Постанова № 138858347, 07.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3872/26

провадження № 3/619/1206/26

ПОСТАНОВА

іменем України

7 серпня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП,

встановила:

27.05.2026 о 01 год. 30 хв. за адресою: Харківська область, Харківський район, с-ще Подвірки, вул. Сумський шлях, буд. 2, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21043, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, нечітка сповільнена мова. Водію було запропоновано прослідувати в медичний заклад КНП ХОР ОКНЛ м. Харків вул. Ахіезерів, 18а, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, а також вживання лікарських препаратів на, що водій відмовився, крім того відмовився від продуття газоаналізатора Драгер 6820, що зафіксовано на бодікамеру 1113057280/283, чим порушив п. 2.5 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про місце, дату та час судового засідання повідомлявся шляхом направлення судової повістки на адресу, вказану у протоколі, яку відповідно до повідомлення отримав особисто. Також, про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 був повідомлений шляхом направлення sms-повідомлення на номер мобільного телефону. Крім того, ОСОБА_1 було достовірно відомо про складення стосовно нього матеріалу про притягнення до адміністративної відповідальності та його розгляд в Дергачівському районному суді Харківської області. Незважаючи на зазначене, ОСОБА_1 станом розгляду справи не цікавився, до суду не з`явився.

Таким чином, судом було вжито всіх передбачених законодавством України заходів щодо повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про дату і місце розгляду справи (ст. 277-2 КУпАП), та реалізації його права брати участь у розгляді справи у суді.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд має провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

З огляду на те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи та була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, а також про те, що розгляд справи відбудеться у Дергачівському районному суді Харківської області, при цьому не вжила заходів для явки до суду, не подавала письмових заперечень проти протоколів, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою та судом вичерпані заходи щодо повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, суд вважає можливим проводити судовий розгляд справи без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі держави.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

За п. 1.9 Правил дорожнього руху України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5. ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою відповідальність, визначену ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 676549 від 27.05.2026, який містить дату, час, місце та зазначення обставин вчинення адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення Правил дорожнього руху України; встановлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння пальців рук, нечітка сповільнена мова. Також у протоколі зазначено, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності відмовилася від проходження медичного огляду в установленому законом порядку;

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння;

- даними відеозапису з бодікамери 1113057280/283, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 , на пропозиції поліцейського відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі;

- довідкою начальника САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» інформаційної підсистеми «ГСЦ АТМ» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на причетність власності транспортного засобу з державним номером НОМЕР_2 не значиться;

- довідкою начальника САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» інформаційної підсистеми «ГСЦ Посвідчення водія» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 водійське посвідчення не значиться;

- довідкою начальника САП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, в якій зазначено, що відповідно до інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягувався до адміністративної відповідальності: 17.06.2025 за ч. 4 ст. 126, 22.09.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, 25.09.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, 02.10.2025 за ч. 2 ст. 126 КУпАП, 03.10.2025 за ч. 1 ст. 126, 30.10.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, 17.11.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, 18.12.2025 за ч. 5 ст. 126, 04.12.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, 18.12.2025 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, 19.02.2026 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, 16.04.2026 за ч. 3 ст. 130 КУпАП;

- довідкою начальника САП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, роздрукованою з інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП України» з якої вбачається, що Шевченківським районним судом м. Харкова від 19.02.2026 (справа №638/26235/25) на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено штраф за ч. 1 , ч. 3 ст. 130 КУпАП у розмірі 51 000 грн та позбавлено права керувати транспортним засобом на 14 років 9 місяців 12 днів;

- довідкою начальника САП ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, роздрукованою з інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП України» з якої вбачається, що Балаклійським районним судом Харківської області від 16.04.2026 (справа №610/1063/26) на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 накладено штраф за ч. 1, ч. 3 ст. 130 КУпАП у розмірі 51 000 грн та позбавлено права керувати транспортним засобом на 10 років;

-ксерокопією протоколу серії ЕПР1 №676558 від 27.05.2026 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Поважних причин, з яких водій ОСОБА_1 , відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, судом не встановлено.

Будь-яких заяв, зауважень, скарг, при оформленні протоколу чи після його оформлення водій ОСОБА_1 , не подавав, дії працівників поліції не оскаржував.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками.

Вищевказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.

Жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суду не надано.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведена у повному обсязі.

Згідно зі ст. 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Санкція частини 3 статті 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п`ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 3 ст. 130 КУпАП у виді трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.

За даними інформаційно-аналітичної бази «ІКС ІПНП» за «ГСЦ МВС» посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , 27.10.2001 в базі даних не значиться.

У випадках, коли нормами КУпАП чітко не врегульовано ті чи інші питання, суди відповідно до усталеної судової практики, яка ґрунтується на системному аналізі міжнародних актів з урахуванням рішень Конституційного Суду України, в певних випадках вправі застосовувати принцип аналогії закону. У цьому випадку найбільш близьким до адміністративно-деліктної галузі права є кримінальне процесуальне законодавство (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 263/10894/2020).

У постанові від 4 вересня 2023 року у справі №702/301/20 Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду дійшла висновку, що особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Враховуючи вказані вище положення законодавства України та релевантну практику Верховного Суду, суд накладає на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягнення, передбачене санкціями вказаних вище норм КУпАП, у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що забезпечить реалізацію конституційних засад рівності перед законом осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, позбавить особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізації права керування транспортними засобами у законний спосіб на певний строк у подальшому, і, таким чином, сприятиме виконанню завдань КУпАП, підвищенню ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху, запобіганню вчиненню правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху та створенню безпечних умов для його учасників.

Крім штрафу з позбавленням прав керування, санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає конфіскацію транспортного засобу. Разом з тим, відповідно до довідки САП ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області за даними інформаційно-комунікаційної системи «ІПНП» інформаційної підсистеми «ГСЦ АТМ» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на причетність власності транспортного засобу з державним номером НОМЕР_1 не значиться. Таким чином, суд позбавлений можливості застосувати вказаний вид стягнення до ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.

Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

постановила:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на десять років та без конфіскації транспортного засобу.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

р/р UA168999980313020149000020001, код за ЄДРПОУ 37874947, отримувач ГУК Харківська область/Харківобл/21081300, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код бюджетної класифікації 21081300.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору:

отримувач коштів ГУК у м. Києві/ м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106 «Судовий збір» Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя О. В. Пруднікова