Рішення № 13885602, 21.02.2011, Нововолинський міський суд Волинської області

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2011 року справа № 2-134/00 м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

при секретарі Лубаєвської Л.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Новікова Е.В.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням на виробництві, - суд, -

встановив:

13 січня 2011 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Нововолинську про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоровя, внаслідок професійного захворювання на виробництві, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що, пропрацював 32 роки в шкідливих підземних умовах праці на шахтах №3 «Нововолинська» та №9 «Нововолинська»ДП «Волиньвугілля».

Внаслідок тривалої роботи в шкідливих підземних умовах, позивачу ОСОБА_1 рішенням профпатологічної ЛКК №154 від 13.12.2003 року було встановлено професійне захворювання антракосилікатозом та видана 30 січня 2006 року довідка МСЕК на підставі акта № 156/4 освідчення, згідно якої визначено 50 % втрату професійної працездатності з 21 січня 2006 року довічно. 11.04.2008 року згідно виписки з акта огляду МСЕК ОСОБА_1 була встановлена ІІ група інвалідності із 80 % ступенем втрати професійної працездатності (50% по профзахворюванню і 30% по наслідках травми очей ) з 11.04.2008 року

Вважає, що Фонд соціального страхування зобовязаний у встановленому законом порядку відшкодувати йому як потерпілому грошову суму за моральну шкоду, заподіяну внаслідок професійного захворювання антракосилікозом, тому просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 30 000 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та пояснили, що позивач працював на шахті 32 роки, його психологічний стан погіршився, дана хвороба є невиліковною, профзахворювання встановлено довічно. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача Новіков Е.В. позов не визнав, посилаючись на Закон України “Про державний бюджет на 2006 рік”, яким дія частини третьої ст. 34 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (далі Закон), зупинена та на Закон України “Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»” від 23.02.2007 року, яким частину третю статті 34 виключено. Зазначила, що не діють і інші статті Закону в частині відшкодування моральної шкоди. Пояснив, що оскільки на час звернення ОСОБА_1 в січня 2011 року до суду ЗУ «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»не передбачено обовязку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодовувати потерпілому моральну шкоду, вважає, що таку шкоду позивачу, законні права якого порушені, повинен відшкодовувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1КЗпП України. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення частково у звязку з наступним.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 пропрацював на шахтах №3 «Нововолинська» та №9 «Нововолинська»ДП «Волиньвугілля»в шкідливих підземних умовах праці 32 роки.

Відповідно до акту розслідування професійного захворювання, складеного 08.01.2004 року ОСОБА_1 встановлено професійне захворювання антракосилікатоз. Захворювання професійне (а.с. 5-6).

Основними причинами даного професійного захворювання як зазначено у пункті 15 акту форми П-4 (а.с.5-6) є технічна недосконалість гірничої техніки та шахтних машин і механізмів в частині їх пилової характеристики, неможливість в повній мірі забезпечити досягнення профілактичного лікування професійного захворювання.

Із повідомлення НДУ МЕТ Донбасу та вугільної промисловості (а.с.7) і рішення профпатологічного ЛКК від 13.12.2003 року №154 (а.с.8), щодо огляду ОСОБА_1 вбачається, висновок антракосилікатоз, форма 1/1, S/S. ДН-першого- другого ступеню, захворювання професійне.

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професіональної працездатності у відсотках, потреби в додаткових видах допомоги серії ВЛН № 038881 від 30 січня 2006 року ОСОБА_1 встановлено 50% втрати професійної працездатності по професійному захворюванню антракосилікатозом, довічно (а.с.9).

Згідно довідки серії МСЕ від 038881 ОСОБА_1 була встановлена ІІІ група інвалідності довічно і протипоказана важка фізична праця (а.с.10)

Згідно виписки з акта огляду МСЕК про результати визнання ступення втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у додаткових видах допомоги від 11.04.2008 року серії ВЛН № 005969 ОСОБА_1 була встановлена ІІ група інвалідності із 80 % ступенем втрати професійної працездатності (50% по профзахворюванню і 30% по наслідках травми очей ) з 11.04.2008 року

Відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в разі стійкої втрати професійної працездатності право на отримання потерпілим страхових виплат, в тому числі і виплати за моральну шкоду, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Представник відповідача, заперечуючи позов, посилається на ЗУ “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ” виключена ч.3 ст.34 відповідно до положень ЗУ від 23 лютого 2007 року №717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Суд, проаналізувавши докази, що є в матеріалах справи, не може погодитися з такими доводами відповідача, з огляду на наступне.

Як вбачається з правової позиції, викладеної в ухвалах Верховного Суду України від 28.05.2009 року та від 10 вересня 2009 року право на відшкодування моральної шкоди у позивача ОСОБА_1 виникло з моменту встановлення йому 50 % ступеня втрати професійної працездатності, тобто з 30.01.2006 року довічно. Довідка видана на основі акта № 156/4 освідчення у МСЕК до дня зупинення дії норм Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відшкодування моральної шкоди. Це не позбавляє права позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до норм вказаного Закону, чинних на час складання такого висновку МСЕК, оскільки право на таке відшкодування виникло в позивача до моменту набрання чинності цим законом, а зворотної дії закон в часі не має.

Враховуючи наведене, даючи аналіз зібраним та дослідженим в судовому засіданні доказам, суд дійшов висновку, що позивач набув права на відшкодування відповідачем моральної шкоди, завданої професійним захворюванням.

Відповідно до розяснень постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди»від 31.03.1995 року № 4 (пункту 9), розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних та фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд враховує обставини справи, те, що позивач отримав професійне захворювання атракосилікатозом, постійно звертається за медичною допомогою та проходить лікування. Позивач втратив 80 % працездатності з них 50% по профзахворюванню. Втрата здоровя призвела до втрати нормальних життєвих звязків, незручностей у побуті і вимагає від позивача додаткових зусиль для організації свого життя, позбавлений можливості працювати, не може виконувати звичайну роботу, потребує періодичного санкурортного стаціонарного та медикаментозного лікування, а тому виходячи із тривалості, характеру та глибини перенесених ОСОБА_1 душевних страждань та із засад розумності і справедливості, суд вважає, що до стягнення підлягає 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням антракосилікатозом.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, ст.209, ст.212, ст.213, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.13, ст.14 Закону України "Про охорону праці", ч. 3 ст. 34 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», суд,-

вирішив:

Позов задоволити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську в користь ОСОБА_1 5000 (пять тисяч) гривень на відшкодування моральної шкоди завданої професійним захворюванням на виробництві .

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Нововолинську 15 (пятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31213259700005 в ГУДКУ у Волинській області МФО 803014 ЕДРПОУ 21740497 м. Нововолинськ, код 22050000 (за розгляд справи Нововолинським міським судом Волинської області).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Ново волинський міський суд протягом десяти днівз дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М.Ушаков