Ухвала суду № 138853550, 10.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.08.2026Справа № 910/9380/26

за заявою Київської міської ради про забезпечення позову у справі № 910/9380/26

за позовом Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродТорг Київ»

про усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродТорг Київ» про усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним не ухвалювалися рішення щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі, зокрема відповідачу, земельної ділянки з обліковим кодом 66:099:0040 у Дніпровському районі м. Києва у власність чи користування. Зазначене свідчить про вчинення дій, які направлені на заволодіння земельною ділянкою у незаконний спосіб та поза межами встановленого законодавством України порядку набуття прав на землі комунальної власності. Київська міська рада вважає, що наявні правові підстави для усунення перешкод у володінні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта нерухомого майна та приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, оскільки зареєстрована за ТОВ «ПродТорг Київ» нежитлова будівля, загальною площею 62,3 кв.м, за адресою: Малишка Андрія, буд. 2/2, у Дніпровському районі м. Києва, є самочинним будівництвом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9380/26 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07.08.2026 р. до Господарського суду міста Києва від Київської міської ради надійшла заява про забезпечення позову у справі № 910/9380/26, в якій позивач просить суд забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на об`єкт самочинного будівництва, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 62,3 кв.м розташовану за адресою: Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва, право власності на який зареєстровано за ТОВ «ПродТорг Київ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2023 р. індексний номер 69032171, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976097680000;

- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно нежитлової будівлі, загальною площею 62,3 кв.м розташованої за адресою: Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва, право власності на який зареєстровано за ТОВ «ПродТорг Київ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2023 р. індексний номер 69032171, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976097680000.

Розглянувши заяву Київської міської ради, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві позивач зазначає, що:

- посадовими особами Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 22.04.2026 р. винесено припис № 202612458 стосовно об`єкта, розташованого на земельній ділянці з обліковим кодом 66:099:0040;

- Київська міська рада не приймала рішень щодо передачі будь-якій фізичній чи юридичній особі зазначеної земельної ділянки з обліковим кодом 66:099:0040 у власність чи користування;

- до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не надходили документи, визначені Законом, Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13.04.2011 р. та Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13.04.2011 р., щодо об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 2/2;

- Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва не видавав, не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих/будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта будівництва за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 2/2;

- у Реєстрі адрес у місті Києві, який ведеться Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відсутні відомості про документи щодо присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси вул. Андрія Малишка, 2/2 у Дніпровському районі міста Києва;

- містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва за адресою: вул. Андрія Малишка, 2/2 у Дніпровському районі міста Києва не надавались;

- у відділі зберігання матеріалів технічної інвентаризації КП КМР «КМ БТІ» не існує інвентаризаційної справи за адресою вул. Малишка Андрія, 2/2.

Наведені вище обставини свідчать про те, що зареєстрована за ТОВ «ПродТорг Київ» нежитлова будівля, загальною площею 62,3 кв.м розташована за адресою: вул. Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва є самочинним будівництвом.

На переконання позивача, можливість відповідача в будь-який момент розпорядитися об`єктом самочинного будівництва шляхом відчуження, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. При цьому, вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) може свідчити про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Вибуття предмету спору (нежитлової будівлі) з володіння відповідача призведе до неможливості задоволення позову через неналежність відповідача. Зміна власника нерухомого майна після прийняття відповідного рішення (у разі невжиття заходів забезпечення позову) у судовій справі чи продовження будівництва може також унеможливити виконання майбутнього рішення суду у цій справі. Наразі наявний ризик здійснення нових правочинів з метою унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.

Згідно з ч.ч. 1 та 2 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як встановлено ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі для запобігання потенційним труднощам щодо подальшого виконання такого рішення.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір щодо відповідного, зазначеного в заяві предмета та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд з цим, слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

До того ж, заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правовий висновок Верховного Суду у постанові від 15.09.2023 р. у справі № 917/453/23).

З матеріалів справи слідує, що позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для усунення перешкод власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міськради у володінні та розпорядженні земельною ділянкою, з обліковим кодом 66:099:0040, площею 17736,44 кв.м, у Дніпровському районі м. Києва, шляхом зобов`язання ТОВ «ПродТорг Київ» знести об`єкт самочинного будівництва, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 62,3 кв.м, розташовану за адресою: Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва, право власності на який зареєстровано за ТОВ «ПродТорг Київ» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2023 індексний номер: 69032171, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976097680000.

Заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована тим, що зареєстрована за ТОВ «ПродТорг Київ» нежитлова будівля, загальною площею 62,3 кв.м розташована за адресою: вул. Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва є самочинним будівництвом та підлягає знесенню.

Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Суд зазначає, що виходячи з предмета позову, кінцевою метою позову у цій справі є поновлення порушених прав, інтересів позивача як власника земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Андрія Малишка, 2/2, шляхом зобов`язання відповідача знести наявний на цій земельній ділянці об`єкт самочинного будівництва загальною площею 62,3 кв.м, право власності на який зареєстровано за відповідачем.

