. Строк позики (строк договору) становить 21 день. Процентна ставка (базова) складає 1,99% в день. Дата надання позики 20.08.2021, дата повернення позики 10.09.2021. Знижена процентна ставка становить 0,80% в день (застосовується у відповідності до умов програми лояльності). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) становить 2,70% в день. Пеня нараховується за ставкою 2,70% в день (не застосовується в період карантину).

Згідно з п. 4 договору позики проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики.

Відповідно до п. 5 договору позики підписанням цього договору позичальник підтверджує, що: ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», в якій визначені умови застосування зниженої процентної ставки, а також із правилами постійно діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01%)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», розміщених за адресою https://mycredit.ua/ua/akcii/; до моменту підписання договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documentslicense/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Додатком №1 до договору позики №75152994 від 20.08.2021 є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, у якій в визначені дати та суми платежів за договором позики, складові вартості позики та реальна річна процентна ставка (т.1 а.с.17).

Позивачем до позовної заяви додано правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (т.1 а.с.18-29).

Згідно з довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» підтверджено прийняття до виконання та завершення платіжної операції з перерахування 20.08.2021 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на електронний платіжний засіб № НОМЕР_3 отримувача Шапаря Ернеста коштів в сумі 10 750,00 грн (т.1 а.с.30).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 27.01.2022 заборгованість відповідача за договором позики №75152994 від 20.08.2021 становить 34 496,32 грн, з яких: 10 750,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 25 457,72 грн заборгованість за процентами (т.1 а.с.37-41). Відповідач сплатив проценти за користування позикою 09.09.2021 у сумі 1711,40 грн.

27.01.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №27/01/2022, відповідно до п. 2.1 якого клієнт-первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 135 164 792,66 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками (т.1 а.с.68-76).

Згідно з п. 6.1.4 договору факторингу право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.

Згідно з п. 7.1 договору факторингу розмір фінансування за реєстром боржників складає 6 405 568,95 грн. Фактор здійснює фінансування на користь клієнта шляхом одноразового перерахування суми грошових коштів протягом 5 банківських днів з дати підписання цього договору.

Відповідно до платіжного доручення №32465 від 27.01.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму фінансування у розмірі 6 405 568,95 грн згідно з договором факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 (т.1 а.с.78).

27.01.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022, за яким клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 8518 осіб, після чого з урахуванням умов договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (т.1 а.с.79).

Як вбачається з витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №75152994 від 20.08.2021 на суму 34 496,32 грн, з яких: 10 750,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 23 746,32 грн сума заборгованості по процентам (т.1 а.с.84, 81-83).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» станом на 10.01.2023 заборгованість ОСОБА_3 за договором позики №75152994 від 20.08.2021 становить 34 693,05 грн, з яких: 10 750,00 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 23 746,32 грн заборгованість за відсотками; 24,73 грн 3% річних; 172,00 грн інфляційні збитки (т.1 а.с.43).

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023/, згідно з п. 2.1 якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (т.1 а.с.85-95).

Відповідно до п. 5.2 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді.

Згідно з п. 7.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики відповідно до цього договору новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн.

28.02.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т.1 а.с.96-98).

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023, згідно з яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207 307 осіб, після чого з урахуванням договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (т.1 а.с.99).

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло права вимоги до відповідача за договором позики №75152994 від 20.08.2021 в сумі 34 693,05 грн, з яких: 10 750,00 грн заборгованість за основним зобов`язанням; 23 746,32 грн заборгованість за нарахованими процентами; 196,73 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України (т.1 а.с.104, 103).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 04.03.2026 заборгованість відповідача за договором позики №75152994 від 20.08.2021 становить 34 693,05 грн, з яких: 10 750,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 23 746,32 грн заборгованість за відсотками; 24,73 грн 3% річних; 172,00 грн інфляційні збитки (т.1 а.с.54).

Згідно з листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260416/109386-Бт від 22.04.2026, наданим на ухвалу суду, на ім`я ОСОБА_3 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , по рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів на суму 3300,00 грн від 09.09.2021, зарахування коштів на суму 10 750,00 грн від 20.08.2021 (т.2 а.с.86), тим самим підтверджено отримання відповідачем грошових коштів за кредитними договорами в сумі та в дати, які свідчать, що це саме кошти отримані на підставі кредитних договорів №3788638 від 09.09.2021 та №751152994 від 20.08.2021.

Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_5 виданого 29.03.2024 ОСОБА_3 є учасником бойових дій (т.2 а.с.10).

Згідно з військовим квитком ОСОБА_3 10.08.2020 прийнятий на військову службу у Збройних Силах України за контрактом (т.2 а.с.11, а.с.2-9).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_6 №97 від 07.04.2026 військовослужбовець ОСОБА_3 вибув до військової частини НОМЕР_7 (т.2 а.с.78).

Представником відповідача на підтвердження проходження відповідачем військової служби надано атестат військовослужбовця № НОМЕР_8 на речове майно від 07.04.2026, атестат військовослужбовця (на продовольство) №15 від 07.04.2026, припис від 07.04.2026, атестат військовослужбовця №77 від 07.04.2026 (т.2 а.с.72-73, а.с.74-75, а.с.76, а.с.77).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Мілоан» договору №3788638 від 09.09.2021, у якому зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором «L52304», письмову форму укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договору №75152994 від 20.08.2021, у п. 20 «Юридичні адреси та реквізити сторін» якого зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором «be0hp1sAmP». Укладені договори містять погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договори були укладені в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Факт отримання грошових коштів за договорами №3788638 від 09.09.2021, №75152994 від 20.08.2021 на банківську картку належну саме відповідачу ОСОБА_3 підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260416/109386-Бт від 22.04.2026.

Ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшли права вимоги за кредитним договором №3788638 від 09.09.2021, договором позики №75152994 від 20.08.2021в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Щодо заборгованості за Договором №3788638 від 09.09.2021 суд зазначає таке.

Також, згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на час укладення відповідачем договору) до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов`язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов`язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості за договором №3788638 від 09.09.2021 вбачається, що відповідачу було нараховано комісію у сумі 181,50 грн, яка передбачена п. 1.5.1 Договору як комісія за надання кредиту.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) суд зробив висновок, що: «надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. Згідно з абзацом другим частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі. У відповідності до частин першої-третьої 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (у редакції, чинній момент укладення спірного кредитного договору) відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Положення спірного кредитного договору № PLRPGK0000000002 від 28 травня 2008 року про сплату позичальником на користь банку комісій у вигляді винагороди за додатковий моніторинг погашення кредиту та за резервування ресурсів є нікчемними, оскільки вказані платежі є платою, встановлення якої було заборонено частиною третьою статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», частиною четвертою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, які були чинними на момент укладення спірного кредитного договору, а встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже такі умови договору порушують публічний порядок. Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII від 15 листопада 2016 року».

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Нормами ч. 5 ст. 14 Закону України «Про споживче кредитування» передбачена заборона вимагати від споживача укладення договору про споживчий кредит як обов`язкової умови придбання будь-яких товарів чи послуг у кредитодавця або у його спорідненої чи пов`язаної особи.

Разом з тим, нарахування комісії за надання кредиту не відповідає нормам законодавства, а тому суд вважає незаконним таке нарахування та сума комісії в розмірі 181,50 грн не підлягає стягненню.

Крім того, відповідачу нараховано проценти за договором №3788638 від 09.09.2021 станом на 10.03.2023 в сумі 20 275,00 грн.

Відповідно до умов договору проценти за ним встановлені за 30 днів 0,63 % (п.1.5.2 Договору), в подальшому, в зв`язку із продовженням користування кредитними коштами після завершення строку кредитування строк кредитування був продовжений на 60 днів (п. 2.3.1.2 Договору) зі сплатою стандартної процентної ставки - 5% від фактичного залишку кредиту.

