Постанова № 138854616, 10.08.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/2484/26

3/133/1385/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.08.26 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Дурач О.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянка України, раніше до адміністративної відповідальності не притягалася, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 29.06.2026 року, за адресою: Вінницька обл., Хмільницький р-н., с. Миколаївка, вул. Ватутіна, буд. 10, ОСОБА_1 , ліквідатор СФГ «МАЯК», вчинила правопорушення встановленого порядку ведення податкового обліку з порушенням вимог, а саме: п. 44.1., п. 44.2. ст. 44., п. 49.1. ст. 49., п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134. Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 р. № 2755-VI, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 року, занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 510 грн., п.п. 291.2. ст. 291., п. 292.1. ст. 292. податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 р. № 2755-VI, занижено нарахування єдиного податку четвертої групи в серпні 4651 грн. 20. коп., чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та її захисник Вельгус І.М. в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. На адресу суду надійшло клопотання адвоката Вельгум І.М. про розгляд справи у його відсутності та письмові пояснення по провадженню. Тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у відсутності ОСОБА_1 та її захисника.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Суд зауважує, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Зважаючи на обов`язок суду щодо розгляду справи в розумні строки, приходжу до переконання про можливість розгляду справи за відсутності особи щодо якої складено протокол.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку справи, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи Європейський суд з прав людини включає: складність справи, поведінку заявника, поведінку органів державної влади, важливість справи для заявника. В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

За наведених обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності неодноразово не з`явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, приймаючи до уваги вжиття судом вичерпних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і забезпечення її участі у розгляді справи, визнано можливим розгляд справи у його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Підставою для складання означеного протоколу стали відомості, викладені в акті від 29.05.2026 № 14666/02-32-07-13/20095445 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СФГ «Маяк».

Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Тобто, об`єктивна сторона вказаного правопорушення може полягати у різних формах: відсутність податкового обліку, порушення порядку його ведення, у тому числі у вигляді неподання або несвоєчасного подання аудиторських висновків.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення. У ньому повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, та відомості, необхідні для розгляду справи, зокрема, про час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть, особу яка його скоїла, дані про свідків і потерпілих, свідків їх пояснення тощо.

У протоколі про адміністративне правопорушення № 576 від 29.05.2026 зазначено, що ліквідатор СФГ «Маяк» ОСОБА_1 , вчинила порушення порядку ведення податкового обліку з порушенням вимог, а саме: п. 44.1., п. 44.2. ст. 44., п. 49.1. ст. 49., п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134. Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 р. № 2755-VI, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999 року, занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 510 грн., п.п. 291.2. ст. 291., п. 292.1. ст. 292. податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) від 02.12.2010 р. № 2755-VI, занижено нарахування єдиного податку четвертої групи в серпні 4651 грн. 20 коп.

При викладі у протоколі суті вчиненого адміністративного правопорушення, у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства, та суму заниження податків, але не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції ч. 1 ст. 163-1 КУпАП були вчинені (допущені) ОСОБА_1 особисто та призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.

Таке обвинувачення в даному випадку є неконкретним, позбавляє можливості ефективно захищатися від нього, а сам протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення здійснено посилання на акт податкової перевірки, в якому, нібито, зазначено всі допущені порушення податкового законодавства. Проте норми КУпАП такого способу складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачають.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які надійшли до суду 05.08.2026 р., остання просить закрити провадження щодо неї у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки вважає, що всі штрафи по податковим рішенням-повідомленням сплачені, наголошено, що ОСОБА_1 не обіймала посаду бухгалтера та не має відповідної освіти, а тому в неї відсутній умисел на невиконання вимог закону чи податкового обліку.

В акті документальної перевірки, зокрема у п. 4.1 Висновків, зазначено, що перевіряємим підприємством занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряє мий період з 01.01.2019 р. по 14.05.2026 р. на загальну суму 5101 грн., в тому числі занижено податок на прибуток за 2026 рік на суму 5101 грн. Суд звертає увагу, що матеріали акта та інші матеріали, додані до протоколу про адміністративне правопорушення, не містять розрахунку вказаної суми, а вказане не надає можливості суду перевірити об`єктивну сторону даного правопорушення. Крім того, розрахунковий період щодо оподаткування на прибуток за 2026 р. ще не настав, а тому вказане також викликає обґрунтовані сумніви в наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 інкримінується заниження єдиного податку четвертої групи за період з 1 кв. 2019 року по 4 кв. 2022 року в сумі 4651 грн. 20 коп. Водночас, згідно рішення № 01/026 одноосібного засновника СФГ «Маяк» від 15.04.2026 р., вирішено припинити вказану юридичну особу ЕДРПОУ 20095445, призначити ліквідатором ОСОБА_1 . Таким чином, станом на 4 кв. 2022 р. ОСОБА_1 не була суб`єктом адміністративного правопорушення по даному епізоду. Крім того, адміністративне правопорушення не носить триваючого характеру, а отже, строк притягнення до адміністративної відповідальності становить 3 місяці з дня вчинення адміністративного правопорушення, відповідно до положень ст. 38 КУпАП.

В даному випадку, суд зазначає, що ОСОБА_1 не є суб`єктом епізоду адміністративного правопорушення щодо заниження єдиного податку четвертої групи за період з 1 кв. 2019 р. по 4 кв. 2022 р. в сумі 4651,20 грн., а тому суд вважає доцільним закрити провадження в цій частині за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в її діях.

Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Конституції України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).

Керуючись приписами ч. 2 ст. 255 КУпАП, з якого вбачається, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, суд не наділений повноваженнями щодо збирання доказів у справі.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.

Керуючись ст. 247, 283, 284 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1. ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.А. Дурач