Рішення № 138854612, 06.08.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

133/1142/26

2/133/1459/26

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06.08.26 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої-судді Дурач О.А.

за участю секретаря Корбут Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Козятин Вінницької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача - адвокат Загребельна Марина Володимирівна (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Грушевського, буд. 64) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи в зв`язку з виходом не пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2026 р. позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Провадження у справі відкрито 26.05.2026 р., постановлено розгляд зазначеної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Короткий зміст вимог позовної заяви

Позовні вимоги позивач обґрунтовував наступним.

Наказом №16-ос від 20.01.2024 року ОСОБА_1 (Позивач) було звільнено на пенсію за віком з посади старшого стрільця Команди воєнізованої охорони, філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська Залізниця» виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» (Відповідач). В зв`язку з цим Позивачу було призначено виплати, передбачені колективним договором, а саме:

- в розмірі 5 (п`ять) середньомісячних заробітків відповідно до п. 8.14 колективного договору;

- виплати, передбачені колективним договором п. 8.14 - в розмірі 2 (два) середньомісячних заробітків ( за стаж роботи у галузі 27 років (22.09.1997)).

Станом на теперішній час вищезазначених виплат не проводилось. Крім того, ОСОБА_1 , під час щорічної відпустки у 2023р., 2024 р. та 2025 роках, матеріальна допомога на оздоровлення, передбачена п. 3.10 Колективного договору - не виплачувалась. Також Позивачу не було виплачено грошову винагороду з нагоди ювілею 01.02.2025 р. згідно п. 3.14. колдоговору - в розмірі одного посадового окладу.

На адвокатський запит надано відповідь, відповідно до якої, згідно наказу (розпорядження) № 16-ос від 20.01.2025, ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника команди в/охорони Козятин з 03.02.2025 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, дія якого поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022, роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору на період воєнного стану.

З огляду на це, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/31 Ком.т.) було призупинено здійснення працівникам залізниці додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема, одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Після закінчення або скасування воєнного стану виплата одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію буде проведена після окремого рішення правління у відповідності до вимог колективних договорів, укладених між профспілковими органами та адміністраціями підприємств філій та регіональних філій АТ«Укрзалізниця».

Наголошує, що у спільному листі АТ «Укрзалізниця» та Професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України від 06.09.2022 № Ц-3-91/1459/ЦПроф/30-22 наголошується, що на період дії правого режиму воєнного стану в Україні призупинено виплати, передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема одноразової матеріальної допомоги залежно від стажу роботи в галузі при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, а також додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті.

Водночас, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 24.10.2022 (протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/90 Ком.т.) було призупинено здійснення працівникам нарахування та виплату матеріальної допомоги.

Відтак, як вбачається з вказаного рішення правління АТ «Укрзалізниця», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні було надано доручення керівникам регіональних філій, філій, структурних (виробничих) підрозділів, апарату управління АТ «Укрзалізниця» щодо реалізації заходів відносно призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами, зокрема матеріальної допомоги. Виняток складає матеріальна допомога на лікування та на поховання, а також інші види матеріальної допомоги згідно рішень правління.

Зазначає, що виплата ОСОБА_1 матеріальної допомоги була лише призупинена до окремого рішення правління АТ «Укрзалізниця».

Разом з цим, про факт того, що таке рішення буде прийматися в майбутньому, а також будуть здійснюватися відповідні виплати вказаної матеріальної допомоги свідчить і прийняття рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 (витяг з протоколу № Ц-82/63 Ком.т.), яке стосується виплат матеріальної допомоги при виході на пенсію працівників, які звільняються/будуть звільнені у 2024 році.

В той же час, право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення передбачено колективним договором відокремленого підрозділу Козятинський загін відомчої воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на 2015 рік.

Комісією з оплати праці виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» не розглядалося питання щодо виплати заохочувальних виплат ОСОБА_1 за сумлінну працю з нагоди ювілею.

Водночас інформує, що філія «Cлужба корпоративної безпеки» акціонерного товариства «Українська залізниця» діє лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.»

Вважає, що невиплата Відповідачем належних Позивачу при звільненні виплат, є порушенням вимог чинного законодавства України, порушенням гарантій дотримання прав працівників щодо оплати праці, визначених колективним договором та погіршенням умов оплати праці в односторонньому порядку без внесення відповідних змін до колективного договору. Також вважає що з відповідача має бути стягнуто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Згідно з довідкою про розрахунок середньої заробітної плати Позивача , наданою ВП «Козятинський загін воєнізованої охорони» , його середня зарплата становить 27 тис 592 грн 08 коп.

Просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 :

- одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків згідно п. 8.14 колективного договору - 137 тис. 960 грн. 04 коп;

- одноразову матеріальну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків згідно п. 8.14 колективного договору - 55 тис. 184 грн. 16 коп.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення згідно п. 3.10 колективного договору в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 рік в сумі 16 тис. 104 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення згідно п. 3.10 колективного договору в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2024 рік в сумі 18 тис.168 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення згідно п. 3.10 колективного договору в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2025 рік в сумі 18 тис 168 грн.;

- грошову винагороду в розмірі посадового окладу (місячної тарифної ставки) з нагоди ювілею (50, 60 та 70 років) згідно з п. 3.14 колективного договору в розмірі 17 тис 434 грн.

- середній заробіток за шість місяців в розмірі 165 тис. 552 грн. 48 коп.

Стягнути витрати на надання правничої допомоги в розмірі 5000 гривень.

Позиція відповідача

Відповідач у встановлений строк та відповідно до положень ст. 178 ЦПК України надав відзив, який приймається до розгляду судом.

Зазначив про те, що виплата матеріальної допомоги на оздоровлення це соціальна грошова виплата працівникам, які йдуть в щорічну відпустку. Позивачу згідно наказу № 752 від 30.08.202 було надано щорічну відпустку за період роботи з 22.09.2023 р. по 21.09.2024 р. включно на 10 календарних днів без надання матеріальної допомоги на оздоровлення. Таким чином, позовна вимогу про стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення в розмірі 18168 грн. задоволенню не підлягає. Вимога про виалпту грошової винагороди до ювілею є передчасною, право на яку ще не виникло у зв`язку з обранням позивачем неефективного способу захисту. Так, згідно листа № НОР-Козятин-19/260 від 30.03.2026 р. начальника загону виробничого структурного підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Укрзалізниця» стверджується, що комісією з оплати праві виробничого підрозділу не розглядалося питання щодо виплати заохочувальних виплат ОСОБА_1 за сумлінну працю з нагоди ювілею.

Зазначив, що позивач під час звільнення був ознайомлений щодо сум, які належать їх до виплати та про які заявлено в позові, але вчасно не звернувся з позовом, чим пропустив строк звернення до суду. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Щодо витрат на правову допомогу, зазначив, що позивачем не надано відповідного обґрунтування витрат, а тому у зв`язку з відсутністю такого та копій документів позбавлений можливості надати клопотання про їх зменшення.

Позивач скористався правом надання відповіді на відзив, яку надав 16.06.2026 р. та зазначив, що позивач перебував у відпустці всього 10 днів, внаслідок чого матеріальну допомогу не міг отримати. Зазначає, що право на отримання допомоги до ювілею настає з дня ювілею, у даному випадку 60 років, тобто з 01.02.2025 р., а не тоді, коли комісія розгляне питання. Строк звернення до суду не пропущено, строки давності не застосовуються, адже вказані суми входять у структуру заробітної плати.

Відповідач 07.04.2026 р. надав заперечення на відповідь на відзив та зазначив, що строк звернення до суду є пропущеним, вимоги необґрунтованими, просив відмовити в задоволенні позову.

Процедура судового розгляду

В судове засідання сторони не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, надали заяви, згідно яких просять справу розглянути без їх участі. Суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, враховуючи подані ними заяви та на підставі наявних матеріалів справи.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступне.

Наказом №16-ос від 20.01.2024 року ОСОБА_1 (Позивач) було звільнено на пенсію за віком з посади старшого стрільця Команди воєнізованої охорони, філії «Відомча воєнізована охорона» АТ «Українська Залізниця» виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» (Відповідач). В зв`язку з цим Позивачу було призначено виплати, передбачені колективним договором, а саме:

- в розмірі 5 (п`ять) середньомісячних заробітків відповідно до п. 8.14 колективного договору;

- виплати, передбачені колективним договором п. 8.14 - в розмірі 2 (два) середньомісячних заробітків ( за стаж роботи у галузі 27 років (22.09.1997)).

Станом на теперішній час вищезазначених виплат не проводилось. Крім того, ОСОБА_1 , під час щорічної відпустки у 2023р., 2024 р. та 2025 роках, матеріальна допомога на оздоровлення, передбачена п. 3.10 Колективного договору - не виплачувалась. Також Позивачу не було виплачено грошову винагороду з нагоди ювілею 01.02.2025 р. згідно п. 3.14. колдоговору - в розмірі одного посадового окладу.

На адвокатський запит надано відповідь, відповідно до якої, згідно наказу (розпорядження) № 16-ос від 20.01.2025, ОСОБА_1 було звільнено з посади начальника команди в/охорони Козятин з 03.02.2025 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022, дія якого поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022, роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору на період воєнного стану.

З огляду на це, рішенням правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» № Ц-54/31 Ком.т.) було призупинено здійснення працівникам залізниці додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами, зокрема, одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію на період дії правового режиму воєнного стану в Україні. Після закінчення або скасування воєнного стану виплата одноразової матеріальної допомоги при звільненні на пенсію буде проведена після окремого рішення правління у відповідності до вимог колективних договорів, укладених між профспілковими органами та адміністраціями підприємств філій та регіональних філій АТ«Укрзалізниця».

В той же час, право на отримання матеріальної допомоги на оздоровлення передбачено колективним договором відокремленого підрозділу Козятинський загін відомчої воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця» на 2015 рік.

Пунктом вказаного 3.10 колективного договору передбачено, що працівникам загону, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надавати один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року.

Окрім цього, матеріальна допомога на оздоровлення надається згідно з Порядком надання щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення працівникам виробничого підрозділу Козятинський загін воєнізованої охорони, який є додатком №13 до колективного договору.

В той же час, Протоколом № Ц-56/143 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 21.12.2021 згідно з додатком 3 до протоколу затверджено Положення про оплату праці працівників акціонерного товариства «Українська залізниця».

Розділ 8 Положення регламентує порядок встановлення та виплати інших заохочувальних виплат (одноразових заохочень, премій, винагород) зокрема, за сумлінну працю з нагоди ювілею.

Пунктом 8.3. Положення визначено, що Рішення щодо виплати працівнику інших заохочувальних виплат та винагород приймається керівником Підрозділу на підставі протокольного рішення Комісії з питань оплати праці відповідного рівня управління (розділ 10 цього Положення) за погодженням з відповідним профспілковим органом.

Пунктом 10.1. розділу 10 Положення передбачено, що комісія утворюється наказом керівника відповідного рівня з метою забезпечення об`єктивної та справедливої оцінки результатів діяльності, встановлення максимально тісного зв`язку між результатами роботи та оплатою праці, дотримання норм цього Положення.

Відповідно до п. 10.12. Положення рішення Комісії оформляється протоколом засідання, який підписує голова Комісії, у разі його відсутності - заступник голови Комісії.

При цьому, після погодження, протокольне рішення Комісії вводиться в дію наказом керівника відповідного рівня управління за погодженням з відповідним профспілковим органом (пункт 10.19. Положення).

Комісією з оплати праці виробничого підрозділу «Козятинський загін воєнізованої охорони» не розглядалося питання щодо виплати заохочувальних виплат ОСОБА_1 за сумлінну працю з нагоди ювілею.

Так, згідно п.1.5 Колективного договору Відокремленого підрозділу Козятинський загін відомчої воєнізованої охорони Державного територіально-галузевого об`єднання «Південно-Західна залізниця», на 2015 рік , із змінами та доповненнями, в період дії колективного договору за спільною домовленістю сторін в колективний договір можуть вноситись зміни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цим колективним договором.

Згідно з п. 1.4. Колективного договору, сторони, що підписали договір, не можуть на період його дії в односторонньому порядку припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

Відповідно до п.1.9. Норми даного колдоговору поширюються на всіх працівників Козятинського загону, пенсіонерів, в тому числі пенсіонерів, які до виходу на пенсію займали виборні та штатні посади в організаціях галузевої профспілки, виборних та штатних працівників профспілкових органів і закладів галузевої профспілки.

Відповідно до п. 3.10 розділу 3 «Оплата праці» , Працівникам загону, які безперервно пропрацювали у підрозділах АТ «Укрзалізниця» не менше 6 місяців та подали письмову заяву, надавати один раз у календарному році матеріальну допомогу на оздоровлення, як правило, разом із наданням щорічної відпустки, у розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених Законом на перше січня звітного року.

Згідно п. 3.14. Працівникам залізниці з нагоди ювілею (50, 60 та 70 років) та (або) досягнення пенсійного віку, ( в т.ч. на пільгових умовах), виплачувати грошову винагороду в розмірі посадового окладу ( місячної тарифної ставки).

8.14. При звільнені працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, виплачувати одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків, а працівникам, які були прийняті на роботу після прийняття даної норми колдоговору (з 15 травня 2007 року), цю допомогу надавати в залежності від стажу роботи на залізничному транспорті:

- до 5 років - 1 середньомісячний заробіток

- від 5 до 10 років - 2 середньомісячні заробітки

- від 10 до 15 років - 3 середньомісячні заробітки

- більше 15 років - 5 середньомісячні заробітків

У разі звільнення працівників за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права, виплачувати їм додаткову матеріальну допомогу за сумлінну працю на залізничному транспорті в таких розмірах при стажі роботи в галузі:

для чоловіків: для жінок:

від 20 до 25 років від 15 до 20 років - 1 середньомісячний заробіток

від 25 до 30 років від 20 до 25 років - 2 середньомісячні заробітки

від 30 до 35 років від 25 до 30 років - 3 середньомісячні заробітки

від 35 до 40 від 30 до 35 років - 4 середньомісячні заробітки

понад 40 років понад 35 років - 5 середньомісячні заробітків

Змін до колективного договору стосовно призупинення, зокрема на період дії військового стану в Україні, нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком, матеріальної допомоги на оздоровлення не вносилося.

Отже, відповідач не провів з позивачем повного розрахунку при звільненні, а саме, не виплатив йому - одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків згідно п. 8.14 колективного договору - 137 тис. 960 грн. 04 коп;

- одноразову матеріальну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків згідно п. 8.14 колективного договору - 55 тис. 184 грн. 16 коп.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення згідно п. 3.10 колективного договору в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2023 рік в сумі 16 тис. 104 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення згідно п. 3.10 колективного договору в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2024 рік в сумі 18 тис.168 грн.;

- матеріальну допомогу на оздоровлення згідно п. 3.10 колективного договору в розмірі шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб за 2025 рік в сумі 18 тис 168 грн.;

- грошову винагороду в розмірі посадового окладу (місячної тарифної ставки) з нагоди ювілею (50, 60 та 70 років) згідно з п. 3.14 колективного договору в розмірі 17 тис 434 грн.

Оскільки відповідачем не проведено повного розрахунку з позивачем при звільненні, суд прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку таких виплат під час звільнення за період з 21 січня 2024 року по 21 липня 2024 року (6 місяців з дати звільнення) з наступного розрахунку:

27592,08 грн. (середня заробітна плата, згідно довідки відповідача)*6=165552,48 грн.

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

Частиною 2 ст.97 КЗпП України передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Колективний договір укладається на основі законодавства, прийнятих сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин, і узгодження інтересів працівників та роботодавців (ст.10 КЗпП України).

Умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали (ч.1 ст.5 Закону України "Про колективні договори і угоди").

Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду (ч.1 ст.9 Закону України "Про колективні договори і угоди").

За приписами ст.13 КЗпП України, ст.7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами. У колективному договорі встановлюються взаємні обов`язки роботодавця та працівника, зокрема, щодо форм, системи, розмірів заробітної плати, інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.) Колективним договором встановлюються додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації, фізичної особи, яка використовує найману працю, незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов`язковими як для власника або уповноваженого ним органу, фізичної особи, яка використовує найману працю, так і для працівників (ст.18 КЗпП України). Указом Президента України від 24.02.202 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

15.03.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", який набув чинності 24.03.2022, і визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Згідно з ч.1 ст.11 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" на період воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бути зупинена за ініціативою роботодавця.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" визначено, що цей Закон діє з початку воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", та втрачає чинність з дня припинення або скасування воєнного стану.

Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" (п.2 Прикінцевих положень КЗпП України).

Таким чином, положення Закону України "Про правовий режим воєнного стану", які регулюють деякі аспекти трудових відносин інакше, ніж КЗпП України, мають пріоритетне застосування на період дії воєнного стану.

При цьому, системний аналіз діючого законодавства свідчить про те, що дія Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану", якою роботодавцю надається право в односторонньому порядку зупиняти окремі положення колективного договору, поширюється на правовідносини, що виникли з 24.02.2022.

У п.п.3.2.21 Галузевої угоди між Державною адміністрацією залізничного транспорту України та профспілками на 2002 - 2006 роки (із змінами та доповненнями) визначено, що при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, передбачена виплата одноразової матеріальної допомоги в залежності від стажу роботи в галузі та додаткової матеріальної допомоги за сумлінну працю на залізничному транспорті в залежності від стажу роботи в галузі. Відповідно до п.2.3 зазначеної угоди, жодна із сторін в період дії угоди не може припинити виконання взятих на себе зобов`язань.

За спільною домовленістю сторін в угоду можуть вноситись зімни та доповнення, при цьому вони не повинні погіршувати умови праці, трудові і соціальні гарантії, передбачені законодавством України та цієї угодою (п.2.4 угоди).

Відповідачем не надано доказів внесення змін до угоди стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахування та виплати належних працівникам додаткових виплат, зокрема, одноразової матеріальної допомоги та додаткової матеріальної допомоги.

Слід також мати на увазі, що працівник є слабшою, ніж роботодавець стороною у трудових правовідносинах. Водночас у вказаних відносинах і працівник має діяти добросовісно щодо реалізації своїх прав, а інтереси роботодавця також мають бути враховані. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами працівника та роботодавця.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України застосовуються до врегулювання, зокрема, трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами. Таким чином, положення ЦК України мають застосовуватися субсидіарно для врегулювання трудових відносин. Такої ж за суттю позиції дотримувався і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 11 листопада 2015 року у справі № 234/7936/14-ц (провадження № 6-2159цс15), у постанові від 31 травня 2017 року у справі № 759/7662/15-ц (провадження № 6-1185цс16), у постанові від 15.06.2020 р. (справа № 337/1279/17, провадження № 61-14960ск19).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звернутись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні.

Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Якщо відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо роботодавця, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання роботодавцем певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати іншим працівникам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним.

Щодо позовної давності, суд зазначає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, оскільки складові його позовних вимог входять в структуру заробітної плати. За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Висновки суду за результатами розгляду позову

Таким чином, в судовому засіданні встановлено порушення відповідачем права позивача на своєчасне отримання належних йому при звільненні, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у загальній сумі 410402 грн. 68 коп.

Підстав для зменшення розміру середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні працівника не вбачається. Судом відхилені доводи представника відповідача про застосування строку позовної давності з мотивів, викладених вище.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, позивач є особою, звільненою від сплати судового збору, на користь Держави підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 4104 грн. 02 коп. (

Відповідно до частин першої - шостої ст. 137 ЦК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2статті 137 ЦПК України).

Позивачем надано квитанцію про сплату адвокатських послуг в сумі 5000 грн. за надання правничої допомоги, договір про надання правничої допомоги від 17.03.2026 р., розрахунок судових витрат. Таким чином, на користь позивача слід стягнути вказану суму, що відповідає критерію реальності та співмірності.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 12, 13, 19, 60, 79-81, 141,174, 235, 247, 258-259,263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача - адвокат Загребельна Марина Володимирівна (адреса місцезнаходження: 22100, Вінницька обл., Хмільницький р-н., м. Козятин, вул. Грушевського, буд. 64) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (адреса місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5) про стягнення невиплачених коштів при звільненні з роботи в зв`язку з виходом не пенсію, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні- задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , одноразову матеріальну допомогу в розмірі п`яти середньомісячних заробітків у розмірі 137960 грн. 04 коп., одноразову матеріальну допомогу в розмірі двох середньомісячних заробітків у розмірі 55184 грн. 16 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2023 р. -16104 грн., матеріальну допомогу на оздоровлення за 2024 р. - 18 168 грн., грошовау винагороду в розмірі посадового окладу з нагоди ювілею в розмірі 17434 грн., середній заробіток за шість місяців в розмірі 165552 грн. 48 коп. Усього стягнути 410 402 (чотириста десять тисяч чотириста дві) грн 68 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815) на користь Держави судовий збір в розмірі 4104 (чотири тисячі сто чотири) грн. 02 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 10.08.2026 р.

Суддя: О.А. Дурач