Таким чином, загальна сума заборгованості за процентами по Договору №3788638 від 09.09.2021 становить 10 523,70 грн (3300 грн х 0,63% х 30 днів + 3300 грн х 5% х 60 днів).

А загальна сума заборгованості за договором №3788638 від 09.09.2021 дорівнює 13 823,70 грн, з яких: 3300 грн основний борг, 10 523,70 грн проценти.

Щодо заборгованості за Договором №75152994 від 20.08.2021 суд зазначає таке.

Відповідно до умов договору строк його дії 21 день (до 10.09.2021) (п.2.2. Договору), процентна ставка (базова) 1,99 % (п.2.3 Договору), договір не містить порядку та умов його пролонгації. Тому відповідачем по сплати підлягає проценти в сумі 4492,43 грн (10 750,00 грн х 1,99% х 21 день). З розрахунку вбачається, що відповідачем було сплачено проценти в сумі 1711,40 грн, тобто заборгованість за процентами становить 2781,03 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Указом Президента України 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому Указами Президента України воєнний стан неодноразово продовжувався, останні раз - продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» постановлено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнити пунктом 18 такого змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З наведеного вище випливає, що відповідач звільнений від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, передбаченою ст. 625 ЦК України, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24,73 грн 3% річних; 172,00 грн інфляційні збитки не підлягають задоволенню.

Отже, заборгованість за договором №75152994 від 20.08.2021 становить 13 531,03 грн, з яких: 10 750,00 грн основний борг, 2781,03 .грн проценти.

Разом з тим, представник відповідача заявив клопотання про застосування положення ст. 257 ЦК України до позовних вимог.

У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальний.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення позивача із даною позовною заявою є 24.03.2026, а період нарахування заборгованості становить з 20.08.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, скасовано з 30.06.2023.

Разом з тим, відповідно до п. 19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України № 2120-IX від 15.03.2022 у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025, який набрав чинності 04.09.2025.

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12, п. 19 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо продовження під час карантину та воєнного стану строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена на підставі статті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до яких позовна давність продовжена на період з 12.03.2020 по 03.09.2025, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення із даною позовною заявою та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 20 серпня 2021 року, строк позовної давності щодо заборгованості позивачем не пропущено.

Станом на дату укладення договорів діяла ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в такій редакції: військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

При цьому з наданих відповідачем документів не вбачається, що відповідач в період з 20.08.2021 по 08.12.2021 мав статус, передбачений ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який би звільнив його від обов`язку сплатити проценти за кредитними договорами.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість в загальний сумі 27 354,73 грн, з яких: за договором №3788638 від 09.09.2021 - 13 823,70 грн (3300 грн основний борг, 10 523,70 грн проценти); за договором №75152994 від 20.08.2021 - 13 531,03 грн (10 750,00 грн основний борг, 2781,03 грн проценти). В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Питання щодо судових витрат судом вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача у сумі 1249,90 грн.

Крім того, позивачем заявлено про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 16 000,00 грн, стосовно якого суд зазначає таке.

Відповідно до договору про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024, укладеним між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС», клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (т. 1 а.с.134-141).

Позивачем надано прайс-лист АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (т.1 а.с.151-153).

Згідно з заявкою на надання юридичної допомоги №673 від 02.02.2026 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за договором №3788638, договором №75152994 на загальну суму 16 000,00 грн (т.1 а.с.154).

Згідно з витягом з акту №19 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатське об`єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових послуг Адвокатським об`єднанням клієнту у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_3 за договором 3788638, договором №75152994 на суму 16 000,00 грн (т.1 а.с.155).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Така заява була зроблена представником позивача зокрема у позовній заяві.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 17.10.2018 №301/1894/17 вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких зокрема відносяться витрати на професійну правничу допомогу покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, а саме в сумі 7511,39 грн.

Керуючись ст.2,5,12,13,76-82,89,141,259,263-265,273,354,355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість в сумі 27 354,73 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у сумі 1249,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7511,39 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя О. М. Тимош