Вирок № 138856049, 10.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

10.08.2026 Справа № 756/9482/26

Справа № 756/9482/26

№ 1-кп/756/1584/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Оболонського районного суду міста Києва угоду про визнання винуватості в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.05.2026 за № 62026100110000095, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Секретарівка, Біляївського р-ну., Одеської обл., громадянин України, здобув вищу освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_6 02.05.2011, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, -

У С Т А Н О В И В :

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 введено воєнний стан, дія якого продовжувалася і триває на всій території держави. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, а військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян до захисту Вітчизни та забезпечення особовим складом Збройних Сил України та інших військових формувань. Згідно зі ст. 1, 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів забезпечується відповідним реєстром.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час та в невстановленому місці, але не пізніше березня 2026 року, ОСОБА_4 вступив у попередню змову з невстановленими досудовим розслідуванням працівниками Національної поліції України (матеріали відносно яких виділено в окреме кримінальне провадження) з метою отримання неправомірної вигоди від громадян України за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки, за зняття військовозобов`язаних осіб з розшуку.

ОСОБА_7 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . У свою чергу, вказаний ТЦК та СП звернувся до органів Національної поліції з метою його доставлення у зв`язку з неявкою по повістці, у зв`язку з чим ОСОБА_7 перебуває у розшуку, про що наявна відмітка у застосунку призовників, військовозобов`язаних та резервістів « Резерв+ ».

У подальшому, у невстановлені досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше початку березня 2026 року, ОСОБА_7 користувався послугами таксі та на його замовлення прибув автомобіль марки Toyota Camry синього кольору з реєстраційним номером « НОМЕР_1 », за кермом якого перебував ОСОБА_4 , під час спілкування із яким отримав відомості про перебування ОСОБА_7 у розшуку, нібито у зв`язку з неявкою по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У цей же час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на одержання неправомірної вигоди, за попередньою змовою групою осіб, за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме на службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З метою реалізації спільного злочинного умислу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що за грошову винагороду він може допомогти зняти статус «у розшуку» та в подальшому після зняття такого статусу фіктивно забронювати на підприємство, яке має статус критичної інфраструктури, з метою отримання відстрочки від мобілізації до Збройних Сил України. Під час розмов повідомляв, що проблему із розшуком краще вирішувати через нього, оскільки останній має знайомства в правоохоронних органах.

У свою чергу, ОСОБА_7 , реально сприймаючи діяльність ОСОБА_4 як протиправну, звернувся до правоохоронних органів. Надалі ОСОБА_7 діяв з метою викриття злочинних дій ОСОБА_4 , під контролем правоохоронних органів.

У подальшому, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, під час телефонної розмови за допомогою месенджера «WhatsApp», яка відбулась 11.05.2026, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 про наявність у нього можливості здійснити вплив на службових осіб територіального центру комплектування та соціальної підтримки та правоохоронних органів з метою зняття статусу «у розшуку», та висловив прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 9 000 доларів США за вчинення таких дій.

У подальшому, продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, близько 13 год. 28 хв. 19.05.2026 ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи в салоні автомобіля марки CHEVROLET Aveo SF69Y, д. н. з. НОМЕР_2 за адресою: м. Київ, вул. Левка Лук`яненка, 21/2, одержав від ОСОБА_7 неправомірну вигоду у розмірі 9 000 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 19.05.2026 становить 397 440 грн, за здійснення впливу на прийняття рішення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо зняття ОСОБА_7 з розшуку.

Того ж дня, о 14 год. 10 хв. 19.05.2026, після передачі неправомірної вигоди в розмірі 9 000 доларів США ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

Отже, ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, запропонував здійснити вплив за надання неправомірної вигоди для себе та одержав неправомірну вигоду для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

29.05.2026 сторонами укладена угода про визнання винуватості, відповідно до якої ОСОБА_4 повністю визнав себе винуватим і сторони дійшли згоди щодо призначення йому покарання на підставі ст. 65 КК України за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, на підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав укладену угоду про визнання винуватості, просив її затвердити.

Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні пояснив, що права, надані йому законом у зв`язку з укладенням угоди про визнання винуватості, розуміє, з наслідками укладення та затвердження угоди обізнаний, характер обвинувачення та його суть йому зрозумілі, обраний вид покарання, який застосовується до нього у разі затвердження угоди, з ним узгоджено та є цілком зрозумілим, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, щиро покаявся.

Захисник обвинуваченого просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між стороною обвинувачення та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Суд вважає необхідним затвердити умови угоди та ухвалити вирок на підставі такої угоди відповідно до положень ст. 475 КПК України з таких підстав.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, як пропозицію здійснити вплив за надання неправомірної вигоди для себе та одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Частинами 1, 2 ст. 474 КПК України визначено, що в разі досягнення угоди під час досудового розслідування обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду. Розгляд щодо угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов`язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження. Відсутність інших учасників судового провадження не є перешкодою для розгляду.

Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369-2 КК України, згідно з приміткою до ст. 45 КК України є корупційним. За п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості у провадженні щодо корупційного кримінального правопорушення може бути укладена за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов`язаного з корупцією, та якщо інформація щодо вчинення такою особою (особами) кримінального правопорушення буде підтверджена доказами, і за умови повного або часткового відшкодування завданого збитку або заподіяної шкоди, якщо такі збитки або шкода були завдані.

Ці умови дотримано. Пунктом 2 угоди ОСОБА_4 узяв на себе зобов`язання надати викривальні показання щодо злочинних дій інших співучасників; в угоді зафіксовано, що такі показання надано і вони підтверджуються іншими матеріалами кримінального провадження. Прокурор у судовому засіданні підтвердив факт викриття інших осіб та підтвердження цієї інформації доказами. Збитків або шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, потерпілих у провадженні немає.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України, є нетяжким корупційним злочином, тому за п. 1 ч. 2 ст. 470 КПК України укладення угоди про визнання винуватості здійснюється за погодженням з керівником обласної прокуратури або його першим заступником чи заступником. Угоду погоджено заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_9 .

На виконання ч. 4 ст. 474 КПК України суд з`ясував в обвинуваченого, чи цілком він розуміє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та вид покарання, який буде застосовано в разі затвердження угоди. Обвинувачений підтвердив, що ці положення йому зрозумілі. Відповідно до ч. 6 ст. 474 КПК України суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Наведені вимоги узгоджуються з положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У § 90 рішення у справі «Нацвлішвілі та Тогонідзе проти Грузії» від 29.04.2014 (заява № 9043/05) Європейський суд з прав людини зазначив, що угода про визнання винуватості, окрім важливих переваг у виді швидкого вирішення кримінальних справ і зменшення навантаження на суди, прокурорів та адвокатів, за належного застосування може бути успішним засобом у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Укладення сторонами угоди у цьому провадженні сприяє його розгляду упродовж розумного строку.

Матеріали кримінального провадження, надані стороною обвинувачення, свідчать про наявність події кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , і що в його діях є склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Кваліфікація дій ОСОБА_4 стороною обвинувачення визначена правильно.

Згідно з положеннями ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винуватим, належить до категорії нетяжких злочинів. Потерпілих від злочину немає. Угода сторонами укладена під час досудового розслідування.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає передбачені п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Абзацом другим ч. 1 ст. 75 КК України встановлено, що обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим цієї частини, не застосовуються, якщо суд приймає таке рішення у випадку затвердження угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень. За абзацом другим ч. 2 ст. 75 КК України у таких провадженнях суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м`якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням. Узгоджене сторонами покарання цим вимогам відповідає.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого, те, що він під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває (довідка комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня № 10» № 529037 від 26.05.2026) і за психіатричною допомогою не звертався (довідка комунального некомерційного підприємства «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» № 2873 від 27.05.2026), кримінальне правопорушення вчинив уперше, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд погоджується з тим, що покарання на підставі угоди може бути визначено у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 75 КК України тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом, а іспитовий строк встановлюється тривалістю від одного до трьох років. Суд визначає іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки та покладає на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 76 КК України. Згідно з ч. 1 ст. 165 КВК України іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Умови угоди відповідають інтересам суспільства. За п. 3, 4 ч. 1 ст. 470 КПК України прокурор при вирішенні питання про укладення угоди враховує наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, а також у запобіганні, виявленні чи припиненні таких правопорушень. Кримінальне правопорушення вчинене у сфері військового обліку в умовах воєнного стану, а обвинувачений викрив інших учасників кримінального правопорушення, зокрема невстановлених працівників Національної поліції України, матеріали щодо яких виділено в окреме кримінальне провадження. Суд враховує і те, що обвинувачений добровільно сплатив 100 000 гривень як благодійний внесок на користь благодійної організації «Благодійний фонд «Підтримай Третю штурмову», що підтверджується квитанцією АТ «Райффайзен Банк» № 3057291321 від 29.05.2026.

Підстав для відмови в затвердженні угоди, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, судом не установлено. Умови угоди не суперечать вимогам КПК України та закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена правильно, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, очевидної неможливості виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань немає, фактичні підстави для визнання винуватості наявні.

Таким чином, форма та зміст угоди відповідають вимогам КПК України і КК України, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди та призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, яке відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.

Запобіжний захід на час ухвалення вироку відсутній.

Відповідно до ч. 7 ст. 72 КК України підстав для зарахування строку домашнього арешту у строк покарання немає.

Речові докази прокурором не надані з мотивів виділення матеріалів досудового розслідування в окреме кримінальне провадження.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст. 314, 373-376, 468, 469, 470, 472, 473, 474, 475 КПК України, ст. 65, 66, 75, 76 КК України, ст. 165 КВК України, суд -

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29.05.2026 між прокурором Київської міської прокуратури ОСОБА_10 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_11 , у кримінальному провадженні № 62026100110000095 від 29.05.2026.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

Початок строку відбування покарання з випробуванням обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

Покласти на ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази не надавались.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Документи, надані сторонами, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1