Рішення № 138850722, 10.08.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2848/26

Провадження № 2/159/2090/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 серпня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суду Волинської області в складі

головуючого судді - Смалюха, Р.Я.,

за участю

секретаря судового засідання - Клевецької О.М.,

позивача - не з`явилась,

відповідача - не з`явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», від імені якого діє представник Синяк Іванна Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР Кредит Фінанс» (далі позивач або кредитор або позикодавець або ТОВ «УКР Кредит Фінанс»), від імені якого діє представник Синяк Іванна Олександрівна (далі представник позивача або Синяк І.О.), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач або позичальник або боржник), в якому просить стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1500-0637 від 19.01.2025 в розмірі 28507,50 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.01.2025 року між ним та відповідачем у електронній формі було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1500-0637 продукту «CreditKasa», за умовами якого відповідачу було надано кредитні кошти в розмірі 6300,00 грн. У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань, станом на 27.03.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 28507,50 грн, яка складається з 6300,00 грн тіла кредиту, 19057,50 грн відсотків за договором та 3150,00 грн відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Оскільки на даний час відповідач заборгованість не погасив, керуючись статями 11, 16, 526, 525, 530, 625, 610, 626, 628, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), позивач просить стягнути борг у судовому порядку.

Також позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Ухвалою від 01.06.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, вирішив формування справи здійснювати у змішаній формі, судове засідання у справі призначив на 31.07.2026.

До суду повернулося рекомендоване поштове відправлення, яким відповідач повідомлявся про розгляд справи за останньою відомою адресою проживання, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Крім того, виклик відповідача здійснювався в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

У судове засідання 31.07.2026 позивач та відповідач не прибули.

Верховний Суд у своїх постановах від 13 листопада 2020 року у справі № 359/5348/17 (провадження № 61-18620св19) та від 8 грудня 2021 року у справі № 369/10161/19 (провадження № 61-3468св21) наголосив, що якщо учасники судового процесу, зокрема сторони чи їхні представники, не з`явилися на судове засідання, але суд дійде висновку, що наявних матеріалів достатньо для ухвалення законного та обґрунтованого рішення, розгляд справи може бути завершено без її відкладення. Основним критерієм для відкладення справи є не відсутність сторони або її представника, а неможливість вирішення спору в межах відповідного судового засідання.

У цій справі суд вважає, що наявних матеріалів достатньо для прийняття законного та обґрунтованого рішення, тому вирішення спору по суті може відбутися без відкладення розгляду справи.

Зважаючи на зазначені обставини, відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд постановив здійснювати заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на основі наявних у справі доказів. Це зумовлено тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, однак не з`явився без пояснення причин та не подав відзиву, позивач просить задовольнити позов, заперечень проти ухвалення заочного рішення не висловлював.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів звукозапису не проводилася.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, яка може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершується розгляд справи у яке не з`явились всі учасники такої справи (постанова КЦС ВС від 30.09.2022 у справі №761/38266/14).

Вивчивши матеріали справи суд встановив такі обставини.

19.01.2025 року о 23 год. 42 хв. між позичальником та кредитором ТОВ «УКР Кредит Фінанс» було укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1500-0637 продукту «CreditKasa» (далі Договір), за умовами якого відповідачу відкривається кредитна лінія з лімітом та надається кредит у розмірі 6300,00 грн (п. 2.2, п. 4.1).

Згідно з п. 4.10 Договору, за користування кредитом встановлено фіксовану стандартну процентну ставку у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, та у розмірі 0,75 % за кожен день користування кредитом починаючи зі 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку його дії (п. 4.10).

Водночас, згідно з умовами програми лояльності (п. 10.1), у перший Базовий період тривалістю 16 календарних днів з 19.01.2025 року по 03.02.2025 року застосовується фіксована знижена Промо-ставка у розмірі 0,10 % на день (п. 4.8, п. 10.1).

Кредит надається на строк 365 календарних днів, а кінцевою датою повернення кредиту визначено 18.01.2026 року (п. 4.13).

У разі прострочення виконання зобов`язань позичальник зобов`язаний сплатити заборгованість з урахуванням 73 000 % річних від суми заборгованості (що дорівнює стандартній ставці за Договором) в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України, при цьому сукупна сума таких нарахованих процентів річних за порушення не може перевищувати 50 % від суми кредиту (п. 8.2).

