Ухвала суду № 138853379, 05.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

05.08.2026Справа № 910/2628/26Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., при секретарі судового засідання Петрук Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»

про відстрочення виконання рішення

у справі

за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО»

про стягнення 392 847 909,36 грн,

Представники сторін:

Від позивача: Середа В.В.,

Від відповідача: Драчова М.С.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про стягнення 282 552 422,21 грн, з яких: 278 860 420,79 грн основного боргу, 1 973 770,59 грн інфляційних втрат та 1 718 230,83 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати вартості отриманої балансуючої електричної енергії за договором про участь у балансуючому ринку (ідентифікатор договору № 0421-41013, дата акцептування - 27.05.2019).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Фанатська, 20, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 00130872) суму основного боргу у розмірі 389 155 907,94 грн, 3% річних у розмірі 1 718 230,83 грн, інфляційні нарахування у розмірі 1 973 770,59 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 931 840,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 ухвалено стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 00100227) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» (вул. Фанатська, 20, м. Запоріжжя, 69006; ідентифікаційний код 00130872) 100 140,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

30.06.2026 до суду від відповідача надійшла заява про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26 на 12 місяців, до 22.06.2027.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2026 розгляд заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26 призначено на 05.08.2026.

09.07.2026 до суду від позивача надійшли заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.

В судове засідання 05.08.2026 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача підтримав вимоги заяви про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26, представник позивача заперечував проти задоволення вказаної заяви.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26, суд зазначає таке.

За приписами ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. 3 ст. 331 ГПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Частиною 4 ст. 331 ГПК України встановлено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Приписами ч. 5 ст. 331 ГПК України встановлено, що розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що стягнення з нього 392 847 909,36 грн призведе до виникнення загрози енергетичній стабільності країни, оскільки НЕК «Укренерго» забезпечує функціонування балансуючого ринку, який є ключовим елементом для підтримки стабільного енергопостачання. До того ж, у разі примусового виконання рішення суду, з відповідача, крім суми, присудженої до стягнення за рішенням, буде додатково стягнуто виконавчий збір та будуть арештовані банківські рахунки підприємства, наслідком чого може бути блокування належної роботи Об`єднаної енергетичної системи України. При цьому, відповідач зауважив, що відповідно до Ліцензійних умов при провадження ліцензованої діяльності, останній повинен дотримуватися визначених напрямків та обсягів використання коштів за статтями витрат відповідно до встановленої НКРЕКП структури тарифу на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з диспетчерського (оперативно-технічного) управління; використовувати кошти, отримані за рахунок діяльності з передачі електричної енергії, за цільовим призначенням. Таким чином, НЕК «Укренерго» не може спрямовувати на виконання рішення у справі № 910/2628/26 кошти, для яких Регулятор у структурі тарифу визначив інші напрямки витрат, що зумовлює наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення. Також заявник зазначив, що невідкладне стягнення з нього коштів дестабілізує його фінансовий стан, поставить під загрозу його розрахунки з контрагентами та негативно вплине на роботу енергетичної інфраструктури України. Крім того, відповідач зазначав про завдання йому значних збитків внаслідок постійних обстрілів державою-агресором енергетичної інфраструктури, у зв`язку з чим НЕК «Укренерго» доводиться нести додаткові витрати для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання. При цьому, як зазначив заявник, рішення суду у даній справі можливо буде виконати у визначені у поданій заяві про відстрочення виконання рішення строки.

З урахуванням наведених обставин відповідач просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26 на 12 місяців, до 22.06.2027.

Акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» заперечило щодо доводів заяви про відстрочення виконання рішення, вказуючи, що подана відповідачем заява містить лише загальні міркування щодо функціонування енергетичної системи держави, дії воєнного стану та особливостей тарифного регулювання, однак не містить жодного доказу, який би підтверджував неможливість чи істотне ускладнення виконання рішення, а відтак зазначає про недоведеність заявником існування виняткових обставин, які відповідно до ст. 331 ГПК України можуть бути підставою для відстрочення виконання судового рішення.

Суд зазначає, що відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Безпідставне надання відстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке рішення не може вважатися законним та справедливим.

Отже, питання щодо надання відстрочки чи розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які беруть участь у справі.

З огляду на наведене вище, судом враховано, що рішення суду підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, і лише у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може відстрочити таке виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Оцінивши обґрунтування заявника на підтвердження необхідності відстрочення виконання рішення суду та заперечення позивача щодо надання відповідачу такої відстрочки, суд дійшов висновку, що наведені відповідачем доводи не підтверджують наявності будь-якого виняткового випадку, що обумовлює об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, чи робить його виконання неможливим у розумінні ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України.

Так, боржник при зверненні до суду з заявою про відстрочення виконання судового рішення не надав жодних належних доказів, які б доводили неможливість своєчасного виконання судового рішення та підтверджували наявність підстав для відстрочення його виконання.

Відповідачем не надано документів, які б підтверджували перебування його у скрутному фінансовому становищі, а також доказів відсутності у нього необхідної суми коштів для виконання рішення суду у даній справі. Натомість, відповідач у своїй заяві зазначає, що він продовжує виконувати функції оператора системи передачі, забезпечує експлуатацію та розвиток магістральних та міждержавних електромереж, обслуговує понад 100 підстанцій та здійснює будівництво нових підстанцій та ліній електропередач, утримує штат чисельністю понад 7 тисяч працівників. Зазначені обставини, на переконання суду, свідчать про стабільне функціонування підприємства відповідача, тоді як жодних доказів того, що виконання рішення суду у даній справі може призвести до зупинки господарської діяльності відповідача, виникнення загрози банкрутства або неможливості виконання ліцензійних функцій, заявником не надано.

Таким чином, суд зазначає, що доводи заявника про неможливість виконання судового рішення є непідтвердженими та зводяться лише до припущень.

При цьому, ненадходження коштів від контрагентів не може бути відкладальною обставиною для виконання відповідачем своїх зобов`язань перед позивачем.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Норми закону не передбачають привілейованого становища суб`єктів господарювання, які фінансуються за рахунок коштів своїх контрагентів або бюджету, у виконанні власних обов`язків за зобов`язаннями (звільнення від відповідальності, відстрочення або розстрочення зобов`язань), такого не передбачають також і положення договору про участь у балансуючому ринку № 0421-41013 від 27.05.2019, у зв`язку з неналежним виконанням якого було заявлено позов у даній справі.

До того ж, суд зазначає, що введення в Україні воєнного стану не є автоматичною підставою для надання відповідачу відстрочки у виконанні рішення суду, оскільки особа, яка посилається на такі обставини має належним чином підтвердити як саме воєнний стан впливає на неможливість своєчасного виконання рішення суду, з наданням відповідних підтверджуючих доказів.

Поряд з цим судом враховано, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають вищевказані наслідки.

З огляду на викладене, з урахуванням балансу інтересів сторін (і стягувач і боржник є учасниками ринку електричної енергії) та права на справедливий судовий розгляд, яке може бути порушене у випадку довготривалого невиконання рішення суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочення виконання рішення суду від 22.06.2026 у справі № 910/2628/26.

Керуючись статтями 232, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «УКРЕНЕРГО» про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2026 у справі №910/2628/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у порядку та строки, визначені 256-257 ГПК України.

Повна ухвала складена та підписана 10.08.2026.

Суддя Т. Ю. Трофименко