Рішення № 138853098, 10.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/395/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді: Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Газаровій Є.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача-1: Рудзей Ю.В., адвокат, ордер серії АМ №1131103 від 16.07.2025 ( в засіданні 04.08.2026)

від відповідача-2: Кравчук В.І., адвокат, договір №53 про надання пр. допомоги від 16.06.2026 (в засіданні 04.08.2026), керівник Франков А.П. ( в засіданні 04.08.2026)

взяла участь: Бондарчук Л.Г., прокурор, посвідчення №071147 від 01.03.23

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія";

2. Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних приміщень об`єктів комунальної власності Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області

про визнання недійсними додаткових угод до договору про закупівлю та стягнення 119 169, 15 грн

Процесуальні дії по справі.

Господарський суд Житомирської області відповідно до ухвали суду від 15.04.2026 розглянув справу за позовом Керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія"; 2. Комунального підприємства по обслуговуванню адміністративних приміщень об`єктів комунальної власності Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської областіпро визнання недійсною додаткові угоди №1 від 26.05.2021, б/н від 27.08.2021, б/н від 30.08.2021, б/н від 31.08.2021, б/н від 25.10.2021, б/н від 26.10.2021, б/н від 27.10.2021, б/н від 23.11.2021, б/н від 24.11.2021, б/н від 26.11.2021 до Договору про закупівлю №280-Т від 09.03.2021, стягнення 119 169, 15 грн коштів, сплачених за непоставлений товар, перше підготовче засідання призначив на 12.05.2026 о 10:00 (далі - Прокурор, Позивач, Товариство, Комунальне підприємство, Суд).

Суд ухвалою від 12.05.2026 відклав підготовче засідання на 26.05.2026 о 14:30.

Суд ухвалою від 26.05.2026 закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 16.06.2026 о 11:00.

Суд ухвалою від 16.06.2026 оголосив перерву в судовому засіданні до 13.07.2026 о 15:00.

Суд ухвалою від 13.07.2026 оголосив перерву в судовому засіданні до 04.08.2026 о 10:00.

Суд в засіданні 04.08.2026 перейшов на стадію ухвалення судового рішення, проголошення 10.08.2026 о 14:30.

В засіданні 10.08.2026 Суд оголосив скорочене рішення про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Керівник Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області звернувся з позовом про визнання недійсними Додаткових угод №1 від 26.05.2021, б/н від 27.08.2021, б/н від 30.08.2021, б/н від 31.08.2021, б/н від 25.10.2021, б/н від 26.10.2021, б/н від 27.10.2021, б/н від 23.11.2021, б/н від 24.11.2021, б/н від 26.11.2021 до Договору про закупівлю №280-Т від 09.03.2021, укладених до Договору про закупівлю №280-Т від 09.03.2021 між Комунальним підприємством та Товариством та стягнення 119 169, 15 грн з останнього коштів, сплачених за непоставлений товар на користь Позивача.

Фактичні підстави позову: внаслідок процедури відкритих торгів між Комунальним підприємством та Товариством 09.03.2021 укладено Договір на закупівлю №280-Т кількістю товару 157 700 кВт/год. Ціна 1 кВт/год електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,0936 грн, з урахуванням ПДВ, у тому числі: ціна електричної енергії - 1,7447 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,3489 грн.

Пунктом 5.2. Договору визначено, що загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 330 170 грн, з урахуванням ПДВ 55 028, 33 грн.

Відповідно до комерційної пропозиції №1 (Додаток №2) до Договору, ціну електричної енергії за 1 кВт/год визначено у розмірі 2,0936 грн з ПДВ та урахуванням тарифу на передачу. Тариф на постачання електричної енергії у 2021 році визначено на рівні 0,29393 грн за 1 кВт/год (постанова НКРЕКП від 09.12.2020 №2353, від 10.03.2021 №434). Таким чином, вартість 1 кВт/год чистої електричної енергії (без урахування ПДВ та тарифу на транспортування) на момент укладення договору становила 1,45077 грн. В подальшому, сторони уклали 10 додаткових угод, внаслідок укладення яких ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла на 140% з 1,45077 грн до 3,486161 грн (без урахування тарифу на передачу та ПДВ), а з урахуванням ПДВ та тарифу на передачу на 116,6%, тобто з 2,0936 грн до 4,536110 грн, що є порушення п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Додаткові угоди №1 від 26.05.2021, б/н від 27.08.2021, б/н від 30.08.2021, б/н від 31.08.2021, б/н від 25.10.2021, б/н від 26.10.2021, б/н від 27.10.2021, б/н від 23.11.2021, б/н від 24.11.2021, б/н від 26.11.2021 до Договору про закупівлю №280-Т від 09.03.2021 підлягають визнанню недійсними, оскільки до спірних правовідносин підлягає застосуванню ціна, визначена у договорі №280-Т від 09.03.2021, а саме 2,0936 грн кВт/год з тарифом на постачання та ПДВ. Кожною додатковою угодою збільшено вартість електричної енергії від 6,6% до 9,99%, загалом сумарно ціна 1 кВт/год електричної енергії зросла на 140% з 1,45077 грн до 3,486161 грн (без урахування тарифу на передачу та ПДВ).

На підставі оспорюваних додаткових угод Комунальне підприємство здійснило сплату коштів в сумі 119 169, 15 грн за електричну енергію, яка не була поставлена.

Правові підстави позову: ст.ст. 215, 216, 670 ЦК України, ст.ст. 5, 41,43 Закону України "Про публічні закупівлі".

Товариство у відзиві на позов не визнає позовні вимоги у повному обсязі, з таких підстав. Щодо підстав представництва зазначає, що прокуратура згідно закону має повноваження щодо звернення органу, уповноваженого державою на здійснення державного фінансового контролю, а саме до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області із повідомленням щодо можливого виявлення порушення у сфері державних закупівель та про вжиття заходів щодо усунення порушень, і у випадку, якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Доводить, що Держаудитслужбою не встановлено порушень Договору №280-Т від 09.03.2021. Прокурором не подано доказів. що уповноважений орган Селищна рада не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження. Щодо договірних відносин з Комунальним підприємством доводить, що з метою підвищення ціни за одиницю товару в частині вартості електричної енергії у зв`язку з коливанням ціни на ринку, на адресу Комунального підприємства направлялися листи з додатковими угодами та з відповідними документами що підтверджують таке коливання, а саме довідками торгово-промислової палати. Дані довідки, виходячи із їх змісту, містять відомості про коливання ціни електричної енергії на ринку відповідно до даних з офіційного веб-сайту ДП "Оператор ринку", що забезпечує функціонування ринку "на добу наперед", внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках, а тому містять виключно достовірну та офіційну інформацію. Тому до кожної пропозиції зміни ціни за одиницю товару було надано обгрунтоване підтвердження коливання ціни на ринку, які відображають поступове та послідовне зростання ціни на ринку "на добу наперед" (РДН) у торговій зоні об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України.

Прокурор у відповіді на відзив на спростування доводів щодо підстав представництва зазначає, що належним суб`єктом владних повноважень для захисту інтересів держави є не будь-який орган, що уповноважений державою здійснювати функції контролю у певній сфері, а лише той, який має відповідні повноваження для захисту таких інтересів. Посилаючись на підп. 9 п. 4, підп. 20 п. 6 Положення про Держаудитслужбу України доводить, що остання наділена нормативними повноваженнями на звернення до суду або у разі незабезпечення вимог щодо усунення порушень підконтрольними їй підприємствами, установами, організаціями або щодо стягнення грошових коштів в дохід держави, незаконно отриманими такими підприємствами, установами, організаціями. Враховуючи, що Товариство не є підконтрольним Держаудитслужбі підприємством, а предмет позову не передбачає стягнення грошових коштів в дохід держави, остання не наділена повноваженнями на звернення до суду з позовом про визнання недійсним оспорюваних додаткових угод та стягнення безпідставно набутих грошових коштів на користь Позивача. Щодо недійсності додаткових угод та стягнення безпідставно сплачених коштів Прокурор зазначає, що доводи у позовній заяві побудовані на ціновій аналітиці з сайту ДП "Оператор ринку", а проведені розрахунки є математичними, не потребують особливої чи окремої підготовки (підтвердження наявності спеціальних знань), логічно та системно викладені.

Товариство у запереченні на відповідь на відзив доводить, що держава в разі порушення її інтересів у сфері публічних закупівель, має право звертатись до суду за їх захистом через орган державної влади, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист таких інтересів держави, яким є Держаудитслужба. З огляду на аргументи, викладені у відзиві, доводить, що у Позивача відсутні законні підстави для проведення перевірок у сфері публічних закупівель та подальшого звернення до суду, як самостійного представника інтересів держави, фактично замінюючи визначені законодавством уповноважені на це органи.

Комунальне підприємство відзиву на позов не подало, однак в судових дебатах представник просив Суд задовольнити позовні вимоги, покласти судовий збір на Товариство.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

1. 09.03.2021 між Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних приміщень об`єктів комунальної власності Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області (Комунальне підприємство, споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (Товариство, постачальник) був укладений Договір про закупівлю №280-Т (далі - Договір №280-Т), відповідно до якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1. Договору №280-Т).

Найменування товару: ДК 021:2015-09310000-5 електрична енергія. Кількість товару: 157 700 кВт/год (п. 2.3. Договору №280-Т).

Постачальник зобов`язався поставити споживачу електричну енергію в строк: до 31.12.2021 (п. 3.4. Договору №280-Т).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна 1кВт/год електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,0936 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії - 1,7447 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,3489 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію (п. 5.1. Договору №280-Т).

Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 330 170, 00 грн, з урахуванням ПДВ 55028, 33 грн (п. 5.2. Договору №280-Т).

Спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток 2 до Договору)(п. 5.3. Договору №280-Т).

Умови цього договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до викоанння зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі":

5.5.1. [...];

5.5.2. збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5.5.3. - 5.5.6 [...];

5.5.7. зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю.

Зміна ціни за одиницю електричної енергії в сторону збільшення відбувається у разі зміни у бік збільшення перемінних тарифів на підставі відповідних постанов НКРЕКП, які встановлюють тариф на послуги з передачі електричної енергії, тариф на послуги з розподілу електричної енергії та інші тарифи, з дня введення їх в дію.

Сторони домовились, що ціна електричної енергії, розрахована відповідно до п. 5.1. цього розділу, є обов`язковою для сторін. Визначена на її основі вартість електричної енергії буде застосовуватися сторонами при складанні актів приймання-передачі електричної енергії та розрахунках за товар згідно з умовами Договору (п. 5.6. Договору №280-Т).

Строк дії Договору №280-Т, згідно п. 13.1. якого, до 31.12.2021 (включно), а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх обов`язків за цим Договором.

У Додатку №2 до Договору №280-Т Комерційна пропозиція №1 (на умовах тендерної закупівлі UA-2021-02-01-002704-а) згіно якої визначено, що ціна за електричну енергію за 1 кВт/год - 2,0936 грн з ПДВ та врахуванням тарифу на передачу, спосіб оплати: післяплата, термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати: по закінчення розрахункового місяця - постачальник до 5 числа наступного за розрахуноковим надає споживачу рахунок на оплату за фактично спожиту електричну енергію у попередньому місяці. Термін оплати рахунка не пізніше 10 робочих днів.

2. За результатами проведення процедури закупівлі UA-2021-02-01-002704-а від 10.03.2021 оформлено звіт, відповідно до якого зазначено назву предмету закупівлі- електрична енергія (09310000-5- електрична енергія), код за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія, кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг - 157 700 кВт/год, строк поставки до 31.12.2021, дата укладення договору про закупівлю 09.03.2021, сума, визначена в договорі про закупівлю - 330 170, 00 грн, найменування учасника, з яким укладено договір про закупівлю - ТОВ "Житомирська обласна енергопостачальна компанія".

3. В подальшому, Товариство та Комунальне підприємство уклали 10 додаткових угод до Договору №280-Т, якими змінили ціну за 1 кВт/год зокрема.

1) Додаткова угода №1 від 26.05.2021 до Договору №280-Т до 2,266013 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ.

2) Додаткова угода б/н від 27.08.2021 до Договору №280-Т до 2,455428 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 01.08.2021.

Підстава внесення змін: лист Товариства за вих. №288 від 09.08.2021, цінова довідка Харківської ТПП №1335-1/21 від 16.06.2021;

3) Додаткова угода б/н від 30.08.2021 до Договору №280-Т до 2,642559 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 01.08.2021.

Підстава внесення змін: лист Товариства за вих. №289 від 10.08.2021, цінова довідка Харківської ТПП №1450-1/21 від 01.07.2021;

4) Додаткова угода б/н від 31.08.2021 до Договору №280-Т до 2,869265 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 01.08.2021.

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №290 від 11.08.2021, цінова довідка Харківської ТПП №1450-2/21 від 01.07.2021;

5) Додаткова угода б/н від 25.10.2021 до Договору №280-Т до 3,118404 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 01.10.2021.

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №364 від 11.10.2021, цінова довідка Харківської ТПП №1884-2/21 від 13.08.2021.

6) Додаткова угода б/н від 26.10.2021 до Договору №280-Т до 3,392208 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 05.10.2021.

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №374 від 12.10.2021, цінова довідка Харківської ТПП №1884/21 від 13.08.2021.

7) Додаткова угода б/н від 27.10.2021 до Договору №280-Т до 3,653604 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 10.10.2021.

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №383 від 13.10.2021, цінова довідка Харківської ТПП №1884-1/21 від 13.08.2021.

8) Додаткова угода б/н від 23.11.2021 до Договору №280-Т до 3,872782 грн за 1кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 01.11.2021.

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №451 від 10.11.2021, цінова довідка Харківська ТПП №2355-1/21 від 24.09.2021.

9) Додаткова угода б/н від 24.11.2021 до Договору №280-Т до 4,156147 грн за 1кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 05.11.2021.

