Ухвала суду № 138854780, 07.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/26896/26

Провадження № 2/127/7426/26

УХВАЛА

07 серпня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Шаміна Ю.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей.

Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 175, 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.

Наразі позивачка просить: 1. розірвати шлюб між нею, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , зареєстрований 04 квітня 2012 року; 2. визначити місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із матір`ю.

Так, відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. За змістом ст. 83 ЦПК України докази додаються разом з поданням до суду позовної заяви. Крім того, за вимогами ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Натомість, звертаючись до суду з вказаним позовом, позивачем до позовної заяви не додано оригінал свідоцтва про шлюб або належним чином завірений у встановленому законом порядку дублікат, що є обов`язковою вимогою в даній категорії цивільних справ і дає підстави вважати про дійсність факту перебування сторін у зареєстрованому шлюбі та виникнення у зв`язку з цим спору. У іншому випадку, тобто за відсутності належного підтвердження вказаної обставини позовна заява залишається без руху з метою усунення вищевказаного недоліку. Аналогічні роз`яснення містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя».

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що у разі необхідності підтвердження факту перебування особи у шлюбі вона не позбавлена можливості звернутися до територіального органу ДРАЦС з метою отримання відповідного документа (повторного свідоцтва про шлюб, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб, тощо). У той же час, в порядку ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази по справі лише з обґрунтованих підстав неможливості стороною самостійно надати такі докази.

Отже, позивачу слід додати оригінал свідоцтва про шлюб або належним чином завірений у встановленому законом порядку його дублікат.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог позивачка вказує, що старший син ОСОБА_5 всиновлений відповідачем, однак на підтвердження цього не надає жодних доказів, у тому числі копії рішення суду.

За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (ст. 160 СК України).

Відповідно до змісту ст. 161 Сімейного Кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до органу опіки та піклування з приводу визначення місця проживання дитини, у свою чергу позивачем зазначено про відсутність необхідності залучення до розгляду справи органу опіки і піклування в порядку визначеному статтею 19 СК України у зв`язку із можливою згодою відповідача на визначення місця проживання дитини з батьком та погодження подальшого утримання та виховання дитини саме батьком.

Натомість, слід звернути увагу позивача на те, що під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу, а не окремим позовом. Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15 січня 2020 року справа № 200/952/18 (провадження №61-14859св19).

Разом з тим, позовна заява не містить викладу обставин та зазначення доказів, які б підтверджували незгоду відповідача на визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, наявності спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини

Отже, враховуючи, наявність або ж відсутність між сторонами спору з приводу визначення місця проживання дитини, позивачу слід визначитися зі змістом заявлених позовних вимог та суб`єктивним складом учасників справи з урахування обов`язкової участі відповідного органу опіки та піклування за місцем проживання дитини.

А також у разі наявності такого спору, під час розгляду даної справи, для вирішення питання про визначення місця проживання дитини, позивач повинен надати суду зазначені вище документи, зокрема, щодо стану здоров`я батьків та дитини, матеріального становища та умов проживання батьків, тощо.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01 січня 2026 року ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).

Як встановлено ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об`єднаного дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Аналогічні роз`яснення містить і постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.

Враховуючи, що позовна заява містить дві немайнові вимоги (розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей), тому вона підлягає оплаті судовим збором по 1064,96 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта) за кожну немайнову вимогу, а загалом - 2129,92 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Аналогічні роз`яснення містять п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору за розгляд справи у Вінницькому міському суді Вінницької області діють наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA318999980313181206000002856.

Натомість, з матеріалів заяви вбачається, що згідно квитанції про сплату №1898-7716-8360-7493 від 30.07.2029 судовий збір у розмірі 1331,20 грн сплачено позивачем на рахунок отримувача UA688999980313131206000002071 за подання позовної заяви до Вінницького районного суду Вінницької області, тобто вказаний платіжний документ не є належним підтвердженням сплати судового збору за подання відповідної заяви за місцем розгляду справи - Вінницького міського суду Вінницької області.

Відтак, позивачу слід надати підтвердження належної сплати судового збору за подання даної позовної заяви згідно вищевказаних платiжних реквiзитів для перерахування судового збору за розгляд справи у Вінницькому міському суді Вінницької області.

При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).

Відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Дана позовна заява подана через підсистему ЕСІТС «Електронний суд».

Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви належних доказів надсилання її копії та копій всіх документів, що додаються до неї, відповідачу ОСОБА_2 .

З огляду на вказане, позивачу необхідно подати до суду докази надсилання відповідачу копії позовної заяви та копій всіх документів, що додаються до неї, до електронного кабінету відповідача, а у випадку його відсутності - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про можливість прийняття заяви до розгляду, а тому вона підлягає залишенню без руху для їх усунення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з дня її підписання суддею.

Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна