Ухвала суду № 138851755, 10.08.2026, Лохвицький районний суд Полтавської області

Єдиний унікальний номер № 756/10088/26 Провадження № 2/538/1243/26

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

10 серпня 2026 року м.Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області, у складі судді Кунець М.Г., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", інтереси якого представляє адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Лохвицького районного суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", інтереси якого представляє адвокат Усенко Михайло Ігорович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, суд прийшов до висновку про необхідність повернення позовної заяви з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

За змістом частини першої статті 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 62 ЦПК України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:

1) довіреністю;

2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Відповідно до частини сьомої статті 62 ЦПК України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Статтею 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон №5076-VI) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:

1) договір про надання правничої допомоги;

2) довіреність;

3) ордер;

4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Ордер письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, зі змісту статті 26 Закону № 5076-VI випливає, що ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору. Адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги.

Аналогічні правові висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № П/9901/736/18 і в постановах Верховного Суду від 03.08.2020 у справі № 428/3851/19.

Відтак ордер є належним підтвердженням правомочності адвоката лише за умови, що він містить усі необхідні обов`язкові реквізити.

Згідно з пунктом 11 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 № 41 (далі Положення № 41), ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

Підпунктом 12.10 пункту 12 Положення № 41 визначено, що одним із обов`язкових реквізитів ордеру є підпис адвоката (власноручний або електронний), який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»).

Так, позовна заява підписана адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем.

Поданий ним ордер не є сформованим електронним ордером через модуль у підсистемі «Електронний суд» у встановленій адміністратором формі, а є додатком до позовної заяви, а тому має містити обов`язкові реквізити, визначені Положенням № 41.

У постанові від 27.05.2024 у справі № 260/7314/23 Верховний Суд сформував правовий висновок, що накладення адвокатом електронного цифрового підпису на копію ордера не свідчить про дотримання вимог щодо його змісту в розумінні Положення № 41, а лише засвідчує правовий статус електронної копії документа.

Поданий адвокатом Усенком Михайлом Ігоровичем ордер серії ВС № 1381377 сформований в особистому кабінеті адвоката.

Водночас в особистому кабінеті генерується лише бланк ордера затвердженої типової форми, а графа «Адвокат» заповнюється адвокатом самостійно шляхом накладення власноручного підпису.

Однак, цей ордер не містить обов`язкового реквізиту, передбаченого підпунктом 12.10 Положення № 41, а саме: підпис адвоката.

З огляду на те, що в ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, та беручи до уваги наведені вище норми, суд дійшов висновку, що наданий представником позивача документ не може бути визнаний належною підставою для підтвердження повноважень адвоката на вчинення відповідних процесуальних дій та дотримання вимог процесуального закону.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2024 у справі № 260/7314/23 і від 09.04.2026 у справі № 500/6188/24.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Відтак позовна заява підлягає поверненню, оскільки вона підписана особою, повноваження якого не підтверджені належним чином.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє їх права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина сьома статті 185 ЦПК України). Суд звертає увагу позивача на те, що під таким зверненням мається на увазі звернення з позовом, що відповідає вимогам статей 175, 177, 188 ЦПК України (в тому числі, з дотримання правил об`єднання позовних вимог).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.19, 58, 60, 62, 175,177, 185 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позовну заяву адвоката Усенка Михайла Ігоровича, яка подана в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а також додані до неї документи повернути особі, яка її подала.

2.Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини сьомої статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

4.Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на цю ухвалу подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мирослава КУНЕЦЬ