Рішення № 138854955, 10.08.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 486/841/26

2/467/607/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.08.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Явіци І.В.

за участю секретаря судового засідання Рожкової Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Вимоги позивача та доводи на їх обґрунтування

Звернувшись до суду із вказаним позовом, представник позивача посилалась на те, що 15 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 745231220 на суму 1000 грн.

Проте в подальшому відповідач збільшив суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума кредиту становить 20000 грн.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 745231220.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали реєстр прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги.

11 липня 2025 року МІЖ ТОВ «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Не зважаючи на умови кредитного договору, відповідач не виконав свого обов`язку тане повернув наданий йому кредит в строки, передбачені договором, в зв`язку чим заборгованість за кредитним договором становить 48792,85 грн., яка складається з: 20000 грн. - заборгованості по тілу кредиту; 28792,85 грн. - заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

Посилаючись на вказані обставини, позивач через свого представника просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 48792,85 грн., судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Процесуальні дії у справі

Спрощене провадження за цими вимогами було відкрите ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 червня 2026 року після отримання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування відповідача - фізичної особи. Вказаною ухвалою суду також задоволено клопотання представника позивача про витребування від АТ КБ «ПриватБанк» доказів.

Позиції сторін

Представник позивача в судове засідання не з`явилась, про його дату, час і місце повідомлялась належно кожного разу, згідно позовної заяви просила провести розгляд справи за відсутності позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач до суду не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся шляхом направлення судових повісток за адресою місця проживання та публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

При цьому, відповідач причин своєї неявки до суду не вказував, будь-яких заяв, у тому числі й заяв по суті справи, не направляв, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належно в силу положень ч. 9 ст. 10, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, у зв`язку із чим суд вважає наявними одночасно існування усіх передумов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, і необхідних для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач двічі повідомлений про дату, час і місце судового засідання, проте, на розгляд справи свого представника не направив, причин його неявки не вказав, відзив на позов не подав, у той час, як позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

За такого, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, позаяк, жоден із учасників справи у судовому засіданні присутнім не був.

Установлені фактичні обставини справи і зміст правовідносин з посиланням на докази, а також оцінка аргументів, наведених учасникам справи

У свою чергу, суд, дослідивши надані позивачем докази, оцінивши їх з точки зору належності і допустимості, а також достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні доказів, виходив із такого.

Зокрема, суд установив, що 15 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 745231220 за умовами якого товариство зобов`язалось надати позичальнику кредит на суму 1000 грн. на умовах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

Сторонами погоджено, що кредит надається строком на 23 дні від дати отримання кредиту позичальником.

Умовами вказаного договору також передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у розмірі 1,66 процентів від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Сторони також погодили, що у випадку користування позичальником кредитом понад строк встановлений умовами договору умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом.

Крім того, сторони погодили, що проценти нараховані після закінчення строку кредиту, є процентами що нараховуються за понадстрокове користування грошовими коштами, в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При цьому позичальник підтвердив, що: отримав від товариства до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені у законодавстві України; інформація надана товариством з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом також досліджено правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», алгоритм дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства з метою акцепту оферти та укладення електронного договору, а також алгоритм дій стосовно укладення кредитних договорів.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що при укладенні договору про споживчий кредит ОСОБА_1 , у відповідності до вимог закону, поінформовано про умови кредитування, строк кредитування, порядок повернення кредиту та процентів за користування кредитом, наслідки порушення умов договору, та такий прийняв умови запропонованого йому договору, шляхом його підписання.

15 липня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на підставі договору № 745231220 від 15 липня 2020 року на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховано грошові кошти в розмірі 1000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 15 липня 2020 року.

Того ж дня, між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено чотири додаткові угоди до договору № 745231220 від 15 липня 2020 року.

За умовами вказаних додаткових угод товариство зобов`язалось збільшити суму кредиту на суму 2400 грн., 2350 грн., 2300 грн. та 3000 грн. з 15 липня 2020 року на строк дії договору № 745231220 від 15 липня 2020 року, в зв`язку з чим графік розрахунків (додаток № 1 до договору) викладено у новій редакції.

Всі інші умови договору, не змінені цими додатковими угодами залишились чинними і сторони підтвердили свої зобов`язання щодо їх виконання.

На підставі укладених між сторонами додаткових угод, ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі передбаченому цими угодами на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 15 липня 2020 року.

Крім того, 16 липня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено п`ять додаткових угод до договору № 745231220 від 15 липня 2020 року.

Відповідно до умов вказаних додаткових угод товариство зобов`язалось збільшити суму кредиту на суму 2150 грн., 2050 грн., 2000 грн., 2350 грн. та 400 грн. з 16 липня 2020 року на строк дії договору № 745231220 від 15 липня 2020 року, в зв`язку з чим графік розрахунків (додаток № 1 до договору) викладено у новій редакції.

Всі інші умови договору, не змінені цими додатковими угодами залишились чинними і сторони підтвердили свої зобов`язання щодо їх виконання.

На підставі укладених між сторонами додаткових угод, ТОВ Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ грошових коштів у розмірі передбаченому цими додатковими угодами на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями від 16 липня 2020 року.

Як встановлено з повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

АТ КБ «ПриватБанк» також надано інформацію про номер телефону, який знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 , а також виписку про за період з 15 липня 2020 року по 20 липня 2020 року, з якої вбачається зарахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі передбаченому умовами договору та додаткових угод до нього.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало прийняте ним зобов`язання щодо надання ОСОБА_1 суми позики у розмірі та строки передбачені умовами договору та додаткових угод до нього.

