Рішення № 138856322, 16.07.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/8729/26

пр. № 2/759/8803/26

16 липня 2026 року м. Київ Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.,

секретаря судового засідання Косінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві без виклику сторін у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовними вимогами Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Уніка» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиція сторін у справі

у березні 2026р. до суду надійшла вищезазначена позовна заява в якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 , 30175 грн 90 коп., а також судові витрати по справі.

В обґрунтування позову зазначає, що 10.08.2026 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компаія«УНІКА» та ОСОБА_2 було укладено Сертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО»№800008/4605/0001392, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним засобом «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 . 23.02.2024 року в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі легкового автомобіля «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_1 . Відповідно до Постанови Святошинського районного суду міста Києва по справі №759/7252/24 від 25 квітня 2024 року: «Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 855862 від 01.04.2024, 23.02.2024 о 19:02 у м. Києві по Новоірпінській трасі пішохід ОСОБА_4 , при наявності велосипедної доріжки та узбіччя, рухався по проїзній частині, не тримаючись правіше по краю проїзної частини на зустріч руху транспортним засобам, в результаті чого на нього скоїв наїзд транспортний засіб «Нyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , що призвело до пошкодження транспортного засобу з матеріальними збитками, а ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, чим порушив вимоги п. 4.1 та пп. «а» п. 4.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 , за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Страхувальник своєчасно звернувся до позивача із заявою про настання події від 23.02.2024 року та заявою на виплату страхового відшкодування від 23.02.2024 року. Дану заяву було розглянуто, пошкодження автомобіля «Нyundai Elantra» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 визнано страховим випадком. Позивач відшкодував завдані Відповідачем збитки у розмірі 60351 грн 80 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №149432 від 14.03.2024 року. Враховуючи той факт, що вина водія, пошкодженого транспортного засобу «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 і вина пішохода ОСОБА_1 є обопільною, розмір відшкодування завданої шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визначається в рівнозначних частинах, в розмірі 50 % від страхового відшкодування, зазначеного в Страховому Акті №17051782782 від 14.03.2024 року, що складає 30175,90 грн.

ІІ. Процесуальні дії і рішення суду

відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.04.2026, визначено головуючого суддю Ул`яновську О.В. (а.с.54-55).

Ухвалою судді від 09.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням без виклику сторін (а.с. 57-58).

Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно положень ст. 190 ЦПК України, на адресу відповідача рекомендованим листом надсилалась копія ухвали про відкриття провадження від 09.04.2026 та копія позовної заяви з додатками електронним шляхом через електронний кабінет відповідача (а.с.62).

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

ІІІ. Фактичні обставини справи

судом встановлено, що 23 лютого 2024 року в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участі легкового автомобіля «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та пішохода ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Святошинського районного суду міста Києва по справі №759/7252/24 від 25 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, дана Постанова набрала законної сили 06 травня 2024 року, не була скасована та не була надіслана на новий розгляд, а відповідно є законною та обґрунтованою.

10.08.2026 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компаія«УНІКА» та ОСОБА_2 було укладеноСертифікат добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО»№800008/4605/0001392, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням зокрема транспортним засобом «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 .

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди, застрахованому транспортному засобу «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 » державний номерний знак НОМЕР_1 було завдано механічних ушкоджень. Відповідно до чого Страхувальник зазнав матеріального збитку.

23 лютого 2024 року потерпілий від дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до Страховика ПрАТ «СК «Уніка» з заявою №17051782782 про подію, з ознаками страхового випадку згідно договору КАСКО №800008/4605/0001392.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 , ПрАТ «СК «УНІКА» було проведено огляд пошкодженого транспортного засобу, про що складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 01 березня 2024 року по справі №17051782782.

Відповідно до рахунку №00000007500 від 05 березня 2024 року Фізичної особи підприємця " ОСОБА_5 ", вартість відновлювального ремонту транспортного засобу автомобіля «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 » державний номерний знак НОМЕР_1 складає 72 251,23грн.

Відповідно Ремонтної калькуляції системи АІЮАТЕХ №1705178278 від 05 березня 2024 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 складає 72 251,23грн.

Як вбачається зі страхового акту №17051782782 від 13 березня 2024 року, виконуючи взяті на себе зобов`язання по Договору, Страховиком - ПрАТ «СК «Уніка» прийнято рішення про визнання вказаної події страховим випадком та виплату страхового відшкодування за Договором в розмірі 60 351,80грн., шляхом безготівкового перерахування на рахунок Фізичної особи підприємця " ОСОБА_5 ", що підтверджується платіжною інструкцією №149432 від 14 березня 2024 року.

Оскільки вина водія, пошкодженого транспортного засобу «Нyundai Elantra» державний номерний знак НОМЕР_1 і вина пішохода ОСОБА_1 є обопільною, розмір відшкодування завданої шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_1 визначається в рівнозначних частинах, в розмірі 50 % від страхового відшкодування, зазначеного в Страховому Акті №17051782782 від 14 березня 2024 року, що складає 30 175,90грн. (60 351,80грн. *50 %).

ІV. Позиція суду та оцінка аргументів учасників розгляду

відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень ст. ст. 3, 5, 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 35.1 ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

У п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття регрес та суброгація. У випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав.

У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176цс18 (пункти 68-70): вказано, що стаття 1191 ЦК України та стаття 38 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, і стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування», з іншого боку, регулюють різні за змістом правовідносини. У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 зазначеного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому' відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Відповідно до ст. 108 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Враховуючи наведене, завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Таким чином, під збитками слід розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливо б було відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, а тому факт ДТП та вина ОСОБА_1 у його вчиненні додаткового доказування не потребує.

За загальним правилом, відповідальність за шкоду несе боржник - особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки - особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК України).

Аналогічний правовий висновок висловлено Верховним Судом у постанові від 22.12.2020 у справі № 565/1210/19.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Стаття 1191 ЦК України регламентує право зворотної вимоги до винної особи, і частиною 1 передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що позивачем, як страховиком, сплачено страхове відшкодування на загальну суму 60351грн80коп. на відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася з вини відповідача .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача різниці вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу в розмірі 30175 грн 90 коп. (60351,80грн*50%).

V. Розподіл судових витрат

згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 3328 грн 00 коп.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачену позивачем суму судового збору.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. 27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 1191, 1194 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-78, 81, 128, 131, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 352, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «УНІКА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «УНІКА» (код ЄДРПОУ: 20033533) заборгованість в розмірі 30175 (тридцять тисяч сто сімдесят п`ять) грн 90 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: не відомий) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «УНІКА» (код ЄДРПОУ: 20033533) судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя: О.В. Ул`яновська