Рішення № 138853264, 10.08.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 6/32/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2026 Справа № 908/746/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А., за участю секретаря судового засідання Драковцевої В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/746/26

за позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, буд. 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,

позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Національний заповідник «ХОРТИЦЯ» (69017, м. Запоріжжя, вул. Старого редуту, 9)

про стягнення грошових коштів,

за участю представників сторін:

прокурор Шульга Л.М., службове посвідчення №075800 від 01.03.2023; Галагуз М.О., службове посвідчення №083470 від 17.11.2025;

від позивача не з`явився;

від відповідача Ботвінко Р.А., ордер серії АЕ №1490047 від 01.04.26 (в режимі відеоконференції);

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Левіт А.Р., самопредставництво, витяг з ЄДР;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача не з`явився.

Процесуальні дії по справі.

25.03.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. №52-103-2484вих-26 від 24.03.2026 (вх. №915/08-07/26, документ сформований в системі Електронний суд 24.03.2026) Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна у сумі 15 754 835,03 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.03.2026, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/746/26 та визначено до розгляду судді Федько О.А.

26.03.2026 до суду від Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області надійшла заява про забезпечення позову (вх. №6717/08-08/26, сформована в підсистемі Електронний суд 25.03.2026), якою прокурор просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя», яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, буд. 16, а саме: інв.№0101788, інв.№0101719, інв.№0101723, інв.№0101722, інв.№0101813, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55618823101 та спальний корпус літ. Д-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55601023101.

27.03.2026 Господарським судом Запорізької області постановлено ухвалу, якою заяву заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради про забезпечення позову у справі №908/746/26 задоволено. Накладено арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи 38626382), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, будинок 16, а саме: інв.№0101788, інв.№0101719, інв.№0101723, інв.№0101722, інв.№0101813, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55618823101 та спальний корпус літ. Д-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55601023101 в межах суми 15 754 835,03 грн, заявленої до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/746/26, присвоєно справі номер провадження 6/32/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.04.2026 о/об 10 год. 45 хв. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Запорізьку обласну державну адміністрацію, код ЄДРПОУ 00022504. Запропоновано прокурору надати пояснення щодо дійсної адреси земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009, з огляду на зазначення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно її адреси: м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, 31, а за даними Державного земельного кадастру м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, 16.

Ухвалою суду від 28.04.2026 підготовче засідання відкладено на 05.05.2026 о 12 год. 30 хв.

04.05.2026 до Господарського суду Запорізької області від ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (відповідач у справі) надійшло клопотання (вх. №9855/08-08/26) про часткове скасування заходів забезпечення позову, вжитих відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.03.2026 у справі №908/746/26, а саме скасування накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ», яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, будинок 16, а саме: інв.№0101788, інв.№0101719, інв.№0101722, інв.№0101813, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55618823101 та спальний корпус літ. Д-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55601023101.

Ухвалою суду від 05.05.2026 зобов`язано Запорізьку міську раду та Запорізьку обласну державну адміністрацію надати відповіді на поставлені у відзиві питання у визначеному ст.ст. 88, 90 Господарського процесуального кодексу України порядку, в строк до 15.05.2026. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національний заповідник «Хортиця». Підготовче засідання відкладено на 21.05.2026 об 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 07.05.2026 господарський суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ» про залишення без розгляду клопотання про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі №908/746/26. Залишив без розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ» про часткове скасування заходів забезпечення позову у справі №908/746/26 (вх. №9855/08-08/26 від 04.05.2026).

06.05.2026 до Господарського суду Запорізької області від ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (відповідач у справі) надійшло клопотання (вх. №10094/08-08/26, сформоване в системі Електронний суд 05.05.2026) про заміну вжитого відповідно до ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.03.2026 у справі №908/746/26 заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи 38626382), яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, будинок 16, а саме: інв.№0101788, інв.№0101719, інв.№0101723, інв.№0101722, інв. №0101813, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55618823101 та спальний корпус літ. Д-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55601023101 в межах суми 15 754 835,03 грн, заявленої до стягнення, на інший захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження (шляхом продажу, дарування), у вигляді передачі в заставу, іпотеку, переліченого вище майна в межах суми 15 754 835,03 грн, заявленої до стягнення, що не позбавляє ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ» права користуванням зазначеним вище нерухомим майном та отримання від нього доходів (в т.ч. шляхом передачі його в оренду).

Ухвалою від 07.05.2026 господарський суд задовольнив клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» про заміну одного заходу забезпечення позову іншим від 05.05.2026, вх. №10094/08-08/26. Постановлено замінити вжитий ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.03.2026 у справі №908/746/26 захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи 38626382), яке розташоване за адресою: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, будинок 16, а саме: інв.№0101788, інв.№0101719, інв.№0101723, інв.№0101722, інв.№0101813, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55618823101 та спальний корпус літ. Д-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55601023101 в межах суми 15 754 835,03 грн, заявленої до стягнення, з одночасним припиненням такого заходу, на інший, а саме: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи 38626382) вчиняти дії з відчуження (шляхом продажу, дарування), у вигляді передачі в заставу, іпотеку нерухомого майна, що належить на праві власності ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи 38626382), яке розташоване за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будинку відпочинку, будинок 16, а саме: інв.№0101788, інв.№0101719, інв.№0101723, інв.№0101722, інв. №0101813, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55618823101 та спальний корпус літ. Д-2, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 55601023101 в межах суми 15 754 835,03 грн, заявленої до стягнення, за виключенням права Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» на передачу в оренду вказаного нерухомого майна.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.05.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, закрито підготовче провадження у справі № 908/746/26 та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2026 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 16.06.2026 відповідно до ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 29.07.2026 о 10 год. 30 хв.

У судове засідання 29.07.2026 з`явились прокурори та представник відповідача (в режимі відеоконференції). Представники позивача та третіх осіб до суду не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином під розписку та шляхом направлення ухвали суду від 16.06.2026 до їхніх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд.

Представник позивача надіслав до суду заяву про відкладення судового засідання у зв`язку з участю представника в іншому судовому засіданні в Дніпровському районному суді м. Запоріжжя.

Представник Запорізької обласної держаної адміністрації надіслав до суду заяву про розгляд справи без участі представника.

Національний заповідник «Хортиця» про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Розглянувши клопотання представника Запорізької міської ради про відкладення судового засідання суд ухвалив відмовити у його задоволенні з огляду на таке.

Згідно з частиною 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд ураховує, що призначаючи дату судового засідання 29.07.2026, з представниками учасників справи, які були присутні в судовому засіданні 16.06.2026, в тому числі Запорізької міської ради, така дата була узгоджена. Суд не вважає поважною причину неявки в судове засідання, зазначену представником Запорізької міської ради, оскільки позивач за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має у своєму штаті, крім Букіна С.М., інших представників, які діють від імені Запорізької міської ради в порядку самопредставництва. Відтак, позивач не був позбавлений можливості направити в судове засідання у даній справі іншого представника.

Ураховуючи належне повідомлення позивача та третіх осіб про дату, час і місце розгляду справи, заяву Запорізької обласної державної адміністрації, неповідомлення Національним заповідником «Хортиця» про причин неявки, суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.

У судовому засіданні 29.07.2026 суд повідомив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, відклав його ухвалення та проголошення на 10.08.2026 о 12 год. 00 хв.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В якості підстави для звернення з позовом прокурор зазначив, що ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» відповідно до договорів купівлі-продажу від 07.05.2013 № 425, від 07.05.2013 № 426, від 07.05.2013 № 427, є власником нерухомого майна, яке знаходиться на земельній ділянці державної власності з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га, що розташована по вул. Будинку відпочинку, 16 у м. Запоріжжя.

За відомостями з Державного земельного кадастру державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 09.03.2010.

Зазначає, що земельна ділянка входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою часткою світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

За твердженням прокурора, право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га за жодною особою не зареєстровано.

Згідно з витягом від 10.07.2018 № 1995/207-18 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 становить 84 272 731,48 грн.

Прокурор указує, що за період з 01.02.2018 по 31.12.2025 ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» задекларовано податкові зобов`язання відповідно до п. 286.2 Податкового кодексу України на загальну суму 7 041 541,71 грн, з яких: за 2018 рік 772 491,41 грн, за 2019 рік 842 727,32 грн, за 2020 рік 842 727,31 грн, за 2021 рік 842 727,31 грн, за 2022 рік 926 989,69 грн, за 2023 рік 1066 038,15, за 2024 рік 1 120 406,10 грн, за 2025 рік 627 434,42 грн.

Відповідно до розрахунку, здійсненого Запорізькою міською радою, розмір недоотриманих доходів за фактичне користування земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.02.2018 по 31.12.2025, з урахуванням часткової оплати, здійсненої відповідачем, становить 15 754 835,03 грн, які прокурор просить стягнути на користь Запорізької міської ради.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі Запорізької міської ради прокурор посилаючись на статті 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п. 19 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України зазначив, що до доходів загального фонду бюджету міст обласного значення належить податок на майно, до складу якого за приписами підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України входить плата за землю, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. За інформацією, опублікованою на офіційному сайті Запорізької міської ради, податок на майно є одним із основних доходів бюджету міста Запоріжжя.

Указує, що ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» користувалося земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га без достатньої правової підстави, у зв`язку з чим бюджет міста недоотримав значні грошові кошти від сплати орендної плати. Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування вказаною земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, який може бути використаний для задоволення її нагальних потреб.

Запорізька обласна державна адміністрація 27.04.2026 надіслала до суду пояснення щодо позову (вх. №9304/08-08/26), за текстом яких заявила про підтримання позову, поданого прокурором. Повідомила, що ЗОДА неодноразово розглядались клопотання ТОВ «Соцiальнi iнiцiативи Запорiжжя» про надання в оренду земельної дiлянки площею 15,6839 га з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 по вул. Будинку вiдпочинку, 16 у м. Запорiжжя, на якiй знаходиться нерухоме майно цього підприємства. За результатами розгляду вiдповiдних листiв облдержадміністрація повiдомляла ТОВ «Соцiальнi iнiцiативи Запорiжжя» про неможливiсть укладання договору оренди вищевказаної земельної дiлянки у зв`язку з вiдсутнiстю нотарiально посвiдченої згоди на вилучення цiєї земельноiї дiлянки з постiйного користування Національного заповідника «Хортиця», який на пiдставi державного акту на право постійного користування земельною дiлянкою вiд 01.11.2007 cepiї ЯЯ № 110274 є постiйним землекористувачем земельних дiлянок, розташованих на о. Хортиця та прилеглих до нього островiв та скель Байди, Дубового, Розтьобiн, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочища Вирви на правому березi р. Днiпро загальною площею 2359,34 га. Разом з тим, з метою розв`язання ситуацй, що склалася, розпорядженням голови обласної державної адмiнiстрацiї вiд 26.03.2021 № 192 (зi змiнами) створено робочу групу з вирiшення проблемних питань Нацiонального заповiдника «Хортиця», до завдань якої, серед iншого, вiднесено врегулювання використання стороннiми землекористувачами земельних дiлянок на територiї о. Хортиця. Робота з вирiшення вiдповiдних проблемних питань на вказаному напрямі триває. Посилаючись на приписи ПК України вважає, що внаслідок недоотримання доходів за фактичне користування земельними ділянками на території м. Запоріжжя незалежно від форми власності порушуються інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради.

Відповідач проти позову заперечив, надіслав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 8325/08-08/26, сформований в системі Електронний суд 14.04.2026). Обґрунтовуючи заперечення зазначив, що з долученої до позову Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №469042385 від 19.03.2026 вбачається, що власником земельної ділянки, площею 15,6839 га, кадастровий номер 2310100000:05:018:0009 є Територіальна громада, Держава Україна в особі ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ, код ЄДРПОУ: 00022504, країна реєстрації: Україна. Відтак зауважує, що спірна земельна ділянка віднесена до земель державної, а не комунальної власності, і її власником та розпорядником є Запорізька обласна державна адміністрація, а не Позивач. З огляду на викладене вважає, що позов подано прокурором в інтересах неналежного суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження та, відповідно, не надано достатніх доказів неналежного виконання останнім своїх обов`язків з захисту інтересів держави щодо зазначених у позові обставин.

Відповідач стверджує, що неодноразово звертався до ЗОДА як власника земельної ділянки з клопотаннями про надання її в оренду. Однак, договір оренди земельної ділянки не був укладений, оскільки остання передана в постійне користування НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ХОРТИЦЯ» згідно акту на право постійного користування земельною ділянкою від 01.11.2007 серії ЯЯ №110274 та відсутності нотаріально посвідченої згоди останнього на її вилучення, що унеможливлює передачу її в оренду Відповідачу. Також зазначає, що у 2014 році звертався до Позивача з проханням надати зазначену земельну ділянку в оренду, втім, останній повідомив про відсутність будь-яких прав на розпорядження нею та для вирішення даного питання необхідно звертатися до ЗОДА (лист вих.№08/02-21/02713 від 11.09.2014).

Посилаючись на приписи ПК України та ЗК України вказує, що орендна плата сплачується орендарем з дня державної реєстрації права оренди земельної ділянки, якщо інше не встановлено умовами договору. Таким чином вважає, що у Відповідача відсутні підстави для сплати саме орендної плати, відповідно до встановлених Позивачем ставок, оскільки ЗОДА відмовляється укласти з Відповідачем договір оренди земельної ділянки, і розмір орендної плати (як однієї із істотних умов) не погоджений.

Зазначає, що оскільки без припинення НАЦІОНАЛЬНИМ ЗАПОВІДНИКОМ «ХОРТИЦЯ» свого права постійного користування щодо спірної земельної ділянки, Запорізька обласна державна адміністрація фактично позбавлена права нею розпоряджатися, зокрема, передавати в оренду та отримувати орендну плату за користування нею.

Відповідач акцентує увагу, що він правомірно сплачував плату за землю у формі земельного податку, оскільки право постійного користування спірною ділянкою НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ХОРТИЦЯ» не було припинено, відповідно з моменту набуття Відповідачем права власності на розміщені на ній об`єкти нерухомого майна, до останнього перейшло право користування нею на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, тобто НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАПОВІДНИКА «ХОРТИЦЯ».

Щодо розрахунку розміру недоотриманих доходів за фактичне користування Відповідачем земельною ділянкою, посилаючись на п.69.14-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, зазначає, що оскільки у жовтні 2022 р. об`єкт нежитлової нерухомості Відповідача (К-2 спальний корпус інв. №0101775, загальною площею 307,9 кв.м.), який розташований на земельній ділянці, був пошкоджений внаслідок збройної агресії рф, у період з 06.10.2022 по 31.12.2025 при визначені плати за землю (земельного податку чи орендної плати) щодо користування спірною земельною ділянкою її розмір має обраховуватись виключно до 50% площі земельної ділянки.

З урахуванням викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

23.04.2026 прокурор надіслав до суду відповідь на відзив(вх. №9080/08-08/26), за змістом вважає безпідставними доводи відповідача про відсутність у прокурора належних підстав для представництва інтересів держави у цій справі. Зауважує, що предметом позову є стягнення з відповідача коштів, безпідставно збережених ним унаслідок фактичного користування земельною ділянкою, тоді як відповідні надходження є складовою доходів бюджету територіальної громади міста Запоріжжя. Саме тому порушені у цій справі інтереси держави визначені прокурором через інтереси територіальної громади в особі Запорізької міської ради.

Прокурор вважає доводи відповідача про те, що Запорізька обласна державна адміністрація відмовляється укладати договір оренди спірної земельної ділянки, а також про те, що укладення договору оренди є неможливим у зв`язку з перебуванням земельної ділянки у постійному користуванні Національного заповідника «Хортиця» такими, що не спростовують позовних вимог. Вказані обставини можуть свідчити лише про наявність певного процесу у належному оформленні землекористування, однак не створюють для відповідача права безоплатно користуватися земельною ділянкою протягом тривалого часу.

Також зауважує, що посилання відповідача на пошкодження одного об`єкта нерухомого майна не спростовує правильності розрахунку, покладеного в основу позову, та не є належною і достатньою підставою для його зменшення, оскільки не свідчить ані про припинення фактичного користування спірною земельною ділянкою, ані про відсутність у відповідача обов`язку сплачувати кошти за її використання.

За змістом заперечення на відповідь на відзив(вх. №9906/08-08/26) відповідач наполягав на викладених у відзиві доводах, зокрема, що спірна земельна ділянка є державною власністю, то відповідно до закону Позивач не має відповідних повноважень щодо розпорядження нею, а отже в даному спорі захист інтересів держави має здійснювати ЗОДА, а не Позивач.

Також вважає, що стягнення з Відповідача нібито недоотриманих Позивачем грошових коштів у вигляді орендної плати буде несправедливим по відношенню до Відповідача, з огляду на його активні дії та повне сприяння щодо належного оформлення відповідних договірних відносин з користування земельною ділянкою. Разом з тим, поведінку Третьої особи та Позивача у такому разі не можна назвати добросовісною в розумінні доктрини venire contra factum proprium.

Від Національного заповідника «ХОРТИЦЯ» 18.05.2026 надійшли до суду пояснення (вх. №10907/08-08/26), в яких той зазначив, що відповідно до державного акту на право постійного користування серія ЯЯ №110274 від 01.11.2007 Національному заповіднику «Хортиця» передано земельну ділянку площею 2359,3400 га, що розташована на о. Хортиця та прилеглих до нього островах та скелях Байди, Дубовий, Розтьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки та урочищі Вирва на правому березі річки Дніпро м. Запоріжжя. Додатком 1 до державного акту серія ЯЯ №110274 визначено експлікацію сторонніх землекористувачів, а додатком №2 перелік кадастрових номерів земельних ділянок Національного заповідника «Хортиця». В свою чергу Національний заповідник «Хортиця» здійснив реєстрацію своїх земельних ділянок, загальною площею 2131,8156 га.

Стосовно земель сторонніх землекористувачів Національний заповідник повідомив, що нотаріально посвідчені згоди на вилучення земельних ділянок сторонніх землекористувачів Заповідником не надавались, договори сервітуту зі сторонніми землекористувачами не укладались. Вилучення з постійного користування Заповідника ділянок, а також заходів з державної реєстрації прав постійного користування земельних ділянок згідно додатку №1 до зазначеного вище державного акту, не відбувалось.

В письмових поясненнях від 20.05.2026 третя особа додатково повідомила, що відповідно до ст.282 Податкового кодексу України Національний заповідник «Хортиця» звільнено від сплати податку на землю. Заповідник звітує тільки щодо своїх зареєстрованих земельних ділянок. Також повідомив, що ні відповідач (ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя»), ні позивач (Запорізька міська рада), ні третя особа (ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ) зі заявою про вилучення земельних ділянок до Національного заповідника «Хортиця» не звертались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» є власником нерухомого майна:

інв. № 0101764 (спальний корпус загальною площею 184,8 кв.м), інв. № 0101765 (спальний корпус загальною площею 186,0 кв.м), інв. № 0101766 (спальний корпус загальною площею 184,6 кв.м), інв. № 0101767 (спальний корпус загальною площею 185,7 кв.м), інв. № 0101768 (спальний корпус загальною площею 308,8 кв.м), інв. № 0101769 (спальний корпус загальною площею 308,0 кв.), інв. № 0101770 (спальний корпус загальною площею 309,1), інв №0101771 (спальний корпус загальною площею 308,5 кв.м.), інв. № 0101772 (спальний корпус загальною площею 308,5 кв.м), інв. № 0101773 (спальний корпус загальною площею 307,0 кв.м), інв. № 0101774 (спальний корпус загальною площею 307,8 кв.м), інв. № 0101775 (спальний корпус загальною площею 307,9 кв.м), інв. №0101812 (будівля насосної загальною площею 22,4 кв.м), інв. №0102102 (літній кінотеатр загальною площею 488,7 кв.м), інв. №0101765а (літня їдальня загальною площею 309,0 кв.м), інв.№0101762а (літнє приміщення загальною площею 139,8 кв.м), відповідно до договору купівлі-продажу від 07.05.2013 № 425, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М.;

спальний корпус літ. Д-2, загальною площею 308,0 кв.м., відповідно до договору купівлі-продажу від 07.05.2013 № 426, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М.;

інв. № 0101788 (будівля господарчого корпусу загальною площею 141,4 кв.м), інв. №0101719 (будівля профілакторію загальною площею 2678,4 кв.м), інв. №0101723 (будівля їдальні загальною площею 961,6 кв.м), інв. №0101722 (будівля господарчого корпусу загальною площею 622,4 кв.м), інв. №0101813 (будівля насосної станції загальною площею 16,4 кв.м), відповідно до договору купівлі-продажу від 07.05.2013 № 427, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М.

Таке майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га, яка розташована по вул. Будинку відпочинку, буд. 16 у м. Запоріжжя.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 469042385 від 19.03.2026) власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 є територіальна громада, Держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022504 (т. 1 арк. спр. 13).

За відомостями з Державного земельного кадастру державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 09.03.2010, категорія земель: землі рекреаційного призначення; цільове призначення: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення (т. 1 арк. спр. 22).

Відповідно до інформації, розміщеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га за жодною особою не зареєстровано.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1993 №254 «Про Національний заповідних «Хортиця» вирішено надати історико-культурному заповіднику на острові Хортиця в м. Запоріжжі статус національного і надалі іменувати його - Національний заповідник «Хортиця». Також постановлено включити до Національного заповідника «Хортиця» території острова Хортиці та прилеглих до нього островів і скель Байди, Дубового, Розтьобіна, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочища Вирви на правому березі Дніпра в м. Запоріжжі, а також пам`ятку історії національного значення Кам`янську Січ, кладовище запорізьких козаків і могилу кошового отамана Костя Гордієнка в с. Республіканець Бериславського району Херсонської області.

Указом Президента України №732/2005 від 29.04.2005 «Про невідкладні заходи щодо розвитку Національного заповідника «Хортиця» постановлено, зокрема, Кабінету Міністрів України, Запорізькій обласній державній адміністрації: забезпечити вирішення до 1 вересня 2005 року відповідно до законодавства питань щодо впорядкування землекористування на території Національного заповідника «Хортиця», передачі заповіднику земельних ділянок, необхідних для його діяльності, визначення, винесення в натурі (на місцевості) та на відповідних картографічних матеріалах його меж та меж інших землекористувачів, виготовлення та видачі заповіднику державного акта на право постійного користування відповідною земельною ділянкою, припинення незаконного користування земельними ділянками на території заповідника.

Рішенням Запорізької міської ради від 09.11.2005 №5 «Про видачу державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Національному заповіднику «Хортиця» (т. 1 арк. спр. 81-84) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Національному заповіднику «Хортиця»; постановлено встановити межі та надати Національному заповіднику «Хортиця» в постійне користування земельні ділянки загальною площею 2359,3400 га, в тому числі земельні ділянки сторонніх землекористувачів згідно з додатком на території острова Хортиця та прилеглих до нього островів та скель Байди, Дубового, Розтьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки та урочищі Вирва на правому березі річки Дніпро м. Запоріжжя для забезпечення його діяльності.

Відповідно до державного акту на право постійного користування серія ЯЯ №110274 від 01.11.2007 (т. 1 арк. спр. 174 - 176) Національному заповіднику «Хортиця» передано земельну ділянку площею 2359,3400 га, що розташована на о. Хортиця та прилеглих до нього островах та скелях Байди, Дубовий, Розтьобін, Три Стоги, Середня, Близнюки та урочищі Вирва на правому березі річки Дніпро м. Запоріжжя.

Додатком 1 до державного акту серія ЯЯ №110274 визначено експлікацію сторонніх землекористувачів, а додатком №2 перелік кадастрових номерів земельних ділянок Національного заповідника «Хортиця».

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 знаходиться в межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги».

Відповідно до п. 1.3 Положення про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 03.11.2008 №564, у редакції наказу Мінприроди від 06.11.2018 № 386 (т. 1 арк. спр. 75-80), заказник загальною площею 1383,0 га розташований в межах земель, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1993 № 254 включені до Національного заповідника «Хортиця».

Відповідно до п. 1.4. Положення згідно з рішенням Запорізької міської ради від 09.11.2005 № 5 «Про видачу державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Національному заповіднику «Хортиця», на території Заказника розташований постійний землекористувач Національний заповідник «Хортиця» та сторонні землекористувачі, вказані у Додатку №l до Державного акту серія ЯЯ № 110274 від 01.11.2007 - юридичні та фізичні особи, які мають правовстановлюючі документи на користування земельними ділянками на території Заказника (далі - Сторонні землекористувачі).

Відповідно до картосхеми Заказника (т. 3 арк. спр. 155 - 156), станом на час її складання, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 знаходилась в межах території природно-заповідного фонду та використовувалась стороннім землекористувачем - ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», оскільки на той час на земельній ділянці були розміщені належні останньому об`єкти нерухомості. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 арк. спр. 18 - 21) ВАТ «Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь» у 2012 році здійснив відчудження об`єктів нерухомості на підставі договорів купівлі продажу Товариству з обмеженою відповідальністю «ПОЛАТОРЕ ГРУП», яким у свою чергу у 2013 році укладено договори купівлі-продажу об`єктів нерухомості з ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя».

Відтак, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га, яка розташована на о. Хортиця за адресою: вул. Будинку відпочинку, 16 у м. Запоріжжя, входить до складу природно-заповідного фонду України.

Запорізькою міською радою 30.06.2015 прийнято рішення №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», яким визначено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Так, за земельні ділянки, зайняті лікувальними, навчальними закладами, закладами охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчими та спортивними закладами, закладами культури, науково-дослідними, проектними установами, санаторіями-профілакторіями, розмір орендної плати визначено 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя».

28.11.2018 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю». Відповідно до п. 3.2 Додатку до такого рішення річний розмір орендної плати за використання земельних ділянок м. Запоріжжя, що зайняті лікувальними, навчальними закладами, закладами охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчими та спортивними закладами, закладами культури, науково-дослідними, проектними установами, санаторіями-профілакторіями, не змінився та встановлений у 3% від її нормативної грошової оцінки.

Згідно з витягом від 10.07.2018 № 1995/207-18 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 становить 84 272 731,48 грн (т. 1 арк. спр. 33).

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.02.2026 № 2987/5/08-01-04-01-05 за даними інформаційної бази ДПС України ІКС «Податковий блок» за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 з 2018 року по теперішній час самостійно нараховує та сплачує податкові зобов`язання із земельного податку ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя».

За період з 01.02.2018 по 31.12.2025 ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» задекларовано податкові зобов`язання відповідно до п. 286.2 Податкового кодексу України на загальну суму 7 041 541,71 грн, з яких: за 2018 рік 842 717,90 грн, за 2019 рік 842 727,32 грн, за 2020 рік 842 727,31 грн, за 2021 рік 842 727,31 грн, за 2022 рік 926 989,69 грн, за 2023 рік 1066 038,15 грн, за 2024 рік 1 120 406,10 грн, за 2025 рік 627 434,42 грн (т. 1 арк. спр. 35-50).

За розрахунком Запорізької міської ради, недоотриманий дохід за фактичне користування ТОВ «СОЦІАЛЬНІ ІНІЦІАТИВИ ЗАПОРІЖЖЯ» земельною ділянкою площею 15,6839 га, кадастровий номер 2310100000:05:018:0009, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період 01.02.2018 31.12.2025 складає 15 754 835,03 грн: за період з 01.02.2018 по 31.12.2018 1545008,70 грн; з 01.01.2019 по 31.12.2019 1685454,62 грн; з 01.01.2020 по 31.12.2020 1474772,80 грн; з 01.01.2021 по 31.12.2021 1685454,63 грн; з 01.01.2022 по 31.12.2022 1854010,45 грн; з 01.01.2023 по 31.12.2023 2132112,01 грн; з 01.01.2024 по 31.12.2024 2240849,72 грн; з 01.01.2025 по 31.12.2025 3137172,10 грн.

Доказів перерахування грошової суми, заявленої до стягнення, матеріали справи не містять.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах суд зазначає таке.

З положень статті 131-1 Конституції України вбачається, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина третя статті 4 ГПК України).

Згідно з частиною 3 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частин четвертої ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз вказаної статті Закону дає підстави дійти висновку, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так й інтереси окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).

Конституційний Суд України рішенням від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025 визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. Водночас у пунктах 3 та 4 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України зазначено, що окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», які визнано неконституційними, втрачають чинність із 01 січня 2027 року, Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

При цьому, у мотивувальній частині рішення Конституційний Суд України наголосив, що представництво інтересів держави в суді, передбачене пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, має винятковий та субсидіарний характер. Прокурор може здійснювати таке представництво лише у випадках, коли цього вимагає захист конституційно значущих інтересів держави та коли компетентний орган не забезпечує такого захисту належним чином. Законодавче регулювання цієї функції повинно відповідати принципам, закріпленим у Конституції України, зокрема принципам верховенства права, рівності сторін у судовому процесі та заборони надмірного втручання держави у сферу прав і свобод людини. Конституційний Суд України також зазначив, що в умовах правового режиму воєнного стану особливої ваги набуває всебічне забезпечення захисту інтересів держави Україна, а неперервність виконання прокуратурою визначених Конституцією України функцій є важливою передумовою належного функціонування держави в цей період (пункт 9 мотивувальної частини). Такий конституційний підхід підтверджує правомірність здійснення прокурором представництва інтересів держави у спірних правовідносинах до моменту втрати чинності відповідними нормами або до їх законодавчого врегулювання, за умови наявності визначених законом підстав для такого представництва.

Інтереси держави та інтереси певної територіальної громади є частинами одного цілого - «інтересів держави», про які зазначено в ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Суду належить встановити належного суб`єкта, який наділений відповідними правами щодо земельної ділянки та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Як установлено судом, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009, на якій розміщені об`єкти нерухомого майна, що належать ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя», знаходиться в межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення «Дніпровські пороги».

Відповідно до Положення про загальногеологічний заказник загальнодержавного значення «Дніпровські пороги», затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 03.11.2008 №564, у редакції наказу Мінприроди від 06.11.2018 № 386, заказник загальною площею 1383,0 га розташований в межах земель, які відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1993 № 254 включені до Національного заповідника «Хортиця» (п. 1.3).

Відповідно до п. 1.4. Положення згідно з рішенням Запорізької міської ради від 09.11.2005 № 5 «Про видачу державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Національному заповіднику «Хортиця», на території Заказника розташований постійний землекористувач Національний заповідник «Хортиця» та сторонні землекористувачі, вказані у Додатку №l до Державного акту серія ЯЯ № 110274 від 01.11.2007 - юридичні та фізичні особи, які мають правовстановлюючі документи на користування земельними ділянками на території Заказника (далі - Сторонні землекористувачі).

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер інформаційної довідки 469042385 від 19.03.2026) власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 є територіальна громада, Держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022504.

Суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (стаття 80 Земельного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом (частина друга статті 84 ЗК України).

За обставин цієї справи органом, що наділений відповідними повноваженнями розпорядника земель державної власності є Запорізька обласна державна адміністрація.

Відповідач заперечуючи проти позову вказав, що прокурор звернувся з позовом до суду в інтересах Запорізької міської ради, тобто органу місцевого самоврядування, який не є уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Оцінюючи вказані доводи відповідача суд зазначає таке.

Статтею 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Статтею 142 Конституції України та статтями 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

За змістом ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах, зокрема, законності, поєднання місцевих і державних інтересів, державної політики та гарантії місцевого самоврядування.

Стаття 63 Бюджетного кодексу України визначає структуру місцевих бюджетів. Так, місцевий бюджет відповідно до цього Кодексу містить надходження і витрати на виконання повноважень органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.

До доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать: місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (крім єдиного податку, визначеного пунктом 16-4 частини другої статті 29 цього Кодексу, та орендної плати за земельні ділянки, визначеної пунктом 16-5 частини другої статті 29 цього Кодексу і пунктом 19-1 цієї частини статті) (частина 1 ст. 64 БК України).

За приписами п.п.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

До місцевих податків належить серед іншого податок на майно (п.10.1.1 п. 10.1 ст. 10 ПК України).

Згідно з п.10.2-1 ст. 10 ПК України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Як визначено п. 270.1 ст. 270 ПК України, об`єктами оподаткування платою за землю є, серед іншого, об`єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п. 270.1.2).

Згідно з п.284.1 ст. 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Відповідно до п. 287.3 ст. 283 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки.

З огляду на наведені приписи Податкового кодексу України, Бюджетного кодексу України, закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», незалежно від форми власності на земельну ділянку (державна чи комунальна), кошти від орендної плати за користування земельною ділянкою, розташованою в місті Запоріжжя, а так само кошти внаслідок недоотримання доходів за фактичне користування земельними ділянками на території м. Запоріжжя, сплачуються землекористувачами до бюджету Запорізької міської територіальної громади.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» одним із принципів, на яких здійснюється місцеве самоврядування, визначено принцип правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів (ч. 6 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до вимог ст.ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

За частиною 3 ст. 16 вказаного закону матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

За змістом ч. 1 ст. 327 Цивільного кодексу України, майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді є комунальною власністю.

Відтак, плата за землю є тими фінансами, що сплачуються в бюджет територіальної громади, тобто контролюються Запорізькою міською радою.

Таким чином, ефективним засобом захисту інтересів держави у цьому випадку є стягнення безпідставно отриманих Відповідачем коштів до бюджету, а саме на рахунок органу місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами. Саме Запорізька міська рада наділена владними повноваженнями щодо прийняття рішень щодо формування місцевого бюджету та забезпечує його виконання заради забезпечення потреб територіальної громади, у тому числі і щодо раціонального та максимально ефективного використання бюджетних коштів.

Тому, Запорізька міська рада є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на здійснення захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Запоріжжя у вказаних правовідносинах.

Суд ураховує, що при визначенні органу, в інтересах якого пред`являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах.

З огляду на наведене суд вважає, що прокурором правильно визначено уповноважений орган у спірних правовідносинах - Запорізьку міську раду.

Суд ураховує, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Запорізької міської ради зумовлені й тим, що спір стосується не лише недоотримання бюджетних надходжень за користування земельною ділянкою, а й використання земельної ділянки, яка входить до складу природно-заповідного фонду України. Землі природно-заповідного фонду належать до земель з особливим режимом охорони та використання, природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, а забезпечення екологічної безпеки, підтримання екологічної рівноваги та охорона землі як основного національного багатства є обов`язком держави. За таких обставин нездійснення уповноваженим органом належного захисту порушує не лише майнові інтереси територіальної громади, а й публічний інтерес держави у сфері охорони природно-заповідного фонду, що обумовлює виключний характер представництва прокурором у цих правовідносинах.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 наведено правовий висновок, відповідно до якого прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Як убачається з матеріалів справи Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя до Запорізької міської ради направлялися запити від 29.01.2026 № 52-103-691вих-26, 27.02.2026 № 52-103-1631вих-26 та 04.03.2026 № 52-103-1772-вих-26 про надання інформації про вжиті заходи претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» недоотриманого доходу за фактичне використання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га, яка розташована по вул. Будинку відпочинку, 16 у м. Запоріжжя, у вигляді орендної плати за землю.

Департамент управління активами Запорізької міської ради листом від 25.02.2026 № 1879/01/01-07/2039 повідомив, що Департамент правового забезпечення Запорізької міської ради не вживав заходів претензійно-позовного характеру щодо стягнення з ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» недоотриманого доходу за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га, яка розташована по вул. Будинку відпочинку, 16 у м. Запоріжжя.

Зазначене є доказом нездійснення захисту інтересів територіальної громади органом місцевого самоврядування та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором.

23.03.2026 прокурор повідомив Запорізьку міську раду (вих. №52-103-2438Вих-26) відповідно до приписів ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред`явлення позову до ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 15 754 835,03 грн.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2018 по 31.12.2025 в сумі 15 754 835,03грн.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 є територіальна громада, Держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022504.

За даними з Державного земельного кадастру державна реєстрація вказаної земельної ділянки здійснена 09.03.2010, категорія земель: землі рекреаційного призначення; цільове призначення: 07.01 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

Приписами статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

За змістом статей 122, 123, 124 ЗК України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренду земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно достатті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Як встановлено судом, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності за ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке знаходиться на земельній ділянці державної власності з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га, яка розташована по вул. Будинку відпочинку, 16 у м. Запоріжжя.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

За статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З матерілів справи судом установлено, що у спірний період між відповідачем та Запорізькою обласною державною адміністрацією договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 не був укладений.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. При цьому, під набуттям майна в даних правовідносинах слід розуміти збільшення вартості власного майна набувача; приєднання до нього нових цінностей, внаслідок чого потерпілий несе додаткові витрати або втрачає належне йому майно, тобто збереження майна однією особою відбувається за рахунок іншої.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Разом з цим, обов`язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових затрат, він зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав).

З огляду на викладене, фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти до відповідного бюджету на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, у період з 01.02.2018 по 31.12.2025 земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 площею 15,6839 га перебувала у користуванні відповідача у зв`язку з розташуванням на цій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що належать відповідачу на праві приватної власності.

Ураховуючи вищевикладені обставини, суд погоджується з доводами прокурора, що ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя», не сплачуючи орендну плату за користування земельною ділянкою у вказаний період за відсутності укладеного договору, збільшило вартість власного майна, а Запорізькою міською радою втрачено належне їй майно (кошти від орендної плати).

Таким чином, використання земельної ділянки відповідачем без належного правового оформлення в період з 01.02.2018 по 31.12.2025 позбавило Запорізьку міську раду як власника доходів відповідного місцевого бюджету права отримувати від цієї ділянки дохід у розмірі орендної плати.

Статтею 206 ЗК України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 Податкового кодексу України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Запорізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституціїі законів України.

Статтею 284 Податкового кодексу України передбачено, що органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

До місцевих податків, зокрема належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст.10, пп.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» не є власником та постійним землекористувачем зазначеної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). При цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата.

Рішенням Запорізької міської ради № 6 від 30.06.2015 (дата оприлюднення 30.06.2015) встановлено податок на майно (в частині плати за землю). В пункті 4 зазначеного рішення вирішено встановити розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки) (додаток 3).

В додатку № 3 цього рішення наведені розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Зокрема, зазначено, що за земельні ділянки, зайняті лікувальними, навчальними закладами, закладами охорони здоров`я, фізкультурно-оздоровчими та спортивними закладами, закладами культури, науково-дослідними, проектними установами, санаторіями-профілакторіями, розмір орендної плати визначено 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

30.06.2015 рішенням Запорізької міської ради № 7 було затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Запоріжжя, яку введено в дію з 01.01.2016 року. В пункті 3 рішення зазначено, що базова вартість одного квадратного метра земель міста Запоріжжя станом на 01.01.2013 року становить 239,50 грн., та з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік 299,14 грн. В пункті 7 цього рішення зазначено про введення в дію нормативну грошову оцінку земель міста з 01.01.2016 року.

З наведеного вбачається, що Запорізька міська рада в межах наділених повноважень, у відповідності до законодавства України, затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення №26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю», яким було внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №6. Зазначеним рішенням Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки). Відповідно до додатку до вказаного рішення, річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 не змінився та становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 №7 та від 28.11.2018 №26 у спірний період не змінювались, не скасовувались і є чинними.

Згідно з витягом від 10.07.2018 № 1995/207-18 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 становить 84 272 731,48 грн.

Відповідач заперечуючи проти позову зауважив, що такий витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є недопустимим доказом, оскільки вважає, що такий доказ отримано прокурором поза межами повноважень, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Також акцентував увагу, що в матеріалах справи відсутній запит прокурора до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області щодо надання такого витягу.

Стаття 77 ГПК України визначає, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Розрахунок нормативно грошової оцінки земельної ділянки здійснюється відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213, чинної на час виникнення спірних правовідносин та на дату формування витягу (10.07.2018).

Згідно з частиною другою статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Отже, законодавство про оцінку земель та норми Податкового кодексу України визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, виданий компетентним органом.

За правовим висновком, викладеним у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі №646/4738/19, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Оцінюючи доводи відповідача щодо порушення прокурором вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» суд зазначає, що згідно зі частиною 1 статті 55 ГПК України органи та особи, які відповідно до цього Кодексу звернулися до суду в інтересах інших осіб, мають процесуальні права та обов`язки особи, в інтересах якої вони діють, за винятком обмежень, передбачених частиною другою цієї статті.

Відтак, прокурор пред`явивши позов у інтересах Запорізької міської ради, також користується правами позивача.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 ГПК України).

Компетентним органом, який уповноважений на надання витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки є саме Держгеокадастр, який і надав прокурору такий витяг щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009.

Відсутність у матеріалах справи запиту прокурора на надання відповідного витягу не є свідченням одержання таких доказів з порушенням закону. При цьому, з листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 27.02.2026 вих. №10-8-0.37.1-886/2-26 вбачається, що витяг №1995/207-18 від 10.07.2018, копія якого надана на запит прокурора, був сформований за результатами опрацювання заяви ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя».

З огляду на викладене суд виснує, що наданий суду витяг від 10.07.2018 №1995/207-18 є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009.

З урахуванням вищенаведених обставин, на підставі рішень Запорізької міської ради від 30.06.2025 №6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)», від 30.06.2015 № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» позивачем здійснено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя» земельною ділянкою площею 15,6839 га, кадастровий номер 2310100000:05:018:0009, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період 01.02.2018 31.12.2025, який складає 15 754 835,03 грн.

Як убачається зі вказаного розрахунку, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 2019 - 2025 р.р. була визначена позивачем з урахуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель, які оприлюднені на офіційному сайті Державної податкової служби України та враховані суми, що були задекларовані відповідачем як зобов`язання з плати за землю.

Перевіривши наданий до позовної заяви розрахунок та проаналізувавши фактичні обставини справи і письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд вважає наданий розрахунок обґрунтованим та арифметично правильним.

Доводи відповідача щодо необхідності здійснення розрахунку плати за землю у формі земельного податку, оскільки право постійного користування спірною ділянкою НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ХОРТИЦЯ» не було припинено, відтак право користування нею перейшло відповідачеві на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача, суд не вважає слушними з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Предметом позову у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів на підставі статей 1212, 1214 ЦК України в розмірі орендної плати, що належить до сфери приватноправових відносин. За суб`єктним складом спір також є приватноправовим, оскільки сторонами спору є суб`єкт господарювання та орган місцевого самоврядування, який діє як представник власника бюджету територіальної громади м. Запоріжжя у приватноправових земельних відносинах, а не як суб`єкт владних повноважень.

Отже, системний аналізу змісту пункту10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 ПК України вказує, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 922/2378/20.

З урахуванням вищезазначеного, за відсутності укладеного договору оренди, грошові кошти, які повинен сплатити відповідач, не можна вважати орендною платою, такі кошти є платою за фактичне користування вказаною земельною ділянкою.

