Рішення № 138851346, 07.08.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2026 р. Справа № 370/471/26

Провадження № 2/370/249/26

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючої судді

Сініциної О.С., розглянувши у приміщенні суду в селищі Макарові Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

у с т а н о в и в:

До Макарівського районного суду Київської області через систему «Електронний суд»

17 лютого 2026 року надійшла зазначена позовна заява, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 17 905 грн. Також позивач просить стягнути понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що заборгованість утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору від 29 липня 2021 року № 710048, укладеного між первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Джобер» та ОСОБА_1 , відповідно до якого, кредитор надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 5 000 грн.

Згідно з Договором відступлення права вимоги від 30 листопада 2023 року,

№ 1-30/11/2023, укладеного між первісним кредитором та позивачем, до ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за заборгованістю у розмірі 17 905 грн, з яких: 5 000 грн тіло кредиту, 12 905 грн прострочені відсотки, що утворилась через невиконання нею вимог Кредитного договору від 29 липня 2021 року № 710048.

Суд ухвалою від 12 березня 2026 року відкрив провадження у справі, розгляд справи вирішив проводити за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

На адресу суду 27 травня 2026 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивач не довів належними та допустимими доказами факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 5 000 грн на банківську картку НОМЕР_1 , а також, що ця банківська картка належить відповідачу, а за таких обставин не можливо стверджувати, що відбувся перехід права вимоги заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов такого висновку.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до приписів частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статей 526, 530, 610, 611, 612 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тобто існує презумпція правомірності наведених правочинів, допоки іншого висновку не дійде суд у самостійному провадженні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі

№ 643/17966/14-ц (провадження № 14-203цс19) зазначено: «стаття 204 Цивільного кодексу України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (у справі, що переглядається, - у зв`язку зі скасуванням судового рішення) всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Як вбачається з матеріалів справи, що між ТОВ «Джобер» та ОСОБА_1 29 липня 2021 року укладений Кредитний договір № 710048, згідно з умовами якого, товариство надало кредитні кошти у розмірі 5 000 грн, строком на 29 днів до 26.08.2021, з відсотковою ставкою 1,90% від суми кредиту на день. Договір підписаний електронним підписом (одноразовим ідентифікатором) G3060. Також, 29.07.2021 ОСОБА_1 ознайомився та підписав одноразовим ідентифікатором G3060 паспорт споживчого кредиту.

Кошти перераховані на банківську картку НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 10 лютого 2026 року № 2026-ПО/6.

Отже, суд вважає доведеним факт укладення між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору у письмовій формі згідно з вимогами частини першої статті 1055 та частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд вважає доведеним факт виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором щодо надання кредиту у розмірі, погодженому сторонами.

На підставі Договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30 листопада

2023 року, укладений між первісним кредитором ТОВ «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекш», первісний кредитор відступив право вимоги до боржників, зокрема, до ОСОБА_1 за Кредитним договором від 29 липня 2021 року № 710048 у розмірі 17 905 грн, з яких: 5 000 грн тіло кредиту та 12 905 грн прострочені відсотки (витяг з реєстру боржників до Договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 від 30 листопада 2023 року).

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статте 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України визначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Копія договору факторингу та витяг з реєстру боржників є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Крім того, оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, у цьому випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину, а також презумпції обов`язковості виконання договору.

За таких обставин та, оскільки на підставі зазначеного договору відступлення права вимоги, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 30 листопада

2023 року № 710048 відступлено на користь позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» слід задовольнити.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України пропорційно до задоволених вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» необхідно стягнути 2 662,40 грн у відшкодування понесених судових витрат зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу у розмірі 13 000 грн.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, щодо витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з цим, частиною третьою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з частиною четвертою статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Водночас, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних робіт, а тому витрати на правову допомогу необхідно зменшити до 5 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (код ЄДРПОУ 44002941) заборгованість у розмірі 17 905 (сімнадцять тисяч дев`ятсот п`ять) грн, судовий збір у розмірі

2 662 (дві тисячі шістдесят шість дві) грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація сторін:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллешн», адреса розташування: вулиця Саперне Поле, будинок 12, інше, нежитлове приміщення 1008, місто Київ, 01042, код ЄДРПОУ 44002941;

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О.С. Сініцина