В свою чергу, як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року, складеного ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», ОСОБА_1 належним чином укладеного договору не виконав, здійснивши лише часткове погашення заборгованості за вказаним договором у розмірі 75 грн., і зв`язку з чим станом на 08 вересня 2020 року утворилась заборгованість за кредитним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20000 грн. та заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 18472,85 грн.

Судом також встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово продовжувався на підставі додаткових угод до нього, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 98 від 08 вересня 2020 року ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року в розмірі 38472,85 грн., що складається з заборгованості по основному боргу в розмірі 20000 грн. та заборгованості по відсотках в розмірі 18472,85 грн.

Як вбачається з протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 08 вересня 2020 року та акту звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2020 року зі сплати фінансування за реєстром прав вимоги № 98 від 08 вересня 2020 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон плюс» в повному обсязі сплачено на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» фінансування згідно договору факторингу за відступлення прав вимоги, визначених в реєстрі прав вимоги № 98 від 08 вересня 2020 року.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року, складеного ТОВ «Таліон плюс», в період з 09 вересня по 26 жовтня 2020 року включно було здійснено нарахування відсотків у розмірі 340 грн. в день, що за своїм розміром є відсотками нарахованими за понадстрокове користування грошовими коштами.

Одночасно з цим, ОСОБА_1 згідно вказаного розрахунку встановлено, що 19 вересня 2020 року здійснено часткове погашення заборгованості за договором у розмірі 6000 грн.

Однак, оскільки внесена ОСОБА_1 сума грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, була недостатньою для погашення існуючої заборгованості, станом на 30 травня 2023 року заборгованість за вказаним кредитним договором становила 20000 грн. за тілом кредиту та 28792,85 грн. за процентами.

Крім того, судом встановлено, що 05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого продовжувався відповідно до умов додаткових угод до договору факторингу, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах,визначених цим договором.

Згідно реєстру прав вимоги № 9 від 30 травня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року в розмірі 48792,85 грн.

Умови договору факторингу його сторонами виконано у повному обсязі, про що суд робить висновок із наявного платіжного доручення № 4097 від 30 травня 2023 року.

Судом також встановлено, що 11 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е за умовами якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

У відповідно до реєстру боржників від 14 липня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року в розмірі 48792,85 грн., що складається з простроченого тіла кредиту в розмірі 20000 грн. та прострочених відсотків в розмірі 28792,85 грн.

Умови договору факторингу належним чином виконані його сторонами, про що суд робить висновок із наявних у матеріалах справи акту прийому-передачі реєстру боржників від 14 липня 2025 та платіжних інструкцій за період з 04 вересня 2025 року по 24 вересня 2025 року.

За такого судом встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором, який є предметом цього судового розгляду.

Як слідує із матеріалів справи, після відступлення права вимоги до ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» останнє будь-яких нарахувань за вказаним договором не здійснювало.

Тож, вирішуючи справу по суті, суд ураховував наступне.

Згідно ст. 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком (фінансовою установою), тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Отже, між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем існували зобов`язальні правовідносини, які виникли із кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу щодо зобов`язань.

Боржник зобов`язаний, як це передбачено ч. 1 ст. 527 ЦК України, виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України також передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України (що діяла на момент укладення вказаних договорів), за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, у ракурсі установлених фактичних обставин щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, ураховуючи наведені вище правові норми, які регулюють відносини, що виникли між сторонами, суд вважає правомірними вимоги позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами.

При цьому, суд перевірив правильність нарахування складових заборгованості, як то, щодо заборгованості за тілом та процентами за користування кредитом, нарахованими згідно умов кредитного договору на дійсну заборгованість відповідача і вважає ці розрахунки в цій частині вірними, позаяк, вони відповідають умовам укладеного договору та вимогам закону.

Отже, суд робить висновок, що права позивача порушені відповідачем через неналежне виконання ним умов укладеного договору та непогашення дійсної заборгованості, а тому вони підлягають захисту шляхом стягнення на користь позивача установленої судом заборгованості, яка складається з заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за процентами за користування кредитом, яка у цій справі є підтвердженою належними, допустимим і достовірними доказами, у тому числі й їх сукупністю.

Як наслідок, цей позов підлягає задоволенню.

Щодо питання розподілу судових витрат

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача належить стягнути 2662 грн. 40 коп. судового збору, що становить 100 відсотків задоволених вимог.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то суд керується правилами ст. 137 ЦПК України і вважає, що розмір цих витрат належно доведений і обґрунтований, оскільки в матеріалах справи наявний договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року, додаткова угода № 25770906273 від 01 вересня 2025 року до вказаного договору про надання правничої допомоги, акт приймання-передачі наданих послуг від 29 грудня 2025 року та документи, що посвідчують надання вказаної правничої допомоги адвокатом, в той час як відповідач з клопотанням про зменшення розміру цих витрат та недоведеність їх не співмірності до суду не звертався, в зв`язку з чим не виходячи за межі позовних вимог, суд вважає, що ця вимога позивача підлягає повному задоволенню у розмірі, що ним визначений і доведений, а саме - у розмірі 7000 грн.

Крім цього, суд не убачає підстав для відхилення тих правових норм, на які представник позивача посилався в позовній заяві, оскільки всі вони визначені правильно і підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

З цих підстав, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за договором № 745231220 від 15 липня 2020 року в розмірі 48792 (сорок вісім тисяч сімсот дев`яносто дві) грн. 85 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (ЄДРПОУ 49286956, 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13);

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Ірина Явіца