Рішення № 138852256, 10.08.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6416/25

Номер провадження2-о/711/12/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретарів судового засідання Овезової Ю.В., Дмитренка О.Ю.,

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника адвоката Дмитренка Р.М.,

представника заінтересованої особи ОСОБА_37,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2025 року заявник ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Дмитренко Руслан Миколайович, звернулася в порядку окремого провадження до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просить суд встановити факт спільного проживання заявника разом із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_10 (вхідний №28172/25, а.с.1-6 т.1).

Обґрунтовуючи заяву, ОСОБА_1 зазначає, що вона у 2009 році познайомилася з ОСОБА_4 . Після кількох побачень вони вирішили спробувати проживати разом однією сім`єю як чоловік та жінка без шлюбу, адже кожен з них мав досвід проживання у шлюбі і не знали як складеться їхнє спільне проживання.

Таким чином, як стверджує заявник у мотивувальній частині заяви, з жовтня 2009 року вона почала проживати разом із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в квартирі АДРЕСА_1 , що належала батькам заявника, які також мешкали в означеній квартирі. Проживали вони однією сім`єю без реєстрації шлюбу до 15.03.2025, коли саме на означену адресу і на ім`я заявника як дружини солдата, прийшло сповіщення про те, що ОСОБА_5 зник безвісти.

За час спільного проживання заявник разом з чоловіком ОСОБА_6 дуже зблизилися. ОСОБА_4 гарно ставився до заявника та її батьків. Разом вони пережили дуже багато як щасливих моментів, так і сумних; вони не приховували своїх відносин від оточуючих та друзів, які знали про серйозний характер та їх наміри проживати однією сім`єю.

Також заявник зазначає про те, що як у неї, так і в ОСОБА_4 були доньки від перших шлюбів, яких вони не розділяли, а навпаки разом їх навчали у ВУЗах, справляли їхні весілля та святкували народження онуків.

У 2012 році тяжко захворів батько заявника. Водночас, ОСОБА_5 оплачував препарати, послуги медсестри, яка кожного дня приходила до хворого батька заявника ставити крапельниці, а також ОСОБА_4 робив йому уколи, голив, купав та поховав.

Потім захворіла мати заявника, що змусило заявника залишити роботу в санаторії «Мрія» і доглядати матір. З того часу сім`я утримувалася переважно на коштах, що заробляв ОСОБА_5 .

Крім того заявник зазначає про те, що за 16 років спільного проживання з ОСОБА_4 вони робили спільно ремонти у квартирі, купували меблі чим створювали собі затишне життя. Разом брали кредити та разом їх погашали. Водночас, заявник робила все, що і повинна робити дружина для свого чоловіка - він завжди мав охайний вигляд, одяг його був чистим і випрасуваним.

Також кожного 1-3 числа місяця заявник разом із ОСОБА_4 , склавши всі свої грошові надходження за минулий місяць, планували бюджет та витрати на поточний місяць, відкладаючи певні кошти на непередбачені затрати. У 2016 році на відкладені спільні кошти вони придбали мікроавтобус Renault Master.

Підсумовуючи викладене, заявник стверджує, що вона разом із ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, мали спільний побут, спільний бюджет, піклувалися та підтримували один одного морально і матеріально протягом 16-ти років, що підтверджується долученими до заяви засобами доказування.

У 2023 році ОСОБА_4 мобілізували до лав Збройних Сил України. Під час участі у бойових діях, виконуючи бойове завдання в Курській області російської федерації, ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 зник безвісти. Про це була повідомлена саме заявник як дружина військовослужбовця шляхом направлення сповіщення сім`ї №460 від 15.03.2025.

Встановлення юридичного факту проживання заявника разом із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу надасть їй можливість отримати гарантії соціального і правового захисту, що визначені нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також встановлення відповідного юридичного факту сприятиме у реалізації заявником прав та законних інтересів, передбачених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Підсумовуючи викладене, заявник просить суд встановити факт її проживання разом із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період часу з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_10.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 липня 2025 року відкрито провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження (а.с.85-86 т.1).

13 серпня 2025 року на адресу суду представником заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_37 подані заперечення щодо вимог, викладених у заяві, у прохальній частині яких цей учасник справи просить суд відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 (а.с.90-96 т.1).

Заперечення представник Міністерства оборони України обгрунтовує тим, що в заяві про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявник зазначає, що метою звернення до суду зі згаданою заявою є набуття будь-яких можливих цивільних прав та обов`язків члена сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця. У зв`язку з цим представник заінтересованої особи робить висновок, що заява містить приховану мету, а саме намір заявника отримати одноразову грошову допомогу.

У цьому контексті представник Міністерства оборони України зазначає про те, що, згідно положень чинного законодавства, заява про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, може бути подана родичем такої особи, представником військового формування, органом державної влади, органом місцевого самоврядування, громадським об`єднанням або будь-якою іншою особою, якій стало відомо про зникнення.

У зв`язку з цим, представник заінтересованої особи робить висновок, що для звернення заявника до уповноважених органів з метою розшуку зниклого безвісти військовослужбовця, не є обов`язковим встановлення факту спільного проживання з останнім, оскільки з такими заявами можуть звертатися всі особи, яким стало відомо про зникнення.

Також представник заінтересованої особи звертає увагу суду на те, що встановлення факту спільного проживання не надасть заявнику права на отримання, передбачених законодавством, виплат для членів сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця.

Такий висновок Міністерства оборони України грунтується на тому заявник не належить до жодної з категорій осіб, які мають право на отримання виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, визначених у пункті 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 884, оскільки не є дружиною зниклого безвісти військовослужбовця. Проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не легітимізує правове становище неодружених осіб, оскільки статус «подружжя» чоловік та жінка набуває тільки в разі реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану

Водночас, відсутність порушення прав та законних інтересів особи є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.

Також Міністерство оборони України як заінтересована особа звертає увагу суду на те, що в заяві ОСОБА_1 не зазначає про батьків зниклого безвісти ОСОБА_4 , а відповідно і не залучає їх до розгляду заяви. Також до заяви не додано доказів, які б свідчили про відсутність у ОСОБА_4 , починаючи з 2009 року і по день зникнення безвісти (березень 2025 року), інших зареєстрованих шлюбів. Означені обставини викликають обгрунтований сумнів щодо відсутності у конкретному випадку спору про право.

Крім того Міністерство оборони України також звертає увагу суду на те, що акт опитування сусідів від 03.04.2025 року №612 не є ані належним, ані допустимим доказом щодо підтвердження факту сумісного проживання заявника та ОСОБА_4 у період зазначений у заяві, оскільки акт містить твердження про сумісне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з вересня 2009 року по 08.12.2023. ( ОСОБА_4 зник безвісті ІНФОРМАЦІЯ_4). Також з акту не можливо встановити з якого часу самі підписанти мешкають за вказаною адресою, чи власноручно підписували акт та чи не було до них застосовано тиску. Таким чином, згаданий документ не може слугувати підтвердженням факту спільного проживання однією сім`єю, оскільки такий доказ не підтверджує факту спільного проживання, наявності спільних витрат, спільного бюджету, надання взаємної допомоги тощо, тобто тих обставин, які мають бути обов`язково встановлені для підтвердження факту проживання однією сім`єю.

Що стосується сповіщення № 460, то заінтересована особа констатує, що воно не є допустимим доказом по справі, оскільки дане сповіщення не може бути доказом спільного проживання, наявності спільного побуту, взаємних прав і обов`язків у заявника та ОСОБА_4 . Крім того, є незрозумілим, на якій правовій підставі дане сповіщення видано заявнику із зазначенням про те, що чоловік заявника зник безвісті під час виконання бойового завдання.

Щодо декларація №0001-Р8Х2-2КА0, то Міністерство оборони України зазначає про те, що вона є неналежним доказом у справі, оскільки не свідчить про наявність тривалих стосунків, які притаманні особам, які разом проживають та мають взаємні права та обов`язків.

Відносно фінансових матеріалів, які долучені до заяви, то, на переконання заінтересованої особи, вони підтверджують тільки те, що ОСОБА_4 користувався кредитами, отриманими у фінансових установах, здійснював їхню оплату. Також, зазначені матеріали датовані 2010-2014 рр, а тому означені документи не можуть слугувати підтвердженням факту спільного проживання однією сім`єю, оскільки такі докази не підтверджують факту спільного проживання, наявності спільних витрат, спільного бюджету, надання взаємної допомоги тощо, тобто тих обставин, які мають бути обов`язково встановлені для підтвердження факту проживання однією сім`єю.

Також і надані заявником фотокартки не можуть слугувати належним доказом у справі, оскільки з них неможливо встановити, які особи зображені на цих фотокартках та коли були зроблені ці фотознімки. У цьому контексті заінтересована особа звертає увагу суду на правовий висновок Верховного Суду, що викладений у постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 466/3769/16-ц.

І на сам кінець, Міністерство оборони України звертає увагу суду на те, що витяг із рахунку про рух коштів, а саме періодичне пересилання коштів, не може свідчити, що між ОСОБА_4 та заявником склались та мали місце усталені відносини, що притаманні подружжю.

Підсумовуючи викладене, Міністерство оборони України як заінтересована особа констатує, що вимоги заявника про встановлення факту, що вона та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю як жінка та чоловік є необґрунтованими, не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами у справі, не тягнуть жодних правових наслідків щодо захисту прав чи інтересів заявника, що є підставою для відмови у задоволенні заяви.

30 липня 2025 року до суду заінтересованою особою ОСОБА_2 подані письмові пояснення, згідно яких цей учасник справи просить долучити до матеріалів справи нотаріально посвідчену її заяву, якою заінтересована особа підтверджує те, що її безвісти зниклий батько ОСОБА_4 проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 , починаючи з 2009 року, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу; проживали у квартирі ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 , мали спільний побут, спільний бюджет, піклувалися та підтримували один одного морально і матеріально (а.с.129 т.1).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 18.08.2025 відкладено розгляд справи до 11 год 30 хв 13 жовтня 2025 року (а.с.225-227 т.1).

26 серпня 2025 року заінтересована особа ОСОБА_2 подала до суду заяву, якою повідомила суд про те, що вимоги заяви ОСОБА_1 підтримує та не заперечує щодо задоволення заяви (а.с.3-4 т.2).

Судове засідання, що було призначено о 11 год 30 хв 13 жовтня 2026 року, не відбулося у зв`язку із замінуванням приміщення Будинку правосуддя про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.8 т.2). Розгляд справи відкладений до 11 год 30 хв 03 листопада 2025 року.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.11.2025 задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Дмитренка Р.М. та витребувано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) інформацію у формі довідки та/або витягу з реєстру про те чи перебував у шлюбі ОСОБА_4 у період з 2009 року до 15.03.2025 (а.с.18-19 т.2). Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 03.11.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 15 год 50 хв 05 листопада 2025 року (а.с.22-24 т.2).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.11.2025 задоволено клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Дмитренка Р.М. про залучення заінтересованої особи та залучено ОСОБА_3 до розгляду заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 та Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як заінтересовану особу (а.с.39-40 т.2). Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 05.11.2025 відкладено розгляд справи до 09 год 00 хв 11 грудня 2025 року (а.с.42-44 т.2).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11.12.2025 відкладено розгляд справи до 11 год 10 хв 12 січня 2026 року у зв`язку з першою неявкою в судове засідання, залученої ухвалою суду від 05.11.2025, заінтересованої особи ОСОБА_3 (а.с.61 т.2).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 12.01.2026 відкладено розгляд справи до 09 год 30 хв 09 лютого 2026 року у зв`язку з не направленням судових повісток заінтересованим особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з підстав закінчення строку дії договору з АТ «Укрпошта» на відправку поштової кореспонденції та не укладення нового (а.с.157 т.2).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.02.2026, після проголошення учасниками справи вступного слова, оголошено перерву в судовому засіданні до 09 год 10 хв 03 березня 2026 року для виклику свідків сторони заявника (а.с.178 т.2).

Судове засідання, що було призначене о 09 год 10 хв 03.03.2026, було перерване у зв`язку з відсутністю доступу до підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС, що унеможливило фіксування судового засідання технічними засобами, про що секретарем судового засідання складена відповідна довідка (а.с.200 т.2). Розгляд справи відкладений до 18 березня 2026 року.

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18.03.2026, після допиту свідків, за клопотанням представника Міністерства оборони України ОСОБА_37, оголошено перерву в судовому засіданні до 13 квітня 2026 року для ознайомлення з поданими клопотаннями представником заявника адвокатом Дмитренком Р.М. (а.с.221-222 т.2).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 13.04.2026, за клопотанням представника заявника адвоката Дмитренка Р.М., відкладено розгляд справи до 23 квітня 2026 року для подання відповідних клопотань разом із заявою про поновлення процесуального строку на їх подання (а.с.2 т.3).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 23.04.2026, після допиту свідків, що з`явилися до зали судового засідання, за клопотанням представника заявника адвоката Дмитренка Р.М., оголошено перерву в судовому засіданні до 18 травня 2026 року для виклику свідків, які не з`явилися до зали судового засідання (а.с.26-27 т.3).

11 травня 2026 року до суду надійшла заява заінтересованої особи ОСОБА_3 від 06.05.2026, згідно якої означений учасник справи виявила волю на розгляд справи у її відсутність з прийняттям законного рішення (а.с.37 т.3).

Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 18 травня 2026 року, після дослідження першого тому матеріалів цивільної справи, оголошено перерву в судовому засіданні до 02 червня 2026 року (а.с.40-41 т.3).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02.06.2026 витребувано у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо державної реєстрації смерті ОСОБА_4 (а.с.53 т.3). Протокольною ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02.06.2026 оголошено перерву в судовому засіданні до 12 год 00 хв 30 липня 2026 року (а.с.51 т.3).

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Дмитренко Р.М. вимоги, викладені у заяві про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, підтримали повністю з підстав, що викладені у цій заяві по суті справи. Просили суд встановити факт проживання заявника ОСОБА_1 разом із ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_10. Додатково заявник повідомила суд про те, що з ОСОБА_4 вона познайомилася ще у 1997 році, коли вона потребувала встановлення кухні та зміни конфігурації газової труби. Для виконання означених робіт до неї приїхав співробітник «Черкасигаз», яким виявився ОСОБА_4 . Надалі, через 12 років ОСОБА_4 прийшов до заявника, щоб спробувати жити разом. Після того як вони почали разом жити, ОСОБА_4 звільнився з «Черкасигаз» та разом із іншими працівниками заснували власну компанію під назвою «Технологія тепла». Також заявник повідомила суд, що вони з ОСОБА_4 не розписувалися, оскільки про це сильно просила його мати. Також, коли стало відомо про те, що ОСОБА_4 зник безвісти, то його донька відразу приїхала з Польщі не до рідної матері чи бабусі (матері ОСОБА_4 ), а до заявника.

Крім того заявник повідомила суд, що вони з ОСОБА_4 багато брали кредитів для спільних потреб. У неї з чоловіком був спільний бюджет; ОСОБА_4 усі зароблені кошти приносив додому, нічого не лишаючи собі. За час спільного проживання вони з чоловіком придбали автомобіль, кошти на який надала її донька, якій вони повертали кошти зі спільних заощаджень. Також заявник повідомила суду про те, що ОСОБА_4 після мобілізації лишив їй власну банківську картку та ключі від авто, однак ОСОБА_4 продовжував оплачувати комунальні платежі за квартиру, в якій вони мешкали, а також надсилав кошти для проживання заявника.

Заявник також повідомила суду, що за час спільного проживання з ОСОБА_4 , вони за спільні кошти придбали таке майно: годинник підлоговий, два телевізори, два дивани, шафу-сервант, дочці принтер, одяг, батькам ліки (здійснювали також їх лікування та поховання), кухонну плиту, автомобіль вартістю близько 12 000 дол. США, а також здійснили ремонтні роботи у квартирі матері ОСОБА_4 .

Додатково, у судовому засіданні, що відбулося 02.06.2026, заявник ОСОБА_1 , повідомила суд, що в квітні 2026 року ОСОБА_4 поховали і наразі його статус змінився із зникло безвісти на загиблого. Також у судових засіданнях як заявник, так і її представник повідомили суду, що крім мети, яка зазначена в мотивувальній частині заяви, також метою встановлення відповідного юридичного факту є отримання заявником пенсії по втраті годувальника.

Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_37 у судових засіданнях заперечив проти задоволення заяви з підстав, що викладені у письмових запереченнях від 13.08.2026. Додатково повідомив суду про те, що у ОСОБА_4 є живі мати та дочка, які мають право на розшук зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 як на національному, так і міжнародному рівнях. Водночас, звернув увагу суду на те, що встановлення відповідного юридичного факту не надасть можливість заявнику отримувати грошове забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 , оскільки таке право має дружина військовослужбовця. І на сам кінець, представник Міністерства оборони України звернув увагу суду на те, що засоби доказування, долучені до матеріалів справи, не свідчать про доведення заявником відповідного юридичного факту, а тому в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Заінтересовані особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в жодне із судових засідань не з`явилися, хоча про день, час та місце проведення судового засідання щоразу були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Водночас, як заінтересована особа ОСОБА_2 , так і заінтересована особа ОСОБА_3 звернулися до суду із заявами, в яких виявили волю на розгляд справи у їх відсутність; додатково заінтересована особа ОСОБА_2 не заперечила проти задоволення заяви ОСОБА_1 , а заінтересована особа ОСОБА_3 просила суд ухвали законне рішення.

30 липня 2026 року суд, після оголошення про перехід до стадії ухвалення судового рішення, керуючись положеннями ч.1 ст.244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 08 год 30 хв 10 серпня 2026 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши покази свідків, врахувавши процесуальні позиції заявника та її представника, висловлені як письмово, так і під час проголошення вступного слова, а також процесуальну позицію заінтересованих осіб, що висловлені як письмово, так і під час проголошення вступного слово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, місцем реєстрації проживання якої, починаючи з 23.05.2001, є квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , що виданий 11.05.2001 Придніпровським РВ УМВС України в м. Черкаси і яким документована заявник (а.с.8 т.1).

