Ухвала суду № 138853608, 05.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 910/7291/24

За скаргою Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (Київська обл., селище Глеваха)

на бездіяльність заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

у справі № 910/7291/24

за позовом Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України (Київська обл., селище Глеваха)

до Товариства з обмеженою відповідальністю"Укр Інтер-Інвест" (м. Київ)

прo стягнення 264 931,33 грн. та виселення з орендованого приміщення

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання: Стадник А.Ю.

Представники учасників судового процесу: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2025 у справі № 910/7291/24, позов Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, задоволено частково; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Інтер-Інвест" на користь Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України 171 887,87 грн заборгованості, 443,81 грн пені, 28,70 грн 3 % річних, 2 068,32 грн судового збору та 6 505,85 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог.

21.04.2025 на виконання означеного рішення Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ.

23.07.2026 до Господарського суду Київської області надійшла скарга Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наукУкраїни на бездіяльність Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (виконавче провадження №78345613).

Протоколом автоматизованого розподілу справи від 27.07.2026 скаргу передано для розгляду судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.07.2026 розгляд скарги призначено в судовому засіданні на 05.08.2026.

31.07.2026 від органу ДВС надійшов відзив на скаргу.

В судове засідання 05.08.2026 з`явився представник позивача (стягувача), надав свої пояснення по суті скарги, за змістом яких позивач подану скаргу підтримує та просить її задовольнити . Представники органу ДВС та відповідач, повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги належним чином в розумінні положень ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, відповідач правом на подачу своїх пояснень з приводу скарги не скористався.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Керуючись наведеною нормою, суд вважає за можливе розглянути скаргу Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України за відсутності уповноважених представників відповідача (боржника).

Розглянувши подану стягувачем скаргу на бездіяльність державного виконавця, заслухавши пояснення представника скаржника, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується вказана скарга, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду цієї скарги, суд встановив наступне.

Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Інтер-Інвест" про стягнення 264 931,33 грн. та виселення з орендованого приміщення.

Рішенням Господарського суду Київської області від 31.03.2025 позовні вимоги задоволено частково та стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Інтер Інтер-Інвест" 171 887,87 грн заборгованості, 443,81 грн пені, 28,70 грн 3 % річних, 2 068,32 грн судового збору та 6 505,85 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог.

21.04.2025 на виконання означеного рішення Господарським судом Київської області було видано відповідний наказ.

12.06.2025 заступником начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Андросович Наталією Василівною відкрито виконавче провадження № 78345613 з виконання наказу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 № 910/7291/24.

Звертаючись до суду з даною скаргою, Інститут механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України зазначає, що виконавцем не вчинялись належні та повні виконавчі дії, спрямовані на виконання наказу від 21.04.2025 № 910/7291/24, у зв`язку з чим стягувач просить суд:

- визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андросович Наталії Василівни у виконавчому провадженні № 78345613 щодо невчинення виконавчих дій з опису та арешту майна Боржника у строк, визначений частиною 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження".

- зобов`язати заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андросович Наталію Василівну усунути допущене порушення шляхом негайного вчинення виконавчих дій, а саме: винести постанову про арешт рухомого майна Боржника, здійснити виїзд за його місцезнаходженням, скласти акт опису і арешту майна Боржника, а саме: сівалки Кінза 3000 та бака з сівалки Great Plains, за адресою його фактичного знаходження на зберіганні у Стягувача: вул. Вокзальна, 11/1, селище Глеваха, Фастівський район, Київська область, 08631.

Згідно зі ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Зі змісту ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (далі Закон) вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

При цьому, положеннями частини 3 вказаної статті Закону встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Як вбачається з інформації з Автоматизованої системи виконавчого провадження, державним виконавцем у виконавчому провадженні №78345613 з примусового виконання наказу від 21.04.2025 № 910/7291/24Господарського суду Київської області 12.06.2025 винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника, та направлялись запити до ДФС та МВС щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів та до ДФС щодо наявних у боржника рахунків; 04.09.2025 винесено постанову про арешт майна боржника та 15.10.2025 постанову про розшук майна.

Інших передбачених ч. 3 ст. 18 Закону дій державним виконавцем у виконавчому провадженні № 78345613 не вчинялось.

08.07.2026 стягувач звернувся до державного виконавця з клопотанням про вчинення виконавчих дій у зазначеному виконавчому провадженні. У цьому клопотанні стягувач навів детальний перелік дій, спрямованих на виконання рішення суду, зокрема, здійснити опис та арешт майна боржника, яке описане і передане на зберігання стягувану та здійснити реалізацію арештованого майна.

Зазначене клопотання було отримане виконавцем 10.07.2026, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0863100900, проте доказів вчинення відповідних дій з виконання судового рішення до матеріалів справи не надано.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд звертає увагу на те, що державним виконавцем доводи скаржника щодо неповноти вчинених виконавчих дій, викладені у скарзі, не спростував у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість скарги в частині доводів про наявність бездіяльності державного виконавця заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 78345613 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 21.04.2025 № 910/7291/24, що виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 78345613.

У той же час скаржник просить суд зобов`язати заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андросович Наталію Василівну усунути допущене порушення шляхом негайного вчинення виконавчих дій, а саме: винести постанову про арешт рухомого майна Боржника, здійснити виїзд за його місцезнаходженням, скласти акт опису і арешту майна Боржника, а саме: сівалки Кінза 3000 та бака з сівалки Great Plains, за адресою його фактичного знаходження на зберіганні у Стягувача: вул. Вокзальна, 11/1, селище Глеваха, Фастівський район, Київська область, 08631.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Належним способом захисту прав сторони виконавчого провадження є оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця, а не зобов`язання виконавця виконати рішення суду, оскільки такий обов`язок уже покладений на нього законом.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові КЦС ВС від 1 квітня 2026 року у справі № 2-40/11 (провадження № 61-3359св25)

У ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Закон України "Про виконавче провадження" і так зобов`язує виконавця вживати всіх необхідних заходів для примусового виконання рішень неупереджено та в повному обсязі, то ухвалення окремого судового рішення для повторного зобов`язання виконавця вчиняти ці самі дії законодавством не передбачено.

Таким чином, . оскільки обов`язок виконавця діяти ефективно вже закріплений у законі, суд не може ухвалювати рішення, які лише дублюють чинні норми права, не створюючи при цьому нових правових наслідків.

Отже, суд вважає обґрунтованим і підтвердженим документально порушення з боку ВДВС прав Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України, як стягувача у виконавчому провадженні № 78345613.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням наведеного вище, скарга Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Інституту механіки та автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України на бездіяльність заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі № 910/7291/24 задовольнити частково.

2. Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника відділу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андросович Наталії Василівни у виконавчому провадженні № 78345613 щодо невчинення виконавчих дій з опису та арешту майна Боржника у строк, визначений частиною 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження".

3. В іншій частині в задоволенні скарги відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 10.08.2026.

Суддя А.В. Іванов