Рішення № 138857705, 03.08.2026, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3402/26

2/214/3939/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

03 серпня 2026 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Гриня Н.Г.,

за участю секретаря - Гайдученко С.О.,

за участю сторін:позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Губаря А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №214/3402/26 за позовом ОСОБА_1 до Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради про зобов`язання нарахування та виплати додаткової заробітної плати, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради, який був уточнений про нарахування додаткової заробітної плати, відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що вона з листопада 2015 призначена на посаду вчителя інформатики Криворізькоі? гімназіі? №91 Криворізькоі? міськоі? ради ДОР де і працює до теперішнього часу. Відповідач з 02.11.2015 по березень 2026 не виплачував позивачу додаткову заробітну плату, а саме: доплата за обслуговування комп`ютерної 10-15%, доплата за завідування кабінетом інформатики 15-20%, Адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human (20152025), хоча вона виконувала повний цикл технічного супроводу бази даних учнів та вчителів. Посилається на постанову КМУ №1298, за складність та напруженість у роботі в пікові періоди (вересень-жовтень) просить нарахувати доплати у розмірі 50% посадового окладу, в інші місяці - 10%. Інформаційний супровід (Сайт та Facebook): відповідно до ст. 30 Закону України «Про освіту» та локальних положень про веб-сайт, оскільки вона забезпечувала обов`язкову публічність закладу. Просить нарахування щомісячної доплати у розмірі 10% за адміністрування офіційного сайту та сторінки у Facebook. Крім того, вказує на виконання адміністративної функції, протягом 20152025 років здійснювала реєстрацію учнів на ЗНО/НМТ, а у 20192023 роках - адміністрування системи «Human» та складання розкладу гімназії.

Вважає, що адміністрація закладу систематично відмовляла позивачу в атестації на підвищення категорії, незважаючи на виконання нею значного обсягу адміністративної роботи: у 20172018 та 20182019 відмовлено в атестації на 2 категорію; не враховано методичну роботу, досягнення учнів, створення сторінки гімназії; у 20222023 н.р. відмовлено в атестації через категорію, відмовлено в присвоєнні звання «старший вчитель», не враховано роботу в ІСУО, АІКОМ, «Карта Криворіжця», не внесено запис про «Вчитель року 2022», не внесено до жодного атестаційного листа участь в проєкті «Громадський бюджет 2019». Крім того відповідач своїми діями завдав позивачу і моральну шкоду у розмірі 300 000 грн. На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що, у результаті протиправних дій відповідача був порушений її звичний життєвий уклад, їй довелось тривалий час доводити свою правоту та досягати відновлення справедливості. У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

19.05.2026 року ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року прийнято уточнений позов.

22.06.2025 року від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якій просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зокрема, свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що діи?сно, ОСОБА_1 з листопада 2015 призначена на посаду вчителя інформатики Криворізькоі? гімназіі? №91 Криворізькоі? міськоі? ради ДОР. За весь час роботи останньої у Криворізькіи? гімназіі? №91 КМР ДОР керівництвом навчального закладу забезпечувались і?і? трудові права. Адміністрацією закладу вживались та вживаються всі можливі заходи для забезпечення реалізаціі? права працівників на належні умови праці, своєчасне отримання заробітноі? плати, а в умовах правового режиму воєнного стану керівництвом Криворізькоі? гімназіі? №91 Криворізькоі? міськоі? ради до особливо ретельно забезпечується додержання прав і гарантіи? трудового колективу, у тому числі позивача. Посилання позивача на невиплату додатковоі? заробітноі? плати за адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі? є навмисним введенням суду в оману, оскільки позивач є вчителем інформатики (одним із 5) та ніколи не виконувала функціі? з адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі?. Доступ до сторінки Криворізькоі? гімназіі? №91 Криворізькоі? міськоі? ради ДОР у мережі Facebook, має необмежена кількість вчителів, оскільки сторінка у мережі Facebook була створена керівництвом навчального закладу для популяризаціі? гімназіі? серед інших навчальних закладів м. Кривого Рогу. Звертає увагу суду на зміст листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державноі? служби з питань праці, складении? за результатами розгляду скарги Бистровоі? ОСОБА_2 поданоі? у 2026 щодо порушення законодавства про працю керівництвом Криворізькоі? гімназіі? №91 ДОР. Попри відсутність офіціи?ного розпорядчого наказу по закладу освіти вчитель інформатики ОСОБА_1 самовільно, без правових підстав, здіи?снювала ведення документаціі?, що є виключною компетанцією законно призначеного завідувача катбінету інформатики, що підтверджується довідкою складеною за результатами огляду фахівцем централізованоі? бухгалтеріі? управління освіти виконкому Саксаганськоі? раи?онноі? у місті ради, кабінету №209. Позивач не здіи?снювала адміністративних функціи? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ, оскільки керівництвом закладу ніколи не доручались роботи працівникам, поза і?х посадовоі? інструкціі?. Таким чином, є необгрунтованими та безпідставними вимоги позивача про здіи?снення і?и? доплат за адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі? є навмисним введенням суду в оману, оскільки є вчителем інформатики (одним із п`яти) та ніколи не виконувала фунціі? з адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі?. Крім того представник відповідача зазначає, що також є неправдивою інформація викладена позивачем у позові, щодо ненадання відпусток і?и? та цькування та погрози щодо неі?. Що стосується моральної шкоди, представник відповідача вказує на те, що позивачем не доведено належними доказами факт неправомірних діи? відповідача, завдання шкоди за участю відповідача, як і тои? факт, що відповідач взагалі є заподіювачем шкоди. Позивачем не доведено причинно-наслідкового між захворюванням, яке виникло у неі? і протиправними діями керівництва навчального закладу або інших вчителів та працівників закладу. У зв?язку з вищевикладеним вважає позовну заяву необґрунтованою, а викладені у позові доводи містять характер припущень, у зв`язку із чим позовні вимоги не можуть бути задоволенні.

22.06.2026 року від позивача ОСОБА_1 найшла відповідь на відзив, в якій посилається на наступне. У відзиві відповідач стверджує, що доказами адміністрування системи є (скріншоти), наданими нею. Адміністрування державної системи ПАК «АІКОМ» не є публічним чи загальнодоступним процесом - доступ до системи суворо персоналізований. Запуск, налаштування та внесення даних здійснювалися за допомогою унікального особистого КЕП / логіну та паролю, згенерованого адміністраторами державної системи саме на прізвище позивача. Твердження Відповідача про те, що офіційна сторінка у Facebook «була створена керівництвом», а вчителі наповнювали її виключно «за власним бажанням», вважає спробою уникнути оплати праці.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову на підставі обставин вказаних у відзиві на позов, оскільки жодних порушень відповідачем вчинено не було.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 2 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільного права та інтересів гарантовано ст. 15 ЦК України, якою визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ?лівна з листопада 2015 призначена на посаду вчителя інформатики Криворізькоі? гімназіі? №91 Криворізькоі? міськоі? ради ДОР, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.183-189).

На підтвердження обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, позивачем надано наступні докази, а саме: скріншоти підтвердження права власності на акаунти Facebook «Єлизавета Бистрова» та «Пані Гальшка», скріншот створення офіційної сторінки гімназії у Facebook (10 липня 2017 р.); скріншоти адміністрування сторінки за 20172023; скріншоти листування на електронній пошті за адміністрацією та вчителями щодо публікацій на сайті за 20182023; документи для сайту гімназії в акаунті Scribd; скріншоти роботи в системах ІСУО, DISO, АІКОМ за 20202023; роздруковані документи з помітками заступника директора щодо виправлень у базі; скріншоти адміністрування системи Human за 20202023; скріншоти та документи по роботі над базою даних «Карта Криворіжця» за 20192022; інструкції та акти по кабінету з 2016; документи грантового конкурсу Метінвест (2018 р.); документи «Громадський бюджет 2019»; копія заяви про відшкодування коштів на обладнання кабінету; фото відкритого уроку 2 березня 2020; копія листка непрацездатності (2020 р.); розклади кабінету інформатики за 20182026; фото уроків та заходів у кабінеті інформатики; документи щодо отримання ліцензії закладу (2018 р.); документи адміністративної роботи за 20192023; документи щодо зняття поділу з інформатики (20222024 рр.); грамоти та нагороди за сумлінну працю (т.1 а.с.18-250, т.2 а.с.1-65).

