Рішення № 138849520, 10.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4605/26

провадження № 2/619/2580/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 серпня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Гужви Т.С., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №254839020 від 10.02.2025, у загальному розмірі 19 406,70 гривень та витрати за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10.02.2025 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №254839020, у межах якого товариство надало Відповідачу кредит у гривні на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені Кредитним договором.

Укладення Договору здійснюється сторонами за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході у особистий кабінет, шляхом перевірки Товариством правильності введення одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону споживача, що вказаний ним при вході.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 погодився, що до моменту підписання Договору позики вивчив умови Договору та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті товариства, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього Договору йому були зрозумілі.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

06.01.2026 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено Договір факторингу МВ-ТП/82, відповідно до умов якого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №254839020 від 10.02.2025.

У подальшому, 27.05.2026 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 27/0526-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (копія витягу з Договору факторингу додається).

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2026 до Договору факторингу № 27/0526-01 від 27.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача у загальному розмірі 19 406,70 гривень, з яких:

- 5 499,60 гривень - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту);

- 11 157,30 гривень - заборгованість по процентам;

- 0,00 гривень - заборгованість по комісії.

- 2 749,80 гривень - неустойка.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.

Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторони про інше.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач повідомлений про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчить поштовий конверт, який направлявся рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, відзиву чи клопотання щодо розгляду справи до суду не подавав (а.с. 22-23).

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про розгляд вказаної справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 1054 ЦК України визначено: за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Матеріали справи свідчать, що 10.02.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено договір за №254839020 про споживчий кредит продукту «Смарт», на підставі заяви, у розмірі 5500 гривень траншами, перший дорівнює Загальному розміру Кредиту 10.02.2025 (що є датою паданпя Кредиту), строком до 1826 днів (дисконтний період 20 днів, з можливістю продовження та поновлення). Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 12.03.2030. Процентна ставка: базова процентна ставка: 357,70% (при виконанні умов передбачених кредитним договором можуть надаватися знижки до рівня дисконтної ставки: 3,65% - 357,70% або Індивідуальної ставки: 32І,20 - 357,70%) річних. Загальні витрати за кредитом - за базовою процентною ставкою: 98421,40 гривень, за умови надання знижки до дисконтної процентної ставки та/або Індивідуальної процентної ставки загальні витрати за кредитом будуть зменшені. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за увесь строк користування кредитом (у г.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 103921,40 гривень. Реальна річна процентна ставка - 2247,43 процентів річних.

У п. 5.1 договору зазначений банківський рахунок Позичальника, за реквізитами Платіжної картки НОМЕР_2, що позивачльник вказав особисто під час реєстрації на сайті товариства, інформація про що відображена у заявці на отримання кредиту разом з усіма персональними даними відпоаідача.

Договір укладено в електронній формі, який підписано електронним підписом позичальника, про що свідчать відповідні позначки часу сервісу АЦСК, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатору (ZНTР) та введений ним 10.02.2025 о 14:34:27 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача ( НОМЕР_1 ), що відповідає умовам договору.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «ІРБІС», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Перерахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується платіжними дорученнями наданими первісним кредитором, довідками ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», про перерахування коштів на рахунок відповідача, зокрема щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, з якої чітко прослідковується увесь шлях підписання ним договору №254839020 від 10.02.2025, а також інформацією наданою АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» на виконання ухвали суду про витребування інформації, відповідно до якої, банківську платіжну картку за № НОМЕР_2 було емітовано на ім`я ОСОБА_1 та на яку були перераховані грошові кошти у загальному розмірі 5500 гривень, а також підтверджує обставини, на які посилається позивач, щодо дат та сум нарахування коштів відповідачу.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 5500 гривень, у межах договору №254839020 від 10.02.2025.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.01.2026 у загальному розмірі складала 11 752,90 гривень.

Окрім цього, з розрахунку заборнованості вбачається, що відповідач періодично здійснював зарахування коштів на картку, тобто перераховував суми задля погашення заборгованості кредиту, що свідчить про його обізнаність стосовно боргу перед банком. Всього сплачено 12 272 гривень.

06.01.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) укладено Договір факторингу МВ-ТП/82, пунктом 2.1 якого передбачено, що згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору прав вимоги, за переліком у Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

У п. 1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.

Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги.

Наявне Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги. Майбутнє Право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до Боржника та додаткового оформлення не потребує (п. 4.1 Договору).

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до кінця календарного року (до 31 грудня включно), в якому його було укладено, але у будь-якому разі до моменту повного виконання Сторонами всіх взятих на себе зобов`язань за ним (п. 8.1 Договору).

Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги від 06.01.2026 на виконання договору факторингу №МВ-ТП/82 від 06.01.2026 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», за №515 значиться боржник ОСОБА_1 , кредитний договір за №254839020 від 10.02.2025, загальна заборгованість складала 11860,80 гривень, з яких тіло кредиту - 5 499,60 гривень, проценти - 3 557,40 гривень, неустойка - 2749,80 гривень.

Оплата за вказаним договором факторингу та реєстром боржників підтверджується листом ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за №17 від 16.04.2026, відповідно до якого товариство повідомляло правонаступника, щодо проведення повної оплати на користь Клієнта - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» фінансування, згідно Договору факторингу № МВ-ТП/82 від 06.01.2026р. за відступлення прав вимоги, визначених в Реєстрі прав вимоги від 06.01.2026, а також довідкою ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», яка підтверджує, що 06.01.2026 було здійснено відступлення права вимоги за кредитним договором № 254839020 від 10.02.2025, укладеного з ОСОБА_2 , ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», код ЄДРПОУ 39700642 згідно укладеного Договору факторингу МВ-ТП/82 від 06.01.2026.

27.05.2026 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу 27/0526-01, відповідно до умов якого, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги (копія витягу з Договору факторингу додається).

Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 4.1 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора на наступний календарний день після підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору.

Оплата за цим договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією за №118 від 02.06.2026, відповідно до якої ТОВ «ФК «ЄАПБ» перерахувало на рахунок ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» грошові кошти, як оплату фінансування за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №1 до Договору факторингу №27/0526-01 від 27.05.2026, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , який значиться за №4231, кредитний договір за №254839020 від 10.02.2025, загальна заборгованість складала 19 406,70 гривень, з яких: 5 499,60 гривень - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 11 157,30 гривень - заборгованість по процентам; 0,00 гривень - заборгованість по комісії, 2 749,80 гривень - неустойка.

Ця сума також узгоджується з розрахунком заборгованості за кредитним договором №254839020 від 10.02.2025 за період часу з 06.01.2026 по 27.05.2026, наданого ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС».

Окремо слід зауважити, що відповідно до п. 7.3. Договору №254839020 від 10.02.2025, сторони домовилися, що Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 12.03.2030.

Тобто станом на дату відступлення прав вимоги за договорами факторингів, строк дії договору не закінчився.

Отже, нарахування стягнень (відсотків та неустойки) кредиторами здійснювалося відповідно до погодженого строку та умов договору, про що свідчить Розрахунок заборгованості первісного кредитора.

Отже, ТОВ «ФК «ЄАПБ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання кредитних коштів. Розрахунок підтверджує існування заборгованості. Надані договора факторингу підтверджують перехід усіх прав грошової вимоги, які належали ТОВ «Мілоан» за договором №254839020 від 10.02.2025 про надання кредиту від ТОВ «Мілоан» до позивача у справі.

Надані виписки сформовані ФГВФО на підставі норм чинного законодавства.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 634, ч. 2 ст. 639, ст. 207, ч. 2 ст. 638, ч. 2 ст. 642, ч.ч. 1, 2 ст. 1069, ст. 526, 527, 530 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України, використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц, провадження №61-4685св19.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Суд зауважує, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ані ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ані ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а також ТОВ «ФК «ЄАПБ» відповідачем не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, згідно якої стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Позивач просить суд стягнути заборгованості за договором про споживчий кредит №254839020 від 10.02.2025, у розмірі 19 406,70 гривень, з яких: 5 499,60 гривень - заборгованість по основному боргу(тіло кредиту); 11 157,30 гривень - заборгованість по процентам; 2 749,80 гривень - неустойка.

Проте, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача: 2 749,80 гривень - неустойки.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Також зазначеною нормою передбачено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Цивільного Кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

Судом встановлено, що спірні кредитні правовідносини виникли у період дії в Україні воєнного стану, а заявлені позивачем до стягнення штрафні санкції нараховані саме за прострочення виконання відповідачем грошових зобов`язань за кредитним договором.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення неустойки суперечать вимогам п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 3996 гривень - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 8 000 гривень - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), стягненню з відповідача на користь товариства задоволенню не підлягає, тож у задоволенні позову в цій частині суд вважає за необхідне відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Щодо стягнення судових витрат.

За правилами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням чого, з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору у розмірі 2285,15 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 15, 16, 19, 76, 77, 78, 81, 141, 258-268, 273, 274, 276, 277, 352-355 ЦПК України, ст. 207, 509, 526, 549, 551, 553, 625, 626, 628, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014), суму заборгованості за кредитним договором №254839020 від 10.02.2025, у загальному розмірі 16656,90 гривень, а саме: 5 499,60 гривень - заборгованість по основному боргу (тіло кредиту); 11 157,30 гривень - заборгованість по процентам.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014), витрати за сплату судового збору у розмірі 2285,15 гривень, пропорційно до розміру задоволених вимог.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, будинок 2, поверх 4, реквізити IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк», e-mail: info@eadr.com.ua, 35625014eapb@gmail.com, (має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя В. С. Овсянніков