Ухвала суду № 138853750, 10.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.08.2026 р. Справа № 914/1044/26

Суддя Господарського суду Львівської області Запотічняк О. Д.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича

про відвід судді Зорецької З. В. від розгляду справи № 914/1044/26

за позовом: Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича

про стягнення 1 147 497,17 грн інфляційних втрат та 225 455,26 грн 3% річних

без виклику представників сторін,

встановив:

В провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа № 914/1044/26 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради до Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про стягнення 1 147 497,17 грн інфляційних втрат та 225 455,26 грн 3% річних.

Ухвалою суду від 17.04.2026 (суддя З.В. Горецька) справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

03.08.2026 відповідач через канцелярію суду за вх. № 21659/26 подав заяву про відвід судді З.В. Горецької від розгляду справи № 914/1044/26. В обґрунтування підстав заявленого відводу заявник зазначив про ненадання можливості ознайомитись з матеріалами справи в судовому засіданні 03.08.2026.

Ухвалою від 05.08.2026 суд у складі судді З.В. Горецької передав справу № 914/1044/26 для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026, для вирішення питання про відвід судді З.В. Горецької від розгляду справи № 914/1044/26 було визначено суддю О.Д. Запотічняк, яка не входить до складу суду, що розглядає справу.

Розглянувши заяву про відвід суд вказує про необґрунтованість поданої заяви та зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 39 ГПК України, питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.

Відповідно до ч. 7 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Заява про відвід судді мотивована тим, що відповідачу нібито не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи в судовому засіданні 03.08.2026, що, на думку заявника, викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді Горецької З.В. при розгляді даної справи. Враховуючи вказане, відповідач заявляє відвід головуючому судді З.В. Горецькій та просить передати справу на розгляд іншому судді Господарського суду Львівської області.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича про відвід судді З.В. Горецької від розгляду справи № 914/1044/26, суд вважає, що вона є необґрунтованою та у її задоволенні слід відмовити з огляду на наступне.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб`єктивного характеру і стосуватися особистих зв`язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об`єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у необ`єктивності судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Інститут відводу заінтересованих в результаті справи суддів є гарантією об`єктивності дослідження фактичних обставин справи та вчинення інших процесуальних дій.

Так, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Це положення закріплює "право на суд", одним із елементів якого є наявність суду, що відповідає критеріям незалежності і безсторонності. Поняття "незалежний суд" охоплює два основні аспекти: незалежність від виконавчої влади і від сторін (справа Рінгайсена, А 13 параграф 95). Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності.

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24.05.1989 р. у справі №11/1987/134/188 "Hauschildt v. Denmark", пункт 48).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» (Заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено: «стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Господарсько-процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною четвертою статті 35 Господарського процесуального кодексу України імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суддя відправляючи правосуддя, самостійно, на власний розсуд визначає, які саме процесуальні дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, в тому числі вирішує заявлені сторонами клопотання та заяви.

Так, суддівську дискрецію, або суддівський розсуд, визначають як повноваження, надане особі, яка володіє владою вибирати між двома чи більше альтернативами, коли кожна з альтернатив законна.

Завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 177 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд: крім іншого, 6) з`ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; тощо.

Згідно з частиною третьою статті 198 Господарського процесуального кодексу України, головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення, крім випадків, установлених законом (статті 126, 129 Конституції України).

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001, судоустрій і судочинство визначаються винятково законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень, належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

В пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» зазначено наступне. Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Як з`ясовано судом, покладені в основу обґрунтування заяви про відвід обставини зводяться до неможливості ознайомитися з матеріалами справи, однак такі твердження не відповідають дійсності, оскільки судом було надано строк з 29.06.2026 до 03.08.2026 для ознайомлення з матеріалами справи, оскільки відповідач заявляв відповідне клопотання і такий строк йому було надано.

Суд звертає увагу, що відповідач з`являвся для ознайомлення з матеріалами справи, такі матеріали були надані для ознайомлення, однак останній відмовився від ознайомлення, обґрунтовуючи це необхідністю залучення адвоката. В подальшому відповідач неодноразово клопотав про ознайомлення з матеріалами справи та залучення адвоката, однак для ознайомлення з матеріалами справи не з`явився та адвоката до участі в процесі розгляду справи не залучив. Вказані дії відповідача спрямовані виключно на затягування процесу, а не на досягнення закономірного процесуального результату.

Заявлена підстава відводу за своєю суттю зводиться до незгоди відповідача ФОП Мачеуса В. В. з процесуальною діяльністю суду в цій справі (постановленням відповідних ухвал за результатами розгляду заяв, клопотань, тощо).

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів у неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Для відводу судді заявник повинен зазначити реальні факти та надати дійсні докази, які у своїй сукупності свідчили б про існування ризику порушення суддею обов`язку неупередженого розгляду справи та/або спростовували презумпцію неупередженості судді. Однак, викладені відповідачем підстави для відводу судді у цій справі не відповідають ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, твердження відповідача є лише власною інтерпретацією (баченням) судового процесу, не відповідають чинним нормам ГПК України та не можуть бути підставою для відводу у розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, заявником не представлено належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді З. В. Горецької від розгляду справи № 914/1044/26.

Відтак, суд дійшов висновку що в задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича від 03.08.2026 про відвід головуючого судді З. В. Горецької від розгляду справи № 914/1044/26 слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви представника відповідача Фізичної особи-підприємця Мачеуса Василя Васильовича за вх. №21659/26 від 03.08.2026 про відвід головуючого судді Горецької З. В. від розгляду справи № 914/1044/26 - відмовити.

2. Справу № 914/1044/26 повернути раніше визначеному судді для подальшого розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України та оскарженню не підлягає.

Суддя Запотічняк О.Д.