На думку позивачки, відповідач з 02.11.2015 по березень 2026не виплачував останній додаткову заробітну плату, а саме: доплата за обслуговування комп`ютерної 10-15%, доплата за завідуванняка бінетом інформатики 15-20%, адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі?.

Зі змісту листа Південно-Східного міжрегіонального управління Державноі? служби з питань праці (т.2 а.с.66-70), складениого за результатами розгляду скарги Бистровоі? ОСОБА_2 поданоі? у 2026 щодо порушення законодавства про працю керівництвом Криворізькоі? гімназіі? №91 ДОР встановлено, що згідно наданоі? інформаціі? Департаментом освіти і науки виконкому Криворізькоі? міськоі? ради, відповідно до постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 28.12.2021 №1391 та пункту 41 Інструкціі? про порядок обчислення заробітноі? плати працівників освіти (наказ Міністерства освіти Украі?ни від 15.04.1993 №102) доплати за завідування кабінетами інформатики (15-20% посадового окладу) та за обслуговування комп`ютерноі? техніки (10-15% посадового окладу) встановлюються на підставі наказу керівника закладу освіти за погодженням із профспілковим комітетом за умови фактичного виконання відповідних обов`язків. Встановлення конкретного розміру доплат належить до виключноі? компетенціі? керівника закладу освіти. Підставою для встановлення доплат є відповіднии? наказ керівника закладу про призначення завідувача кабінетом та фактичне виконання працівником покладених обов`язків. Згідно з інформацією наданою керівництвом КГ №91 КМР, ОСОБА_1 не призначалась вiдповiдальною чи завiдуючою кабiнетом iнформатики, а є користувачем просторiв iнформацiи?них технологiи? (кабiнетiв iнформатики) як i Bci вчителi в закладi. А також, відповідно до того, що освітніи? процес з 24.02.2022 до 01.09.2024 відбувався виключно в дистанціи?ному форматі, тобто фактично кабінети не використовувались для організаціі? освітнього процесу. Оплата за завiдування кабiнетом в КГ № 91 КМР встановлено лише керiвнику Зразкового вiи?ськово-iстoричного музею КГ №91, на пiдставi проходження акредитацiі? музею та за наявностi вcix пiдтверджуючих нормативно-правових актів. Крім того, вiдповiдно до затвердженого штатного розпису закладу освіти, а саме у КГ №91 КМР передбачено посаду інженера-електроніка. Згідно із затвердженою посадовою інструкцією до функціональних обов`язків зазначеного працівника належить забезпечення технічного обслуговування, налаштування та підтримка комп`ютерноі? техніки и? обладнання закладу. Оплата праці інженера-електроніка здіи?снюється відповідно до встановленого посадового окладу та умов оплати праці, передбачених чинним законодавством затвердженим кошторисом закладу, що виключає необхідність покладення зазначених функціи? на педагогічних працівників без відповідного оформлення i та оплати. А вiдтак встановлення ОСОБА_1 таких доплат є безпiдставним.

