Ухвала суду № 138853322, 10.08.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/985/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.08.2026 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М. розглянувши подану з позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОЛОМИЙСЬКИЙ ЗАВОД КРП", вул. І. Мазепи, буд. 321, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78200, до відповідача: КОЛОМИЙСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ, пр. Грушевського Михайла, буд.1, м. Коломия, Івано-Франківська обл., 78203, про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради від 14.05.2026 №5234-71/2026 та стягнення судового збору, клопотання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОЛОМИЙСЬКИЙ ЗАВОД КРП" про забезпечення позову,

встановив, що 05.08.2026, ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "КОЛОМИЙСЬКИЙ ЗАВОД КРП" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області поданим з позовом клопотанням про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Коломийської міської ради № 5234-71/2026 від 14.05.2026 "Про землекористування на вул. Гетьмана Івана Мазепи, 321" до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб?єктам, наділеним повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії стосовно припинення, обмеження, обтяження або переходу речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:28:004:0039 площею 10,9860 га, розташовану за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Гетьмана Івана Мазепи, 321, у тому числі реєстрацію припинення права постійного користування ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" на цю земельну ділянку; заборони Коломийській міській раді, її виконавчим органам та посадовим особам приймати рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:28:004:0039 в оренду, на земельні торги, у власність третіх осіб, у користування третім особам, а також укладати будь-які правочини щодо розпорядження цією земельною ділянкою до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування зазначеного клопотання товариство вказало на вимоги ст.136-141 ГПК України та на те, що без вжиття заходів забезпечення позову існує реальна та невідворотна загроза значного ускладнення або фактичної неможливості виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, оскільки під час розгляду справи судом відповідач буде активно вживати заходів для реєстрації припинення речового права позивача на нерухоме майно. У разі здійснення такої реєстрації, речове право позивача на земельну ділянку буде припинене в реєстрі; позивач буде позбавлений фактичної можливості володіти та користуватися земельною ділянкою; земельна ділянка може бути передана відповідачем в оренду або на іншому правовому титулі іншим особам, що створить нові правовідносини, які значно ускладнять відновлення прав позивача навіть у разі задоволення позову; виконання судового рішення про скасування спірного рішення стане об?єктивно ускладненим, оскільки воно вимагатиме окремих процедур скасування реєстраційних записів, можливо - оскарження окремих правочинів, укладених на підставі реєстрації припинення.

Розглянувши клопотання про забезпечення позову, суд вважає, що в його задоволенні слід відмовити.

При цьому суд врахував наступне.

Так, п. 1, п.п. 2, 4 ст. 137 ГПК України визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Важливою обставиною під час вжиття заходів забезпечення позову є пов`язаність відповідних дій відповідача та шкідливих результатів від їх вчинення з відповідним предметом позову та правами, з метою захисту яких такий позов подано.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема, тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У випадку, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 21.10.2021 у справі №910/20007/20).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог до доказування, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.09.2020 у справі №910/1261/20, від 25.09.2020 №921/40/20).

Саме лише посилання в заяві на реальну та невідворотну загрозу значного ускладнення або фактичної неможливості виконання судового рішення, у разі його ухвалення на користь позивача, без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідного клопотання.

Заявник не долучив до клопотання про забезпечення позову документів в підтвердження обставин, які за наведеного вище, є передумовою для задоволення такого клопотання.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу і на те, що забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Водночас заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18, постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним із позовною вимогою, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 в справі № 753/22860/17).

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене та те, що заявник не довів суду істотної необхідності у вжитті обраних ним заходів забезпечення позову і того, що при застосуванні таких заходів забезпечуватиметься збалансованість інтересів сторін, керуючись ст. 136, 137, 138-140, 232-234 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні клопотання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "КОЛОМИЙСЬКИЙ ЗАВОД КРП" про забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення Коломийської міської ради № 5234-71/2026 від 14.05.2026 "Про землекористування на вул. Гетьмана Івана Мазепи, 321" до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам та іншим суб?єктам, наділеним повноваженнями державного реєстратора прав на нерухоме майно, проводити будь-які реєстраційні дії стосовно припинення, обмеження, обтяження або переходу речового права на земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:28:004:0039 площею 10,9860 га, розташованої за адресою: Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. Гетьмана Івана Мазепи, 321, у тому числі реєстрацію припинення права постійного користування ПАТ "Коломийський завод комплектних розподільчих пристроїв" на цю земельну ділянку; заборони Коломийській міській раді, її виконавчим органам та посадовим особам приймати рішення про передачу земельної ділянки з кадастровим номером 2610600000:28:004:0039 в оренду, на земельні торги, у власність третіх осіб, у користування третім особам, а також укладати будь-які правочини щодо розпорядження цією земельною ділянкою до набрання законної сили рішенням суду у цій справі - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду у визначені ст. 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Суддя І. М. Скапровська