Кредитодавець має право передати та відступити свої права вимоги за цим Договором будь-якій третій особі без згоди позичальника (п. 6.6, п. 12.9.5).

У договорі зазначені реквізити позичальника, включаючи ПІБ, паспортні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), адресу реєстрації та проживання, електронної пошти, номер телефону та номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 . Договір підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором A2438.

У матеріалах справи міститься Додаток № 2 до договору про відкриття кредитної лінії № 1500-0637 від 19.01.2025 р. «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором)», відповідно до якого розраховано графік із 24 платежів для повернення чистої суми кредиту 6300,00 грн. Загальна сума до сплати за цим графіком становить 26 381,25 грн, з яких тіло кредиту складає 6300,00 грн, а нараховані проценти за весь строк користування кредитом 20 081,25 грн (розраховані за ставками 1,00 % на день для перших 180 днів та 0,75 % на день для наступних 185 днів відповідно до п. 4.10).

Графік підписаний позичальником шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A2438.

Долучений до матеріалів справи Паспорті споживчого кредиту інформаційного продукту «CreditKasa» від 19.01.2025 року містить детальну інформацію про умови кредитування, типи процентних ставок та орієнтовну загальну вартість кредиту. Документ визначає ліміт кредитної лінії у розмірі 6300,00 грн на строк 365 календарних днів із першим Базовим періодом сплати відсотків тривалістю 16 днів. Реальна річна процентна ставка за стандартними умовами становить 2564,20 %, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 26 381,25 грн, а комісія за видачу кредиту дорівнює 0 % від суми кредиту. Наслідки прострочення виконання зобов`язань зазначені у вигляді відсутності пені чи штрафів (розділ 6), але передбачають нарахування відсотків річних за ст. 625 ЦК України.

Документ підписаний з боку позичальника електронним підписом одноразовим ідентифікатором A9004.

Квитанцією платіжної системи LiqPay № 2584747663 від 19.01.2025 підтверджується факт успішного проведення операції з виплати кредиту позичальнику. Платником за платіжною інструкцією є позивач, отримувачем платіжна картка № НОМЕР_2 позичальника. Сума транзакції становить 6300,00 грн, призначення платіжної операції видача кредитних коштів за договором 1500-0637 від 19.01.2025 року. Еквайром за цією транзакцією виступає АТ КБ «ПриватБанк».

У справі наявна довідка ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1500-0637 від 19.01.2025 року, яка офіційно підтверджує перерахування кредитних коштів на користь позичальника. Відповідно до змісту довідки, 19.01.2025 року за допомогою платіжної системи LiqPay було здійснено платіж № 2584747663 з видачі кредиту на суму 6300,00 грн на картку позичальника з маскою НОМЕР_1 .

Відповідно до наданого позивачем Розрахунку заборгованості за договором № 1500-0637 від 19.01.2025 року станом на 27.03.2026 року, за весь час користування кредитом позичальнику було нараховано проценти на загальну суму 19 057,50 грн, а також проценти річних за ст. 625 ЦК України на суму 3150,00 грн.

Згідно з цим розрахунком, нарахування відсотків здійснювалося у такий спосіб:

- з 19.01.2025 року по 03.02.2025 року (16 днів першого Базового періоду) за Промо-ставкою 0,10 % на день у сумі 6,30 грн щодня (всього нараховано 100,80 грн);

- з 04.02.2025 року по 17.07.2025 року (164 дні стандартного періоду 1) за ставкою 1,00 % на день у сумі 63,00 грн щодня (всього нараховано 10 332,00 грн);

- з 18.07.2025 року по 18.01.2026 року (185 днів стандартного періоду 2) за ставкою 0,74 % на день у сумі 46,62 грн щодня (всього нараховано 8624,70 грн).

Нарахування регулярних процентів за цим розрахунком припинилося 18.01.2026.

Крім того, у період з 04.02.2025 року по 25.03.2025 року (50 днів) позичальнику нараховувалися відсотки річних за ст. 625 ЦК України у розмірі 1,00 % на день (63,00 грн щодня), нарахування яких зупинилося на загальній сумі 3150,00 грн у зв`язку з досягненням встановленого п. 8.2 Договору ліміту в розмірі 50 % від суми кредиту.

Жодних платежів на погашення боргу позичальником не здійснювалось.

Загальна сума заборгованості за розрахунком станом на 27.03.2026 року становить 28 507,50 грн (з яких 6300,00 грн тіло кредиту, 19 057,50 грн відсотки за договором, 3150,00 грн відсотки за ст. 625 ЦК України).

