Рішення № 138858, 04.09.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.09.06 р. Справа № 40/271

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства “Глухівський завод „Електропанель” м. Глухів

до державного підприємства “Дзержинськвугілля” м. Дзержинськ

про стягнення 207441 грн. 83 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Тутова О.В. - юрисконсульт

від відповідача Дмитренко І.О. - юрисконсульт

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 203008 грн. 88 коп., інфляційних в сумі 2398 грн. 09 коп. та 3 процентів річних в сумі 2034 грн. 86 коп., що утворилися на підставі договору закупівлі (тендеру) № 14 від 23.01.06р.

Відповідач позов визнав частково, зокрема борг в сумі 198008 грн. 88 коп. Борг в сумі 5000 грн. Відповідач не визнав, оскільки платіжним дорученням № 1172 від 01.08.06р. дана сума була перерахована на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.08.06р.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи представників сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що на виконання п. 1.1 укладеного між сторонами договору № 14 від 23.01.06р., позивач виготовив та відвантажив на адресу відповідача продукцію на загальну суму 318008 грн. 88 коп.

Факт постачання продукції підтверджується видатковими накладними № 103 від 23.02.06р., № 167 від 29.03.06р., № 239 від 26.04.06р., технічною специфікацією до договору № 14 від 23.01.06р.

Відповідно до п. 5.1 укладеного між сторонами договору розрахунки за продукцію здійснюються шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на розрахунковий рахунок позивача на протязі десяти днів з моменту прийняття продукції.

Відповідач свої зобов’язання виконав частково, продукцію отримав, однак оплату в повному обсязі не провів, внаслідок чого позивач намагається стягнути з нього борг в сумі 203008 грн. 88 коп.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання зобов’язань, позивачем пред’явлені вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 2398 грн. 09 коп. за період з квітня 2006 року по червень 2006 року окремо по кожній накладній та 3 процентів річних в сумі 2034 грн. 86 коп. окремо по кожній накладній.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки і сторони досягли істотних його умов щодо предмету, ціни, строку його дії, тому в розумінні п. 2 ст. 180 ГК України він вважається укладеним, а саме, подія та прагнення сторін на його укладення відбулося.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Господарське зобов’язання повинно виконуватися належним чином за договором, законом та звичаїв ділового обігу та припинятися за приписами ст.ст. 193, 203 ГК України.

Згідно п. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України відмовився від позову щодо стягнення 3 процентів річних в сумі 2034 грн. 86 коп. До прийняття відмови позивача від позову позивачу роз’яснені його процесуальні права, у т.ч. те, що держмито у цій частині поверненню не підлягає і покладається на нього.

Оскільки ці дії не суперечать законодавству відмова від позову в цій частині прийнята судом. Провадження по справі відносно стягнення 3 процентів річних в сумі 2034 грн. 86 коп. підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Як свідчать надані докази у справі, відповідач платіжним дорученням № 1172 від 01.08.06р. перерахував позивачеві грошові кошти в сумі 5000 грн. до звернення з позовом. Тому у задоволенні позову щодо стягнення з нього боргу в сумі 5000 грн. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Свої зобов’язання відповідач у повному обсязі не виконав, товар отримав, однак його оплату в повному обсязі не провів, тому позов щодо стягнення з нього боргу в сумі 198008 грн. 88 коп. обґрунтовано і підлягає задоволенню.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п’ятої ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 599, 623, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 44, частиною п’ятою ст. 49, п.4 ст.80, ст. ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі щодо стягнення 3 процентів річних в сумі 2034 грн. 86 коп. припинити.

2. Стягнути з державного підприємства “Дзержинськвугілля”, 85200, Донецька область, м. Дзержинськ, вул. 50 років Жовтня, 19, ід.код 33839013, р/р 26007308556321 в Дзержинському відділенні ПІБ, код банку 334464, на користь:

- відкритого акціонерного товариства “Глухівський завод „Електропанель”, 41400, Сумська область, м. Глухів, вул. Індустріальна, 7, ід.код 00213764, р/р 260009144 в Сумській ОД АППБ „Аваль”, код банку 351005, борг в сумі 198008 грн. 88 коп., витрати по держмиту в сумі 1980 грн. 08 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 112 грн. 63 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позову щодо стягнення боргу в сумі 5000 грн. відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Підченко Ю.О.