Також, відповідно до штатного розпису в Криворiзькiи? гiмназiі? №91 працює офiснии? службовець i вiдсутня посада (секретаря), до якоі? ОСОБА_1 могли б залучати, з 2016 по 2022. Вiдповiдно до наказів КГ №91 КМР, Бистрова Є.М. нe здiи?снює адмiнiстрування та роботy в автоматизованому iнформацiи?ному комплексі освiтнього менеджменту (AIKOM), вiдповiдальними за роботy iз системами збору та внесення даних таких, як «Курс. Школа» та ПАК «АІКОМ» є інші працівники закладу. Встановлення доплат за роботу з (AIKOM) стало можливим вiдповiдно наказу МОН Украі?ни вiд 08.08.2025 №1223-25 «Про збір відомчоі? адміністративноі? звітності дошкільноі?, загальноі? середньоі? та позашкільноі? освіти у 2025/2026 навчальному році», листа МОН Украі?ни вiд 09.09.2025 №1/8684-25 «Про збір відомчоі? адміністративноі? звітності в ПАК «АІКОМ»». Враховувючи вказані нормативно-правові акти керівництвом КГ №91 КМР, було видано наказ №156-к/тр від 17.09.2025 та здiи?снено єдиноразове встановлення надбавки вчителю iнформатики ОСОБА_3 , яка працювала над внесенням даних закладу в системi ПАК «АІКОМ».

Згідно з поясненнями наданими керівництвом КГ №91 КМР, кандидатура ОСОБА_1 не подавалася для участі в мiських проєктах, проєктах, а також щодо залучення, провадження проєктноі? чи грантовоі? дiяльностi.

Також, відповідно до наданих пояснень та наказів про надання щорічних відпусток, з моменту призначення ОСОБА_1 на посаду вчителя iнформатики, всі запити щодо надання відпусток за відпрацьовании? час виконані. У тому числі и? у 2022 році, відповідно до наказу №61-к/тм від 29.06.2022 про надання частини щорічноі? основноі? відпустки ОСОБА_1 була надана відпустка з 01 серпня по 24 серпня 2022 року.».

За довідкою складеною за результатами перевірки фахівцем централізованоі? бухгалтеріі? управління освіти виконкому Саксаганської? раи?онноі? у місті ради, кабінету №209, виявлено недотримання встановленого порядку ведення внутрішнього діловодства та оформлення первинної документації. Оскільки об?кт є незакріпленим загальним простором, формування Паспорта кабінету нормативними документами закладу та чинним законодавством не передбачено. Головні зауваження пов`язані із самовільними діями вчителя ОСОБА_4 , яка за відсутності розпорядчого наказу підписувала внутрішні акти в статусі керівника кабінету, не завірила власноруч плани роботи, а також особисто створила та підписала інвентарну відомість із некоректним значенням балансоутримувача установи (т.2 а.с.109-110).

З наданої копії наказу №01 від 02.01.2019 «Про надання вільних днів працівникам гімназії» надано вільні дні за раніше відпрацьований час працівникам гімназії у січні 2019 року, а саме ОСОБА_1 (т.2 а.с.103-104).

Відповідно до копії наказу №160 від 28.10.2019 «Про надання вільних днів працівникам гімназії» надано вільні дні за раніше відпрацьований час працівникам гімназії у жовтні 2019 року, а саме ОСОБА_1 (т.2 а.с.105-106).

Також, відповідно до копії наказу №182 від 20.12.2019 «Про надання вільних днів працівникам гімназії» надано вільні дні за раніше відпрацьований час працівникам гімназії у грудні 2019 року, а саме ОСОБА_1 (т.2 а.с.107-108).

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення додаткової заробітної плати, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Зміст права на працю, закріпленого положеннями частин першої і другої статті 43 Конституції України, крім вільного вибору праці, включає також відповідні гарантії реалізації цього права.

Трудові відносини в Україні врегульовані статтею 1 КЗпП України.

Згідно з ч. 3 ст. 94 КЗпП України питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 2 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Статтею 2 Закону України "Про оплату праці" визначено, що структуру заробітної плати становлять:

- основна заробітна плата. Це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата. Це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про оплату праці", форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються з урахуванням вимог, передбачених частиною першою цієї статті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Украі?ни від 28.12.2021 No1391 та пункту 41 Інструкціі? про порядок обчислення заробітної? плати працівників освіти (наказ Міністерства освіти Украі?ни від 15.04.1993 №102) доплати за завідування кабінетами інформатики (15-20% посадового окладу) та за обслуговування комп`ютерноі? техніки (10-15% посадового окладу) встановлюються на підставі наказу керівника закладу освіти за погодженням із профспілковим комітетом за умови фактичного виконання відповідних обов`язків. Встановлення конкретного розміру доплат належить до виключноі? компетенціі? керівника закладу освіти.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з листопада 2015 року призначена на посаду вчителя інформатики Криворізькоі? гімназіі? №91 Криворізькоі? міськоі? ради ДОР, що не оспорюється сторонами справи.

Право позивача на отримання додаткової заробітної плати, за захистом якого вона звернувся до суду, не було порушено відповідачем. Позивач була ознайомлена з наказом про прийняття її на роботу, тобто їй було відомі її посадові обов?язки. Однак, попри відсутність відповідного наказу керівника закладу про призначення завідувача кабінетом та фактичне виконання працівником покладених обов`язків ОСОБА_1 без правових підстав, здіи?снювала ведення документаціі?, що є виключною компетанцією законно призначеного завідувача катбінету інформатики.

Завантажені з персонального компьютера гімназіі? та подані позивачем таблиці з тарифноі? сіткою, перебувають у вільному доступі на загальному диску до якого мають доступ вчителя інформатики, а отже подані таблиці не свідчать про і?х розробку та складання позивачкою.

Позивач не здіи?снювала адміністративних функціи? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ, оскільки керівництвом закладу ніколи не доручались роботи працівникам, поза і?х посадовоі? інструкціі?.

Таким чином, є необґрунтованими та безпідставними вимоги позивача про здіи?снення і?и? доплат за адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі?, оскільки остання є вчителем інформатики та за відсутності наказу про покладання таких обов`язків не могла виконувати фунціі? з адміністрування систем АІКОМ (ІСУО) та Human, інформаціи?нии? супровід (саи?т та Facebook), адміністративні функціі? з реєстраціі? учнів на ЗНО/НМТ та складання розкладу гімназіі?.

Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача додаткової заробітної плати, а тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає таке.

Моральна шкода - це негативні наслідки (втрати) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких фізична особа зазнала у зв`язку з посяганням на її права та інтереси.

Згідно зі ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

Мотивуючи позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди позивачка зазначила, що у результаті протиправних дій відповідача був порушений її звичний життєвий уклад, їй довелось тривалий час доводити свою правоту та досягати відновлення справедливості. У 20192020 на позивача було накладено догану та здійснювались погрози звільненням через відмову виконувати роботи, не передбачені посадовою інструкцією (розвантаженнямеблів). Особливо гостро порушення прав позивача проявилося у 2022 році. У вересні 2022 року дискримінація набула системного характеру: адміністрація вибірково скасувала поділ класів на групи саме для предмету «Інформатика», залишивши такий поділ для інших предметів (мовний цикл). Це призвело до роботи в умовах надмірного навантаження.

Проте, суд зауважує, що такі твердження позивачки спростовуються листом Південно-Східного міжрегіонального управління Державноі? служби з питань праці від 17.02.2026, а саме, що зі скаргою до органу, якии? реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, щодо порушення законодавства про працю позивачка звернулась лише на початку 2026, що свідчить про відсутність порушень з боку Криворізькоі? гімназіі? №91 у трудових відносинах з ОСОБА_1 у спірнии? період.

Відповідно ст.141 КЗпП України на роботодавця покладається обов`язок правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, здійснювати заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню), уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Також відповідно ч. 2 ст.158 КЗпП України роботодавець зобов`язаний вживати заходів для забезпечення безпеки і захисту фізичного та психічного здоров`я працівників, здійснювати профілактику ризиків та напруги на робочому місці, проводити інформаційні, навчальні та організаційні заходи щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню).

Поняття мобінгу визначено в ст.2-2 КЗпП України встановлює заборону мобінгу (цькування).

Мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є: створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (не запрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця); нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту; нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень); необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

З наведеної норми вбачається, що ознаками мобінгу є систематичність та тривалість діянь, наявність умислу та мети, спеціальний суб`єкт: роботодавець або члени трудового колективу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Визначення моральноі? шкоди міститься у положеннях статті 23 ЦК Украі?ни, у якіи? зазначено, що моральна шкода полягає, зокрема: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з противоправною поведінкою щодо неі? самоі?, членів і?і? сім`і? чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим маи?ном, або в іншии? спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральноі? шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностеи? потерпілого або позбавлення и?ого можливості і?х реалізаціі?, ступеня вини особи, яка завдала моральноі? шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від маи?новоі? шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вимогами статті 1166 ЦК Украі?ни маи?нова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немаи?новим правам фізичноі? або юридичноі? особи, а також шкода, завдана маи?ну фізичноі? або юридичноі? особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка і?і? завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від і?і? відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з і?і? вини.

Отже для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи, якою можна вважати будь- яку поведінку, внаслідок якоі? завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважении? на такі діі?; б) наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження маи?на потерпілого та (або) позбавлення и?ого особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); в) причиннии? зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; г) вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямоі? вказівки закону обов`язок відшкодування завданоі? шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прии?няття судом рішення про відшкодування завданоі? шкоди.

Згідно з ч. 1, п.п. 1, 2 ч. 2, ч. 4 ст. 23 ЦК Украі?ни особа має право на відшкодування моральноі? шкоди, завданоі? внаслідок порушення і?і? прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неі? самоі?, членів і?і? сім`і? чи близьких родичів.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від маи?новоі? шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальноі? за неі? особи (постанови Верховного Суду від 25 травня 2022 року в справі No 487/6970/20, від 05 грудня 2022 року в справі №214/7462/20).

Окрім того, вищевказании? висновок Верховного Суду не дає підстав

для висновку про звільнення позивача від обов`язку довести факт завдання шкоди так і особу-заподіювача шкоди.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінючи наведені позивачем фактичні дані на предмет наявності в діях відповідача ознак мобінгу та відповідні обґрунтування відповідача щодо їх відсутності, суд зазначає наступне.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що наведені позивачкою твердження не можуть бути належним доказом того, що погіршення її стану здоров`я було спричинене саме протиправною поведінкою відповідача.

Також суд не бере до уваги посилання позивачки ОСОБА_1 на те, щодо вчинення роботодавцем щодо неі? дискримінаціи?них діи?, мобінгу, завдання моральноі? шкоди та недоплати до тарифноі? ставки.

Окрім того, слід зазначити, що доводи позивачки про те, що дискримінація щодо неі? мала місце до 2022 , оцінюючи систематичність цькування та мобінгу над нею, є необґрунтованими, оскільки Закон Украі?ни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів Украі?ни щодо запобігання та протидіі? мобінгу (цькуванню)» набрав чинності тільки у 2022 році.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 ЦПК України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

За таких обставин, розглянувши справу в межах визначених позивачкою предмету спору та підстав позову, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 2 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Криворізької гімназії №91 Криворізької міської ради про зобов`язання нарахування та виплати додаткової заробітної плати, відшкодування моральної шкоди-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про сторін :

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Криворізька гімназія №91 Криворізької міської ради Дніпропетровської області, адреса: вул. Генерала Радієвського, буд. 48, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області.

Повний текст рішення суду складено та підписано 10.08.2026 року.

Суддя Н.Г. Гринь