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2023 основним видом економічної діяльності позивача визначено КВЕД 64.92 Інші види кредитування.

Розглянувши та оцінивши подані учасниками справи обґрунтування та заперечення позовних вимог, пояснення та докази, суд дійшов висновку, що спір у справі виник у сфері договірних правовідносин, а саме щодо виконання грошових зобов`язань за кредитним договором № 1500-0637 від 19.01.2025 в частині сплати процентів, повернення тіла кредиту.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у справі врегульовані Цивільним кодексом України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко розяснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці розяснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положень ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

У справі № 561/77/19 від 16.12.2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: «Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України.) Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі».

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 р. у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 р. у справі №127/33824/19.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» в редакції на момент укладення кредитного договору, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір № 1500-0637 від 19.01.2025 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «A2438», який був власноручно введений відповідачем для електронного підпису. Зазначений підпис підтверджує, що відповідач ознайомився та погодився з усіма умовами договору. Отже, сторони погодили усі істотні умови та уклали в належній формі кредитний договір.

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 р. дійшов такого висновку: «Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами».

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, відповідач за допомогою електронних засобів, доступ до яких був отриманий ним особисто і за власною ініціативою, ознайомився з усіма умовами кредитного договору, мав достатньо часу і можливостей для такого ознайомлення, погодив ці умови, а отже, взяв на себе передбачені договором зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Копією квитанції та довідки про перерахування суми кредиту № 1500-0637 від 19.01.2025 доводиться та обставина, що відповідачу було перераховано кошти в сумі 6300,00 грн 19.01.2025 на картку НОМЕР_1 .

Доказів того, що банківська карта із зазначеним номером не належить відповідачу, що кошти не надходили на цю банківську карту, відповідач суду не надав, а тому суд дійшов висновку, що відповідач 19.01.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 6300,00 грн.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).

Відповідно до умов кредитного договору строк надання коштів у кредит завершився 18.01.2026 року.

Відповідач не надав суду доказів повернення отриманої суми кредиту позивачу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

За умовами кредитного договору, позичальник зобов`язаний був сплачувати проценти від неповернутої суми кредиту.

Жодних платежів на погашення боргу позичальником не здійснювалось.

Загальна сума заборгованості за розрахунком станом на 27.03.2026 року становить 28 507,50 грн (з яких 6300,00 грн тіло кредиту, 19 057,50 грн відсотки за договором, 3150,00 грн відсотки за ст. 625 ЦК України).

Відповідач не надав суду контррозрахунку заборгованості за процентами.

На підставі викладеного, керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача тіла кредиту в розмірі 6300,00 грн та процентів у розмірі 19057,50 грн є правомірною.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аза відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач своєчасно умови кредитного договору не виконував, суму кредиту не повернув, проценти за користування кредитними коштами не сплатив, отже позивач нарахував відповідачу заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 3150,00 грн.

Однак, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобовязання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2024, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався, востаннє на 90 діб Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025.

Отже, з 24.02.2022 по сьогодні в Україні безперервно діє воєнний стан.

Відтак, за період дії кредитного договору до позичальника не могли бути застосовані штрафні санкції та положення ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає що вимоги про стягнення нарахованих процентів на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 3150,00 грн є безпідставними.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Підсумовуючи наведене, вивчивши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно зясувавши обставини справи, оцінивши докази безпосередньо досліджені в судовому засіданні, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а у сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, виходячи з мотивів наведених вище, керуючись внутрішнім переконанням суд дійшов висновку про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо погашення тіла кредиту та процентів, відтак вимога позивача про їх стягнення є правомірною, а тому позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 25357,50 грн з яких: 6300,00 грн сума тіла кредиту та 19057,50 грн суми нарахованих процентів, в задоволенні вимог про стягнення заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 3150,00 грн необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (88,95% від 2662,40), що становить 2368,20 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 262-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 1500-0637 від 19.01.2025 у розмірі 25357,50 грн. з яких:

- 6300,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту;

- 19057,50 грн простроченої заборгованості за процентами.

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за процентами на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 3150,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 2368,20 грн.

Копію цього рішення суду надіслати сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду упродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, Бульвар Лесі України, буд. 26, офіс 407; ЄДРПОУ 38548598);

Відповідач ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повне судове рішення складене 10.08.2026.

Головуючий Р. Я. СМАЛЮХ