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №452 від 11.11.2021, цінова довідка Харківської ТПП №2355-2/21 від 24.09.2021.

10) Додаткова угода б/н від 26.11.2021 до Договору №280-Т до 4,536110 грн за 1 кВт/год, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 10.11.2021 (далі - Додаткові угоди №№1-10).

Підстави внесення змін: лист Товариства за вих. №453 від 12.11.2021, цінова довідка Харківської ТПП №2739/21 від 03.11.2021.

4. Факт постачання Товариством електричної енергії у період укладення Додаткових угод №№1-10 підтверджується актами приймання-передачі та рахунками на оплату, та не заперечується учасниками справи (а.с. 103-112).

5. Факт проведення Комунальним підприємством оплати за поставлений природний газ підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується учасниками справи (а.с. 113-122).

6. Комунальне підприємство, код ЄДРПОУ 35365795, зареєстроване 10.12.2008 з основним видом економічної діяльності (81.10) - комплексне обслуговування об`єктів. Засновником значиться Любарська селищна рада (код ЄДРПОУ 04345664).

7. Прокурор в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до звернення з позовом до суду звернувся до Комунального підприємства з повідомленням №55-94-1728вих-25 від 10.10.2025 про виявлений факт укладення Додаткових угод №1-10 до Договору №280-Т з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" та про надання інформації (а.с. 45-47).

Комунальне підприємство у відповіді від 13.11.2025 за №382 надало Прокурору витребувану інформацію (а.с. 48).

8. Прокурор в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до звернення з позовом до суду також звернувся з повідомленням №55-92-47вих-26 від 07.01.2026 до Любарської селищної ради щодо виявлених порушень у сфері публічних закупівель Комунальним підприємством та вжиття належних заходів реагування (а.с. 128-130).

Любарська селищна рада у відповіді від 10.02.2026 за №328/0114 повідомила, що не заперечує щодо представництва інтересів про стягнення надмірно сплачених коштів за Договором №280-Т (а.с. 131).

9. Прокурор у квітні 2026 звернувся з цим позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Щодо процесуального представництва Прокурором інтересів держави в суді в особі Любарської селищної ради.

1.1. 3гідно ст.23 Закону "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови ВПВС від 20.07.2022 у справі №910/5201/19, від 05.10.2022 у справі №923/199/21).

Ці висновки актуальні також щодо участі територіальної громади в цивільних правовідносинах та судовому процесі (див. постанову ВПВС від 14.12.2022 у справі №2-3887/2009).

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно (див. постанову ВПВС від 21.06.2023 у справі №905/1907/21).

У кожному випадку звернення до суду в інтересах держави перед тим, як визначити коло відповідачів, прокурор має встановити насамперед: суб`єкта, якому належать повноваження звертатися до суду за захистом відповідного права або інтересу; ефективний спосіб захисту такого права чи інтересу; залежно від установленого - коло відповідачів.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (див. постанову ВПВС від 08.11.2023 у справі №607/15052/16-ц).

Правовий статус, повноваження та відповідальність розпорядника бюджетних коштів визначаються положеннями БК України. Згідно з Кодексом розпорядники бюджетних коштів мають право брати бюджетні зобов`язання та витрачати кошти лише в межах, встановлених затвердженими кошторисами та планами.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців громади, завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності, неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Тому факт не звернення до суду органу місцевого самоврядування ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам чинного законодавства (див. постанову ВПВС від 15.10.2019 у справі №903/129/18).

Комунальні підприємства (установи) створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Предметом даного позову є вимога визнати недійсними Додаткові угоди №№1-10 до Договору №280-Т, укладені між Комунальним підприємством та Товариством. У спірних правовідносинах Комунальне підприємство діяло в статусі розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та було замовником та споживачем електричної енергії в межах видатків, наданих Любарською селищною радою як розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, тому з огляду на норми ст.ст. 22, 26 БК України та ст. 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", відносини між Любарською селищною радою та Комунальним підприємством будуються на засадах підконтрольності, підпорядкованості останнього селищній раді в частині одержання та витрачання бюджетних коштів, здійснення фінансово-господарської діяльності.

Виконання Комунальним підприємством грошових зобов`язань за Додатковими угодами №№ 1-10 до Договору №280-Т, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального використання коштів місцевого бюджету, за рахунок яких таке зобов`язання виконувалось, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 виснувала, що рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету, а тому є належним позивачем у справі.

Прокурор в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" до звернення з позовом до суду звернувся з повідомленням №55-92-47вих-26 від 07.01.2026 до Любарської селищної ради щодо виявлених порушень у сфері публічних закупівель Комунальним підприємством та вжиття належних заходів реагування (а.с. 128-130).

