Рішення № 138853455, 30.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.07.2026Справа № 910/3429/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації"доАнтимонопольного комітету Українипровизнання недійсним та скасування рішення Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Вілінська О.О.Представники сторін:

від позивача: Ступак А.Ю.;

від відповідача: Пащенко М.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/3429/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації" (далі також - позивач, ТОВ "Київське управління механізації") до Антимонопольного комітету України (далі також - відповідач, АМК, Комітет) про визнання недійсним та скасування рішення від 26.12.2025 № 47-р/тк у справі № 145-26.13/115-25 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», в частині, що стосується ТОВ «Київське управління механізації», а саме пунктів 1, 3.

20.04.2026 відповідач подав відзив, а 04.05.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив.

Крім того, у прохальній частині відповіді на відзив заявлено про долучення до матеріалів справи Вимоги Антимонопольного комітету України про надання інформації № 145-29.3/03-5046е від 06.05.2025.

Суд наголосив, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Крім того, ч. 3 ст. 166 ГПК України встановлює, що 3. до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 165 ГПК, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини.

Тож, з наведеного вище можна дійти висновку, що у позивача було наявне право долучити до відповіді на відзив докази на підтвердження своїх заперечень. Тому, зважаючи на предмет спору в справі, зміст Вимоги Антимонопольного комітету України про надання інформації № 145-29.3/03-5046е від 06.05.2025 та необхідність надання їй оцінки для всебічного й повного розгляду всіх матеріалів справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про поновлення позивачу строку та долучення такої Вимоги до матеріалів справи.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 02.07.2026.

У зв`язку з першою поважною неявкою представника позивача, у судовому засіданні 02.07.2026 було оголошено перерву до 30.07.2026.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 30.07.2026 наполягав на задоволенні заявленого позову. Натомість, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Суд заслухав вступне слово, закінчив з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами, провів дебати.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України, створена відповідно до наказу Голови Антимонопольного комітету України від 25.12.2025 № 103-ОД, розглянувши матеріали справи № 145-26.13/115-25 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та подання з попередніми висновками Управління розслідувань окремих видів антиконкурентних узгоджених дій від 28.11.2025 № 145-26.13/115-25/499-спр винесла рішення від 26.12.2025 № 47-р/тк (далі також - Рішення, Рішення № 47-р/тк), відповідно до якого постановила:

1. Визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРБУД-3» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське управління Механізації» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю «код ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель (Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття Навчально-виховного комплексу «Школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад «Ластівка» Оболонського району м. Києва на земельній ділянці за адресою: проспект Оболонський, 32-А)» (ідентифікатор на вебпорталі «Prozorro» UA-2024-05-06-002608-а), проведених Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації.

3. Накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське управління Механізації» штраф у розмірі 7 919 973,00 грн за порушення, зазначене в пункті 1 резолютивної частини цього рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Правовідносини, пов`язані з обмеженням монополізму та захистом суб`єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, і відтак є господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Тому, користуючись своїм правом на оскарження Рішення № 47-р/тк Комітету, ТОВ «Київське управління механізації» звернулося з відповідним позовом до суду.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що оскаржуване Рішення № 47-р/тк містить численні порушення як процесуального, так і матеріального характеру, які у своїй сукупності є підставами для визнання його недійсним.

На думку позивача, при розгляді справи № 145-26.13/115-25 АМК систематично порушував процесуальні права позивача, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого Рішення. Такі порушення не є формальними недоліками - вони безпосередньо вплинули на можливість позивача належним чином здійснити свій захист та довести відсутність порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Відмова АМК у задоволенні обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, а також ненадання мотивів таких рішень свідчать про формальний підхід до процедури, об`єктивності та повноти з`ясування обставин справи. Здійснені органом дискреційні повноваження не були спрямовані на досягнення мети, для якої вони надані законом, а використовувалися без урахування обставин справи та балансу між правами сторін.

Позивач наголошує, що обставини справи Комітету у їх сукупності не доводять наявності складу порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», що виключає правові підстави для визнання ТОВ «Київське управління механізації» винним у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій та застосування до нього відповідальності.

Накладення на Товариство штрафу у розмірі майже 8 млн. грн. у кілька разів перевищує річний фінансовий результат підприємства і фактично позбавляє його можливості продовжувати господарську діяльність.

Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, наголошував, що оскаржуване Рішення № 47-р/тк було прийнято в межах наданих Комітету повноважень та з урахуванням чинного на момент прийняття законодавства. Свої доводи відповідач висловив у письмовому відзиві та надавши усні пояснення безпосередньо в судових засіданнях.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наявних у справі доказів, предметом дослідження в антимонопольній справі № 145-26.13/115-25 були відкриті торги, проведені Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації з особливостями на закупівлю «код ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель (Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття Навчально-виховного комплексу «Школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад «Ластівка» Оболонського району м. Києва на земельній ділянці за адресою: проспект Оболонський, 32-А)» (ідентифікатор на вебпорталі «Prozorro» UA-2024-05-06-002608-а).

Період проведення: 06.05.2024 - 20.08.2024. Торги відмінено через відсутність пропозицій.

Як наголошував відповідач, матеріали антимонопольної справи доводять сукупність обставин, які свідчать про вчинення учасниками порушення під час підготовки та участі в Торгах, і були підставою для прийняття Рішення № 47-р/тк, серед яких:

1) Взаємозв`язок учасників (п.п. 33-41 Рішення);

2) Взаємозв`язок учасників через третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «КЕПАЛ» (п.п. 42-52 Рішення);

3) Використання учасниками одних і тих же ІР-адрес (п.п. 53-73 Рішення);

4) Синхронність дій учасників у часі під час подання тендерних пропозицій (п.п. 74-75 Рішення);

5) Спільні характеристики файлів, завантажених ТОВ «ТОРБУД-3» і ТОВ «Київське управління механізації» у складі тендерних пропозицій під час участі в Торгах (п.п. 76-78 Рішення);

6) Участь одного учасника в Торгах для забезпечення перемоги іншого та створення видимості конкуренції в Торгах (п.п. 79-99 Рішення).

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Вчинення суб`єктами господарювання узгоджених дій утворює самостійний склад порушення законодавства про захист економічної конкуренції і не залежить від того, чи займають відповідні суб`єкти господарювання чи один з них монопольне (домінуюче) становище на ринку.

З урахуванням приписів п. 4 ч. 2 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» для кваліфікації дій (бездіяльності) суб`єктів господарювання на ринку товарів як антиконкурентних узгоджених дій у вигляді спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (і які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції) не вимагається обов`язкове встановлення та доведення факту чи фактів формального узгодження зазначених дій, в тому числі укладення відповідної угоди (угод). Це порушення установлюється за результатами такого аналізу органом Антимонопольного комітету України ситуації на ринку товару, який:

- свідчить про погодженість конкурентної поведінки суб`єктів господарювання;

- спростовує наявність об`єктивних причин для вчинення зазначених дій.

Пов`язані з наведеним обставини з`ясовуються і доводяться відповідним органом Антимонопольного комітету України.

Суд має з`ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб`єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб`єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб`єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо).

Крім того, у вирішенні спорів, пов`язаних з оцінкою дій чи бездіяльності суб`єктів господарювання як погодженої конкурентної поведінки (стаття 5, частини перша - четверта статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), слід з`ясовувати та перевіряти належними засобами доказування фактичні обставини, пов`язані з наявністю або відсутністю безпосереднього впливу таких дій (бездіяльності), - наприклад, укладання угоди або прийняття рішення в будь-якій формі, - на умови виробництва, придбання чи реалізації певного товару, в тому числі на такі параметри ринку, як можливі обсяги реалізації, загальний рівень цін на ринку тощо.

Стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі також - Закон № 2210) розмежовує види антиконкурентних узгоджений дій, зокрема: спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів та вчинення суб`єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Зазначені порушення мають різний склад та потребують відмінну один від одного доказову базу.

При кваліфікації дій суб`єктів господарювання за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону - антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, узгодженість дій (поведінки) полягає саме в обміні інформацією, заміні конкуренції між учасниками торгів на координацію, в результаті чого усувається конкуренція між ними та спотворюється основний принцип торгів - здійснення конкурентного відбору учасників.

Така правова позиція підтверджується постановами Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 924/552/19, від 04.02.2021 у справі № 910/17126/19.

Змагальність продавців - учасників конкурентних процедур, ґрунтується на непевності щодо інших учасників та їх поведінки і зумовлює необхідність кожним з учасників пропонування кращих умов за найнижчими цінами. У випадку, коли учасники торгів домовляються між собою щодо умов своїх тендерних пропозицій - усувається непевність, а відтак усувається конкуренція між ними. Оскільки замовник обмежений у ході здійснення процедури торгів лише тими пропозиціями, які подані, то у разі якщо учасники замінять конкуренцію між собою на координацію, замовник не отримує той результат, який би він мав в умовах справжньої конкуренції, тобто вибір переможця закупівлі на принципах прозорої конкурентної процедури.

Таким чином, узгодження учасниками торгів своїх тендерних пропозицій усуває конкуренцію та змагальність між учасниками, а отже спотворює результат, тобто об`єктивно кращу пропозицію, порушує тим самим право замовника на отримання найбільш ефективного для нього результату, який досягається у зв`язку з наявністю лише справжньої конкуренції.

Сама узгоджена поведінка учасників конкурсу, торгів (тендеру) не відповідає суті конкурсу, відповідно, в даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів тендеру (через узгодження поведінки учасниками).

Відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постановах від 04.02.2021 року у справі № 910/17126/19, від 06.07.2023 у справі № 910/2025/20, від 02.06.2022 у справі № 910/267/20, Закон не ставить застосування передбачених ним наслідків узгоджених антиконкурентних дій у залежність від "спільної домовленості разом брати участь у торгах з метою усунення конкуренції". Цілком зрозуміло, що така "домовленість" навряд чи може мати своє матеріальне втілення у вигляді письмових угод чи інших документів. А тому, питання про наявність/відсутність узгоджених антиконкурентних дій має досліджуватися судами виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вірогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Першочергово судом було надано оцінку доводам позивача про допущення Комітетом порушень процесуального права та враховано заперечення відповідача.

Доводи позивача з цього приводу зводяться, здебільшого до наступного:

- станом на початок розгляду справи № 145-26.13/115-25 існували підстави для її закриття;

- аналіз послідовності процесуальних дій АМК при розгляді справи № 145-26.13/115-25 свідчить про порушення порядку призначення справи до розгляду та визначення компетентного органу для її розгляду;

- Комітет здійснював збір доказів та формування своєї позиції починаючи з 28.08.2024, тобто протягом більше ніж року, натомість позивачу після ознайомлення з матеріалами справи було фактично надано лише 4 робочі дні для аналізу матеріалів, збору доказів та підготовки обґрунтованих заперечень.

Приписами ст.ст. 35-49 Закону України «Про захист економічної конкуренції» регламентовано чіткий порядок розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Крім того, у Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженому Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5 (далі також - Порядок № 5) визначено процедуру розгляду органами Комітету справ про захист економічної конкуренції.

Аналіз приписів ст.ст. 35-49 Закону № 2210-ІІІ та Порядку № 5 дає підстави для висновку, що розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції розпочинається прийняттям розпорядження про початок розгляду справи і виключно на підставах, визначених у ч. 1 ст. 36 Закону № 2210-ІІІ. Саме в межах процедури розгляду справи службовцям АМКУ доручається збирання та аналіз доказів, проведення інших дій, направлених на всебічне, повне і об`єктивне з`ясування дійсних обставин справи.

Як вбачається з наявних у справі доказів, розпорядження державного уповноваженого Комітету від 01.09.2025 № 03/165-р розпочато розгляд справи за ознаками вчинення ТОВ «Київське управління механізації» порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів Торгів.

Листом Комітету від 03.09.2025 № 145-26.13/03-9383е на адресу ТОВ «Київське управління механізації» надіслана копія вказаного Розпорядження. Лист отримано 17.09.2025.

У той же час, позивач не скористався своїм правом на оскарження Розпорядження у двомісячний строк з дня його одержання, а питання законності та доцільності такого Розпорядження не входить до предмета спору в даній справі.

Підстави закриття розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначені ст. 49 Закону України «Про захист економічної конкуренції», зокрема, розгляд справи підлягає закриттю без прийняття рішення по суті, якщо:

- справа не підлягає розгляду в Антимонопольному комітеті України, його територіальному відділенні;

- не встановлено відповідача або його місцезнаходження;

- відповідача - юридичну особу ліквідовано;

- вже розглянуто чи розглядається органами Антимонопольного комітету України справа з тих же підстав щодо того самого відповідача;

- не доведено вчинення порушення;

- закінчилися строки розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені статтею 37-1цього Закону;

- є інші підстави, передбачені законом.

Однак, позивачем не доведено наявності хоча б однієї з вказаних підстав, які б свідчили про необхідність закрити провадження у справі Комітету.

Надсилання АМК вимог про надання інформації до винесення Розпорядження про початок розгляду справи не суперечить вимогам законодавства та Порядку № 5.

Закон України «Про захист економічної конкуренції» не встановлює обмежень на дискрецію Комітету самостійно розпочати відповідну перевірку, і, як наслідок такої перевірки, відкрити справу про порушення конкретним суб`єктом господарювання положень законодавства про захист економічної конкуренції.

Крім того, ст. 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» чітко покладає на АМК імперативний обов`язок впевнитись, що наявні реальні і юридично обґрунтовані підстави для початку розгляду справи.

Тому, з точки зору юридичної конструкції, вкладеної законодавцем в ч. 1 ст. 37 Закону № 2210-ІІІ, попередньою умовою прийняття розпорядження про початок розгляду справи є наявність саме достовірних (юридично обґрунтованих) доказів наявності ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Без наявності вказаних ознак Комітет позбавлений можливості не тільки приймати розпорядження про початок розгляду справи, а взагалі продовжувати будь-які дії, щодо того чи іншого суб`єкта господарювання.

Відповідно до розділу VII Порядку №5 копії подання з попередніми висновками (або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, яка має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, що забезпечує достатній захист та водночас повноту обґрунтування зроблених органом Комітету попередніх висновків, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам.

За вмотивованим клопотанням особи, яка бере участь у справі, про необхідність більш тривалого часу для розгляду подання та підготовки відповіді на нього розгляд справи може бути відкладено.

У разі якщо копію подання з попередніми висновками не вручено за місцезнаходженням юридичної особи або останнім відомим задекларованим /зареєстрованим місцем проживання (перебування) фізичної особи, які беруть участь у справі, орган Комітету / голова територіального відділення Комітету не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня розгляду справи забезпечує розміщення на офіційному веб-сайті Комітету інформації щодо попередніх висновків у справі, із зазначенням дати, часу й місця розгляду справи.

Рішення може бути прийняте раніше, якщо від сторони та третіх осіб, яким було надіслано подання, одержано відповідь.

Про дату, час і місце розгляду справи особи, що беруть участь у справі, повідомляються листом засобами поштового зв`язку не пізніше ніж за п`ять днів до дня її розгляду.

З наявних у справі доказів встановлено, що Листом Комітету від 02.12.2025 № 145-26.13/03-12808е копія Подання надіслана ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ».

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R067048638985 лист Комітету від 02.12.2025 № 145-26.13/03-12808е з копією подання ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» отримало 17.12.2025.

Інформацію про попередні висновки у справі та про дату, час і місце розгляду справи на засіданні Комітету відповідно до абзацу четвертого пункту 6 розділу VII Порядку № 5, розміщено 15.12.2025 на офіційному веб-сайті Комітету за посиланням https://amcu.gov.ua/news/informatsiia-pro-poperedni-vysnovky-u-spravi-pro-porushennia-zakonodavstva-pro-zakhyst-ekonomichnoi-konkurentsii-145-2613115-25-ta-rozghliad-zaznachenoi-spravy-na-zasidanni.

ТОВ «КИЇВСЬКЕ УПРАВЛІННЯ МЕХАНІЗАЦІЇ» листом б/н б/д (вх. Комітету № 8-09/18446 від 26.12.2025) надіслало заперечення до змісту подання з попередніми висновками у справі від 28.11.2025 № 145-26.13/115-25/499-спр.

Отже, з наведеного вбачається, що Комітет дотримався встановленої процедури направлення подання з попередніми висновками та належного повідомлення сторін про розгляд справи. Позивач отримав копію подання, був завчасно поінформований про дату, час і місце розгляду, а також скористався своїм правом подати заперечення, які були отримані та були враховані при прийнятті Рішення.

За таких обставин підстави для відкладення розгляду справи, з огляду на нібито недостатність часу для ознайомлення з подання чи підготовки позиції, є необґрунтованими, оскільки процесуальні права позивача не були порушені, а принцип змагальності та рівності сторін - забезпечений.

Наведене прямо вказує на наявність у Антимонопольного комітету дискреційних повноважень у сфері захисту економічної конкуренції.

Відтак, під дискрецією державних органів прийнято розуміти можливість органів влади, яку вони отримали на основі закону, приймати рішення із різних питань на власний розсуд, проте у межах, встановлених законом.

Дефініція дискреційних повноважень формалізована в положеннях Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи No R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді. Відповідно до цього документа, дискреційними повноваженнями («discretionary power») слід вважати повноваження, які надають адміністративному органу певну свободу в прийнятті рішень, наділяючи орган правом вибрати з декількох законних рішень таке, яке він вважає найприйнятнішим.

Разом з тим, у разі якщо відповідний орган державної влади був наділений дискреційними повноваженнями щодо розгляду тих чи інших питань, останній повинен використовувати надані йому повноваження у межах, порядку та у спосіб, визначений законом для того аби досягти мети заради якої органу були надані такі повноваження.

