Рішення № 138855045, 09.06.2026, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 473/4204/25

Провадження № 2/477/701/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Миколаїв

Вітовський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого у справі - судді Полішко В.В., з секретарем -Хлибовою Г.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вітовського районного суду Миколаївської області за правилами спрощеного позовного провадженняцивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

13 серпня 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Товариства заборгованість за кредитним договором №174380 від 29 травня 2018 року у сумі 15845,00 грн., а також судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 29 травня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») як первісним кредитором та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №174380, відповідно до якого кредитодавець надав ОСОБА_1 грошові кошти у безготівковій формі шляхом перерахування за реквізитами платіжної картки, наданими відповідачем, зі сплатою процентів за користування кредитом.

При укладенні договору на фінансовий номер телефону відповідача був відправлений одноразовий ідентифікатор, який був використаний для прийняття та підтвердження умов вищезазначеного договору.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виконало своєчасно та у повному обсязі, надавши ОСОБА_1 у розпорядження кредитні кошти у розмірі 3500,00 грн.

Відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 15845,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума основного боргу, 1890,00 грн. - сума боргу за процентами, сума боргу за пенею і штрафами - 10455,00 грн.

12 квітня 2018 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (нині ТОВ «ВІН ФІНАНС») уклали договір факторингу №1.

Згідно зазначеного договору, ТОВ «ВІН ФІНАНС» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до боржників ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», у тому числі до ОСОБА_1 .

Позивачем ТОВ «ВІН ФІНАНС» відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України нараховано на суму боргу 15845.00 грн. інфляційні витрати та 3% річних.

Станом на 23 лютого 2022 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20 737,09 грн., а саме:

- заборгованість за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року - 15845,00 грн.,

- сума збитків з урахуванням 3% річних - 1427,35 грн.,

- сума збитків інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань - 3464.74 грн.

В зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання за договором, позивач звернувся з позовом до суду та просив стягнути з відповідача на свою користь вищезазначену заборгованість за кредитним договором, збитки у урахуванням 3% річних та інфляційні витрати за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань у загальній сумі 20737,09 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив, що просить розглядати справу за його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач в судові засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, відповідно до частини 7, 11 статті 128 ЦПК України вважається таким, що повідомлений судом належним чином про час і місце розгляду справи. Відзив відповідачем не подано.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, то, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки доказів у матеріалах справи достатньо для ухвалення рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, про що постановлена відповідна ухвала 28 жовтня 2025 року.

На підставі ухвали суду від 09 червня 2026 року справа розглядається в порядку заочного провадженняза правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши письмові докази, розглядаючи справу в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів, суд встановив наступне.

29 травня 2018 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем укладено індивідуальну частину договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту (далі Кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1 Договору Товариство надає Клієнту грошові кошти в розмірі 3500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Згідно з п.п. 1.2 сторони погодили наступну фіксовану процентну ставку за користування кредитом: 1.26% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (459,90% річних) у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього Договору, починаючи з наступного дня після дня надання кредиту.

Відповідно до пункту 1.3 Договору сукупна вартість кредиту складає 137,80 % від суми кредиту (у процентному виразі) або 4823,00 грн. (у грошовому виразі) та включає в себе: проценти (відсотки) за користування кредитом 37,80% від суми кредиту (у процентному виразі) або 1323,00 грн. ( у грошовому виразі) (пункт 1.3.1 Договору).

Згідно пункту 1.4 Договору строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей Договір діє до повного виконання Клієнтом своїх зобов`язань за цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів.

Кредит надається шляхом перерахування Товариством грошових коштів на банківський картковий рахунок Клієнта через внутрішньодержавні платіжні системи (п.1.5 Договору).

Згідно пункту 1.6 Договору Клієнт має право ініціювати продовження строку користування кредитом. Для цього він зобов`язаний у повному обсязі сплатити нараховані на дату продовження (пролонгації) проценти за користування кредитом, а також пеню та штраф (у разі наявності). У такому разі та за умови, що залишок тіла кредиту складає не менше ніж 400,00 грн., строк користування кредитом автоматично продовжується (пролонгується) з дати внесення необхідної суми грошових коштів на такий самий строк і на таких самих умовах (при цьому укладання додаткового договору не потребується).

З огляду на положення п.3.2 Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, починаючи з наступного дня після надання кредиту (перерахування грошових коштів на банківський картковий рахунок Клієнта) до дня повного погашення заборгованості за Договором (зарахування коштів на поточний банківський рахунок Товариства) включно.

Відповідно до довідки ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» договір зі сторони Позичальника було підписано електронним підписом, що створений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора А799118, який сформовано автоматично на стороні Товариства та направлено Позичальнику на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , повідомленого останнім Товариству відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до листа ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за вих. № 4844/25-Е від 22.05.2025 року в результаті платіжної операції на картковий рахунок отримувача було успішно перераховано грошові кошти. Деталі платіжної операції: платник коштів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», номер Договору 174380, номер транзакції creditplus-358366, отримувач коштів ОСОБА_1 .

Зазначене підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» за вих.№5606-ВП від 22.05.2025 року, відповідно до якої вказаним товариством відповідно до договору ВП-200417-1 від 20.04.2017 року про переказ коштів за дорученням ТОВ «Авентус Україна» 29.05.2018 року здійснено переказ коштів у сумі 3500,00 грн., маска картки НОМЕР_2 , код авторизації 954328, номер транзакції в системі WayForPay creditplus-358366.

12 квітня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено договір факторингу №1.

Згідно п.4.1 Розділу 4 договору факторингу право вимоги до боржників за договорами переходить до фактора в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав грошових вимог.

Зазначений Реєстр прав грошових вимог був підписаний між ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»31 жовтня 2018 року. Відомості щодо боржника ОСОБА_1 містяться у реєстрі під порядковим №585.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, 31 жовтня 2018 року відбулося відступлення прав вимоги за договором №174380 від 29.05.2018 року щодо боржника ОСОБА_1 від ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Відповідно до наказу №55-к від 25.07.2024 року було здійснено перейменування ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА».

Згідно з розрахунком заборгованості станом на дату відступлення права вимоги за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 15845,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума основного боргу, 1890,00 грн. - сума боргу за процентами, сума боргу за пенею і штрафами - 10455,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Згідно з частиною 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статті 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно розрахунку позивача станом на 23 лютого 2022 року заборгованість відповідача за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року становить 20 737,09 грн., а саме:

- заборгованість за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року - 15845,00 грн.,

- сума збитків з урахуванням 3% річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року - 1427,35 грн.,

- сума збитків інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року - 3464.74 грн.

Справа розглядається за поданими Товариством доказами. Докази, що спростовують позовні вимоги, відповідачем не подавались.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частини 1 статті 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до частини 1 статті 1049, частини 1 статті 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання та повинен сплатити суму боргу та процентів, передбачених договором.

Згідно зі змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, y зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість.

Таким чином, оскільки суд вважає встановленим факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення кредиту та визнає достатнім порушення істотних умов договору, відповідно до положення статей 1049, 1048, 1054 ЦК України з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року у розмірі 5390,00 грн., з яких: 3500,00 грн. - сума основного боргу, 1890,00 грн. - сума боргу за процентами.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача 10455,00 грн. боргу за пенею та штрафами, суд зазначає наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача у тому числі 10455,00 грн. штрафів та пені, не розмежовуючи вказану суму окремо стосовно штрафу та окремо стосовно пені.

Разом з тим, штраф та пеня є різновидами неустойки. Отже позивач просить застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірних зобов`язань (прострочення виконання грошового зобов`язання), що суперечить вимогам ч.1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивач не обгрунтував вимогу щодо стягнення з відповідача 10455,00 грн. штрафів та пені та не надав розрахунків вказаної суми окремо щодо штрафу та окремо щодо пені, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 10455,00 грн. штрафів та пені.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у сумі 1427,35 грн. та інфляційних витрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року у сумі 3464.74 грн. підлягає частковому задоволенню, а саме, стягненню з відповідача підлягають інфляційні витрати та три відсотки річних, нараховані на встановлену судом суму заборгованості за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року у розмірі 5390,00 грн.

Враховуючи вищезазначене, інфляційні витрати за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року складають 1178,60 грн. (5390,00 х 1,21866444- 5390,00 = 1178,60 грн., де 1,21866444 - індекс інфляції, розрахований за формулою (ІІ1:100)х(ІІ2:100)х…(ІІZ:100), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення, виходячи з наступних щомісячних значень інфляції : березень 2019 року - 100,90, квітень 2019 - 101.00, травень 2019 - 100,70, червень 2019 - 99,50, липень 2019 - 99,40, серпень 2019 - 99.70, вересень 2019 - 100,70, жовтень 2019 - 100,70, листопад 2019 - 100,10, грудень 2019 - 99.80, січень 2020 - 100,20, лютий 2020 - 99,70, березень 2020 - 100,80, квітень 2020 - 100,80, травень 2020 - 100,30, червень 2020 - 100,20, липень 2020 - 99,40, серпень 2020 - 99,80, вересень 2020 - 100,50, жовтень 2020 - 101.00, листопад 2020 - 101,30, грудень 2020 -100,90, січень 2021 - 101,30, лютий 2021 - 101.00, березень 2021 - 101,70, квітень 2021 - 100,70, травень 2021 - 101,30, червень 2021 - 100,20, липень 2021 - 100,10, серпень 2021 - 99,80, вересень 2021 - 101,20, жовтень 2021 - 100.90, листопад 2021 - 100,80, грудень 2021 -100,60, січень 2022-101,30).

Стосовно 3% річних від простроченої суми кредитних платежів у розмірі 5390,00 грн., то за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року вони складають 4.86 грн., (5390,00 х 3% х 312 : 365 : 100 = 1.38 грн., де 312 - кількість днів за період з 23.02.2019 року по 31.12.2019 року; 5390,00 х 3% х 366 : 366 : 100 = 1.62 грн., де 366 - кількість днів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року; 5390,00 х 3% х 419 : 365 : 100 = 1.86 грн., де 419 - кількість днів за період з 01.01.2021 року по 23.02.2022 року).

Отже, стягненню з відповідача підлягають 1178,60 грн. інфляційних витрат за кредитним договором та 3% річних від простроченої суми у розмірі 4,86 грн.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач ухиляється від сплати заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №174380 від 29.05.2018 року у розмірі 5390,00 грн.,1178,60 грн. інфляційних витрат за кредитним договором та 3% річних від простроченої суми у розмірі 4,86 грн., а всього 6573.46 грн.

Стосовно судових витрат, то згідно з частиною 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належить надання правничої допомоги адвоката.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони та підлягають розподілу разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження витрат щодо надання правничої допомоги, позивачем надано договір від №33 від 22 березня 2024 року, укладений між позивачем та Адвокатським бюро «Анастасії Міньковської» та Акт про підтвердження надання правничої допомоги адвокатом від 18.07.2025 року, відповідно до яких сума витрат на правничу допомогу адвоката складає 5000 грн. У зазначену суму включається підготовка позовної заяви у справі.

Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан сторін.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Разом з тим, витрати на правничу допомогу адвоката, на думку суду, не є співмірними зі складністю страви.

Так, позовна заява не містить посилань на судову практику та є за своїм змістом стандартною для справ про стягнення заборгованості за договорами позики. Стосовно збирання доказів, долучених до позовної заяви, то позивачем не вказано, у чому саме полягало збирання доказів, враховуючи, що до позовної заяви долучено лише ті докази, які мають бути наявними у позивача.

Таким чином, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку, що розмір витрат на правничу допомогу не є співмірним із складністю справи та пропорційним до предмета спору, отже, таким, що підлягає задоволенню частково у розмірі 4000.00 грн.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог та роз`яснень п. 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, від 17.10.2014 року № 10, з відповідача належить стягнути:

- судовий збір на користь позивача, пропорційний до розміру задоволених позовних вимог - 629 грн. 58 коп. (5390,00 грн. х 100 / 20737,09 = 25.99%; 2422.40 грн. х 25.99% = 629.58 грн.).

Керуючись статями 258, 259, 263, 265,282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239):

заборгованість за Кредитним договором №174380 від 29 травня 2018 року у сумі 5390 грн. 00 коп., з яких: 3500,00 грн. - сума основного боргу, 1890,00 грн. - сума боргу за процентами;

інфляційні витрати за Кредитним договором №174380 від 29 травня 2018 рокуу розмірі 1178 грн. 60 коп.;

суми 3% річних за Кредитним договором №174380 від 29 травня 2018 рокуу розмірі 4,86 грн.

Всього стягнути 6573 (шість тисяч п`ятсот сімдесят три) грн. 46 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239) судовий збір у сумі 629 (шістсот двадцять дев`ять) грн. 58 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239) витрати на правничу допомогу у сумі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Водночас, відповідно до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. Тобто, через Вітовський районний суд Миколаївської області.

Повне найменування сторін:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», адреса: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, ЄДРПОУ 38750239;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя В.В.Полішко