Ухвала суду № 138849313, 10.08.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/3136/22

Номер провадження 1-кп/404/170/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року Фортечний районний суд м. Кропивницького у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12022121010001103 від 03.05.2022 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Єнакієве Горлівського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до зміненого прокурором на підставі ст.338 КПК України обвинувачення, у якому змінено правову кваліфікацію діяння ОСОБА_3 з кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України ( у редакції Закону №2617-VIII від 22.11.2018), на кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, Фортечний районний суд м.Кропивницького продовжує розгляд кримінального провадження №12022121010001103 від 03.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, посилаючись на те, що внаслідок зміни прокурором обвинувачення натепер сплинули строки давності, визначені ст.49 КК України, відтак просив звільнити його від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України.

Відповідно до зміненого обвинувачення ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, за таких обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2022 року, більш точної дати та часу не встановлено, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману за допомогою ноутбука марки «Lenovo Idea pad 81 MV».

У подальшому ОСОБА_3 , знаходячись за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом обману, у невстановлені досудовим розслідуванням дату та час, зареєструвався на сайті безкоштовних інтернет-оголошень «ІНФОРМАЦІЯ_3», створив обліковий запис під іменем « ОСОБА_6 », вказавши особисті данні «ім?я- ОСОБА_7 , Прізвище- ОСОБА_8 », подавши оголошення з зазначенням регіону Львівська область, місто Львів, вказавши контактний номер телефону НОМЕР_1 . У додатковому полі для відновлення пароля зазначив свій номер телефону НОМЕР_2 , після чого 03 березня 2022 року о 20 год. 54 хв., опублікував оголошення про оренду квартири за ціною 14000 гривень, яка розташована за адресою: Львівська область, м.Львів, не маючи при цьому у розпорядженні квартири та не маючи реального наміру виконання умов оголошення.

03 березня 2022 року потерплій ОСОБА_9 , бажаючи орендувати квартиру знайшов на сайті безкоштовних інтернет оголошень «ІНФОРМАЦІЯ_3» оголошення, розміщене ОСОБА_10 , та розпочав у месенджері «Вайбер» спілкування з приводу оренди квартири на вказаний в оголошенні номер телефону НОМЕР_1 . У ході спілкування потерпілий ОСОБА_9 повідомив про свій намір орендувати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_3 , вводячи в оману потерпілого ОСОБА_9 підтвердив наявність у розпорядженні вказаної в оголошенні квартири за адресою: АДРЕСА_4 та повідомив, що обов`язковою умовою оренди є сплата 14000 гривень на відкритий в АТ «Ощадбанк» банківський рахунок № НОМЕР_3 власником якого є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Потерпілий ОСОБА_9 , будучи введеним в оману ОСОБА_3 та впевненим у наявності в останнього вказаної квартири для оренди, 03 березня 2022 року о 22 год. 08 хв., перевів на відкритий в АТ «Ощадбанк» банківський рахунок № НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_11 , грошові кошти у розмірі 14000 грн.

Отримавши від потерпілого ОСОБА_9 грошові кошти, ОСОБА_3 будь-яких обов?язків щодо оренди житла не виконав та розпорядився отриманими грошовими коштами на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_12 збитків на суму 14000 грн.

Згідно з висунутим обвинуваченням вказаними діями ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 зазначив, що йому зрозумілі роз`яснені судом наслідки звільнення від кримінальної відповідальності із нереабілітуючих підстав, передбачених ст.49 КК України, його позиція добровільна та він наполягає на цьому, не бажає скористатися правом на судове провадження в загальному порядку, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують.

Зважаючи на думку обвинуваченого та роз`яснені йому наслідки звільнення від кримінальної відповідальності, заслухавши захисника, який просив задовольнити заявлене клопотання, прокурора, який не заперечував проти задоволення внесеного клопотання, дослідивши надані на підтвердження клопотання докази, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Вимогами п.1 ч.2 ст.284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження підлягає закриттю судом у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За змістом п.2 ч.1 ст.49 КК України у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Відповідно до ч.2 ст.12 КК України кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Санкцією ч.1 ст.190 КК України передбачене покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Відповідно до наведеної у ст.12 КК України класифікації кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України є кримінальним проступком.

За правилами ч.8 ст.284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п.1 ч.2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 3 ст.288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Таким чином, за змістом статей 284-288 КПК України підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ч.1 ст.49 КК України та за відсутності обставин, визначених, зокрема, у частинах 2-5 цієї статті, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї (постанова Верховного Суду від 29.09.2021 у справі №409/1465/16-к).

Крім того, згідно з правою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 11.11.2020 року у справі №455/229/17, дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовною й обов`язковою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності. Вимоги цієї статті не передбачають обов`язкове визнання вини особою, яка подала клопотання про звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення, показання, які можуть стати підставою для її підозри, обвинувачення у вчиненні нею кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону, визнання винуватості є правом, а не обов`язком обвинуваченого, а отже невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом (ст.49 КК України) інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує таке звільнення із визнанням ними своєї винуватості у вчиненні злочину. Таким чином, невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення (відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 21.12.2021 року у справі №759/8429/18).

Під час судового розгляду судом встановлено, що:

- клопотання ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності відповідає вимогам ч.4 ст.286 КПК України, клопотання повністю підтримується обвинуваченим, його позиція добровільна та в такий спосіб він реалізує свої процесуальні права;

- згідно з обвинувальним актом ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, яке є кримінальним проступком, його дії кваліфіковано правильно, усі учасники судового провадження погодилися із встановленням вказаних обставин судом, як однієї із передумов звільнення від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав;

- обвинувачений ОСОБА_3 згідно з висунутим обвинуваченням вчинив передбачене ч.1 ст.190 КК України кримінальне правопорушення 03.03.2022 та строк давності притягнення його до кримінальної відповідальності сплив 03.03.2025;

- відомостей, які б слугували підставою зупинення або переривання строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Зважаючи на вищевикладене, оскільки звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком, а не правом суду,суд вважає, що клопотання обвинуваченого підлягає задоволенню, а обвинувачений ОСОБА_3 - звільненню від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.190 КК України на підставі ст.44, п.2 ч.1 ст.49 КК України.

Підстави для стягнення з обвинуваченого судових витрат відповідно до ч.2 ст.124 КПК України не встановлені.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ч.4 ст.286, ч.3 ст.288, ст.ст.369-372, 376, 392 КПК України, на підставі ст.ст.44, 49 КК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.190 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження №12022121010001103 від 03.05.2022 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, - закрити.

Речові докази:

- оптичний диск (т.1 а.п.57) - зберігати при матеріалах кримінального провадження;

- банківські картки (т.1 а.п.253-255), мобільні телефони, сім-картку (т.1 а.п.269-270), сім-холдери від сім-карт, стартові пакети від сім-карт (т.2 а.п.23-25) - залишити обвинуваченому ОСОБА_3 ;

- фіскальні чеки (т.1 а.п.253-255, т.2 а.п.23-25), сім-картку оператора «ВФ Україна» НОМЕР_4 (т.1 а.п.269-270) - знищити;

- ноутбук «Lenovo Ideapad S145» (т.1 а.п.263) - повернути ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Фортечний районний суд м. Кропивницького протягом 7 днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі подання апеляційної скарги, якщо її не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Фортечного районного суду

м. Кропивницького ОСОБА_1