Рішення № 138854699, 21.07.2026, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1155/26

Провадження №2/930/1100/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

21.07.2026 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Загребельному О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Усенко М.І. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит.

У позовній заяві просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором про споживчий кредит № 1784385 від 04 грудня 2019 року у загальному розмірі 16 500,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 8 500,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 500,00 грн - заборгованість за комісією за видачу кредиту та 2 500,00 грн - заборгованість зі штрафних санкцій (штрафу, пені), а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 грудня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1784385 в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

За умовами кредитного договору первісний кредитор надав відповідачці кредитні кошти у розмірі 5 000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування ним, комісію та інші платежі, передбачені умовами договору.

Позивач зазначає, що укладення кредитного договору здійснювалося шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця. Для отримання кредиту відповідачка пройшла реєстрацію в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця, зазначила реквізити банківської платіжної картки, пройшла електронну ідентифікацію та підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, після чого кредитні кошти були перераховані на належний їй картковий рахунок. На підтвердження укладення договору та видачі кредитних коштів позивач посилається на копію кредитного договору, довідку про ідентифікацію та платіжне доручення про перерахування кредитних коштів.

Позивач зазначає, що відповідачка належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконала, у встановлені договором строки кредитні кошти, проценти, комісію та інші передбачені договором платежі не сплатила, у зв`язку із чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 16 500,00 грн, яка складається із 5 000,00 грн основної суми кредиту, 8 500,00 грн процентів за користування кредитом, 500,00 грн комісії за видачу кредиту та 2 500,00 грн штрафних санкцій.

Крім того, позивач зазначає, що 05 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 48-МЛ, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитними договорами, визначеними у реєстрі боржників.

На підтвердження переходу права вимоги позивач посилається на договір відступлення права вимоги № 48-МЛ від 05 березня 2020 року та витяг із Реєстру боржників, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 1784385 від 04 грудня 2019 року. Позивач зазначає, що повний реєстр боржників не може бути наданий суду, оскільки він містить персональні дані інших осіб, тому до матеріалів справи долучено витяг із Реєстру боржників, який містить відомості лише щодо відповідачки.

Позивач також зазначає, що після набуття права вимоги ним проводилася робота щодо досудового врегулювання спору, зокрема 01 квітня 2026 року відповідачці була направлена письмова претензія про погашення кредитної заборгованості. Проте заборгованість добровільно погашена не була.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором та набуття права вимоги на підставі договору відступлення права вимоги, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою від 15.05.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів у АТ "Універсал Банк".

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, правом на подання відзиву по справі не скористалася, будь-яких клопотань та заяв не надіслала, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.

Представник позивача в надісланому суду клопотанні просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши подані докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04 грудня 2019 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит № 1784385 в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн, що підтверджується наданими позивачем копією кредитного договору, довідкою про ідентифікацію та платіжним документом про перерахування кредитних коштів.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір був укладений шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця після проходження відповідачкою процедури електронної ідентифікації та його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних. Згідно з частиною третьою цієї статті використання електронного підпису допускається у випадках, встановлених законом.

За змістом статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом оферти та її акцепту, а його підписання може здійснюватися електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Такий договір має однакову юридичну силу з договором, укладеним у письмовій формі.

Відтак суд приходить до висновку, що договір про споживчий кредит № 1784385 від 04 грудня 2019 року укладений сторонами у передбаченій законом формі, є належним доказом виникнення між сторонами договірних правовідносин та породжує для них відповідні цивільні права й обов`язки.

Відповідно до статей 509, 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк.

За змістом статей 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю отримані кредитні кошти та сплатити проценти у порядку і строки, визначені договором.

Матеріалами справи підтверджується, що первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надавши відповідачці кредитні кошти у погодженому сторонами розмірі, однак відповідачка свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Крім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів до суду 10 червня 2026 року надійшла відповідь від АТ «Універсал Банк», відповідно до якої за період з 04 грудня 2019 року по 11 грудня 2019 року на платіжну картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було зараховано грошові кошти у сумі 5 000,00 грн. Зазначена інформація узгоджується з наданими позивачем доказами та підтверджує факт отримання відповідачкою кредитних коштів за договором про споживчий кредит № 1784385 від 04 грудня 2019 року.

Судом також встановлено, що 05 березня 2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 48-МЛ, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, визначеними у реєстрі боржників.

На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано копію договору відступлення права вимоги та витяг із Реєстру боржників, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1784385 від 04 грудня 2019 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».