Водночас, на даний час відповідач, як особа за якою зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, який за твердженням позивача є об`єктом самочинного будівництва, у будь-який час може відчужити таке майно, передати його у користування іншим особам або у заставу чи іпотеку, а, у випадку відчуження спірного майна захист порушеного права позивача буде ускладненими, оскільки права на таке майно може перейти до іншої (інших) особи (осіб) та позивач не зможе захистити свої порушені права в межах даного судового процесу, а вимушений буде ініціювати нові позови до набувачів такого майна, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним.

У межах цих правовідносинах наявність у відповідача правомочності власника спірного об`єкта нерухомого майна вказує на можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи в суді, але до прийняття остаточного рішення, розпорядитися спірним об`єктом на користь третіх осіб, що призведе до неможливості позивачем, у випадку задоволення позову, відновити своє право в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду (аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 27.05.2025 р. у справі № 910/16225/24).

Суд враховує викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 р. у справі № 905/448/22 висновок про те, що можливість відповідача в будь-який момент відчужити майно, яке знаходиться в його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.

Вжиті заходи забезпечення позову стосуються виключно предмету позову та за цією ознакою є такими, що відповідають вимозі адекватності заходів забезпечення. По суті такі заходи спрямовані на збереження існуючого наразі стану речей.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв`язку між заявленими до застосування заходами забезпечення позову (накладення арешту на спірний об`єкт нерухомого майна) і предметом спору у справі № 910/9380/26 (усуненні перешкоди власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою на якій такий об`єкт розташований), співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами, адже існує спір щодо законності набуття спірного об`єкту нерухомого майна відповідачем, який вирішується в судовому порядку, і тому до вирішення такого спору подальше відчуження спірного нерухомого майна чи його обтяження зобов`язаннями може (у випадку задоволення позову) призвести до суттєвого порушення прав власності позивача, нанесення йому значних збитків та зумовлення необхідності понесення додаткових витрат для відновлення в подальшому своїх прав власника земельної ділянки (в т.ч. обумовленими необхідністю звернення з новими позовами до суду, адже у випадку зміни відомостей в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо власника спірного майна існуватиме необхідність у зміні відповідача/залученні співвідповідача за поданим заявником позовом, можливість чого обмежена часом проведення підготовчого засідання).

Отже, накладення на даній стадії арешту на спірне нерухоме майно буде спрямоване на забезпечення ефективного захисту прав позивача в обраний ним спосіб, який у випадку задоволення судом його вимог матиме змогу відновити свої права, можливість чого, за відсутності відповідного арешту, може бути нівельовано подальшим відчуження чи поділом такого майна за час вирішення відповідного спору.

При цьому, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні та користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 р. у справі № 381/4019/18).

Застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну нежитлову будівлю не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача чи інших осіб, які не є учасниками справи, не призведе до блокування господарської діяльності відповідача (користування арештованою будівлею чи передача її в оренду не забороняється), а лише запровадить законні обмеження, наявність яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод при виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Окрім того, наявність накладеного арешту на спірне нерухоме майно не буде перешкодою для державної реєстрації прав на неї у випадках зазначених у ч. 4 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили.

У даному випадку заявником належним чином обґрунтовано, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову порушить права та, в подальшому, утруднить чи може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 910/9380/26.

При цьому, суд не вбачає підстав для вжиття заходів зустрічного позову відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку відсутні можливі збитки відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За приписами ч. 1 ст. 144 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 144, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Київської міської ради про забезпечення позову у справі № 910/9380/26 - задовольнити.

2. До набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/9380/26 за позовом Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПродТорг Київ» про усунення перешкод власнику у володінні та розпорядженні земельною ділянкою вжити наступні заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на об`єкт самочинного будівництва, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 62,3 кв.м розташовану за адресою: Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва, право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПродТорг Київ» (код 44927068) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2023 р. індексний номер 69032171, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976097680000;

- заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також будь-яким іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав та нотаріусам вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно (приймати рішення про державну реєстрацію права власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам, передачі в іпотеку, будь якого іншого обтяження, здійснювати будь-яку державну реєстрацію змін, інше) стосовно нежитлової будівлі, загальною площею 62,3 кв.м розташованої за адресою: Малишка Андрія, будинок 2/2 у Дніпровському районі м. Києва, право власності на який зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПродТорг Київ» (код 44927068) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойко О.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.08.2023 р. індексний номер 69032171, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 976097680000.

3. Стягувачем за даною ухвалою є Київська міська рада (01044, місто Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код 22883141).

4. Боржником за даною ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю «ПродТорг Київ» (02218, м. Київ, вул. Черемшини Марка, буд. 15, оф. 7, код 44927068).

5. Дана ухвала відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом, набирає чинності з моменту її підписання (10.08.2026 р.), та може бути пред`явлена до виконання до 10.08.2029 р.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Людмила ШКУРДОВА