Рішення № 138851875, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.07.2026Справа № 554/54/26 Провадження № 2/554/2212/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді Михайлової І.М.,

за участі секретаря судового засідання Станкевич Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перша полтавська державна нотаріальна контора, про скасування арешту з нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шеховцова О.І., звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про скасування арешту, у якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2006 року у цивільній справі № 2-3517/06.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Інша 1/3 частина вказаної квартири належить брату позивача ОСОБА_2 та 1/3 частина - померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 батьку ОСОБА_3 . Вказана квартира приватизована на трьох осіб на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.06.2003 року. У 2014 році позивач звернувся із заявою про прийняття спадщини після смерті батька на 1/3 частину квартири, належної спадкодавцю (у спадковій справі № 156/2014 згідно з витягом №37071933 від 04.04.2014 року із Спадкового реєстру). Однак, із матеріалів спадкової справи убачається, що на 1/3 частину квартири, яка належить батькові позивача, за життя спадкодавця на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2006 року у цивільній справі № 2-3517/06 накладено арешт. Рішенням суду у цивільній справі № 2-3517/06 у задоволенні позову до ОСОБА_3 відмовлено, однак питання скасування арешту не вирішено судом. Крім того, інформація щодо підстави накладення арешту відсутня в технічній документації ПП БТІ «Інвентаризатор» та в матеріалах виконавчого провадження. Просив позов задовольнити та скасувати арешт на 1/3 частину спірної квартири.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 07.01.2026 року заяву адвоката Шеховцової О.І., в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту, залишено без руху.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 28.01.2026 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи, призначено підготовче судове засідання.

03.03.2026 року до суду через систему ЄСІТС Електронний суд надійшла заява по суті справи від представника позивача адвоката Шеховцової О.І. надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання у справі без її участі та без участі позивача.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 03.03.2026 року витребувано в Другої полтавської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 156/2014, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.04.2026 року о 10 год.

23.03.2026 року до суду надійшла відповідь Другої полтавської державної нотаріальної контори від 18.03.2026 року №148/01-16, згідно із якою повідомлено про неможливість надати копію спадкової справи №156/2014 через реорганізацію державних нотаріальних контор Полтавської області.

09.04.2026 року до суду через систему ЄСІТС Електронний суд надійшла заява по суті справи від представника позивача адвоката Шеховцової О.І., у якій просила долучити до матеріалів справи постанову Державного виконавця про накладення арешту на майно боржника на спірну квартиру у 2008 році, а також лист Шевченківського ВДВС у м. Полтаві від 03.07.2025 року де вказано, що відомості про виконавчі провадження за 2008 рік надати неможливо, інших накладень арештів на нерухоме майно по іншим виконавчим провадженням не виявлено. В той же час, обтяження у реєстрі речових прав на нерухоме майно датоване 2006 роком на підставі ухвали суду.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 09.04.2026 року витребувано в Першої полтавської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 156/2014, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , судове засідання відкладено на 07.05.2026 року на 10 год. 15 хв.

28.04.2026 року до суду Першою полтавською державною нотаріальною конторою надіслано затребувану копію спадкової справи.

07.05.2026 року справу знято з розгляду у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. Справу призначено до розгляду на 24.06.2026 року о 10 год. 30 хв.

24.06.2026 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Шеховцової О.І. про розгляд справи без її участі та про задоволення позову.

27.07.2026 року відповідач ОСОБА_2 надіслав заяву про те, що не заперечує щодо задоволення позову, позов визнає у повному обсязі, просив розглянути справу без його участі.

Згідно з ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінюючи докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності від 11.06.2003 року, виданим Головним Управлінням з питань житлово-комунального обслуговування населення квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 1/3 та ОСОБА_2 1/3, ОСОБА_1 1/3 частина.

Відповідно до інформації Полтавського бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» від 24.01.2018 року № 1-950 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 загальною площею 42,7 кв.м., житловою площею 28,1 кв.м. належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 11.06.2003 року, КП Полтавського БТІ «Інвентаризатор» право власності на вказану квартиру зареєстровано в реєстрову книгу 121-16589 відповідно до довідки від 08.02.2018 року №1310.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №779.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №1424, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 є сином ОСОБА_3 .

Із матеріалів спадкової справи №156/2014 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 убачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 прийняли спадщину після смерті батька ОСОБА_3 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.06.2018 року №1316/02-31 відмовлено ОСОБА_4 , як представнику за довіреністю від імені ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , на земельну ділянку площею 0,10 га, надану для ведення садівництва, що розташована у Полтавському районі, с. Ватажкове, Заворсклянська сільська рада, садівниче товариство «Рубін», на 1/3 частку квартири АДРЕСА_2 , у зв`язку із наявністю арештів нерухомого майна.

Згідно із довідкою Житлово-експлуатаційної організації №2 Полтавської міської ради від 27.05.2025 року № 1049, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований у квартири АДРЕСА_2 з 26.06.2002 року.

Згідно із Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 26.06.2025 року № 433109019 ОСОБА_3 на праві власності належить приватизована квартира, 1/3 частина, АДРЕСА_2 .

Постановою про накладення арешту нерухомого майна на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтави від 05.07.2006 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_2 . Обтяжувачем є Октябрський районний суд м. Полтави, реєстраційний номер обтяження 3442606.

27.04.2018 року Голова Октябрського районного суду м. Полтави Струков О.М. листом за вих. № 01.2-10/5783/18 повідомив, що у 2006 році в провадженні суду перебувала справа за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ГЖЕД №4 м. Полтави про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди. Рішенням суду від 30.11.2006 року відмовлено у задоволенні позову. Справа знищена за спливом строку зберігання. Відомості про накладення та скасування арешту відсутні.

31.05.2011 на підставі постанови слідчого, накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням 07.12.2010 року щодо нього кримінальної справи (витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна у справі №1-587/11). Арешт знято з 1/3 частини квартири відповідно до вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 31.05.2012 року.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 30.11.2006 року у справі №2-3517/06 за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , ГЖЕД №4 м. Полтави про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Полтави від 26.04.2018 року №24/89 записи стосовно ОСОБА_3 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відсутні. Водночас, станом на 26.04.2018 року зазначений у запиті тип обтяжень арешт нерухомого майна по реєстраційному номеру обтяжень 7135273 не припинено; а по номеру обтяжень 3442606 відсутній.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до ст.13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у ст.41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в ч.1 ст.321 ЦК України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована ст.391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключанням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Отже, системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу відкриття спадщини, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане у встановленому законом порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку про те, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції (пункт 37).

У справі, яка розглядається, арешт на спірну квартиру було накладено ухвалою суду від 11.07.2006 року в межах цивільної справи про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, судовим рішенням у задоволенні вказаного позову відмовлено, однак арешт нерухомого майна судом не знято, відповідний орган виконавчої служби надав відповідь про відсутність відомостей про спадкодавця власника спірної 1/3 частини квартири.

Спори про право цивільне, пов`язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

ОСОБА_1 пред`явив позов про скасування арешту з майна, оскільки він не є стороною виконавчого провадження, а судовим рішенням відмовлено в задоволенні позову до спадкодавця та власника 1/3 частини спірної квартири, проте ухвала суду від 11.07.2006 року, якою накладено арешт, не скасована.

Відповідно ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частина 1 ст. 319 ЦК України передбачає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Арешт нерухомого майна є перешкодою у реалізації власником права розпорядження відповідним майном.

Ураховуючи викладене, арешт на частку квартири, що належала на праві власності спадкодавцю позивача - ОСОБА_3 , було накладено у межах цивільної справи №2-3517/06, у якій рішенням суду від 30.11.2006 року відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_3 , справа, що перебувала в провадженні Октябрського районного суду м. Полтави №2-3517/06 знищена за строком зберігання, а тому арешт частки спірної квартири порушує право позивача на оформлення своїх спадкових прав після смерті батька ОСОБА_3 та розпорядження належним йому майном.

У зв`язку з викладеним, позовні вимоги ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 223, 259, 263-265, 277-279, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Перша полтавська державна нотаріальна контора, про скасування арешту з нерухомого майна- задовольнити.

Зняти арешт з 1/3 частки приватизованої квартири АДРЕСА_2 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на праві власності, накладений на підставі ухвали Октябрського районного суду м. Полтава від 05.07.2006 року, тип обтяження арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №7135273, зареєстрований 06.05.2008 14:15:35.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша Полтавська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Гоголя, 11, м. Полтава, 36020, код ЄДРПОУ 02900156.

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя І.М. Михайлова