Із акту опитування сусідів №612 від 03.04.2025, що складений ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , підписи яких підтверджує ОСОБА_1 , а підпис останньої як заявника засвідчений начальником управління соціальної допомоги та компенсаційних виплат департаменту соціальної політики Черкаської міської ради К.Бінусовою та головним спеціалістом означеного управління Л. Шаригою, суд встановив, що за адресою: АДРЕСА_2 , дійсно проживала ОСОБА_1 разом з громадянином ОСОБА_4 з вересня 2009 року до 08 грудня 2023 року (а.с.9 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив виписку АТ КБ «Приватбанк» по надходженням по картці/рахунку № НОМЕР_2 і додатковим рахункам за період з 01.01.2024 до 20.03.2025, що відкриті означеною установою на ім`я ОСОБА_1 , зі змісту яких встановив, що означений засіб доказування містить інформацію про перерахування ОСОБА_13 власнику картки/рахунку № НОМЕР_2 , тобто ОСОБА_1 , грошових коштів, а саме: 20.12.2024 в сумі 10050 грн, 06.12.2024 в сумі 10050 грн, 27.11.2024 в сумі 10050 грн, 15.11.2024 в сумі 5025,13 грн, 08.11.2024 в сумі 10050 грн, 23.10.2024 в сумі 10050 грн, 11.10.2024 в сумі 10050 грн, 05.10.2024 в сумі 5025,13 грн, 28.09.2024 в сумі 10050 грн, 09.2024 в сумі 5025,13 грн, 10.09.2024 в сумі 10050 грн, 23.08.2024 в сумі 10050 грн, 13.08.2024 в сумі 10050 грн, 04.08.2024 в сумі 10050 грн, 26.07.2024 в сумі 10050 грн, 20.07.2024 в сумі 5025,13 грн, 06.07.2024 в сумі 10050 грн, 10.06.2024 в сумі 8040,20 грн, 10.06.2024 в сумі 10050 грн, 08.06.2024 в сумі 10050 грн, 31.05.2024 в сумі 10050 грн, 30.04.2024 в сумі 10050 грн, 09.04.2024 в сумі 10050 грн, 03.2024 в сумі 8040,20 грн, 08.03.2024 в сумі 7035,18 грн, 23.02.2024 в сумі 10000 грн, 08.02.2024 в сумі 8040,20 грн, 07.02.2024 в сумі 1005,03 грн та 30.01.2024 в сумі 2010,05 грн (а.с.10-13 т.1)

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив договір про надання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування «myDELTA» №010-23000-130114 від 13.01.2014, що укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 , предметом якого є отримання банківських послуг за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування «myDELTA». Також зі змісту означеного засобу доказування суд встановив, що адресою місця проживання клієнта ОСОБА_4 в означеному правочині зазначено будинок АДРЕСА_3 (а.с.14 т.1).

Із заявки на видачу готівки №30760635 від 14.01.2014 суд встановив, що АТ «Дельта Банк» здійснило виплату коштів ОСОБА_4 з карткового рахунку згідно заяви клієнта в сумі 679 грн (а.с.15 т.1).

Крім того із заяви №011-23000-130114, що укладена 13.01.2014 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 , суд встановив, що ліміт кредитної лінії, який надається банківською установою позичальнику ОСОБА_4 , становить 11500 грн зі строком дії 364 календарних днів. Водночас, із означеного засобу доказування суд встановив, що фактичною адресою місця проживання позичальника ОСОБА_4 є квартира АДРЕСА_1 (а.с.28 т.1).

Також із квитанцій №30891860 від 17.01.2014, №31631967 від 05.02.2014, №32933820 від 11.03.2014, №34008298 від 07.04.2014, №35287567 від 12.05.2014, №36400243 від 11.06.2014, №37143747 від 02.07.2014, №38189233 від 05.08.2014, №39272604 від 09.09.0214, №39523967 від 16.09.2014 суд встановив, що ОСОБА_4 здійснював погашення кредитних зобов`язань перед АТ «Дельта Банк» згідно договору №011-230000-130114 від 13.01.2014 у загальній сумі 13504 грн (а.с.16-25 т.1).

Із листа АТ «Дельта Банк», що адресований ОСОБА_4 на адресу його проживання: квартира АДРЕСА_1 , суд встановив, що означеним листом доведено до відома позичальника ОСОБА_4 , що зобов`язання за договором №011-23000-130114 від 13.01.2014 припинилися з 20.10.2014, а рахунок, відкритий до вказаного договору, - закритий (а.с.29 т.1).

Із гарантії-договору №496252 у взаємозв`язку з видатковою накладною № ЧСМ-143 від 14.01.2014 суд встановив, що магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » був придбаний годинник марки Power MG234ВР вартістю 10800 грн. Проте означені засоби доказування, що долучені заявником до матеріалів заяви, не містять ім`я покупця (а.с.27 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив кредитний договір №005-23063-301210, що укладений 30.12.2010 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 , предметом якого є надання позичальнику грошових коштів у сумі 14898 грн на придбання майна, визначеного у рахунку-фактурі №П03-003249 від 30.12.2010, зокрема: телевізора PDP Samsung 50 та стойки «Тайфун». Також зі змісту означеного засобу доказування суд встановив, що адресою місця проживання клієнта ОСОБА_4 в означеному правочині зазначено будинок АДРЕСА_3 (а.с.30-31 т.1).

Із додатку №1 до кредитного договору №005-23063-301210 від 30.12.2010 суд встановив, що сторони означеного правочину погодили графік платежів, згідно якого позичальник ОСОБА_4 мав би сплачувати грошові кошти у рахунок погашення кредитних зобов`язань у період з 30.01.2011 до 30.09.2011 щоразу по 1655,87 (97) грн, крім останнього платежу, який складав 1650,62 грн (а.с.37 т.1).

Крім того з видаткової накладної №П03-002300 від 30.12.2010 суд встановив, що покупець ОСОБА_4 придбав телевізор PDP Samsung PS-50C6900 та стойку «Тайфун» сукупною вартістю 19 898 грн (а.с.38 т.1).

Також із квитанцій від 05.01.2011, №7639504 від 05.02.2011, №8101502 від 02.03.2011, №11029043 від 08.08.2011, №8530982 від 25.03.2011, №9093790 від 27.04.2011, №9724033 від 02.06.2011 та №10338138 від 05.07.2011 суд встановив, що ОСОБА_4 здійснював погашення кредитних зобов`язань перед АТ «Дельта Банк» згідно договору №005-23063-301210 від 30.12.2010 у загальній сумі 14898,63 грн (а.с.32-36 т.1).

Із листа АТ «Дельта Банк» №11-537429 від 07.06.2011, що адресований позичальнику ОСОБА_4 на адресу його проживання: квартира АДРЕСА_1 , суд встановив, що АТ «Дельта Банк» повідомило ОСОБА_4 про те, що означеною банківською установою було здійснено виправлення графіку платежів згідно договору №005-23063-301210 від 30.12.2010 (а.с.39 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив кредитний договір №002-23001-270911, що укладений 27.09.2011 між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_4 , предметом якого є надання позичальнику грошових коштів у сумі 7547 грн на придбання майна, визначеного у рахунку-фактурі №ЧКШ-3811 від 27.09.2011, зокрема: вбудованої духовки Kaiser EN 6964, вбудованої поверхні Pyramyda 614 і сервісної картки. Також зі змісту означеного засобу доказування суд встановив, що адресою місця проживання клієнта ОСОБА_4 в означеному правочині зазначено будинок АДРЕСА_3 (а.с.40-41 т.1).

Із додатку №1 до кредитного договору №002-23001-270911 від 27.09.2011 суд встановив, що сторони означеного правочину погодили графік платежів, згідно якого позичальник ОСОБА_4 мав би сплачувати грошові кошти у рахунок погашення кредитних зобов`язань у період з 27.10.2011 до 27.01.2012 щоразу по 1887 грн, крім останнього платежу, який складав 1886,16 грн (а.с.42 т.1).

Крім того з видаткової накладної №ЧКШ-31797 від 27.09.2011 суд встановив, що покупець ОСОБА_4 придбав вбудовану духовку Kaiser EN 6964, вбудовану поверхню Pyramyda 614 і сервісну картку «Екстра-сервіс Плюс» сукупною вартістю 10547 грн (а.с.44 т.1).

Також із квитанцій №12326220 від 07.10.2011, №12874112 від 05.11.2011, №13627392 від 30.12.2011 та №13363882 від 10.12.2011 суд встановив, що ОСОБА_4 здійснював погашення кредитних зобов`язань перед АТ «Дельта Банк» згідно договору №002-23001-270911 від 27.09.2011 у загальній сумі 7558 грн (а.с.45-46 т.1).

Із договору купівлі-продажу №ЧКШ-31797 від 27.09.2011, що укладений між ДП «ГКФ-Біла Церква» та ОСОБА_4 суд встановив, що предметом означеного правочину є вбудована духовка Kaiser EN 6964, вбудована поверхня Pyramyda 614 і сервісна картка «Екстра-сервіс Плюс» сукупною вартістю 10547 грн. Також зі змісту означеного засобу доказування суд встановив, що адресою місця проживання покупця ОСОБА_4 в означеному правочині зазначено квартира АДРЕСА_4 (а.с.43 т.1).

Крім того в судовому засіданні суд безпосередньо дослідив декларацію №0001-Р8Х2-2КА0 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, що укладена між ОСОБА_4 та лікарем загальної практики - сімейним лікарем ОСОБА_38., що мало місце 26.11.2021, зі змісту якої встановив, що адресою фактичного місця проживання або перебування пацієнта ОСОБА_4 є: АДРЕСА_5 , а довіреною особою пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом зазначено дані заявника ОСОБА_1 (а.с.47 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив сповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 №460 від 15.03.2025, що адресоване ОСОБА_1 , зі змісту якого встановив, що даним повідомленням зі скорботою сповістили про те, що чоловік заявника солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_3 , вірний присязі Українському народові, ІНФОРМАЦІЯ_4 під час виконання бойового завдання зник безвісти в районі н.п. Бондарівка, Курської області, рф. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що означене повідомлення є підставою для подання документів для призначення пенсії (допомоги) і надання пільг у встановленому законодавством порядку (а.с.48 т.1).

Із фотокарток, що долучені заявником до матеріалів заяви, суд встановив, що в період з 2010 року до 06.01.2024 заявник та ОСОБА_4 разом проводили дозвілля, святкували різні свята, весілля дітей, а також разом були у скрутні хвилини для ОСОБА_1 - під час поховання батька заявника. Водночас, з означених фотокарток суд також встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 постійно перебувають поруч, зокрема під час весілля дочки ОСОБА_1 - ОСОБА_14 , що притаманно виключно дружині та чоловіку (а.с.50-69 т.1).

Крім того в судовому засіданні суд безпосередньо дослідив дублікати чеків АТ КБ «Приватбанк» від 16.10.2024, 26.05.2024, 23.12.2024, 24.12.2024, 21.03.2023, 21.01.2024, 22.07.2024, 23.08.2024, 16.11.2024, 20.06.2023 та 23.08.2024 зі змісту яких встановив, що ОСОБА_4 здійснював оплату житлово-комунальних послуг надавачам таких послуг, а саме: КП «Черкаська служба чистоти», КП «Черкасиводоканал», ПАТ «Черкаське хімволокно», УК «Нова Якість», ОСББ «Героїв Дніпра, 71», ТОВ «Воля», ГК «Нафтогаз України» та ТОВ «Черкасиенергозбут», які надавалися означеними постачальниками до квартири АДРЕСА_1 (а.с.70-77 т.1).

Також у судовому засіданні суд безпосередньо дослідив нотаріально посвідчену заяву заінтересованої особи ОСОБА_2 від 05.05.2025 зі змісту якої встановив, що означений учасник справи підтверджує те, що її батько ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали разом з 2009 року за адресою: АДРЕСА_2 , однією сім`єю як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство (а.с.130 т.1).

Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00054635057 від 07.11.2025, що підготовлений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання ухвали суду від 03.11.2025, суд встановив, що 14.09.1996 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_15 , який був розірваний рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.10.2009 (справа №2-5871-09), відомості про що були внесені до Реєстру відомостей про акт цивільного стану 11.11.2009. Інших записів про укладення шлюбу ОСОБА_4 означений засіб доказування не містить (а.с.55-57 т.2).

Водночас, суд не здійснював дослідження засобів доказування, що містяться на а.с.73-149 т.2, які були долучені до клопотання представника заявника адвоката Дмитренка Р.М. від 07.01.2026 про долучення доказів (а.с.72 т.2), оскільки означені документи протокольною ухвалою суду були залишені без розгляду в порядку, передбаченому ч.2 ст.126 ЦПК України, оскільки подані поза межами процесуальних строків подання доказів без подання клопотання стороною заявника про поновлення процесуального строку на їх подання. У зв`язку з цим суд не надає правову оцінку означеним засобам доказування.

Із повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00058958100 від 10.06.2026, що підготовлений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання ухвали суду від 02.06.2026, суд встановив, 28.04.2026 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України складений актовий запис №37 про смерть ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 у н.п. Бондарівка Курської області російської федерації (а.с.57-58 т.3).

Свідок ОСОБА_16 показала суду, що знайома зі сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_17 , починаючи з 2012 року. Свідок надавала допомогу батьку заявника: ставила крапельниці, робила уколи. Водночас, деякі уколи необхідно було робити ввечері, а тому їх робив ОСОБА_18 . Також свідок ОСОБА_16 показала суду, що ОСОБА_19 і заявник вели спільне господарство та жили спільно. Після смерті батька ОСОБА_1 свідок допомагала її матері, оскільки вона мала таке захворювання як цукровий діабет. Також свідок повідомила, що їй особисто відомо про те, що ОСОБА_19 декілька раз хворів і лікувався у неврологічному відділенні однієї з медичних установ м. Черкаси. ОСОБА_20 свідок бачила востаннє за півроку до його зникнення, коли була запрошена ОСОБА_1 на день її народження, який святкували у квартирі останньої. Також свідок ОСОБА_16 повідомила суду про те, що вона спостерігала чудові відносини між ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , вони кохали один одного. ОСОБА_5 допомагав ОСОБА_1 по господарству; видно було що між ними було кохання, взаємодопомога та турбота. Крім того свідок ОСОБА_16 повідомила суду, що їй відомо про те, що ОСОБА_19 проживав разом із ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_1 ; перебуваючи в означені квартирі свідок спостерігала, що ними спільно був зроблений ремонт в означеному житлі (такий висновок свідок зробила з призми того, квартира була оновлена), придбані речі, зокрема телевізор. Свідок ОСОБА_16 також повідомила, що коли захворів батько ОСОБА_1 , то в період з травня до вересня 2012 року вона щодня перебувала у квартирі АДРЕСА_1 з підстав надання медичної допомоги останньому. Надалі в означені квартирі свідок рідше перебувала. Свідок також повідомила, що купувати ліки для батька ОСОБА_1 їздив саме ОСОБА_19 ; також свідку відомо, що саме ОСОБА_19 купав батька ОСОБА_1 . І на сам кінець, свідок ОСОБА_16 повідомила суд, що, коли вона перебувала у квартирі АДРЕСА_1 , то ОСОБА_19 в означеній квартирі почував себе як вдома.

Також у судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_21 , який повідомив суду про те, що він разом із ОСОБА_4 працювали в «Черкасигаз». Надалі свідок змінив місце роботи і з ОСОБА_4 спілкувався за необхідності. Потім свідок ОСОБА_21 побачив, що ОСОБА_4 почав паркувати автомобіль на прибудинковій території багатоквартирного будинку, в якому мешкає і свідок. На запитання свідка, що біля будинку робить ОСОБА_4 , останній повідомив, що «піджинився» і живе разом із ОСОБА_1 . Свідок суду також повідомив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 жили як повноцінна родина: ходили часто разом по магазинах. У квартирі АДРЕСА_1 свідок перебував орієнтовно 1 раз на 3 місяці і в цей час бачив там ОСОБА_4 . Надалі у період з лютого по вересень 2022 року свідок бачив ОСОБА_4 як той разом із пакунками йшов з магазину до будинку, в якому розміщена квартира, в якій проживає ОСОБА_1 . Також свідок ОСОБА_21 пригадав слова ОСОБА_4 про те, що він живе з ОСОБА_1 і вона його дружина.

Крім того в судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_22 , яка є сусідкою ОСОБА_1 , яка повідомила суду про те, що, починаючи з 2009 року, часто бачила ОСОБА_23 як біля будинку АДРЕСА_6 , так і в під`їзді, де розміщена квартира ОСОБА_1 . Він був доброзичливим, щоразу вітався. Також свідок ОСОБА_22 повідомила суду про те, що вона особисто бачила як ОСОБА_4 привозив продукти харчування і заносив їх до квартири ОСОБА_1 , а також свідок бачила, що ОСОБА_4 здійснював прибирання у квартирі, де проживає заявник, зокрема вибивав килими та заносив їх до квартири ОСОБА_8 . Крім того свідок ОСОБА_22 повідомила суду про те, що біля під`їзду, в якому розміщені як її квартира, так і квартира, в якій проживає заявник, є квіткова клумба, яку засаджує ОСОБА_24 , а квіти для посадки їй привозив саме ОСОБА_25 . Крім того свідок повідомила суду, що їй особисто відомо про те, що повістка про мобілізацію ОСОБА_4 прийшла саме до квартири АДРЕСА_1 , оскільки вона бачила у під`їзді людей, які розносили повістки. Свідок ОСОБА_22 також повідомила суду, що вона особисто спостерігала як приїздив до будинку та заходив до під`їзду ОСОБА_19 , оскільки мешкає на другому поверсі, а вікна виходять саме на вхід до під`їзду. На питання учасників справи щодо обсягу придбаного ОСОБА_13 та ОСОБА_1 майна, то свідок ОСОБА_22 повідомила суд про те, що бачила як ОСОБА_19 разом з невідомими свідку хлопцями заносив до під`їзду диван, який надалі понесли до квартири ОСОБА_1 . Також свідок бачила як ОСОБА_19 заносив до під`їзду телевізор, однак свідок не бачила як означений телевізор купувався ОСОБА_26 на сам кінець, свідок ОСОБА_22 повідомила, що бачила ОСОБА_4 щоденно у період з 2009 року до 2023 року.

Також у судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_12 , який підтвердив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали однією сім`єю, однак з якого часу свідок не пам`ятає. Свідок суду також повідомив, що коли він бачив ОСОБА_4 , то останній був завжди з ОСОБА_1 . Вони спільно дбали про благоустрій прибудинкової території будинку АДРЕСА_6 (садили саджанці дерев та квіти). Також свідок ОСОБА_12 повідомив суд, що траплялися випадки, що його помешкання затоплювалося мешканцями квартири АДРЕСА_1 , однак означені життєві ситуації вони з ОСОБА_13 вирішували мирним шляхом (зокрема, це мало місце у 2020 році). Також свідок пригадав, що він допомагав заносити диван ОСОБА_27 до квартири АДРЕСА_1 . На початку повномасштабного вторгнення свідок разом із ОСОБА_4 формували мішки з піском і завозили на блок-пости. У цьому контексті свідок повідомив суду, що йому відомо про те, що повістку про мобілізацію ОСОБА_4 надіслали саме до квартири АДРЕСА_1 . І на сам кінець, свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що саме спільна праця ОСОБА_1 та ОСОБА_4 переконала свідка, що це сім`я.

Крім того в судовому засіданні суд допитав свідка ОСОБА_28 , який показав суду, що ОСОБА_23 він знає з 2023 року, оскільки вони разом проходили військову службу. Свідок ОСОБА_28 повідомив суду, що саме ОСОБА_4 казав йому, що має дружину ОСОБА_29 . Також свідок повідомив суду, що коли вони з ОСОБА_30 їхали з БЗВП, то заїжджали до будинку, в якому мешкав ОСОБА_4 , що розміщений по АДРЕСА_6 і їх зустрічала саме заявник ОСОБА_1 . Водночас, коли свідок разом із ОСОБА_4 виконували бойові завдання на території рф, то ОСОБА_24 постійно телефонувала ОСОБА_31 , а він постійно згадував про неї як про дружину. Крайній раз свідок бачив ОСОБА_4 в грудні 2024 року і він повідомив свідку, що в нього є внучка. Крім того свідок суду показав, що у телефоні ОСОБА_4 номер телефона заявника був підписаний як «дружина». І на сам кінець, свідок ОСОБА_28 показав суду, що при крайній розмові з ОСОБА_4 останній повідомив свідку, що власну банківську картку віддав дружині ОСОБА_32 .

Також у судовому засіданні суд здійснив допит свідка ОСОБА_33 , який суду підтвердив той факт, що ОСОБА_1 є цивільною дружиною ОСОБА_23 . ОСОБА_1 свідок знає з 2013 року, оскільки вона є свахою - матір`ю дружини його сина, адже у 2014 році їх діти одружилися. Востаннє бачив ОСОБА_4 у 2021 році (разом пили каву). Щодо придбання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 майна свідку невідомо. Проте свідок показав суду, що йому достаменно відомо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю у квартирі заявника, що розміщена по АДРЕСА_6 . Також повідомив свідок суду про те, що йому зі слів сина відомо, що ОСОБА_25 передавав гроші на проживання ОСОБА_8 . І на сам кінець, свідок ОСОБА_34 повідомив суду, що під час весілля його сина з дочкою ОСОБА_8 , ОСОБА_4 всі визнавали як батька нареченої.

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами як на підтвердження своїх вимог, так і заперечень проти них, дійшов таких висновків.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з пунктом п`ятим частини другої статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

За частиною другою статті 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

У пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зроблено правовий висновок, що за відсутності спору з приводу законності відмови у призначенні та виплаті заявнику одноразової грошової допомоги за загиблого військовослужбовця суд повинен розглянути заяву про встановлення юридичного факту - віднесення заявника до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця - за правилами цивільного судочинства в окремому провадженні.

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю в порядку окремого провадження ОСОБА_1 вказує, що вона в період часу з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_10 проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю без реєстрації в одному житловому приміщенні - квартирі АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, мали спільний бюджет. Установлення означеного юридичного факту, як зазначено заявником у мотивувальній частині заяви, необхідно їй для реалізації можливості отримати гарантії соціального і правового захисту, що визначені нормами Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Також встановлення відповідного юридичного факту сприятиме у реалізації заявником прав та законних інтересів, передбачених Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин».

Відповідно до ч.2,4 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти спільного проживання однією сім`єю, спільний побут, взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

При застосуванні статті 74 СК України важливо врахувати, щоб особи не перебували у будь-якому іншому шлюбі на цей час, а також що між ними склалися усталені відносини, притаманні подружжю.

Для визнання осіб такими, що проживають однією сім`єю, крім факту спільного проживання, важливі також: наявність спільного бюджету, спільного харчування, придбання майна для спільного користування; участь у спільних витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Статтею 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» до числа близьких родичів та членів сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, зокрема, віднесено осіб, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Статтею 6 цього Закону визначені права близьких родичів, зокрема, близькі родичі та члени сім`ї особи, зниклої безвісти за особливих обставин, мають право: на отримання достовірних відомостей про місцеперебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, обставини її загибелі (смерті), місце поховання (якщо воно відоме); на соціальний захист у порядку, визначеному законодавством України; на безоплатну правничу допомогу відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».

Суд погоджується з твердженням представника заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_37 про те, що встановлення відповідного юридичного факту не сприятиме в реалізації заявником прав та законних інтересів, що передбачені положеннями Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин». Такий висновок суду грунтується на тому, що, як встановлено судом, станом на день ухвалення судового рішення статус ОСОБА_4 , тобто фізичної особи, з якою, як стверджує заявник, вона проживала, починаючи з 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_10, змінився із зниклого безвісти на загиблого.

У зв`язку з викладеним, обгрунтування заявником мети встановлення відповідного юридичного факту, станом на час ухвалення судового рішення, з призми положень Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», суд вважає помилковим.

Водночас, у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при розгляді справи суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

Аналогічний висновок викладений у п.6.56 - 6.58 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі №904/5726/19 (провадження № 12-95гс20), який судом застосовується з метою виконання положень ч.4 ст.263 ЦПК України.

Оскільки станом на день ухвалення судового рішення статус ОСОБА_4 змінився зі зниклого безвісти на загиблого, тому до правовідносин, в контексті мети встановлення заявником юридичного факту, підлягають не положення Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», а положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на який і посилається заявник у мотивувальній частині заяви від 14.07.2025 (абз.5 стр.4 заяви, а.с.4).

Згідно положень п.1 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті.

Згідно п.4 ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на день загибелі ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать, зокрема жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;

Отже, судом встановлено що у випадку встановлення юридичного факту спільного проживання заявника ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу разом із ОСОБА_4 , заявник матиме право на реалізацію відповідних прав та законних інтересів, передбачених ст.16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

У зв`язку з цим суд відхиляє заперечення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_37, викладені у письмових запереченнях щодо вимог, викладених у заяві, про те, що встановленням відповідного юридичного факту не досягнеться мета задля якої заявник звернулася до суду з відповідною заявою.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю.

Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи).

Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.

До прав та обов`язків, притаманних подружжю, слід віднести зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених главою 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак не можуть свідчити, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю.

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; свідчення свідків; листи ділового та особистого характеру тощо; свідоцтво про смерть одного із «подружжя»; свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №524/10054/16 (провадження № 61-21748св18).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99).

Водночас, закон не визначає, які конкретно докази визнаються беззаперечним підтвердженням спільного проживання, тому вирішення питання про належність і допустимість таких доказів, є обов`язком суду при їх оцінці.

Належним чином, дослідивши та оцінивши надані заявником докази у їх сукупності, відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_4 однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , з огляду на таке.

Так, факт спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 за вищезазначеною адресою (яка є місцем реєстрації ОСОБА_1 ), в період з вересня 2009 року до 08 грудня 2023 року, підтверджується актом опитування сусідів №612 від 25 жовтня 2024 року, оформленим згідно рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради №724 від 26.06.2023 (а.с.9 т.1).

Той факт, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , починаючи з осені 2009 року проживали однією сім`єю, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя підтвердили допитані судом свідки ОСОБА_21 ,, ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_12 та ОСОБА_35 . Підстав для сумніву чи визнання цих показів недійсними в суду відсутні.

Також суд звертає увагу учасників справи, що дочка ОСОБА_4 - ОСОБА_2 (заінтересована особа), подала до суду як нотаріально посвідчену заяву, в якій підтвердила той юридичний факт, що її батько ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , починаючи з 2009 року проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_2 , та вели спільне господарство (а.с.а.с.130 т.1), так і подала до суду заяву, в якій підтримала заяву ОСОБА_1 та не заперечила проти її задоволення (а.с.4 т.2). Крім того і мати загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 - ОСОБА_3 (заінтересована особа), подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, ухваливши законне рішення; водночас мати Захисника України не заперечила ані факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, ані періоду такого проживання (а.с.37 т.3).

Крім того з кредитних договорів, що були укладені між ПАТ «Дельта Банк» як кредитодавцем та ОСОБА_4 як позичальником у період 2010-2014 рр, суд встановив, що ОСОБА_4 були укладені відповідні кредитні договори з метою придбання конкретного майна, зокрема: телевізора PDP Samsung PS-50C6900, стойки «Тайфун», вбудованої духовки Kaiser EN 6964 та вбудованої поверхні Pyramyda 614, яке було розміщене саме у квартирі АДРЕСА_1 , що встановлено судом на підставі як показів свідків ОСОБА_21 ,, ОСОБА_16 , ОСОБА_22 та ОСОБА_12 , а також підтверджується і фотокартками, що долучені заявником до заяви про встановлення юридичного факту.

У цьому контексті суд звертає увагу учасників справи, що хоч і в кредитних договорах адресою реєстрації проживання позичальника ОСОБА_4 зазначені адреси відмінні від адреси місцезнаходження квартири, в якій проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, проте адресою фактичного проживання позичальника зазначено саме адреса місцезнаходження означеної вище квартири, тобто: АДРЕСА_2 .

Також із фотокарток, що долучені заявником до матеріалів заяви про встановлення юридичного факту, суд встановив, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , починаючи з 2009 року проживали однією сім`єю та вели спільне господарство. Суд погоджується з твердженням представника заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_37 про те, що фотокартки самі по собі не можуть бути визначальними у вирішенні питання щодо встановлення юридичного факту проживання громадян однією сім`єю без реєстрації шлюбу, проте суд, надаючи оцінку означеним засобам доказування у взаємозв`язку з іншими засобами доказування, що подані заявником на підтвердження означеного юридичного факту, керуючись ст.89 ЦПК України, дійшов висновку, що фотокартки, що долучені заявником до матеріалів заяви про встановлення юридичного факту, є належними доказами юридичного факту проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , починаючи з 2009 року, однією сім`єю та ведення ними спільного господарства, оскільки підтверджують як факт знаходження речей ОСОБА_4 , нагороди керівника Міністерства оборони України та щирої подяки командира військової частини НОМЕР_3 , якими документований ОСОБА_4 , у квартирі АДРЕСА_1 , так і факт спільних подорожей ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , спільного їх відпочинку, спільної організації весілля доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_14 , а також і повернення ОСОБА_4 у відпустку під час проходження військової служби саме до квартири АДРЕСА_1 .

Також суд встановив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 існували взаємні права та обов`язки, що притаманні подружжю, а саме ОСОБА_4 , перебуваючи у лавах Збройних Сил України регулярно здійснював перерахунок ОСОБА_1 грошових коштів у значних розмірах задля належного проживання та утримання останньої. Сукупно ОСОБА_4 було перераховано ОСОБА_1 , за період з 01.01.2024 до ІНФОРМАЦІЯ_10, грошові кошти в сумі 259 256,56 грн (а.с.10-13 т.1). Водночас, із виписки по надходженням по картці, що підготовлена АТ КБ «Приватбанк», суд встановив, що, крім грошового забезпечення ОСОБА_4 , ОСОБА_1 отримувала лише соціальну допомогу в сумі від 2210 грн/місяць до 4420 грн/місяць (а.с.10-13 т.1).

Крім того суд звертає увагу учасників справи, що існування взаємних прав обов`язків між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які притаманні подружжю, судом також встановлено на підставі декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, від 26.11.2021, у графі «Довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом» якої зазначено дані саме заявника ОСОБА_1 , що дає підстави суду для висновку, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не існувало будь-яких таємниць, зокрема і щодо стану здоров`я, що безумовно притаманно подружжю.

І на сам кінець, суд також звертає увагу, що сповіщення №460 від 15.03.2025 про зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 органом військового управління - ІНФОРМАЦІЯ_5 , було направлено ОСОБА_1 як дружині солдата ОСОБА_4 і на адресу їх спільного проживання: квартири АДРЕСА_1 (а.с.48 т.1). У зв`язку з цим, суд робить висновок, що у матеріалах особової справи військовослужбовця ОСОБА_4 або аналогічного документа містяться дані заявника ОСОБА_1 як дружини останнього, що безумовно свідчить про те, що ОСОБА_4 свідомо визначив статус ОСОБА_1 як дружини.

У зв`язку з викладеним суд відхиляє твердження представника заінтересованої особи Міністерства оборони України ОСОБА_37 про те, що долучені заявником до матеріалів заяви докази, а саме: акт опитування сусідів, сповіщення №460, декларація №0001-Р8Х2-2КА0, фінансові матеріали і витяг із рахунку про рух коштів є неналежними і недопустимими доказами того юридичного факту, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відтак, суд дійшов висновку, що заявником доведено як юридичний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , так і те, що встановлення означеного факту має для неї юридичне значення, який в іншому, окрім судового порядку, встановити вона не має можливості.

Що стосується періоду спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , то суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт їх проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та ведення спільного господарства, починаючи з вересня 2009 року і до ІНФОРМАЦІЯ_4. Проте, оскільки ОСОБА_4 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_36 у період з вересня 1996 року до 11 листопада 2009 року, тому факт спільного проживання однією сім`єю заявника ОСОБА_1 з ОСОБА_4 слід встановити з 12 листопада 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_8.

Крім того суд дійшов висновку, що у конкретному випадку не існує спору про право, що було б підставою для залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду, оскільки суд залучив до розгляду справи усіх заінтересованих осіб, яких вочевидь стосується встановлення відповідного юридичного факту, жоден з яких не висловив обгрунтованого твердження про існування в даній конкретній справі спору про право. Водночас, розгляд даної категорії справ в порядку окремого провадження повністю узгоджується із правовим висновком щодо застосування норм процесуального права, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу підлягає до часткового задоволення.

Частиною 7 ст.294 ЦПК України передбачено, що при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 3, 21, 74 СК України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 77, 78. 79, 80, 81, 89, 95, 133, 141, 244, 263, 264, 265, 294, 315, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та Міністерство оборони України, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період часу з 12 листопада 2009 року до ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У іншій частині заяву залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 10 серпня 2026 року.

Учасники справи:

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересовані особи: Міністерство оборони України, код ЄДРПУО: НОМЕР_7, місцезнаходження: АДРЕСА_8.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Головуючий: О. В. Петренко