Рішення № 138849186, 10.08.2026, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/772/26

Провадження № 2/349/688/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10 серпня 2026 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі судді Могили Р.Г.

за участі секретаря судового засідання Матасової Н.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ( далі - ТОВ «Споживчий центр» ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 51 129,02 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що 14 грудня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладений в електронній формі кредитний договір № 14.12.2025-100001135, за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 15 000,00 грн, строком на 140 днів, зі сплатою відсотків у розмірі 1% вдень, яка застосовується протягом усього строку на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Розмір комісії за надання кредиту - 15 % від суми кредиту, що дорівнює 2 250,00 грн.

Окрім того, 01 січня 2026 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 14.12.2025-100001135, за умовами якого позичальнику додатково надано 3 000,00 грн кредиту. Сторонами погоджено, що процентна ставка з дати укладення додаткового договору 0,76% вдень, строк на який надається кредит 140 днів, до 02 травня 2026 року, комісія за надання додаткових коштів - 15% від суми кредиту, що дорівнює 450,00 грн.

За невиконання або ж неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за цим договором щодо сплати кредиту, процентів, комісій відповідач зобов`язався на підставі ст. 625 ЦК України сплатити проценти за відсотковою ставкою 170 000 % річних.

Позивач зазначає, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало позичальнику кредит у розмірі 18 000,00 грн, що підтверджується довідками Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальні платіжні рішення» від 22 травня 2026 року.

Однак відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим в нього утворилась заборгованість у розмірі 51 129,02 грн, що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 18 000,00 грн, заборгованості за відсотками в розмірі 22 560,00 грн, комісії за надання кредиту в розмірі 1 569,02 грн, заборгованості за відсотками річних нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 9 000,00 грн.

Враховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача на його користь вище зазначену заборгованість за кредитним договором, понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн та понесені судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи в розмірі 130,98 грн.

Відповідач ОСОБА_1 не подав відзив на позов.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 28 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Андрухов В.М. не з`явився, просив справу розглядати за його відсутності, про що зазначив у позовній заяві.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2801657 від 28 травня 2026 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився в судове засідання, судові повістки повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився повторно, відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. ст.223,280 ЦПК України.

У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи

14 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 підписав пропозицію позивача ТОВ «Споживчий центр» укласти електронний кредитний договір (оферту) в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та надав позивачу заявку, яка є невід`ємною частиною цієї пропозиції, з якою він ознайомився в цей же день за посиланням htpp://sgroshi.com.ua/ua/informaciya-o-kompanii згідно з ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ( а.с. 15 звор.- 20 ).

Також, 14 грудня 2025 року відповідач ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Е422 підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 14.12.2025-100001135, який є частиною електронного кредитного договору, укладеного у порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» ( а.с. 20-22 ).

При укладенні вказаного кредитного договору ОСОБА_1 було пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи ВаnkID Національного Банку України ( а.с. 33).

Згідно кредитного договору № 14.12.2025-100001135 від 14 грудня 2025 року, сторони погодили наступні умови кредитування: дата видачі кредиту 14 грудня 2025 року; сума кредиту - 15 000,00 грн; строк, на який надається кредит 140 днів з дати його надання; дата повернення кредиту 02 травня 2026 року; процентна ставка -1% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія за надання кредиту - 15 % від суми кредиту, що дорівнює 2 250,00 грн; у разі прострочення позичальником виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.

У кредитному договорі зазначено реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів 4874-07хх-хххх-0827. Також умовами кредитного договору встановлено та погоджено сторонами графік платежів, в розмір яких входять сума кредиту, відсотки та комісії.

Окрім того, 01 січня 2026 року відповідач ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором К837 підписав відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) укладення додаткового договору до кредитного договору № 14.12.2025-100001135 ( а.с. 26-27).

Згідно умов додаткового договору до кредитного договору № 14.12.2025-100001135, сума кредиту становить 18 000,00 грн, яка складається з усіх траншів (частин суми кредиту), зазначених у Договорі (1 транш) та в укладених сторонами додаткових договорах (чергові транші). Реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання 3 000,00 грн (2 транш) - 4874-07хх-хххх-0827; строк на який надається кредит (2 транш) 122 дні з дати його надання; розмір денної процентної ставки з дати укладення додаткового договору 0,76%; комісія за надання 2 траншу - 15% від суми 2 траншу, що дорівнює 450,00 грн; строк на який надається кредит 140 днів з дати його надання, початок строку перший день надання 1 траншу; у разі прострочення позичальником виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 ЦК України.

Видача кредитних коштів підтверджується довідками ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 22 травня 2026 року №1-2205, згідно яких: 14 грудня 2025 року о 14 год 18 хв 55 с на платіжну карту НОМЕР_1 зараховано 15 000,00 грн, номер транзакції 948937605, призначення платежу видача за договором кредиту № 14.12.2025-100001135; 01 січня 2026 року о 19 год 53 хв 20 с на платіжну карту НОМЕР_1 зараховано 3 000,00 грн, номер транзакції 967143972, призначення платежу - видача траншу за додатковим договором № 14.12.2025-100001135-1 до кредитного договору № 14.12.2025-100001135 (а.с. 28-29).

Отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за договорами виконало в повному обсязі згідно їх умов .

В свою чергу відповідач зобов`язувався повернути кредит, сплатити відсотки за користування ним та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором, однак він свої зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

З розрахунку заборгованості за договором №14.12.2025-100001135 від 14 грудня 2025 року з врахуванням додаткового договору, встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 51 129,02 грн, з яких: основний борг 18 000,00 грн, відсотки 22 560,00 грн, комісія 1 569,02 грн, відсотки нараховані на підставі ст.625 ЦК України 9 000,00 грн ( а.с. 30-31 звор.).

Між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, непогашення відповідачем заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Застосовані норми права та висновки суду за результатами розгляду справи

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч. 1, 2 та ч. 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Принцип оцінки доказів «поза розумним сумнівом» полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, підтверджених доказами.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положення ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Позивачем надано належні та допустимі докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку з укладенням споживчого кредиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, який вважається укладеним у письмовій формі, а також наявності зі сторони відповідача невиконаних зобов`язань щодо повернення тіла кредиту в сумі 18 000,00 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитом

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%. Незважаючи на те, що розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, вони повинні узгоджуватися із нормами законодавства.

Судом встановлено, що договір між сторонами укладено 14 грудня 2025 року, відсотки за користування кредитом позивачем нараховано за період з 14 грудня 2025 року по 02 травня 2026 року, тобто в межах строку кредитування встановленого договором та за відсотковою ставкою в межах визначених Законом України «Про споживче кредитування».

З метою повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, суд перевіряє правильність нарахування відсотків шляхом самостійного їх перерахування.

Згідно п. 6 договору №14.12.2025-100001135 від 14 грудня 2025 року відсоткова ставка -1% за день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.5. додаткового договору від 01 січня 2026 року до договору №14.12.2025-100001135 від 14 грудня 2025 року, у зв`язку із збільшенням суми кредиту змінюється розмір денної процентної ставки та її розрахунок, яка з дати укладення додаткового договору становить 0,76%.

Отже в період з 14 грудня 2025 року по 31 грудня 2025 року, тобто протягом 18 календарних днів тіло кредиту - 15 000,00 грн, щоденна відсоткова ставка - 1%, тому розмір відсотків, які відповідач зобов`язаний був сплатити за цей період становить 2 700,00 грн ( 15 000,00 грн х 1% = 150,00 грн х 18 днів).

В період з 01 січня 2026 року по 02 травня 2026 року, тобто протягом 122 календарних днів, тіло кредиту - 18 000,00 грн, щоденна відсоткова ставка, що погоджена сторонами у додатковому договорі 0,76%, тому розмір відсотків, які відповідач зобов`язаний був сплатити за цей період становить 16 689,60 грн (18 000,00 грн х 0,76% = 136,80 грн х 122 дні).

Загальний розмір відсотків за користування кредитними коштами за період з 14 грудня 2025 року по 02 травня 2026 року становить 19 389,60 грн ( 2 700,00 грн + 16 689,60 грн).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що відповідачем 27 грудня 2025 року сплачено 3 230,98 грн, з яких: 1 130,98 грн позивачем зараховано в рахунок часткової сплати заборгованості за комісією та 2 100,00 грн - в рахунок сплати нарахованих відсотків.

Таким чином, розмір заборгованості за відсотками, який підлягає стягненню з відповідача складає 17 289,60 грн (19 389,60 грн 2 100,00 грн).

Щодо стягнення комісії за надання кредиту

Згідно правової позиції, яку висловила Велика Палати Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Тобто Велика Палата Верховного Суду зробила висновок щодо правомірності встановлення у кредитному договорі комісії за розрахунково-касове обслуговування.

Отже нарахування позивачем комісії за надання кредиту 14 грудня 2025 року в розмірі 15,00 % від суми кредиту, що дорівнює 2 250,00 грн ( 15 000 грн тіло кредиту х 15,00 %), а такожнарахування позивачем комісії за надання додаткових коштів у кредит 01 січня 2026 року в розмірі 15,00% від суми кредиту, що дорівнює 450,00 грн ( 3 000,00 грн тіло кредиту х 15,00 %) та її стягнення кредитором не суперечить вимогам закону.

З розрахунку заборгованості за кредитним договором встановлено, що 27 грудня 2025 року позивачем зараховано 1 130,98 грн в рахунок погашення заборгованості за комісією, тому розмір заборгованості за комісією за надання кредиту, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 569,02 грн ( 2 250,00 грн 1 130,98 грн + 450,00 грн ).

Щодо стягнення заборгованості за відсотками річних нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України

Частиною 1 статті 1050 Кодексу передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти встановлені ст. 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за ч.2 ст. 625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання.

Згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17 березня 2022 року, Прикінцеві та перехідні положення ЦК України доповнено пунктом 18, за змістом якого в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено можливість нарахування сум за ст. 625 ЦК України з 24 лютого 2022 року.

Зазначена позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №206/2984/23.

З огляду на вказане, відповідач звільняється від обов`язку сплати відсотків річних на підставі ст.625 ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 9 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором №14.12.2025-100001135 від 14 грудня 2025 року, з врахуванням додаткового договору від 01 січня 2026 року, в розмірі 36 858,62 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 17 289,60 грн - заборгованість за відсотками, 1 569,02 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Щодо розподілу судових витрат

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи встановлено, що позовна заява подана через систему «Електронний суд» та відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00108670 від 26 травня 2026 року.

Враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог на загальну суму 36 858,62 грн, що становить 72,09 % від ціни позову ( 36 858,62 грн х 100% :51 129,02 грн), тому розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 919,32 грн судового збору ( 2 662,40 грн х 72,09% ).

Водночас відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.4 ч.2 ч.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи, а саме: витрат пов`язаних з направленням відповідачу копії позовної заяви з копіями доданих до неї документів, суду надано квитанцію поштової служби "Е-Пост" № 2083644 від 25 травня 2026 року (а.с.42, 42 звор.) , згідно якої загальна вартість поштового відправлення складає 130,98 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 133, 141, 263-265, 280-284 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.12.2025-100001135 від 14 грудня 2025 року, з врахуванням додаткового договору від 01 січня 2026 року, в розмірі 36 858,62 гривень, яка складається із заборгованості за основним боргом в розмірі 18 000,00 гривень, заборгованості за відсотками в розмірі 17 289,60 гривень та заборгованості за комісією за надання кредиту в розмірі 1 569,02 гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати в розмірі 2 050,30 гривень, які складаються із 1 919,32 гривень судового збору та 130,98 гривень витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського,133-А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 10 серпня 2026 року.

Суддя Р.Г. Могила