Набуття відповідачем - юридичною особою приватного права - у визначеному законодавством порядку права приватної власності на нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці, яка перебуває у постійному користуванні Національного заповідника «Хортиця», створює правові підстави для переходу права на земельну ділянку до власника об`єкта нерухомості, розташованого на ній (ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя»), у розмірі відповідно до положень статті 120 ЗК України та ст.377 ЦК України в силу правочину з придбання об`єкта нерухомого майна та переходу права користування земельною ділянкою відповідно до принципу єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди. Цим зумовлюється право власника такого об`єкта нерухомості вимагати оформлення в установленому порядку свого права користування відповідною земельною ділянкою незалежно від отримання відмови попереднього землекористувача від вказаних земель, а так само незалежно від рішень власника земельної ділянки про припинення прав попереднього землекористувача.

Частина 2 ст. 92 ЗК України обмежує коло осіб, які можуть бути постійними користувачами земельних ділянок. З аналізу наведеної норми суд виснує, що відповідач не входить до такого переліку підприємств, установ, організацій, відтак не може бути постійним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009.

Отже, для визначення розміру грошових коштів, які відповідач має сплатити за користування земельною ділянкою державної власності, використовується аналогія розрахунку орендної плати відповідно до договору оренди, враховуючи нормативну грошову оцінку такої земельної ділянки, процентну ставку у 3% від її нормативної грошової оцінки, яка могла застосовуватись у випадку належного оформлення відповідачем права користування такою земельною ділянкою. При цьому, грошові кошти, які просить стягнути прокурор на користь позивача, не є орендною платою, а є, фактично, її еквівалентом.

Іншого механізму розрахунку розміру безпідставно збереженого майна за користування земельною ділянкою без оформлення договору оренди законодавством не передбачено. Застосування іншого підходу суперечило би презумпції справедливості у порівнянні з іншими добросовісними землекористувачами.

Щодо посилання відповідача на ухилення Запорізької обласної державної адміністрації від укладення договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009 з 2014 року суд зазначає, що дослідження питання законності дій / бездіяльності органу виконавчої влади щодо укладення договору з відповідачем є обставиною, яка підлягає встановленню при оскарженні таких дій / бездіяльності. Втім, в межах даної справи зі спору про стягнення безпідставно збережених коштів така обставина не входить до предмету доказування. До того ж, вина відповідача не є обов`язковим елементом кондикційних зобов`язань та її доведення у такій категорії справ не вимагається.

Щодо посилання відповідача на п. 69.14-1 Підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України як на підставу нарахування плати за користування спірною земельною ділянкою у період з 06.10.2022 по 31.12.2025 в розмірі до 50% площі земельної ділянки суд зазначає таке.

Так, пунктом 69.14-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об`єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються, зокрема для фізичних та юридичних осіб - власників знищених об`єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб - власників знищених об`єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки - у разі якщо загальна площа знищеного об`єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об`єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки - у разі якщо загальна площа знищеного об`єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об`єкт нерухомого майна.

Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об`єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 1 січня 2026 року.

У пункті 4 ст. 1 закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» міститься визначення терміну «знищені об`єкти нерухомого майна». Так, це об`єкти нерухомого майна, які розташовані в Україні та стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, відновлення яких є неможливим шляхом поточного або капітального ремонту, реконструкції, реставрації чи економічно недоцільним.

Об`єктами Реєстру пошкодженого та знищеного майна є інформація (відомості) та документи, серед іншого, про пошкоджене та знищене майно всіх форм власності - об`єкти рухомого та нерухомого майна, зокрема лінійні об`єкти інженерно-транспортної та енергетичної інфраструктури, а також пошкодження земель, пошкодження та знищення надр, лісових, водних та інших природних ресурсів, біологічного різноманіття незалежно від того, чи передбачається компенсація за пошкодження або знищення такого майна (пункт 18 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2023 №624 «Деякі питання забезпечення функціонування Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України».)

В матеріалах справи міститься Витяг з Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України від 27.01.2025 (т. 2 арк. спр. 114 - 115), з якого вбачається, що спальний корпус літ. К-2, що розташований за адресою: Запорізька обл., Запорізький район, Запорізька ТГ, м. Запоріжжя, вулиця Будинку відпочинку, будинок 16, корпус / секція К-2, літера, на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:018:0009, був пошкоджений внаслідок збройної агресії, орієнтовна дата пошкодження 06.10.2022. У витязі зазначено, що наявні руйнування та пошкодження несучих конструкцій будівлі Спального корпусу літ. К-2 свідчать про аварійний стан будівлі, подальша експлуатація неможлива. Через руйнування та пошкодження частини несучих конструкцій будівля спального корпусу літ. К-2 стала непридатна для використання за цільовим призначенням, відновлення якої є неможливим шляхом виконання будівельних робіт чи економічно недоцільним.

Проаналізувавши приписи Податкового кодексу України суд вважає помилковими твердження відповідача щодо наявності підстав для нарахування плати за користування спірною земельною ділянкою в розмірі до 50% площі земельної ділянки.

Пунктом 69.14-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено певні обмеження площі земельних ділянок, за які не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Втім, зазначені положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, на яких розташовані об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об`єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України.

Як вбачається з аналізу приписів Податкового кодексу України, власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки.

Однак, ТОВ «Соціальні ініціативи Запоріжжя є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування нею і використовуючи її без укладення договору оренди землі. Відтак суд виснує, що відповідач за наведених обставин не підпадає під правове регулювання пункту 69.14-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.

У зв`язку з зазначеним, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню приписи пункту 69.14-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, відтак аргументи відповідача про необхідність нарахування плати за землю в розмірі 50% від площі земельної ділянки на підставі такої норми ПК України суд відхиляє.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач заявлені позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, доказів перерахування на користь позивача доходу, набутого за період з 01.02.2018 по 31.12.2025 у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 15 754 835,03 грн суду не надав, відтак позовні вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи 38626382) на користь Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) дохід, отриманий від безпідставно набутого майна, за період з 01.02.2018 по 31.12.2025 у розмірі 15 754 835,03 грн (п`ятнадцять мільйонів сімсот п`ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять п`ять гривень 03 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальні ініціативи Запоріжжя» (вул. Південне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008, ідентифікаційний код юридичної особи: 38626382) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя (м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 189 058,02 грн (сто вісімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят вісім гривень 02 коп.) та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано 10.08.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя О.А. Федько