Ухвала суду № 138850449, 10.08.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2767/26

Провадження №2/726/860/26

Категорія

УХВАЛА

про направлення справи на розгляд іншого суду за підсудністю

10.08.2026 м. Чернівці

Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., вивчив матеріали цивільної справи № 726/2767/23 за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник, адвокат Іващенко Олександр Миколайович, до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості за електроенергію попередніх власників квартири,

У С Т А Н О В И В:

05.08.2026 до Садгірського районного суду м. Чернівці, через систему «Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник, адвокат Іващенко Олександр Миколайович, до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості за електроенергію попередніх власників квартири.

Дослідивши матеріали заяви доходжу висновку, що територіально справа не підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці.

Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Аналогічні положення закріплені в частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Основними видами територіальної підсудності є, зокрема загальна, альтернативна та виключна.

Загальні правила підсудності визначені у §3 глави 2 ЦПК України. При цьому, загальні правила підсудності охоплюють усі види територіальної підсудності, а не лише підсудність справ за місцем проживання або місцезнаходження відповідача, передбачену ст.27 ЦПК України.

Згідно із ч. 1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до положень п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, це позови про право власності на таке майно; про правоволодіння і користування ним).

У правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 638/1988/17, зазначено, що правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

Як зазначено в правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Позов або заява щодо заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна, має пред`являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 лютого 2021 року у справі № 911/2390/18, зазначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині першій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення. Тому до спорів, предметом яких є заборгованість, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладено щодо користування нерухомим майном, поширюються правила виключної підсудності.

Частиною 4 статті 263 ЦПК України встановлено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, пріоритетною із видів підсудності є саме виключна підсудність, до переліку якої входять справи, що виникають з приводу нерухомого майна. У разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно з ч.9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку встановленому статтею 31 цього Кодексу.

З матеріалів справи суддя встановив, що справа не підсудна Садгірському районному суду м. Чернівці.

Суддя під час вивчення матеріалів справи встановив, що позов стосується виключення існуючої заборгованості попереднього власника, яка обліковується по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки позивачем ставиться питання заборгованості яка існує щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому такий спір повинен розглядатися за правилами виключної підсудності за місцезнаходженням спірного майна.

За таких обставин суддя вважає за необхідне цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник, адвокат Іващенко Олександр Миколайович, до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості за електроенергію попередніх власників квартири передати на розгляд Шевченківського районного суду м. Чернівці, до виключної юрисдикції (підсудності) якого вона належить.

Спори між судами про підсудність, згідно з ст. 32 ЦПК України, - не допускаються.

Керуючись ст.ст. 27, 30, 31, 187, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Цивільну справу № 726/2767/26 за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представник, адвокат Іващенко Олександр Миколайович, до Акціонерного товариства «Чернівціобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» про виключення з обліку по особовому рахунку заборгованості за електроенергію попередніх власників квартири, передати для розгляду за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Чернівці.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С. А. Асташев