Рішення № 138851809, 10.08.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/2282/26

Номер провадження 2/541/1803/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

10 серпня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

10.06.2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з вищевказаною позовною заявою.

26.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем було укладено кредитний договір № 26.10.2025-100001572, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та підписання відповіді про прийняття (акцепт) пропозиції про укладення договору (оферти), відповідно до якого остання отримала від кредитодавця грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача терміном на 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 14.03.2026.

28.11.2025 року між сторонами укладено додатковий договір, відповідно до якого за ініціативою відповідача суму кредиту збільшено до 7 000,00 грн та надано другий транш у розмірі 3 000,00 грн. Строк користування другим траншем 107 днів. За надання другого траншу передбачено комісію у розмірі 20 %, що становить 600,00 грн. Денна процентна ставка 0,78 %, загальні витрати за споживчим кредитом 5 828,72 грн та орієнтовну загальну вартість кредиту 12 828,72 грн.

Відповідач зобов`язання щодо повернення коштів не виконала, у зв`язку із чим у неї утворилася заборгованість в розмірі 18 219,01 грн, з яких: 6 104,59 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 205,42 грн заборгованість по процентам; 6 909,00 грн - відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК України.

На підставі наведеного просить суд стягнути загальну суму заборгованості в розмірі 18 219,01 грн та понесені судові витрати.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15.06.2026 року справу за вищевказаним позовом постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (а.с. 55).

Представник позивача у позовній заяві не заперечує розглянути справу за відсутності представника позивача та винесення заочного рішення.

Інших заяв та клопотань по справі не надійшло.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення".

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Статтею 6 Конвенції також гарантується право на розгляд справи судом у "розумні строки". Слід відмітити, що у своїй практиці Суд підходив до цієї проблеми дуже індивідуально. Разом із тим, були встановлені певні критерії, в світлі яких слід оцінювати тривалість провадження це: складність справи; поведінка заявника; дії відповідних органів. Ці питання аналізувались судом у справі "Странніков проти України", де Суд дійшов висновку, що тривалість оскаржуваного процесу була надмірною та не відповідала вимозі, розумності строку".

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. При цьому, зі змісту ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод випливає, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

З урахуванням зазначеного особа, яка не була присутньою під час розгляду справи, має право на адекватну, скорочену процедуру скасування рішення, а тому суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 26.10.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 26.10.2025-100001572, шляхом підписання останньою пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії), заявки кредитного договору (кредитної лінії) № 26.10.2025-100001572, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 26.10.2025-100001572 від 26.10.2025 року, розміщених на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», які підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «E421» відповідно до вимог ч.ч. 6, 8 ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Відповідно до п.п. 1.1-1.3 договору № 26.10.2025-100001572 від 26.10.2025 року, пропозиція про укладення кредитного договору (оферта) є пропозицією ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», і не є ні договором приєднання/його частиною у розумінні ст. 634 ЦК України, ні публічним договором в розумінні ст. 633 ЦК України. Дата набрання чинності пропозицією (офертою) 26.10.2025 року; дата та час укладення 26.10.2025 року о 20:38.

Як передбачено п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору, електронний кредитний договір, частиною якого є пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також в особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті (п. 2.3.2 договору).

Згідно з п.п. 3.1- 3.3 договору № 26.10.2025-100001572 від 26.10.2025 року, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, проценти за користування, графік платежів встановлюються в заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4, 5, 6, 8, 16 заявки кредитного договору від 26.10.2025 року, п.п.2-7 договору від 26.10.2025 року, сума кредиту становить 4 000,00 грн; період користування кредитом становить 140 днів з дня його надання до 14.03.2026 року; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування, яка застосовується протягом усього строку; Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми Кредиту та дорівнює 800,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. В п. 12 заяви визначений графік платежів.

Як передбачено п. 4.1 договору № 26.10.2025-100001572 від 26.10.2025 року, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5168-74XX-XXXX-5530.

Сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно (п. 4.4 договору).

Підтвердженням надання відповідачу у порядку, встановленому договором, кредитних коштів кредитодавцем, є повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №1-2805 від 28.05.2026 про перерахування ТОВ «Споживчий центр» 26.10.2025 о 20:39:09 суми кредиту в розмірі 4 000,00 грн на картку отримувача 5168745124715530, яка вказана в заявці на отримання кредиту.

28.11.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 26.10.2025-100001572 від 26.10.2025 року шляхом підписання останньою пропозиції про укладення додаткового договору до кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) - звернення позичальника, відповіді кредитора про прийняття пропозиції (акцепт) про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) електронним підписом одноразовим ідентифікатором «K965» відповідно до вимог ч.ч. 6, 8 ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов вказаного додаткового договору ОСОБА_1 надано другий транш в розмірі 3 000,00 грн., та з дати укладання додаткової угоди сума кредиту становить 7 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Додаткового договору Кредитодавець зобов`язався надати Позичальнику 28.11.2025 року другий транш у розмірі 3 000,00 грн шляхом перерахування коштів на належний Позичальнику електронний платіжний засіб. Строк користування другим траншем визначено 107 днів з дати його надання. Також сторони погодили комісію за надання другого траншу у розмірі 20 % від його суми, що становить 600,00 грн, яка нараховується та обліковується в день видачі траншу і підлягає сплаті згідно з графіком платежів.

Відповідно до п. 1.5 угоди, у зв`язку зі збільшенням Суми Кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, які з дати укладення даного Додаткового Договору становлять: 0,78% (денна процентна ставка) = (5828,72/7000)/107 ? 100% . При цьому РРПС 8496,71%, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 12 828,72 грн., загальні витрати за споживчим кредитом 5 828,72 грн.

Підтвердженням надання відповідачу у порядку, встановленому договором, кредитних коштів кредитодавцем, є повідомлення ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» №№1-2805 від 28.05.2026 про перерахування ТОВ «Споживчий центр» 28.11.2025 о 14:37:11 суми кредиту в розмірі 3 000,00 грн на картку отримувача 5168745124715530, номер транзакції в системі iPay.ua 933151735, призначення платежу: Видача за договором кредиту видача Траншу за додатковим договором до кредитного договору №26.10.2025-100001572-1 до кредитного договору №26.10.2025-100001572.

Згідно розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 889,10 грн. від 08.11.2025 року, на суму 889,10 грн. від 22.11.2025 року, на суму 1930,84 грн. від 07.12.2025 року, на суму 1000,00 грн. від 02.02.2026 року, на суму 1000,00 грн. від 30.04.2026 року.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 26.05.2026 року вона має заборгованість в розмірі 18 219,01 грн, з яких: 6 104,59 грн заборгованість за тілом кредиту; 5 205,42 грн заборгованість по процентам; 6 909,00 грн - відсотки, нараховані за ст. 625 ЦК України, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 26.10.2025-100001572 від 26.10.2025 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Ст. 207 ЦК України вказує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в т.ч. електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Ч. 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 526, 530, 610, 612 ч. 1 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 612 ч. 1 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Ч. 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису усіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до правових висновків, викладених у Постанові Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично у вигляді окремого документа.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 104,59 грн; 5 205,42 грн заборгованість по процентам, тому вимога позивача в цій частині є доведеною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача відсотків нарахованих за ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ, яким були внесені зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування», а Національним банком України прийнято «Правила роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану», затверджені постановою правління НБУ від 25 березня 2022 року № 23 «Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп».

Зокрема, «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено п. 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення з відповідача відсотків, нарахованих за ст. 625 ЦК України в розмірі 6 909,00 грн, задоволенню не підлягає.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги те, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань в строки, передбачені кредитним договором, не виконав, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 11 310,01 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, ч. 8 цієї статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо),

Понесення позивачем судових витрат підтверджується інструкцією № СЦ00110257 від 29.05.2026 р. про сплату судового збору у розмірі 2 662,40 грн. (а.с. 11).

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 652,82 грн. (62,08%).

Щодо стягнення витрат на поштове відправлення у розмірі 127,38 грн., суд приходить до такого.

За змістом частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Позивачем на підтвердження процесуальних витрат в розмірі 127,38 грн. надано квитанцію №2094160 від 02.06.2026 р., згідно якої плата за пересилання відповідачу позову з додатками становить 127,38 грн. (а.с.12), тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені поштові витрати в сумі 79,08 грн. (62,08%).

Керуючись ст.ст. 5, 10, 12, 13, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 281, 354ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором від 26.10.2025 року № 26.10.2025-100001572 в розмірі 11 310 (одинадцять тисяч триста десять) гривень 01 копійка, яка складається з: 6 104,59 грн. заборгованість за тілом кредиту; 5 205,42 грн. - заборгованість по процентам.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 ) понесені судові витрати у розмірі 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 90 копійок, з яких судовий збір 1 652,82 грн. та поштові витрати 79,08 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О. А. Городівський