Рішення № 138849656, 10.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

Справа № 639/4812/26

Провадження № 2/621/2097/26

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

10 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Вельможна І. В.,

секретар судового засідання Лацько А. В.,

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС",

представники позивача Фалінська Л. А., Резуєв Є. В.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за відсутності учасників справи в залі суду справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

02.06.2026 представник ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", через систему "Електронний суд", звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1614-3074 від 17.10.2025 у загальному розмірі 35 734 грн 40 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у розмірі 2 662 грн 40 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.10.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1614-3074.

На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4535, для підписання кредитного договору №1614-3074 від 17.10.2025, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів.

За умовами кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 10 400 грн 00 коп., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту, знижена % ставка - 0,90 % в день, стандартна % ставка - 1,00 % в день.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

У подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ "Про споживче кредитування" та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 10.04.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 35 734 грн 40 коп., який складається з: - заборгованість за кредитом 10 400 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами 18 054 грн 40 коп.; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 5 200 грн 00 коп.; - заборгованості по комісії 2 080 грн 00 коп.

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді даного позову.

Ухвалою Новобаварського районного суду міста Харкова від 05.06.2026 справа направлена за підсудністю до Зміївського районного суду Харківської області та надійшла до канцелярії суду 29.06.2026.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06.07.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 21.07.2026

21.07.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача, судовий розгляд відкладено до 10.08.2026.

10.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися повторно.

Представник позивача Резуєв Є. В. разом з позовом надав заяву, відповідно до якої просив проводити розгляд справи за відсутності представника. На задоволенні позову наполягав, проти винесення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 повторно у судове засідання не з`явилась, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, рекомендованими листами, направленими на його адресу зареєстрованого місця проживання та через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причин неявки ОСОБА_1 не повідомив, відзив на позов не надав, будь яких заяв з процесуальних питань, в тому числі й щодо відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Згідно зі статтею 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, на підставі частини 4 статті 223, статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Оскільки розгляд справи проводиться без участі сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частиною 1 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статей 76 - 81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору про відкриття кредитної лінії № 1614-3074 продукту "MaxiKasa" від 17.10.2025, правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту "MaxiKasa", таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки до договором № 1614-3074 (додатки № 2, 3), паспорту споживчого кредиту, довідки про перерахування суми кредиту № 1614-3074 від 17.10.2025, листа генерального директора ТОВ "ФК "Контрактовий Дім" № 270390-1693304319-15042026 про підтвердження успішної оплати, підтверджується, що 17.10.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1614-3074, за умовами якого ОСОБА_1 отримав 10 400 грн 00 коп., на строк кредитування 300 днів (до 12.08.2026), базовий період складає 14 календарних днів. Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 6024,94 процентів. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього договору 40 194 грн 78 коп. Також, договір та його складові містить електронний підпис ОСОБА_1 в якості позичальника, накладений одноразовим ідентифікатором А 4535. (а. с. 27-87).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1614-3074 від 17.10.2025, станом на 10.04.2026 за відповідачем ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 35 734 грн 40 коп., яка складається: - заборгованість за кредитом - 10 400 грн 00 коп.; - заборгованість за нарахованими процентами - 18 054 грн 40 коп.; - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України; - 5 200 грн 00 коп.; - заборгованості по комісії 2 080 грн 00 коп. (а. с. 88-90).

Зазначений розрахунок містять відомості про порядок нарахування заборгованості, дату та суми нарахування процентів.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

В свою чергу, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

У відповідності до статі 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладанням 17.10.2025 між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та ОСОБА_1 договору № 1614-3074 та наявності з боку відповідача невиконаних зобов`язань за цим договором.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованість за кредитом у розмір 10 400 грн 00 коп.; заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 18 054 грн 40 коп.; заборгованості по комісії у розмірі 2 080 грн 00 коп., обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в розмірі 5 200 грн 00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проте, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 зробив правовий висновок, відповідно до якого у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

Також суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22 червня 2021 року у справі №334/3161/17 (пункти 17, 18), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), відповідно до яких якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять одно предметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України; спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Оскільки проценти річні згідно статті 625 Цивільного кодексу України нараховані у період дії в Україні воєнного стану, то відповідач на підставі п. 18 розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що вимагається до стягнення: 5 200 грн 00 коп. - заборгованість по відсотках відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, щодо якої позичальника ОСОБА_1 під час дії воєнного стану звільнено від відповідальності, належить відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" в частині стягнення вказаної суми.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 1614-3074 від 17.10.2025 в розмірі 30 534 грн 40 коп., з яких: 10 400 грн 00 коп. - сума заборгованості за основним боргом; 18 054 грн 40 коп. сума заборгованості по відсотках; 2 080 грн 00 коп. - сума заборгованості по комісії.

Згідно зі статті 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі, пропорційному до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 1614-3074 від 17 жовтня 2025 року у розмірі 30 534 (тридцять тисяч п`ятсот тридцять чотири) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" 2 275 (дві тисячі двісті сімдесят п`ять) грн 02 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складене та підписане 10.08.2026.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса місця проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Головуючий: