Ухвала суду № 138851934, 07.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/725/26

номер провадження 2/546/722/26

У Х В А Л А

07 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Романенко О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу № 546/725/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

23.06.2026 через електронний кабінет Електронного суду, до суду надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить суд:

1. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 25.12.2023-100003090 від 25.12.2023 у розмірі 5940,00 гривень;

2. Судові витрати (які складаються з судового збору у розмірі 2662,4 грн та витрати пов`язані з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення у розмірі 116,58 грн) покласти на Відповідача;

3. Проводити розгляд малозначної справи в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами;

4. Докази щодо понесених судових витрат на оплату правничої допомоги будуть подані протягом 5 днів після ухвалення судового рішення;

5. Позивач - ТОВ «Споживчий центр» не заперечує проти заочного розгляду справи.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 23.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

У порядку визначеному ч. 6 ст.187 ЦПК України судом 25.06.2026 направлено запит до органу реєстрації з метою з`ясування зареєстрованого місця проживання відповідача та вирішення питання щодо належної підсудності даного спору суду, відповідь на який отримано 06.07.2026.

Ухвалою суду від 07.07.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Призначено розгляд справи за наявними у ній матеріалами на 08:20 год 07.08.2026

07.08.2026 від відповідача до суду клопотання про перехід від спрощеного позовного провадження без виклику сторін в загальне позовне провадження.

Дане клопотання тим, що відповідачка не визнає позовних вимогу повному обсязі, оскільки не зверталася до позивача та має намір звернутися до адвоката.

Розглянувши клопотання відповідачки про перехід від спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Відповідно до ч. 3 ст. 274 ЦПК України, при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова Верховного Суду від 10.05.2022 у справі 752/21028/15-ц, провадження 61-5725св21).

Право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх існування, зміст та достовірність у належній формі у встановлений час (Kримбш та інші проти Чеської республіки), § 42; (Іммебль Груп Коссер проти Франції), § 26), за необхідності, отримати відкладення справи (Івон проти Франції), § 39).

Довіра сторін до суду заснована на знанні того, що у них була можливість висловити погляди щодо кожного документа у справі, у тому числі документи, що суд отримав за своїм клопотанням, (К. С. проти Фінляндії), § 22), (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 29), (Пеллеґріні проти Італії), § 45).

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях (Фелдбрюгге проти Нідерландів), § 44).

Зміст забезпечення «справедливого балансу» між сторонами щодо рівності сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів § 33).

Кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (Кресс проти Франції від 07 червня 2001 року, № 39594/98, п. 72; Ф.С.Б. проти Італії від 28 серпня 1991 року, Серія A № 208-B, п. 33; Т. проти Італії від 12 жовтня 1992 року, Серія A № 245-C, п. 26; Кайя проти Австрії від 08 червня 2006 року, № 54698/00, п. 28).

Цей принцип був неодноразово застосований ЄСПЛ і у справах щодо України. Наприклад, у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03 суд нагадує, що принцип рівності сторін один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом. Слід звернути увагу, що рівність засобів включає: - розумну можливість представляти справу в умовах, що не ставлять одну сторону в суттєво менш сприятливе ніж іншу сторону; - фактичну змагальність; - процесуальну рівність; - дослідження доказів, законність методів одержання доказів; - мотивування рішень.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі "Ruiz-Mateos проти Іспанії", від 23.05.1993, п. 63).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Хосце проти Нідерландів», 1998 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).

Уникаючи надмірного формалізму у застосування норм ЦПК України, враховуючи прецедентну практику рішень ЄСПЛ щодо забезпечення принципу змагальності процесу та рівності сторін щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків для захисту своїх прав та інтересів, з урахування значення результату розгляду справи для сторін, у тому числі для відповідача, з метою повного, всебічного та об`єктивного встановлення фактичних обставин у даній справі, суд приходить до висновку про задоволення клопотання відповідача про перехід розгляду справи із спрощеного позовного провадження у загальне та призначення проведення підготовчого судового засідання.

Згідно ч. 6 ст. 277 ЦПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

При визначенні дати підготовчого засідання судом враховується графік призначених до розгляду інших судових справ з урахуванням навантаження судді та період перебування головуючого судді у щорічній тарифній відпустці з 08.09.2026 по 21.09.2026 включно.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 2, 12, 19, 49, 84, 260, 261, 274, 351-356 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Клопотання відповідача про перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду за правилами загального позовного провадження задовольнити.

Перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду за правилами загального позовного провадження у цивільній справі № 546/725/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Призначити відкрите підготовче судове засідання на 09:00 год 28.09.2026 у приміщенні Решетилівського районного суду Полтавської області за адресою: вул. Покровська, 24, м. Решетилівка, Полтавська область, зала судових засідань №1.

Розгляд справи проводити суддею одноособово.

Згідно зі ст. 178 ЦПК України, визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідач має право пред`явити зустрічний позов.

Згідно зі ст. 179 ЦПК України, встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч. 3-5 ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 180 ЦПК України, встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Копію даної ухвали направити позивачу для виконання, в частині витребування доказів та відповідачці для відома.

Учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Про участь у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду учасник справи подає заяву, не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той саме строк надсилається іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http:// rsh.pl.court.gov.ua/sud1626/.

Суддя О.О. Романенко