Любарська селищна рада у відповіді від 10.02.2026 за №328/0114 повідомила про те, що не заперечує щодо ініціювання позову до Товариства щодо стягнення надмірно сплачених коштів за Договором №280-Т (а. с. 131).

З врахуванням викладеного, Любарська селищна рада у спірних правовідносинах є належним Позивачем за цим позовом.

1.2. Доводи Товариства про недотримання Прокурором вимог процесуального законодавства щодо підтвердження представництва інтересів держави в суді у зв`язку з неповідомленням компетентного органу у цій справі у сфері публічних закупівель - Держаудитслужби спростовуються усталеною судовою практикою Верховного Суду про те, що Закон України "Про публічні закупівлі" не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатись з позовом до суду. Належним буде звернення в особі хоча б одного з них (див. постанову ОП КГС у складі ВС від 18.06.2021 у справі №927/491/19, постанову ВС від 21.11.2025 у справі №920/19/24).

Оскільки зверненню Прокурора з даним позовом передувало листування з Любарською селищною радою в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", Суд оцінює процедуру звернення Прокурором до суду за формальними ознаками такою, що дотримана (п.п.7, 38, 39 та 43 постанови ВПВС від 26.05.20р. у справі №912/2385/18), вбачає виключні підстави для представництва прокурором інтересів територіальної громади в особі органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах.

2. Щодо позовних вимог визнати недійсними Додаткові угоди №1 від 26.05.2021, б/н від 27.08.2021, б/н від 30.08.2021, б/н від 31.08.2021, б/н від 25.10.2021, б/н від 26.10.2021, б/н від 27.10.2021, б/н від 23.11.2021, б/н від 24.11.2021, б/н від 26.11.2021 до Договору про закупівлю №280-Т від 09.03.2021.

Згідно з п.6 ч.1 ст.1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

У ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі (ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі"). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.

Договір №280-Т та оспорювані Додаткові угоди №№1-10 були укладені у період дії ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у двох редакціях:

1) Закону №114-ІХ (Договір №280-Т та оспорювана Додаткова угоди №1 від 26.05.2021);

2) Закону №1530-ІХ (чинний з 26.06.2021 року (оспорювані Додаткові угоди №№2-10).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII (у редакції Закону №114-ІХ, чинній на момент укладення Договору №280-Т та оспорюваної Додаткової угоди №1) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 виснувала, що за змістом п. 2 ч. 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-ІХ) у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у ст. 652 ЦК України та п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" №922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

Отже, Великою Палатою Верховного Суду інтерпретовано положення п.2 ч.5 ст.41 ЗУ "Про публічні закупівлі" №922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10% від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.

Отже, згідно з положеннями п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:

- збільшення ціни за одиницю товару до 10%;

- збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;

- така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;

- обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.

Щодо застосування п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону №1530-ІХ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 виснувала, що на відміну від норм п.2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону №114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону №1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.

Зміни та доповнення до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", внесені Законом №1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.

Проте п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" як у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом №1530-ХІ, однаково передбачив, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Водночас положення п.2 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" у редакції Закону №1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %.

У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10% ціни, встановленої в договорі закупівлі.

Узагальнюючи наведені у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 висновки щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:

- норми п.2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін;

- інший підхід до розуміння положень п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої;

- укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону України "Про публічні закупівлі";

- збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі;

- застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10% пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників;

- з урахуванням наведеного вище та з огляду на усталену судову практику, зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності;

- зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається також у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі №920/19/24 не відступила від висновків, викладених у постанові ВПВС від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Внесення змін до договору про публічні закупівлі є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди.

При цьому, існування обставин, які є підставою для зміни ціни товару, повинні бути доведені належними та допустимими доказами, та такі коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Як зазначав Суд, у п.п. 5.1., 5.2. Договору №280-Т визначено, що ціна 1кВт/год електричної енергії, станом на дату укладення цього Договору, з урахуванням тарифу на послуги з передачі, становить 2,0936 грн з урахуванням ПДВ, у тому числі: - ціна електричної енергії - 1,7447 грн, податок на додану вартість у розмірі 20% до ціни електричної енергії - 0,3489 грн. Сума оплати за послуги з передачі електричної енергії включається в рахунок за електричну енергію. Загальна вартість всього обсягу поставки електричної енергії складає 330 170, 00 грн, з урахуванням ПДВ 55028, 33 грн.

Суд констатує, що Додатковою угодою №1 від 26.05.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,266013 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ.

Будь-яке документальне підтвердження коливання ціни за 1 кВт/год електричної енергії при укладенні Додаткової угоди №1 від 26.05.2021.

Додатковою угодою №б/н від 27.08.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,455428 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 01.08.2021.

Товариство до листа від 09.08.2021 за №288 додав цінову довідку Харківської ТПП №1335-1/21 від 16.06.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період травня 2021 та 1 декаду червня 2021 складає +26,94%.

Додатковою угодою б/н від 30.08.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,642559 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 01.08.2021.

Товариство до листа від 10.08.2021 за №289 додало цінову довідку Харківської ТПП №1450-1/21 від 01.07.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період 1 декади червня 2021 до 2 декади червня 2021 складає +8,98%.

Додатковою угодою №б/н від 31.08.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 2,869265 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ, застосовується з 01.08.2021.

Товариство до листа від 11.08.2021 за №290 додало цінову довідку Харківської ТПП №1450-2/21 від 01.07.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період 2 декади червня до 3 декади червня складає +10,50%.

Додатковою угода б/н від 25.10.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,118404 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 01.10.2021.

Товариство до листа від 11.10.2021 за №364 додало цінову довідку Харківської ТПП за №1884-2/21 від 13.08.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період з 29.07.2021 до 05.08.2021 складає +17, 11%.

Додатковою угодою б/н від 26.10.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,392208 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 05.10.2021.

Товариство до листа від 12.10.2021 за №374 додано цінову довідку Харківської ТПП за №1884/21 від 13.08.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період з 05.08.2021 до 09.08.2021 складає +12,65%.

Додатковою угодою №б/н від 27.10.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,653604 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 10.10.2021.

Товариство до листа від 13.10.2021 за №383 додано цінову довідку Харківської ТПП №1884-1/21 від 13.08.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період 09.08.2021 до 10.08.2021 складає +8,67%.

Додатковою угодою б/н від 23.11.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 3,872782 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 01.11.2021.

Товариство до листа від 10.11.2021 за №451 додано цінову довідку Харківської ТПП №2355-1/21 від 24.09.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період 10.08.2021 до 14.09.2021 складає +6,64%.

Додатковою угодою б/н від 24.11.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,156147 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 05.11.2021.

Товариство до листа від 11.11.2021 за №452 додало цінову довідку Харківської ТПП №2355-2/21 від 24.09.2021 про те, що відсоток зміни ціни за період 14.09.2021 до 23.09.2021 складає +8,05%.

Додатковою угодою б/н від 26.11.2021 до Договору №280-Т збільшено ціну електричної енергії за 1 кВт/год до 4,536110 грн, в т.ч. тариф на послуги з передачі електричної енергії та ПДВ та яка застосовується з 10.11.2021.

Товариство до листа від 12.11.2021 за №453 додало цінову довідку Харківської ТПП №2739/21 від 03.11.2021 про те, що відсоток коливання ціни за період з 23.09.2021 до 28.10.2021 складає +10,98 %.

У ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни товару на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Суд зазначає, що сторони у п. 5.8. Договору №280-Т узгодили, що у випадку коливання ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення, постачальник має право письмово звернутися до споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку, коли на ринку відбувається суб`єктивне коливання ціни за одиницю товару в бік збільшення, повинна бути обгрунтована та документально підтверджена. Постачальник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає документ, що підтверджує збільшення ціни за одиницю товару в тих межах, на які постачальник пропонує змінити ціну товару. Документ, що підтверджує збільшення ціни товару, повинен бути наданий у формі належним чином оформленої довідки (висновку), виданої торгово-промисловою палатою України, регіональною торгово-промисловою палатою, органами державної статистики, ДП "Держзовнішінформ", біржами та іншими уповноваженими органами та організаціями. Згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа Мінекономрозвитку України від 14.08.2019 №3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", сторони також можуть використовувати інформацію з вебсайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для документального підтвердження факту коливання ціни електричної енергії на ринку. Водночас, перелік органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни електричної енергії на ринку та перелік підтверджуючих документів не є вичерпним.

Товариство та Комунальне підприємство визначили вимоги до документів, які можуть достовірно підтвердити коливання ціни електричної енергії на ринку, оскільки ґрунтуються на інших достовірних джерелах. Надані Харківською ТПП цінові довідки містять відповідну інформацію, однак з умовою про те, що такі довідки носять фактографічно-інформаційний характер та не враховують умов договорів.

Право торгово-промислових палат на проведення експертизи і контролю якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі імпортних) та визначення їх вартості прямо передбачено ст.11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР від 02.12.1997.

Цінові довідки торгово-промислових палат щодо будь-яких видів цін (світових, біржових, довідкових, експортних, імпортних, індикативних цін, котирування тощо на сировину, продукцію, вироби, обладнання тощо на ринку України або на світових ринках тощо) надаються учасникам ринку для обґрунтування ринкової вартості продукції; для аргументації в суперечках з контролюючими органами; тендерним комітетам для аналізу/розрахунку очікуваної вартості продукції, що закуповується; учасникам торгів для підтвердження відповідності цінової пропозиції рівню ринкових цін, для підтвердження факту зміни ціни на ринку.

Суд зазначає, що протягом дії листопада 2021, сторони уклали протягом місяця 3 (три) додаткові угоди до Договору №280-Т - 23.11.2021, 24.11.2021 та 26.11.2021, при цьому змінивши ціну за 1 кВт/год 3,872782 грн до 4,536110 грн та яка мала застосовуватися з 01.11.2021, 05.11.2021 та 10.11.2021.

В свою чергу, Товариство не подало докази на підтвердження факту купівлі ним електричної енергії на ринку для постачання Комунальному підприємству та за якою ціною така була придбана у виробника чи постачальника (посередника), а лише періодично звертався до Харківської ТПП за ціновими довідками.

Крім того, Товариство також не довело неможливість попередньої закупівлі електричної енергії на ринку в обсязі 157 700 кВт/год за ціною 2,0936 грн за 1 кВт/год на підтвердження своєї тендерної пропозиції.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з абзацом 1 частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

При цьому для визнання оспорюваного договору недійсним позивач має довести за допомогою належних засобів доказування, що договір суперечить вимогам чинного законодавства щодо його форми, змісту, правоздатності і волевиявленню сторін, на момент укладення договору свідомо існує об`єктивна неможливість настання правового результату, а також те, що внаслідок його укладення порушені права позивача.

Таким чином, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Тобто, для того щоб визнати той чи інший правочин недійсним, позивач по справі має довести, що такий правочин, саме в момент його укладання, зокрема, суперечив Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Суд констатує, що укладенням Додаткових угод №№1-10 до Договору №280-Т щодо зміни ціни на електричну енергію за відсутності обґрунтованих (об`єктивних) підстав для цього, спотворили результати публічних закупівель та знівелювали економію, на яку мав би розраховувати замовник , що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету.

З врахуванням викладеного, Суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсними Додаткові угоди №№1-10 до Договору №280-Т.

3. Щодо вимоги про стягнення 119 169, 15 грн коштів як безпідставно набутих Товариством.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п.1 ч.3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 року у справі №922/2321/22 виснувала, що грошові кошти (різниця між ціною за одиницю товару передбачена договором і додатковою угодою) є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний їх повернути, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Згідно з наявними у справі доказами, Комунальне підприємство за період березня-листопада 2021 отримало від Товариства 102 044 кВт/год електричної енергії, тоді як за умовами Договору №280Т та Додаткових угод №1-10 сплачено 332 808, 46 грн.

В свою чергу, такий обсяг електричної енергії підлягав оплаті в сумі 213 639,31 грн, з урахуванням 2,0936 грн вартості за 1 кВт/год з ПДВ. Отже, 2,0936 грн х 102 044 кВт/год складає 119 169,15 грн безпідставно сплачених коштів.

Оскільки суд дійшов висновку визнати Додаткові угоди №1-10 до Договору №280-Т недійсними, позовна вимога підлягає задоволенню.

4. Одним із принципів господарського судочинства є принцип змагальності сторін, закріплений у статті 13 ГПК України, який передбачає у частині другій вказаної статті обов`язок кожної сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд сприяє учасникам процесу в реалізації ними прав, запобігає зловживанню правами та вживає заходи для виконання ними їхніх обов`язків (п.п. 4, 5 ч. 5 ст. ст. 13 ГПК України).

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 статті 14 ГПК України).

Частина 2 ст. 86 ГПК України визначає, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частина третя статті 86 ГПК України).

Щодо розподілу судового збору.

При ухваленні рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (п.5 ч.1 ст.237 ГПК України). У резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат (п.2 ч.5 ст.238 ГПК України).

Положення статей 123, 129 ГПК України визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на засаді обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.

Як у п.2 ч.1 ст.129 ГПК України , так і у п.3 ч.4 ст.129 ГПК України встановлено, що судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, законом встановлений принцип пропорційності розподілу судових витрат (постанова Верховного Суду від 20.03.2024 року у cправі № 910/12731/22).

За змістом статей 42, 46, 53, 56 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених процесуальним законом, однак у разі відкриття провадження у справі за поданим ним позовом він має ті ж права та обов`язки, що їх має позивач, за винятком права укладати мирову угоду.

Звертаючись із позовом в інтересах держави, прокурор є суб`єктом сплати судового збору та самостійно здійснює права та виконує обов`язки, пов`язані з розподілом судових витрат, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №923/199/21 від 05.10.2022 та у додатковій постанові Касаційного господарського суду у справі №906/433/19 від 08.11.2022.

Окрім того, частиною 9 ст.129 ГПК України визначено два випадки, за яких суд з власної ініціативи може відступити від загального правила розподілу судових витрат (від правила їх пропорційного розподілу): 1) зловживання стороною чи її представником процесуальними правами; 2) виникнення спору внаслідок неправильних дій сторони.

Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 у справі №911/813/21 вказав, що ч.9 ст.129 ГПК наділяє суд дискреційними повноваженнями щодо покладання на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір, судових витрат повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору, однак за умови, що відповідний висновок суду має бути належним чином обґрунтованим. Наведена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Така позиція Верховного Суду є сталою та послідовною, викладена також у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №912/2171/18, від 25.03.2021 у справі №905/717/20, від 08.04.2021 у справі №905/716/20, від 25.11.2021 у справі №904/5929/19, від 31.05.2022 у справі №927/515/21, від 15.09.2022 у справі №910/10159/21 та в додаткових постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №916/376/19, від 12.07.2022 у справі №910/18970/19.

При зверненні з цим позовом до суду Житомирською обласною прокуратурою сплачено судовий збір в загальному розмірі 36608,00грн на підставі платіжної інструкції №688 від 02.04.2026 (а.с. 24).

Як встановив Суд, прокурор повідомив Любарську селищну раду в порядку ст. 23 Закону України " Про прокуратуру" ( повідомлення від 07.01.2026 за № 55-92-47вих-26 ) про виявлене порушення у сфері публічних закупівель Комунальним підприємством електричної енергії у 2021 році та просив вжити заходи про стягнення з Товариства надмірно сплачених коштів в сумі 108222,99грн (а.с.130). На це повідомлення Любарська селищна рада повідомила, що Комунальне підприємство самостійно приймає рішення щодо стягнення заборгованості в судовому порядку ( лист від 10.02.2026 № 328/0114). Разом з тим, селищна рада не заперечує щодо ініціювання прокуратурою відповідного позову ( а.с. 131).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 вирішувала питання щодо можливості/неможливості звернення прокурора з позовом в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування та комунального закладу з вимогою про визнання укладеного правочину щодо публічних закупівель недійсним та стягнення коштів.

У п.10.3 постанови від 21.06.2023 у справі №905/1907/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що оскільки засновником комунального підприємства (закладу) та власником його майна є територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування, яка фінансує і контролює діяльність свого комунального підприємства (закладу), а також зобов`язана контролювати виконання міського (обласного) бюджету за договорами про закупівлю товарів, то орган місцевого самоврядування є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, тому є належним позивачем у справах про стягнення бюджетних коштів.

Велика Палата Верховного Суду зауважила, що використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців територіальної громади. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади ...

Любарська селищна рада не позбавлена була можливості самостійного звернення з цим позовом до суду. Однак встановлені у справі обставини свідчать про не здійснення нею захисту інтересів Любарської територіальної громади, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням бюджетних коштів, та наявність правових підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру.

Водночас згідно з п. 3 ч.1 ст. 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується, серед іншого, на принципі самостійності - Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов`язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, Суд покладає судовий збір за вимогу про визнання недійсними Додаткових угод №1-10 до Договору №280-Т порівну на Товариство та Любарську селищну раду по 16 640, 00 грн (33 280 грн : 2).

За вимогу про стягнення 119 169, 15 грн безпідставно збережних коштів Суд покладає судовий збір на Товариства в розмірі 3 328, 00 грн. Таким чином загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з Товариства складає 19 968 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними Додаткові угоди №1 від 26.05.2021, б/н від 27.08.2021, б/н від 30.08.2021, б/н від 31.08.2021, б/н від 25.10.2021, б/н від 26.10.2021, б/н від 27.10.2021, б/н від 23.11.2021, б/н від 24.11.2021, б/н від 26.11.2021 укладених до Договору про закупівлю №280-Т від 09.03.2021 між Комунальним підприємством по обслуговуванню адміністративних об`єктів комунальної власності Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 35365795) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДРПОУ 42095943).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (майдан Перемоги, 10, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. Незалежності, 39, смт. Любар, Житомирського району, Житомирської області, 13101, код ЄДРПОУ 04345664) 119169,15грн безпідставно набутих коштів за укладеними угодами №№1-10 до Договору №280-Т.

Видати наказ.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирська обласна енергопостачальна компанія" (майдан Перемоги, 10, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 42095943) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 19 968 грн судового збору.

Видати наказ.

5. Стягнути з Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. Незалежності, буд. 39, смт. Любар, Житомирського району, Житомирської області, 13101, код ЄДРПОУ 04345664) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950) 16640,00грн судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 10.08.26

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 -5 - учасникам справи через Ел.суд