Ухвала суду № 138854798, 06.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/16635/23

Провадження №1-кп/127/461/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_4 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_5 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 ,

дослідивши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 в м. Вінниці обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №22022020000000258 від 03.11.2022,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Прокурор ОСОБА_5 надав суду письмове клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 на шістдесят днів. Клопотання мотивоване тим, що ризики, які стали підставою для обрання даного запобіжного заходу не зменшились, зокрема у разі зміни запобіжного заходу обвинувачений зможе переховуватись від суду з огляду на те що покарання за вчинені злочини є таким, що спроможне в значній мірі обмежити його права й свободи, у разі переховування обвинуваченого стане неможливим подальше судове провадження, також зможе вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у вчинені якого він обвинувачується, а тому наявні всі підстави для продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_7 надав клопотання про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 та застосувати до останнього більш м`який запобіжний захід, у виді домашнього арешту на певний час доби. Зазначив, що обвинувачений має міцні соціальні зв`язки та клопотання прокурора є необґрунтованим, так як відсутні будь-які умови та обставини, передбачені ст. 177 та чт. 178 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що ризики визначені прокурором є безпідставними та недоведеними, докази вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення відсутні. Також зазначив, що ризиків вказаних прокурором недостатньо для подальшого утримання його під вартою, тому просив визначити йому розмір застави.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, який застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 суд, дослідивши письмове клопотання прокурора, клопотання захисника та думку обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, який застосований до обвинуваченого суд, дослідивши письмове клопотання прокурора, заперечення захисника, заслухавши думку обвинуваченого, дослідивши обвинувальний акт, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу та його продовженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме, тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, суд, враховує, те що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, що становить значну суспільну небезпеку, особливо в умовах повномасштабної збройної агресії рф проти України, санкція якого передбачає позбавлення волі на строк п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може спробувати переховуватись від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне. Крім того, він може перешкоджати розгляду кримінального правопорушення, а також, здійснювати вплив на учасників процесу.

В судовому засіданні не підтверджено зменшення ризиків в кримінальному провадженні, крім того матеріали провадження не містять переконливих даних про застереження, які б на даний час унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 на домашній арешт.

З врахуванням вищевикладеного, вимог ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», суд приходить до переконання, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не може запобігти існуючим в кримінальному провадженні ризикам, визначених ст. 177 КПК України, тому клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а ОСОБА_6 слід продовжити застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Крім того, положеннями ст. 183 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261,402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на викладене, суд не вбачає наявність підстав для визначення розміру застави в даному кримінальному провадженні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 31, 177, 178, 183, 291, 314 - 316, 331, 370-372, 376, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, продовжити на шістдесят днів, - з 06 серпня 2026 року до 04 жовтня 2026 року включно.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя-доповідач:

Судді: