Ухвала суду № 138853805, 13.07.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

13 липня 2026 року Справа № 915/1835/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,

представника позивача (стягувача): Масіна О.В. (в режимі ВКЗ у судовому засіданні 06.07.2026),

представника відповідача (боржника): Дрібко Г.В. (в залі суду у судовому засіданні 06.07.2026),

представника від 3-ї особи (Новосьолова Д.А.): не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні звіт Миколаївської міської ради б/н від 12.03.2026 (вх.№3339/26 від 13.03.2026) про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23

за позовом: Торгової компанії АЛМІ (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю),

до відповідача: Миколаївської міської ради,

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ,

про: стягнення набутих без достатніх правових підстав грошових коштів у сумі 735792,28 грн, -

в с т а н о в и в:

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.12.2024, позовні вимоги були задоволені частково. Стягнуто з Миколаївської міської ради (м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) на користь Торгової компанії АЛМІ (Підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (м.Одеса, вул.Середня, буд.83-В, код ЄДРПОУ 31327274) 733138,59 грн грошових коштів, набутих без достатніх правових підстав та 10997,08 грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

27.12.2024 на виконання рішення суду у вказаній частині судом видано відповідний наказ.

04.09.2025 від стягувача (позивача) - Торгової компанії АЛМІ (Підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (надалі - ТК АЛМІ) до суду надійшла заява б/н від 04.09.2025 (вх.№12659/25) про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №915/1835/23.

Ухвалою суду від 05.09.2025 призначено вищезазначену заяву до розгляду на 25.09.2025 та запропоновано Миколаївській міській раді надати пояснення щодо заяви ТК АЛМІ б/н від 04.09.2025.

Ухвалою суду від 25.09.2025 заяву ТК АЛМІ б/н від 04.09.2025 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №915/1835/23, - задоволено; зобов`язано боржника - Миколаївську міську раду у строк у строк 60 календарних днів з дня отримання цієї ухвали, подати суду звіт про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 у справі №915/1835/23, залишено без змін.

01.12.2025 боржником (відповідачем) - Миколаївською міською радою (надалі - ММР) подано суду звіт про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 б/н від 01.12.2025 (вх.№16823/25) разом з документами згідно вказаного переліку у звіті та просить суд прийняти вказаний звіт.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 по справі №915/1835/23, у прийнятті звіту Миколаївської міської ради б/н від 01.12.2025 (вх.№16823/25) про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 відмовлено. Зобов`язано боржника - Миколаївську міську раду подати до суду новий звіт про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 в строк до 12.03.2026.

13.03.2026 боржником подано до суду звіт про виконання судового рішення від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 б/н від 12.03.2026 (вх.№3339/26) разом з документами,. згідно вказаного у звіті переліку, в якому відповідач просить суд прийняти вказаний звіт.

18.03.2026 суд ухвалив розглянути матеріали звіту Миколаївської міської ради про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 у судовому засіданні з викликом сторін. Розгляд звіту призначено на 01.04.2026.

30.03.2026 від боржника до суду надійшло клопотання про долучення доказів б/н від 30.03.2026 (вх.№4406/26), в якому він просить суд долучити до матеріалів справи №915/1835/23 докази, які підтверджують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення та додаткові докази, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення, а саме: копію листа управління Державної казначейської служби України у м.Миколаєві Миколаївської області №02-07-06/488 від 18.03.2026; копію службової записки юридичного департаменту Миколаївської міської ради №9618/02.06.01.01-04/26-2 від 19.02.2026; скриншот резолюцій в програмі АСКОД на службову записку №9618/02.06.01.01-04/26-2 від 19.02.2026; копію службової записки департаменту фінансів Миколаївської міської ради №10158/07.01-32/26-2 від 20.02.2026; збережену сторінку з сайту Новини N «Тіла померлих миколаївців накопичуються у морзі через проблеми з фінансуванням» за посиланням: https://novostin.org/ua/news/Tila-pomerlyh-mykolayivcziv-nakopychuyutsya-u-morzi-cherez-problemy-zfinansuvannyam-335191).

31.03.2026 від стягувача до суду надійшли заперечення до Звіту про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 по справі №915/1835/23, в яких він просить суд: - відмовити в прийнятті звіту та застосувати до боржника заходи процесуального примусу у вигляді штрафу; а також зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника на протязі 10 днів в зв`язку з тим, що більш тривалі строки не жодним чином не впливають на ефективність та/або взагалі наявність заходів направлених на виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 01.04.2026 розгляд звіту відкладено на 06.05.2026.

05.05.2026 від боржника до суду надійшло клопотання б/н від 05.05.2026 (вх.№6541/26), в якому він повідомив, що враховуючи значну завантаженість представника по справі, просить суд розгляд звіту перенести на іншу дату, визначену судом з урахуванням розгляду справи в апеляційній інстанції.

05.05.2026 від стягувача до суду надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 05.05.2026 (вх.№6560/26).

06.05.2026 від стягувача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) б/н від 05.05.2026 (вх.№6611/26), в яких він зазначив, що відповідачем не наведено жодної поважної підстави для відкладення на іншу дату судового засідання із розгляду звіту призначене на 06.05.2026, у зв`язку з чим просить суд відмовити в задоволені клопотання представника відповідача.

Ухвалою суду від 06.05.2026 відкладено розгляд звіту на 17.06.2026.

07.05.2026 від боржника до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) б/н від 07.05.2026 (вх.№6819/26), в яких він виклав свої заперечення на доводи стягувача та вважає, що підстави для застосування до Миколаївської міської ради або її керівника заходів процесуального примусу, передбачених ст.ст.135, 345-4 ГПК України, відсутні.

08.05.2026 від боржника до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) б/н від 08.05.2026 (вх.№6859/26), в яких він зазначив, що позивачем не враховано положень бюджетного законодавства щодо цільового та програмного характеру використання бюджетних коштів. Надходження до загального фонду місцевого бюджету не є тотожними бюджетним призначенням на конкретну програму та не можуть автоматично використовуватись на будь-які цілі. З огляду на викладене, доводи, наведені у додаткових поясненнях ТК АЛМІ, не спростовують об`єктивних обставин, пов`язаних із виконанням судового рішення у відповідності до бюджетного законодавства та Порядку №845, а також не підтверджують наявності підстав для застосування до Миколаївської міської ради заходів процесуального примусу, передбачених ст.ст.135 та 345-4 ГПК України.

16.06.2026 від стягувача до суду надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 16.06.2026 (вх.№8873/26).

17.06.2026 суд ухвалив відкласти розгляд звіту на 06.07.2026.

03.07.2026 від стягувача до суду надійшли додаткові пояснення у справі б/н від 03.07.2026 (вх.№9762/26) та додаткові пояснення у справі б/н від 03.07.2026 (вх.№9771/26).

У судовому засіданні 06.07.2026 суд оголосив перерву для постановлення ухвали та повідомив, що проголошення вступної та резолютивної частини ухвали відбудеться 13.07.2026.

09.07.2026 від боржника до суду надійшла заява б/н від 08.07.2026 (вх.№9955/26), в якій він просить суд судове засідання, призначене на 13.07.2026 провести за відсутності його представника.

У судовому засіданні 13.07.2026 судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши звіт Миколаївської міської ради б/н від 12.03.2026 (вх.№3339/26 від 13.03.2026) про виконання судового рішення по справі №915/1835/23, суд дійшов наступних висновків.

У поданому на розгляд суду звіті боржником зазначено:

- Миколаївською міською радою, на виконання ч.1 ст.143 Конституції України та з метою забезпечення своєчасного виконання судових рішень, відповідно до Бюджетного кодексу України, Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень, Закону України Про виконавче провадження, Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, затверджено Міську цільову програму по виконанню рішень про стягнення коштів з виконавчих органів Миколаївської міської ради на 2019-2026 року (копії рішень Миколаївської міської ради від 21.12.2018 №49/29 (зі змінами) надано зі звітом від 01.12.2025). На даний час вказана програма є діючим нормативно-правовим актом. Таким чином, боржник діє у відповідності до норм чинного законодавства на виконання покладених повноважень, забезпечивши прийняття акту, який забезпечує виконання судових рішень, але у зв`язку з обставинами, в яких опинилась Миколаївська міська громада, а саме через відсутність коштів, не було реальної можливості перерозподілити видатки та збільшити фінансування саме цієї Програми;

- боржник звертає увагу, що 30.12.2025 відбулось засідання чергової 50-ї сесії Миколаївської міської ради VIII скликання, на якій було прийнято рішення звернутись до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам з метою забезпечення виконання першочергових видатків бюджету Миколаївської міської територіальної громади у 2026 році (режим доступу: https://mkrada.gov.ua/documents/51017.html, а також прийнято рішення №50/26 Про бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2026 рік(режим доступу: https://mkrada.gov.ua/documents/50600.html);

- рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2025 №50/27 Про звернення депутатів Миколаївської міської ради VIІI скликання до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам з метою забезпечення виконання першочергових видатків бюджету Миколаївської міської територіальної громади у 2026 році та рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2025 №50/26 Про бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2026 рік (копії надані разом із клопотанням від 12.01.2026) є доказами того, що Миколаївська міська рада не мала об`єктивної можливості виконати судове рішення, проте здійснює заходи для отримання додаткового фінансування з держави та відповідно для можливості здійснити перерозподіл коштів та збільшити видатки Міської цільової програми про виконання рішень про стягнення коштів з виконавчих органів Миколаївської міської ради на 2019-2026 року;

- боржник зазначає, що прийняття зазначених вище рішень, серед іншого, підтверджує складний фінансовий стан громади, адже дефіцит фінансового ресурсу для забезпечення першочергових потреб громади становить близько 1,14 млрд. грн. У зверненні вказано, що суттєвий вплив на зниження фінансової спроможності громади має втрата частини надходжень податку на доходи фізичних осіб, що є основним джерелом доходів місцевого бюджету. Унаслідок змін бюджетного законодавства та вилучення ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців і працівників правоохоронних органів, бюджет Миколаївської міської територіальної громади втратив близько 26% від загального обсягу надходжень ПДФО;

- крім того, внаслідок повномасштабної збройної агресії суттєво зменшилася кількість платників податків на території громади. Це зумовлено релокацією підприємств в інші регіони України, руйнуванням та знищенням об`єктів бізнесу, а також зупиненням або істотним скороченням діяльності великих платників податків, які традиційно формували значну частину доходів місцевого бюджету. Зазначені чинники мають довгостроковий характер та об`єктивно обмежують можливості громади щодо відновлення доходної бази без додаткової державної фінансової підтримки. При цьому, під час формування проєкту бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2026 рік органом місцевого самоврядування застосовано максимально стриманий та відповідальний підхід, зокрема: видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери розраховані виключно на рівні фактично виплаченої заробітної плати у 2025 році, без урахування індексації; поточні видатки, за винятком захищених статей та обмеженого переліку видатків, необхідних для підтримання операційної діяльності головних розпорядників бюджетних коштів і комунальних підприємств, не включені до базового бюджету; капітальні видатки обмежені мінімальним обсягом (близько 300 млн. грн), необхідним для підтримки та відновлення критичної інфраструктури; у повному обсязі враховані обов`язкові боргові зобов`язання міста, обслуговування яких у 2026 році становить 480,5 млн. грн. Крім того, інформація про складний фінансовий стан громади є загальновідомою, що підтверджується численними публікаціями на офіційних сайтах Асоціації міст України (далі - АМУ) та в медіа;

- боржник стверджує, що відсутність коштів є фактором, який поза розумним сумнівом об`єктивно унеможливлює виділення додаткових коштів для реалізації заходів Міської цільової програми про виконання рішень про стягнення коштів з виконавчих органів Миколаївської міської ради на 2019-2026 роки, і відповідно більш швидкого виконання судового рішення по справі №915/1835/23;

- відповідно до п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників, - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій);

- дійсно, станом на час розгляду даної справи, судове рішення залишається невиконаним. За інформацією наявною у виконавчому комітеті Миколаївської міської ради, справа №915/1835/23 знаходиться на 10 місці по черговості надходження виконавчих документів до органів Казначейства. Наразі у зв`язку зі складним фінансовим становищем Миколаївської міської територіальної громади не вбачається можливим виконати всі судові рішення (справи №400/600/23, №915/957/24, №915/1504/24, №915/1168/24, №915/970/24, №915/1222/19, №915/391/24, №915/1896/23, №915/710/21), які знаходяться попереду рішення у справі №915/1835/23. Так, станом на дату подачі цього звіту, загальна сума заборгованості по вищевказаним справам разом зі справою №915/1835/23 складає 8164213,41 грн. З огляду на зазначене, виконавчий комітет Миколаївської міської ради також звернувся до Управління Державної казначейської служби України у м.Миколаєві Миколаївської області з проханням повідомити, чи можливе виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 поза чергою та у який спосіб (копія листа №4290/02.02.01-40/02/14/26 від 19.02.2026 додається). Але станом на 12.03.2026 відповіді не отримано. Миколаївська міська рада враховує свої боргові зобов`язання та буде їх виконувати через органи Казначейства у відповідності до вимог чинного законодавства України, але наразі фінансування проводиться по захищеним статтям та обмеженому переліку видатків, необхідних для підтримання операційної діяльності. У разі отримання додаткової дотації з державного бюджету, або у разі інших змін у бюджеті, Миколаївською міською радою та її виконавчими органами буде здійснюватися перерозподіл коштів, від цього і залежить строк виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23;

- Миколаївською міською радою вживаються заходи для усунення обставин, які унеможливлюють негайно виконати рішення суду, а саме отримання додаткового фінансування, а також встановлюється можливість виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 поза чергою;

- Миколаївською міською радою здійснено усі можливі заходи для виконання цього та інших судових рішень: прийнято відповідну програму, почергово виконуються рішення судів та здійснюються заходи для наповнення бюджету. Таким чином, рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 перебуває на етапі виконання у відповідності до Порядку виконання рішень у межах наявних бюджетних асигнувань.

У запереченнях стягувача на поданий боржником звіт зазначено наступне:

- стягувач вважає, що боржник штучно підміняє поняття та періодично згадує про наміри добровільно виконати судове рішення, однак після ухвалення рішення минуло вже більше 600 днів (1 рік 8 місяців), тому апелювання таким поняттям як негайне виконання виглядає недоречним з огляду на те, як і імітація намірів добровільного виконання судового рішення. Стягувач звертає увагу, що починаючи з серпня 2024 року по березень 2026 рік відповідач не прийняв жодного рішення, направленого на добровільне виконання судового рішення, натомість, перші реакції окремих підрозділів у структурі відповідача на існування судового рішення по справі №915/1835/23 почали з`являтись лише після пред`явлення судового наказу до виконання в порядку примусового виконання судових рішень у середині 2025 року. При тому, що Господарським судом вже було встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення для стимулювання відповідача до активних дій направлених на виконання рішення суду та при розгляді минулого звіту відповідача про виконання судового рішення, за наявності прямого припису у ГПК щодо відповідальності у вигляді штрафу у випадку неприйняття звіту, позивач не наполягав на його застосуванні, оскільки відповідач в своїх поясненнях до звіту зазначав про здійснення ним всіх необхідних дій та направлення проекту рішення про внесення змін до бюджету та розподілу бюджетних коштів між бюджетними програмами для фінансування програми затвердженої рішенням ММР від 21.12.2018 №49/29. З огляду на це ухвалою Господарського суду Миколаївської області було лише відмовлено у прийнятті звіту без застосування заходів процесуального примусу та/або штрафів до відповідача та його керівника та надано строк 2 місяці для подачі нового звіту. Станом на 31.03.2026, відповідач, який декларує наміри добровільно виконати судове рішення, ні на засідання профільних комітетів, ні в сесійній залі жодних рішень, із обіцяних у минулих звітах, не прийняв. Більш того, саме відповідач 02.03.2026 подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2026 по справі 915/1835/23 з вимогою про її скасування;

- відповідно до Звіту, наданого відповідачем 01.12.2025, зазначено, що у зв`язку з недостатнім залишком коштів для реалізації Міської цільової програми про виконання рішень про стягнення коштів з виконавчих органів Миколаївської міської ради на 2019-2026 роки, затвердженою рішенням Миколаївської міської ради від 21.12.2018 №49/29 (зі змінами), юридичним департаментом Миколаївської міської ради повідомлено службовою запискою керуючого справами виконавчого комітету Миколаївської міської ради Волкова А.С. про необхідність внести зміни до бюджету Миколаївської міської територіальної громади на 2025 рік в частині збільшення фінансування Програми про виконання рішень на погашення заборгованості за судовими рішеннями про стягнення коштів міського бюджету (копія службової записки № 32285/02.06.02.01-04/25-2 від 11.06.2025 міститься в матеріалах справи). Також, Листом №38330/02.08-09/25-2 від 10.07.2025 Виконавчого комітету Миколаївської міської ради надано пропозиції щодо змін до бюджету, а Департаментом фінансів Миколаївської міської ради підготовлено проєкт рішення Миколаївської міської ради Про внесення змін до рішення міської ради від 19.12.2024 №39/99 Про бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2025 рік (файл s-fi-006) для розгляду на черговій сесії.;

- стягувач вважає, що твердження у звіті від 12.03.2026 відповідача про направлення листів і пропозицій у 2026 році власним підрозділам та виконавчим органам не можуть слугувати належним доказом виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 по справі №915/1835/23, оскільки в минулих звітах вже зазначалось про аналогічне листування у червні 2025 року, яке не призвело до жодних активних дій. Крім того, подібне листування це питання внутрішньої організації роботи відповідача, оскільки всі підрозділи та виконавчі органи відповідача є його складовою частиною, а не окремими суб`єктами правовідносин, тому це не може слугувати підставою для настільки тривалого процесу виконання судових рішень чи надання процесуальних документів, натомість вказане може бути в подальшому розцінене як наявність складу правопорушення, метою якого є ухилення від виконання судового рішеннями та ініціації окремих процесуальних рішень відносно відповідальних осіб відповідача та безпосередньо його керівника;

- в минулому своєму звіті та додаткових поясненнях до нього, відповідач вже посилався на рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2025 №50/26, в якому зазначив наступне: «Звертаю увагу, що Миколаївська міська рада враховує свої боргові зобов`язання та буде їх виконувати виключно через органи Казначейства у порядку черговості у відповідності до вимог чинного законодавства України. Що також підтверджується, у рішенні Миколаївської міської ради від 30.12.2025 №50/26 Про бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2026 рік, зокрема у п.18, яким надано право Виконавчому комітету Миколаївської міської ради в межах встановлених бюджетних призначень здійснювати добровільне виконання судових рішень про стягнення коштів з Миколаївської міської ради. Так, згідно наданих пропозицій розрахунків першочергових видатків щодо пред`явлення позовних заяв протягом 2026 року складає лише 30000 грн., на подачу апеляційних скарг - 42,510 грн і на подачу касаційних скарг - 30000 грн, погашення заборгованості по судовим рішенням 100000 грн. Відповідно до п.18 вказаного рішення від 30.12.2025 №50/26, відповідач надає право виконавчому комітету Миколаївської міської ради межах в межах встановлених бюджетних призначень здійснювати добровільне виконання судових рішень про стягнення коштів з Миколаївської міської ради. Стягувач повідомляє, що станом на 31.03.2026 рішення Миколаївської міської ради від 30.12.2025 №50/26 не виконано, жодних надходжень в межах встановленого ліміту 100000 грн на користь позивача не надходило. Вказане твердження та посилання на рішення ММР було лише маніпуляцією фактами та спробою ввести суд та позивача в оману щодо наявності намірів виконати рішення суду добровільно, що є недоречно й направлено на уникнення процесуальної відповідальності, оскільки стягнення відбувається у межах процедури примусового виконання та судового контролю;

- стягувач стверджує, що Миколаївська міська рада зазначаючи в своєму звіті від 12.03.2026 та у поясненнях до нього про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області по справі №915/1835/23, що у неї відсутні джерела для фінансування, самостійно і свідомо відмовляється від стягнення з боржників заборгованості зі сплати за землю. Так, відповідач будучи в повній мірі обізнаним про наявність в нього заборгованості перед ТК АЛМІ в межах справи №915/1835/23 в розмірі 733138,59 грн за період з червня 2019 року по травень 2023 року, та про наявність фактичного землекористувача в цей період ( ОСОБА_1 ), про вибуття ТК АЛМІ як сторони Договору оренди землі та переходу усіх прав та обов`язків до ОСОБА_1 , подає позовну заяву до ОСОБА_1 лише у грудні 2025 року (після розгляду першого звіту про виконання судового рішення) (справа №915/2134/25) та про стягнення з нового землекористувача лише 75394,13 грн за період, який втричі менший від періоду фактичного користування земельною ділянкою. Цією позовною заявою в межах справи №915/2134/25 Миколаївська міська рада самостійно занизила боргові зобов`язання землекористувачів в десять разів за спірною земельною ділянкою. Крім того, заявляючи період за яким проводиться стягнення з ОСОБА_1 з 08.10.2023 по 01.05.2025 та відсутність вимог за період з травня 2019 року до нього є доказом того, що Миколаївська міська рада по сьогоднішній день презюмує, що плата за землю за цей період сплачена за рахунок безпідставно збережених грошових коштів Торгової компанії АЛМІ і не рахується в бухгалтерському обліку як мінус, оскільки як зазначалось вище, жодного рішення про необхідність перерозподілу бюджетних коштів відповідачем не приймалось, бо він цей борг не визнає, що підтверджується інформацією про справу №915/2134/25.

Суд зазначає, що основною конституційною засадою судочинства, серед іншого, є обов`язковість судового рішення (п.9 ч.2 ст.129 Конституції України), що є однією із важливих складових принципу правової визначеності, а також права на справедливий суд, закріпленого, зокрема, у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За положеннями ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відповідно до ст.339 ГПК України, судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

Положеннями ч.1 ст.345-4 ГПК України встановлено, що за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 345-2 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.345-4 ГПК України передбачено, що суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог ч.ч.2-3 ст.345-3 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.345-3 ГПК України, звіт боржника про виконання судового рішення має містити, зокрема: 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про те, чи існують обставини, які ускладнюють виконання судового рішення боржником, які заходи вжито та вживаються боржником для їх усунення.

Відповідно до ч.3 ст.345-3 ГПК України до звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Таким чином, ст.ст.345-3, 345-4 ГПК України вирішальним визначають встановлення того, чи навів боржник обґрунтовані пояснення, яким чином він усуває відповідні перешкоди у виконанні судового рішення; які саме заходи вже вжито та, які додаткові заходи плануються, які строки їх здійснення та коли внаслідок таких заходів може бути реально виконане судове рішення.

Розглянувши поданий відповідачем (боржником) звіт про виконання рішення, суд відзначає, що боржником так і не вчинено жодних дій щодо виконання чи часткового виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23.

Боржником також не наведено, які заходи, крім прийняття Миколаївською міською радою рішення від 30.12.2025 №50/27 Про звернення депутатів Миколаївської міської ради VIІI скликання до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо надання додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам з метою забезпечення виконання першочергових видатків бюджету Миколаївської міської територіальної громади у 2026 році, вжито боржником для усунення обставин, які ускладнюють виконання судового рішення.

При цьому, боржником не зазначено, яким чином планується розподілити кошти, у разі їх отримання з державного бюджету України, зокрема, в якому обсязі вони будуть направлені на виконання судових рішень.

Слід також зазначити, що наведені боржником звернення свідчать про намагання отримати додаткове фінансування від держави, однак не свідчить про вжиття Миколаївською міською радою, у межах наданих їй повноважень, інших дієвих заходів для поповнення місцевого бюджету та, відповідно, погашення боргів за судовими рішеннями.

Що стосується затвердженого Миколаївською міською радою бюджету Миколаївською територіальної громади на 2026 рік, за розділом «Розподіл витрат бюджету Миколаївською територіальної громади на реалізацію програми у 2026 році», то згідно прийнятого радою рішення, для усіх департаментів міської ради та районних адміністрацій, на виконання Міської цільової програми про виконання рішень про стягнення коштів з виконавчих органів Миколаївської міської ради на 2019-2026 роки, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 21.12.2018 №49/29, виділено лише 54900,0 грн, що є однією з найменших сум видатків порівняно з іншими програмами на 2026 рік.

При цьому, боржником - Миколаївською міською радою, як колегіальним органом, не розглянуто та не прийнято, без жодного мотивування, підготовлений Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, Юридичним департаментом Миколаївської міської ради та Департаментом фінансів Миколаївської міської ради проект рішення Миколаївської міської ради Про внесення змін до рішення міської ради від 19.12.2024 №39/99 Про бюджет Миколаївської міської територіальної громади на 2025 рік, спрямований на перерозподіл коштів в місцевому бюджеті м.Миколаєва з метою виконання Міської цільової програми про виконання рішень про стягнення коштів з виконавчих органів Миколаївської міської ради на 2019-2026 роки, затвердженої рішенням Миколаївської міської ради від 21.12.2018 №49/29, тобто, з метою своєчасного виконання судових рішень.

Тому наведені боржником у звіті обставини, на думку суду, не свідчать про наявність підстав, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1, 2 ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок. За певних обставин така затримка може бути виправданою, але вона не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Іммобільяре Саффі" проти Італії»).

У рішенні по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатись, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Наразі, судове рішення у справі №915/1835/23 не виконано.

Доказів, які б спростовували вказану обставину боржником до матеріалів справи не надано.

Європейськими інституціями неодноразово зазначалося, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.

Звіт про виконання судового рішення є інструментом судового контролю за виконанням остаточних судових рішень органами державної влади, суб`єктами господарювання державного чи комунального сектору економіки, і подається незалежно від стадії виконавчого провадження чи наявності підстав для його зупинення.

Отже, звіт поданий боржником без додержання вимог п.6 ч.2 ст.345-3 ГПК України (боржником не наведено відомостей про орієнтовні строки виконання рішення та їх обґрунтування; наведені боржником у звіті обставини не свідчать про наявність підстав, які об`єктивно ускладнюють виконання рішення суду першої інстанції; не наведено жодних заходів, крім намагання отримати додаткове фінансування від держави, які вжиті чи вживаються боржником для усунення обставини, які ускладнюють виконання судового рішення).

Відповідно до ч.2 ст.345-4 ГПК України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

За наслідками розгляду поданого боржником звіту, суд дійшов висновку про відмову у його прийнятті, оскільки заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для його своєчасного та повного виконання.

Частинами 3, 4 ст.345-4 ГПК України встановлено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також може додатково встановити новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 345-2 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення. Суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правилами статті 135 цього Кодексу.

Положеннями ст.135 ГПК України, зокрема, передбачено, що під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень, встановлених у статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, прожитковий мінімум з 01.01.2026 для працездатних осіб становить - 3328,0 грн.

У зв`язку з відмовою у прийнятті звіту, суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66560,0 грн та встановлює новий строк для подання звіту про виконання судового рішення від 08.08.2024 у справі №915/1835/23.

Керуючись ст.ст.135, 232, 234, 235, 345-3, 345-4 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. В прийнятті звіту Миколаївської міської ради б/н від 12.03.2026 (вх.№3339/26 від 13.03.2026) про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23, - відмовити.

2. Застосувати до боржника захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 66560,0 грн.

3. Стягнути з Миколаївської міської ради (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 04056612) в дохід Державного бюджету України штраф в сумі 66560,0 грн.

4. Встановити боржнику - Миколаївській міській раді новий строк для подання звіту про виконання судового рішення Господарського суду Миколаївської області від 08.08.2024 у справі №915/1835/23 - 90 (дев`яносто) днів з дня вручення ухвали.

5. За даною ухвалою:

Стягувач: Державна судова адміністрація України (00020, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Боржник: Миколаївська міська рада (54027, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 26565573) через Виконавчий комітет Миколаївської міської ради (54001, м.Миколаїв, вул.Адміральська, буд.20, код ЄДРПОУ 04056612).

6. Ухвала набирає законної сили 07.08.2026 у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України.

7. Відповідно до Закону України Про виконавче провадження, дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дати набрання ухвалою законної сили.

8. Примірник ухвали надіслати Державній судовій адміністрації України (00020, м.Київ, вул.Липська, буд.18/5, код ЄДРПОУ 26255795).

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.08.2026.

Суддя М.В.Мавродієва