Посилання позивача на неможливість подання повного Реєстру боржників у зв`язку із наявністю у ньому персональних даних інших осіб є обґрунтованими та узгоджуються з положеннями Закону України «Про захист персональних даних». Поданий витяг містить відомості, необхідні для встановлення факту переходу права вимоги саме щодо відповідачки, а тому є належним та допустимим доказом.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, при цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач набув статусу нового кредитора та має право вимагати виконання відповідачкою зобов`язань за кредитним договором.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що станом на день звернення до суду загальна сума заборгованості становить 16 500,00 грн, з яких: 5 000,00 грн - основний борг, 8 500,00 грн - проценти за користування кредитом, 500,00 грн - комісія за видачу кредиту та 2 500,00 грн - штрафні санкції.

Відповідачка будь-яких заперечень щодо заявленого розрахунку не подала, доказів погашення кредитної заборгованості або неправильності здійсненого розрахунку суду не надала.

Водночас суд зобов`язаний перевірити обґрунтованість заявлених до стягнення сум незалежно від наявності чи відсутності заперечень відповідача.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 500,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору сторонами передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію за видачу кредиту у розмірі 500,00 грн, що становить 10 % від суми кредиту та нараховується одноразово у момент його видачі.

Разом із тим кредитний договір є договором про споживчий кредит, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про споживче кредитування».

Правовий висновок щодо неправомірності встановлення комісії за надання (видачу) споживчого кредиту викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, а також у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 та від 06 вересня 2023 року у справі № 204/2247/21, відповідно до яких умови договору про споживчий кредит щодо встановлення плати за дії кредитодавця, які здійснюються ним у власних інтересах під час укладення та виконання договору, не відповідають вимогам Закону України «Про споживче кредитування» та не можуть бути підставою для стягнення з позичальника відповідних сум.

Оскільки заявлена до стягнення комісія встановлена саме за надання кредиту, тобто за дію кредитодавця, яка здійснюється в його власних інтересах при виконанні договору, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її стягнення.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій у розмірі 2 500,00 грн суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем не надано належного та зрозумілого розрахунку штрафних санкцій із зазначенням періоду їх нарахування, виду санкції (штраф чи пеня), порядку її обчислення та посиланням на конкретні умови кредитного договору, які передбачають її нарахування.

Наданий розрахунок містить лише загальну суму штрафних санкцій без деталізації підстав їх виникнення, що позбавляє суд можливості перевірити правильність їх обчислення.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення 2 500,00 грн штрафних санкцій є недоведеною та задоволенню не підлягає.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати - залежно від результатів розгляду справи.

Як убачається з матеріалів справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.

Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме про стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 5 000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 8 500,00 грн, відмовивши у задоволенні вимог про стягнення комісії за видачу кредиту у розмірі 500,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 2 500,00 грн.

Загальний розмір заявлених позовних вимог становить 16 500,00 грн, із яких судом задоволено вимоги на суму 13 500,00 грн, що становить 81,82 % від заявленої суми позову.

Відтак з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 178,33 грн (2 662,40 грн ? 81,82 %).

Крім того, позивач просив стягнути з відповідачки витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. На підтвердження понесення зазначених витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги, ордер адвоката, акт приймання-передачі наданих послуг, детальний опис виконаних робіт та документи, що підтверджують оплату таких послуг.

Відповідачка відзиву на позов не подала, клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявила, доказів неспівмірності заявлених витрат суду не надала.

У розумінні положень частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України та пункту 3 частини третьої статті 141 ЦПК України зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно за клопотанням іншої сторони у разі доведення нею неспівмірності таких витрат зі складністю справи, обсягом виконаних робіт та часом, витраченим адвокатом. Суд, з огляду на принципи диспозитивності та змагальності цивільного процесу, не вправі вирішувати питання про зменшення таких витрат з власної ініціативи, що узгоджується з правовим висновком, викладеним в ухвалі Верховного Суду від 22 січня 2026 року у справі № 372/6826/24.

Враховуючи, що відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, а подані позивачем докази підтверджують їх фактичне понесення у розмірі 8 000,00 грн, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідачки у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за договором про споживчий кредит № 1784385 від 04 грудня 2019 року у загальному розмірі 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, з яких: 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок - заборгованість за основною сумою кредиту; 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 500,00 грн комісії за видачу кредиту та 2 500,00 грн штрафних санкцій (штрафу, пені) - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 2 178 (дві тисячі сто сімдесят вісім) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.М. Алєксєєнко