Наявність у Антимонопольного комітету дискреційних повноважень щодо розгляду справ про захист економічної конкуренції зумовлює появу кореспондуючого обов`язку у останнього стосовно здійснення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного, обґрунтованого та неупередженого рішення.

Наведене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 року у справі №910/23000/17, в якій суд зазначив, що оскільки чинним законодавством майже не врегульовано процедури та критеріїв, за якими Комітет ухвалює рішення про відкриття чи відмову в розгляді справи, рішення Комітету має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинне розкривати заявникові мотиви його ухвалення.

Аналогічний за своєю суттю висновок був викладений у постанові КГС ВС від 22 листопада 2022 року у справі № 910/11452/21, в якій Верховний Суд наголосив на тому, що рішення АМК має бути максимально вичерпним, ґрунтовним, повинно розкривати мотиви його ухвалення.

Підсумовуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку про відсутність у діях Комітету порушення норм процесуального права під час розгляду справи № 145-26.13/115-25 та ухвалення оскаржуваного Рішення.

Стосовно фактичних обставин, встановлених АМК у Рішенні, судом під час розгляду справи було з`ясовано таке.

1) Першою обставиною, яка, нібито, свідчить про вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій, за доводами АМК, є наявність взаємозв`язку між учасниками (п.п. 33-41 Рішення).

Відповідно до фактичних даних, викладених Комітетом в Рішенні № 47-р/тк, уповноваження ТОВ «ТОРБУД-3 на вчинення дій від його імені в банківській установі (АТ «АКБ «КОНКОРД») ОСОБА_1, яка є економістом ТОВ «Київське управління механізації», свідчить про обізнаність учасників щодо господарської діяльності один одного, а також про доступ до інформації один одного, що створювало умови для обміну інформацією між ними, зокрема під час участі в Торгах.

У той же час, Закон № 2210 не містить положень, які б пов`язували сам факт виконання трудових функцій (зокрема й надання бухгалтерських послуг) одночасно у декількох суб`єктів господарювання з можливістю узгодити їх конкурентну поведінку.

Сам по собі факт перебування ОСОБА_1. у трудових відносинах з ТОВ «Київське управління механізації», одночасне виконання нею бухгалтерських функцій у ТОВ «КЕПАЛ» та надання бухгалтерських послуг ТОВ «ТОРБУД-3» не свідчить про можливість координації між цими Товариствами та про єдність економічних інтересів.

Зважаючи на те, що основним місцем роботи ОСОБА_1 було ТОВ "КЕПАЛ", а робота в ТОВ «Київське управління механізації» здійснювалася за сумісництвом, необхідно звернути увагу на те, що Кодекс законів про працю України не містить жодної норми, яка б зобов`язувала працівника повідомляти роботодавця за місцем роботи за сумісництвом про своє основне місце роботи або про інші місця зайнятості. Більше того, якщо працівник влаштовується за сумісництвом, він може і не повідомляти роботодавця за місцем роботи за сумісництвом про своє основне місце роботи, оскільки такий обов`язок не передбачений трудовим законодавством.

Відповідно, ТОВ «Київське управління механізації», де ОСОБА_1 працювала за сумісництвом на посаді економіста, не мало правових підстав вимагати від неї інформацію про її основне місце роботи в ТОВ «КЕПАЛ» на посаді бухгалтера або про надання нею бухгалтерських послуг ТОВ «ТОРБУД-3».

Крім того, як вбачається з доводів позивача та не було спростовано відповідачем під час розгляду справи, у ТОВ «КЕПАЛ», ОСОБА_1 працює за основним місцем роботи та обіймає посаду бухгалтера з 01.07.2021 по теперішній час. В ТОВ «Київське управління механізації», де вона працює за сумісництвом, вона обіймає посаду економіста з 10.02.2023 по теперішній час. Для ТОВ «ТОРБУД-3» вона надавала бухгалтерські послуги на підставі цивільно-правових домовленостей.

Тобто, в межах трудових відносин з ТОВ «Київське управління механізації» ОСОБА_1 не була наділена управлінськими повноваженнями, не входила до органів управління товариства, не приймала рішень щодо участі у Торгах, не формувала тендерну пропозицію та не визначала цінову політику.

Зазначене також підтверджується листом ТОВ «Київське управління механізації» від 05.06.2025 № 04-06, що було надано на вимогу Антимонопольного комітету України від 06.05.2025 № 145-29.3/03-5046е.

У той же час, бухгалтерська діяльність за своєю правовою природою є функцією облікового та звітного характеру і регулюється Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вона не передбачає участі у формуванні комерційних стратегій, визначенні умов участі у Торгах тощо. Надання бухгалтерських послуг відображає вже здійснені господарські операції і не може розглядатися як інструмент впливу на конкурентні рішення або спосіб обміну стратегічною інформацією між учасниками ринку.

Відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 брала участь у підготовці тендерних пропозицій від імені ТОВ «Київське управління механізації», ТОВ «КЕПАЛ» чи ТОВ «ТОРБУД-3».

Її професійні обов`язки на всіх трьох місцях роботи не передбачали доступу до інформації про підготовку до торгів, стратегію участі в тендерах чи цінові пропозиції.

Вищезазначене було встановлено в рамках службового розслідування, проведеного на підставі наказу директора ТОВ «Київське управління механізації» № СР-1 від 18 грудня 2025.

Самі по собі трудові/родинні зв`язки без встановлення реального обміну інформацією не можуть розцінюватися як доказ антиконкурентної поведінки та не свідчить про вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

2) Щодо взаємозв`язку учасників через третю особу - ТОВ «КЕПАЛ» (п.п. 42-52 Рішення) суд встановив.

Як вказує Комітет в оскаржуваному рішенні, між ТОВ «ТОРБУД-3», ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «КЕПАЛ» протягом 2024 року були сталі господарські відносини, які свідчать про спільне здійснення ними господарської діяльності, що сприяло підготовці до участі в Торгах. Зокрема між вказаними Товариствами здійснювалися фінансово-господарські операції щодо надання різних послуг, робіт (транспортні послуги самоскида, будівельно-монтажні роботи), а також вони були пов`язані у своїй діяльності через ОСОБА_1., що свідчить про єдність економічних інтересів учасників та відсутність конкуренції між ними, у тому числі під час участі в Торгах.

Взаємозв`язок учасників, а також ТОВ «КЕПАЛ» через ОСОБА_1. було досліджено судом вище та встановлено відсутність підстав вважати такий зв`язок передумовою для обміну інформацією під час підготовки та участі в Торгах.

Право на зайняття підприємницькою діяльністю гарантовано Конституцією України.

Сама по собі наявність господарських відносин між учасниками торгів в жодному разі не може бути підставою для висновку про те, що така координація економічної поведінки призвела до усунення між ними конкуренції під час проведення Торгів і не має наслідком вчинення такими суб`єктами господарювання антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Як свідчать наявні у справі докази, господарські відносини між ТОВ ««Київське управління механізації» та ТОВ «КЕПАЛ» мали звичайний, ринковий характер і стосувалися надання транспортних послуг із використанням самоскида. Такі послуги є типовими для відповідного сегмента ринку, не мають унікального чи виключного характеру та надаються широкому колу замовників. Сам по собі факт укладення договору на транспортні послуги не передбачає обміну інформацією про участь у торгах, тендерні пропозиції, цінові розрахунки або інші елементи конкурентної поведінки.

Предмет та зміст транспортних послуг обмежуються організацією перевезення вантажів і не включають доступу виконавця до комерційних стратегій замовника, планування участі у торгах або формування тендерних пропозицій.

Жодні умови договорів із ТОВ «КЕПАЛ» не передбачали передачу інформації щодо участі ТОВ «Київське управління механізації» у Торгах або координацію дій з іншими суб`єктами господарювання.

Посилання АМК на можливість обміну інформацією через спільного контрагента не доведене відповідними доказами.

У сучасних ринкових умовах наявність спільних контрагентів є типовою та неминучою, особливо у сферах транспорту, логістики та будівництва. Визнання самого факту спільного контрагента ознакою узгоджених дій фактично означало б необґрунтоване розширення поняття антиконкурентної змови та ставило б під сумнів правомірність значної частини господарських відносин між незалежними суб`єктами господарювання.

Більше того, безпосередньо між учасниками торгів ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3» відсутні будь-які договірні відносини, прямі чи опосередковані. Ці товариства є самостійними та незалежними суб`єкти господарювання, не перебувають у відносинах контролю, не укладали між собою договорів і не мають спільних зобов`язань.

Відсутність правовідносин між ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3» виключає можливість кваліфікації їхніх дій як погоджених лише на підставі того, що вони мали окремі, незалежні господарські відносини з одним і тим самим

контрагентом.

В оскаржуваному рішенні АМК не наводить обґрунтувань, яким саме чином одночасна наявність господарських взаємовідносин у ТОВ «ТОРБУД-3» та ТОВ «Київське управління механізації» з ТОВ «КЕПАЛ» свідчить про доступ до інформації про господарську діяльність один одного та сприяння в обміні інформацією між ними під час підготовки та участі в Торгах.

Відповідачем не доведено належними і допустимими доказами, що взаємозв`язок між учасниками (зокрема через третю особу - ТОВ «КЕПАЛ») у спірний період виходять за межі звичайної господарської діяльності, яку вони здійснюють з іншими особами з невизначеного кола суб`єктів господарювання.

3) З приводу використання учасниками одних і тих же ІР-адрес (п.п. 53-73 Рішення) встановлено.

Відповідно до оскаржуваного Рішення, ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3» використовували одні і ті ж ІР-адреси:

- для керування рахунками в банківських установах;

- для входу в аукціон Торгів;

- на електронному майданчику;

- під час створення електронної поштової скриньки.

У той же час, такі доводи Комітету про здійснення входів ТОВ «ТОРБУД-3» до системи дистанційного банківського обслуговування з ІР-адреси НОМЕР_1 саме по собі не підтверджує узгоджених дій між суб`єктами господарювання.

Зазначені дії позивач пояснює домовленістю з ОСОБА_1 на виконання бухгалтерських функцій для ТОВ «ТОРБУД-3» на підставі цивільно-правових відносин.

Ведення бухгалтерського обліку та обслуговування банківських рахунків суб`єкта господарювання передбачає реєстрацію в системі інтернет-банкінгу, періодичний вхід до неї, контроль руху коштів та здійснення платіжних операцій. Такі дії є типовими для бухгалтерської діяльності, не пов`язані з формуванням конкурентної стратегії та не можуть розцінюватися як спосіб координації участі у публічних закупівлях. Сам факт входу до системи інтернет-банкінгу з певної ІР-адреси відображає лише технічний спосіб доступу до фінансового сервісу і не містить жодних відомостей про узгодження тендерної поведінки.

Крім того, доказове значення відомостей про IP-адресу, наданих АТ «АКБ «КОНКОРД», є істотно обмеженим з огляду на відсутність підтвердження їх достовірності.

Так, у відповіді від 14.01.2026 року № 36 на адвокатський запит позивача, Банк прямо зазначив, що не здійснює перевірку достовірності зафіксованої ІР-адреси, у тому числі не перевіряє її на використання VPN, proxy або інших технологій маскування мережевого трафіку.

Аналогічним чином не може вважатися доказом антиконкурентних узгоджених дій і факт реєстрації ТОВ «ТОРБУД-3» на електронному майданчику ТОВ «ЗАКУПІВЛІПРО» з ІР-адреси НОМЕР_1 .

Згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в рамках службового розслідування, процедура реєстрації на електронному майданчику ТОВ «ЗАКУПІВЛІПРО» передбачає введення реквізитів компанії та авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 як бухгалтер мала цю інформацію, надала ТОВ «ТОРБУД-3» послугу з реєстрації та авторизації на електронному майданчику ТОВ «ЗАКУПІВЛІПРО».

Водночас, участь у конкретній процедурі закупівлі, зокрема підготовка та завантаження тендерної пропозиції, є окремим етапом, який не тотожний реєстрації на майданчику.

Як підтверджується листом ТОВ «ЗАКУПІВЛІПРО» від 25.09.2024 № 25/09/ZK-1928, завантаження документів для участі у відповідній Закупівлі здійснювалося з іншої IP-адреси, що спростовує твердження АМК про використання спільної технічної інфраструктури саме для участі у Торгах.

Відповідачем також не враховано, що одна і та сама IP-адреса може бути спільно використана різними пристроями чи користувачами, через різні технології і мережеві послуги, зокрема: користувачі можуть бути під`єднані до маршрутизатора через етапи, такі як комутатори (switches) або бездротові точки доступу (Wi-Fi access points); NAT (Network Address Translation): декілька пристроїв використовують одну публічну ІР-адресу для доступу до Інтернету; проксі-сервер: декілька користувачів підключаються до мережі Інтернет через центральний сервер, який використовує одну ІР-адресу; VPN (віртуальні приватні мережі): користувачі підключаються до VPN-сервера, який має одну публічну ІР- адресу; Інтернет-провайдер може надавати динамічну ІР-адресу, для групи користувачів в певний часовий інтервал. Це означає, що різні користувачі можуть отримувати однакову ІР- адресу під час різних сесій підключення; DHCP (Dynamic HostConfiguration Protocol) - протокол, який використовується для автоматичного надання динамічних IP-адрес, які підключаються до мережі; Anycast: декілька серверів з дією IP-адресою, але користувачі направляються до різних серверів залежно від географічного положення або завантаження; Хмарні сервіси: віртуальні машини на хмарних платформах можуть бути налаштовані так, щоб використовувати одну публічну ІР-адресу.

Збіг IP-адрес різного комп`ютерного обладнання, можливий у випадку під`єднання через спільне мережеве обладнання, включаючи налаштування чи/або використання певних сервісів, чи/або налаштування обладнання провайдера. Тобто, навіть під час завантаження документів на один інтернет-ресурс за допомогою різного комп`ютерного обладнання (комп`ютерів, які не об`єднані в одну локальну мережу та фізично знаходяться в різних непов`язаних місцях), можливий збіг (відображення в системі інтернет-ресурсу) їх ІР-адрес.

З наведеного слідує, що встановлення такої обставини як спільне використання учасниками однієї і тієї ж ІР-адреси потребує спеціальних знань у сфері дослідження комп`ютерної техніки та програмних продуктів, і не може ґрунтуватися на формальних припущеннях збігу якихось ймовірних обставин.

Зважаючи на наведене вище, доводи Комітету про використання учасниками однієї ІР-адреси у період проведення Торгів не свідчать про узгодженість дій та обмін інформацією під час безпосередньої підготовки тендерної документації та участі в Торгах та не є доказом спотворення учасниками конкуренції.

4) Як встановлено Комітетом, під час участі в Торгах дії учасників при поданні тендерних пропозицій були синхронними (п.п. 74-75 Рішення).

Згідно з таблицею, наведеною у п. 74 Рішення, ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3» подали тендерні пропозиції в один день (20.05.2024) з невеликою розбіжністю у часі.

Проте встановлені Комітетом обставини самі по собі жодним чином не доводять, що учасники узгоджено здійснювали підготовку до участі в Торгах, а лише вказують на випадковість синхронності їх дій, обумовлених відповідними процедурами.

У Рішенні АМК також не враховує та додатково не зазначає в цьому розділі Рішення, що 20.05.2024 було останнім днем строку подання пропозицій, визначеним замовником у тендерній документації.

Практика публічних закупівель свідчить, що подання пропозицій у граничний строк є типовою, економічно обґрунтованою та поширеною поведінкою незалежних учасників торгів. Учасники ринку зацікавлені в максимальному використанні строку для підготовки пропозиції, уточнення розрахунків, аналізу вимог тендерної документації та врахування можливих змін або роз`яснень замовника. Така поведінка є раціональною з точки зору господарської діяльності та не потребує будь-якої координації між учасниками. Подання тендерних пропозицій у межах одного календарного дня, коли цей день є кінцевим строком, зумовлений об`єктивними правилами процедури закупівлі та однаково застосовується до всіх потенційних учасників.

За таких умов часовий збіг є наслідком однакових зовнішніх обмежень, а не результатом узгоджених дій або попередніх домовленостей.

Крім того, представником позивача було надіслано адвокатський запит до Державного підприємства «ПРОЗОРРО» з метою уточнення статистики подання тендерних пропозицій в останній день строку. Листом № 206/01/286/12 від 18.02.2026 ДП «ПРОЗОРРО» повідомило, що частка тендерних пропозицій, що були подані в останній календарний день строку подання пропозицій складає 40,45 %.

Подання учасниками пропозицій конкурсних торгів в останній день строку може бути наслідком збігу, встановленого обмеження в часовому періоді для надання пропозицій, а також бути пов`язаним з особливостями режиму роботи зазначених юридичних осіб (постанова ВС від 24.04.2018 у справі № 917/1357/17).

Тому, такі обставини не можуть прямо свідчити про вчинення учасниками антиконкурентних узгоджених дій.

5) Щодо спільних характеристик файлів, завантажених учасниками у складі тендерних пропозицій під час участі в Торгах (п.п. 76-78 Рішення) суд встановив.

Відповідно до п. 76 Рішення, за результатами аналізу документів, які завантажили ТОВ ТОРБУД-3» та ТОВ «Київське управління механізації» у складі тендерних пропозицій, розміщених у реєстрі пропозицій на сайті електронних закупівель «Prozorro» на Торги, виявлено, що низка файлів має спільні унікальні особливості, які свідчать про єдине джерело походження файлів: в описі файлів параметр «Програма» містить значення «Adobe PSL 1.3e for Canon»; «Виробник» - «Canon SC1011»; «Версія» - «PDF-1.4».

У той же час, наведені АМК обставини щодо того, що документи ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3» були створені в середовищі Adobe PSL 1.3e for Canon, із зазначенням виробника PDF Canon SC1011 та версії PDF 1.4, не дають підстав для висновку про те, що відповідні документи були відскановані з одного і того ж пристрою або підготовлені однією і тією ж особою. Такі відомості відображають виключно загальні технічні параметри формування PDF-файлу та не містять індивідуалізуючих ознак конкретного обладнання чи користувача.

Canon SC1011 не є ані окремим програмним продуктом, ані маркою або моделлю принтера чи сканера. Це службовий ідентифікатор програмного модуля Canon, який автоматично зазначається у метаданих PDF-файлів у разі використання стандартного програмного забезпечення Canon для сканування або збереження документів.

Такий ідентифікатор з`являється при роботі через типові драйвери та утиліти Canon (зокрема ScanGear, MF Scan Utility, IJ Scan Utility тощо) і не несе інформації про серійний номер пристрою, його фізичне місцезнаходження або конкретного користувача.

Аналогічно, зазначення Adobe PSL 1.3e for Canon свідчить лише про використання стандартного механізму формування PDF-файлів, інтегрованого у програмне забезпечення Canon, і не є унікальною характеристикою конкретного офісу, підприємства чи технічного засобу.

Версія PDF 1.4 також є типовим параметром формату, який визначається програмним забезпеченням автоматично і не залежить від волі користувача.

Важливо, що документи ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3» не містять жодних інших спільних специфічних технічних ознак, які могли б підтвердити використання одного фізичного пристрою.

В матеріалах справи Комітету відсутні збіги серійних параметрів, унікальні налаштування сканування, однакові дефекти сканування, характерні артефакти зображень або інші технічні маркери, які в сукупності могли б вказувати на єдине джерело походження документів. Наявність лише загальних, стандартних метаданих не дозволяє технічно ідентифікувати конкретний пристрій або зробити обґрунтований висновок про підготовку документів однією особою.

6) Останньою обставиною, яка, нібито, свідчить про вчинення антиконкурен6тних узгоджених дій Комітет вказує участь одного учасника в Торгах для забезпечення перемоги іншого та створення видимості конкуренції в Торгах (п.п. 79-99 Рішення).

Згідно з п. 99 Рішення, неподання ТОВ «ТОРБУД-3» у складі тендерної пропозиції документів про відповідність технічним характеристикам предмета закупівлі свідчить про відсутність зацікавленості Товариства в перемозі у Торгах та може свідчити про участь з метою забезпечення перемоги в них ТОВ «Київське управління механізації».

Однак, фактичні обставини проведення Торгів спростовують висновки АМК про наявність антиконкурентних узгоджених дій, оскільки у відповідній процедурі закупівлі брали участь три незалежні суб`єкти господарювання.

Окрім ТОВ «Київське управління механізації» та ТОВ «ТОРБУД-3», у Торгах брала участь інша компанія - ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛГРУП», що свідчить про наявність конкурентного середовища у межах процедури.

Наявність третього учасника виключає можливість автоматичного висновку про спотворення конкуренції, оскільки конкурентний тиск не обмежувався двома потенційно пов`язаними суб`єктами, а формувався щонайменше трьома учасниками з незалежною поведінкою. За таких умов конкуренція не була усунута, обмежена або замінена узгодженою поведінкою, що є необхідною ознакою антиконкурентних узгоджених дій у розумінні статті 6 Закону № 2210.

Крім того, за результатами проведення процедури, Торги були відмінені, що унеможливило будь-який вплив дій учасників на результати закупівлі, зокрема на визначення переможця, цінові показники або укладення договору.

Відсутність завершеного результату процедури виключає настання негативних наслідків для конкуренції, а також заподіяння шкоди замовнику чи іншим учасникам.

Під час розгляду справи позивач також наголосив, що під час повторного оголошення Торгів у вересні 2024 року (ідентифікатор закупівлі UA-2024-08-30-005839-а) ТОВ «Київське управління механізації» участі у відповідній процедурі не брало. Така поведінка свідчить про відсутність наміру впливати на результати закупівель або координувати дії з іншими суб`єктами господарювання. У разі наявності антиконкурентної змови логічним було б продовження участі у повторній процедурі з метою досягнення відповідного результату, чого фактично не відбулося, у зв`язку з наявністю інших проєктів.

Висновки про те, що неподання ТОВ «ТОРБУД-3» окремих документів у складі тендерної пропозиції нібито свідчить про відсутність наміру здобути перемогу та підтверджує відсутність конкуренції, є необґрунтованими. Сам по собі факт неподання документів або невідповідність тендерної пропозиції вимогам тендерної документації не свідчить про відсутність наміру учасника брати участь у торгах, а може бути зумовлено технічною помилкою при завантаженні документів, неправильним розумінням вимог документації, людським фактором або обмеженим строком підготовки пропозиції. Однак, це питання не досліджувалося АМК.

ТОВ «ТОРБУД-3» здійснило реальні витрати, зокрема оплату послуг електронного майданчика, що свідчить про намір брати участь у процедурі закупівлі на конкурентних засадах. Твердження про участь без наміру перемоги ґрунтується лише на припущенні, а висновок про відсутність зацікавленості в перемозі є оціночним і не підтверджений доказами.

З огляду на наведені вище обставини і факти, висновки, викладені у Рішенні № 47-р/тк, відсутній належний аналіз доказів та не надано об`єктивної оцінки фактичним даним, що могли б достеменно підтвердити наявність порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції позивачем та ТОВ «ТОРБУД-3».

Судом також надано оцінку здійсненого Комітетом розрахунку розміру штрафу.

Розрахунок розміру штрафу здійснюється відповідно до Порядку визначення розміру штрафу, що накладається за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 14 грудня 2023 року № 22-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 січня 2024 року за № 123/41468 (далі - Порядок визначення розміру штрафу).

Розділом III Порядку визначено такі етапи визначення розміру штрафу:

- визначення базового розміру штрафу;

- коригування розміру штрафу з урахуванням обставин, що беруться до уваги під час визначення розміру штрафу та збільшують або зменшують розмір штрафу порівняно з базовим розміром штрафу;

- визначення граничного розміру штрафу.

Відповідно до пункту 1 розділу IV Порядку базовий розмір штрафу визначається з урахуванням:

1) необхідності вилучення доходу (виручки), отриманого внаслідок порушення (за наявності та можливості обрахувати у грошовому виразі);

2) забезпечення стримуючого ефекту (додаткові втрати відповідача, які робили б невигідними для нього та інших осіб вчинення порушень у майбутньому).

Згідно з підпунктом 2 пункту 4 розділу IV Порядку визначення розміру штрафу за вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону, у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, базовий розмір штрафу встановлюється в розмірі до 30 відсотків від суми договору, укладеного за результатами торгів, аукціону, конкурсу, тендеру, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси замовника, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення, з урахуванням обставин справи, а в разі визнання торгів, аукціону, конкурсу, тендеру такими, що не відбулися, - у розмірі до 30 відсотків від суми очікуваної вартості торгів, конкурсу, тендеру або початкової ціни реалізації лота під час проведення аукціону, з урахуванням ступеня негативного впливу на конкуренцію, інтереси замовника, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи.

Торги відмінено через відсутність пропозицій. Очікувана вартість предмета закупівлі - 46 063 289,00 грн з ПДВ.

Отже, максимально допустимий базовий розмір штрафу за порушення, яке є предметом Справи становить 13 818 986,70 (відповідно 30% від 46 063 289,00 = 13 818 986,70).

За інформацією, наданою листом Головного управління ДПС у м. Києві від 02.04.2025 № 10684/5/26-15-12-07-1 (вх. № 7-03/539-кі від 11.04.2025), чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2024 рік відповідно до звіту про фінансові результати за 2024 рік становив:

- у ТОВ «ТОРБУД-3» - 0 грн;

- У ТОВ «Київське управління механізації» - 118 799 600,00 грн.

При цьому, на позивача накладено штраф у розмірі 7 919 973 грн, що становить приблизно 6,67 % від 118 799 600,00 грн. Отже розмір штрафу не перевищує гранично допустимий, передбачений ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції» підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що у вирішенні відповідних спорів суди не повинні перебирати на себе непритаманні їм функції органів Антимонопольного комітету України, зокрема, самостійно доводити замість відповідного органу певні обставини. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов`язок навести відповідні докази у своєму рішенні на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази, і, в разі їх підтвердження, вони можуть бути достатніми для висновків органу, викладених у Рішенні АМК. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/23000/17.

Для визнання органом АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб`єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що разом з тим призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Негативним наслідком при цьому є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки учасниками торгів). Узгоджена поведінка учасників торгів не відповідає його суті.

Крім того Верховним Судом неодноразово наголошувалося на тому, що господарським судам першої та апеляційної інстанцій під час вирішення справ щодо визнання недійсними рішень АМК про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема за антиконкурентні узгодженні дії, які стосуються спотворення результатів торгів та накладення штрафу належи4ть здійснювати оцінку доказів за своїм внутрішнім переконанням у порядку частини другої статті 86 ГПК України, зокрема, досліджувати також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у справі у їх сукупності та у розрізі підтвердження доказами кожного інкримінованого порушення окремо.

До повноважень органів АМК віднесено здійснення розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлення та кваліфікації правопорушення, в тому числі й об`єктивної його сторони. Водночас на суд покладено обов`язок перевірки дотримання органом АМК вимог законодавства та прийняття ним рішення на підставі, у спосіб та у межах повноважень, передбачених законодавством України, та, за наявності/доведеності/ обґрунтованості підстав, передбачених статтею 59 Закону № 2210, - змінити, скасувати чи визнати недійсним рішення АМК, з урахуванням доводів та меж заявлених позивачем вимог.

Наведену правову позицію викладено у п.п. 7.25., 7.27., 7.61. постанови Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № 910/3775/25.

Доведення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій ґрунтується на сукупності обставин, зазначених у мотивувальній частині рішення, а не на окремому поодинокому факті або обставині.

Так, у межах розгляду антимонопольної справи, враховуючи закріплену за органами Комітету виключну компетенцію розглядати та проводити розслідування у справах про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, Комітетом не було встановлено та доведено факти, які у своїй сукупності свідчать про узгодження ТОВ «ТОРБУД-3» та ТОВ «Київське управління механізації» своєї поведінки при підготовці до участі та участі в Торгах, зокрема, про обмін між ними інформацією та наявність домовленостей.

У свою чергу в позовній заяві ТОВ «Київське управління механізації» в розумінні ГПК України належно обґрунтовує свої позовні вимоги, оскільки в якості аргументів та доказів позивач наводить більш вірогідні, належні, допустимі, достовірні докази, викладених у Рішенні № 47-р/тк обставин. Позовні вимоги про визнання недійсним та скасувати рішення від 26.12.2025 № 47-р/тк у справі № 145-26.13/115-25 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», в частині, що стосується ТОВ «Київське управління механізації» підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оскільки Антимонопольним комітетом України не доведено наявності сукупності обставин, які свідчать про вчинення ТОВ «Київське управління механізації» порушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів електронного аукціону, а Рішення № 47-р/тк прийняте з порушенням норм матеріального права, при неповному з`ясуванні обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнані встановленими, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Київське управління механізації» у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації" задовольнити.

2. Визнати недійсним та скасувати рішення від 26.12.2025 № 47-р/тк у справі № 145-26.13/115-25 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу», в частині, що стосується ТОВ «Київське управління механізації», а саме пункти 1, 3 про визнання, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРБУД-3» і Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське управління Механізації» вчинили порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю «код ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель (Будівництво споруди подвійного призначення із захисними властивостями протирадіаційного укриття Навчально-виховного комплексу «Школа І ступеня - дошкільний навчальний заклад «Ластівка» Оболонського району м. Києва на земельній ділянці за адресою: проспект Оболонський, 32-А)» (ідентифікатор на вебпорталі «Prozorro» UA-2024-05-06-002608-а), проведених Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, та накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Київське управління Механізації» штрафу в розмірі 7 919 973 грн.

3. Стягнути з Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 00032767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київське управління механізації" (03113, м. Київ, пр-т Перемоги, 62, літ. «Б», оф. 4; код ЄДРПОУ 41638010) судовий збір в розмірі 3 328,00 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко