Ухвала суду № 138850838, 10.08.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13414/26

Категорія 4

2-н/295/1655/26

УХВАЛА

10.08.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Воробйова Т.А.,

розглянувши заяву приватного підприємства «ВЖРЕП № 4» про видачу судового наказу

про стягнення з ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

заборгованості за надані послуги,

в с т а н о в и в :

Заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить видати судові накази про солідарне стягнення з гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на користь приватного підприємства «ВЖРЕП № 4» (код ЄДРПОУ 36549046) заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком в розмірі 2 649,50 грн у період з 01.07.2025 по 31.03.2026 (включно).

При вирішенні питання про можливість видати судовий наказ, суддя приходить наступного висновку.

За приписами п.п. 4, 5 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Заявник просить стягнути з боржників заборгованість у солідарному порядку.

Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 1, 2 ст. 355 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

У силу статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю (ч. 1 ст. 368 ЦК України).

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 369 ЦК України).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» №14 від 23.12.2012, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.

Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.

До заяви про видачу судового наказу заявник не долучив доказів, з яких можливо встановити право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , чи належить така квартира боржникам, якщо так, то на праві спільної сумісної чи спільної часткової власності, що є підставою для визначення порядку стягнення з боржників заборгованості за надані послуги (у солідарному порядку чи відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності).

Отже, зі змісту заяви про видачу судового наказу не вбачається, що вимога, яка заявлена ПП «ВЖРЕП № 4», має безспірний характер, та до заяви не додано доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги про солідарне стягнення заборгованості з боржників.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суд відмовляє у видачі судового наказу у разі, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.

За таких обставин, оскільки заява про видачу судового наказу не відповідає вимогам ст. 163 ЦПК України, не підтверджена належними доказами, суддя дійшов висновку про наявність підстав для відмови у видачі судового наказу за даною заявою.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись статтями 165, 166 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити Приватному підприємству «ВЖРЕП № 4» у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , заборгованості за надані послуги заборгованості за надані послуги.

Роз`яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А. Воробйова