Постанова № 138849182, 10.08.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/1663/26

Провадження № 3/348/377/26

10 серпня 2026 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Бурдун Т.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Гураша М.В., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Госедло О.Д., розглянувши об`єднану справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла із Надвірнянського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, пенсіонера, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на якого протягом року не накладали адміністративне стягнення,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП-

встановив:

28.05.2026 року близько 17:00 години ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме ображав її грубою нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, та своїми діями завдав шкоди її психологічному здоров`ю, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Крім того, 05.06.2026 року близько 21:20 години ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в її бік словесних образ, залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода її психологічному здоров`ю, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою суду від 30.07.2026 року справи про адміністративне правопорушення за епізодами від 28.05.2026 та від 05.06.2026 були об`єднані в одне провадження.

Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні себе винним не визнав, зазначив, що він потерпілу не зачіпав та не бив. Він сказав лише потерпілій, щоб вона поставила речі, які вона винесла з будинку. Конфлікт між ними виник щодо майна. Зауважив, що відколи потерпіла почала їздити за кордон, стосунки між ними погіршилися. Він змінив замок у вхідних дверях, оскільки зломився ключ, нові ключі від будинку він потерпілій не дав. Він відмовився від надання пояснень, оскільки не викликав поліцію, тому не бажав нічого підписувати.

Захисник потерпілого адвокат Гураш М.В. підтримав позицію підзахисного, вважав, що його вина не доведена належними доказами. Просив закрити провадження по справі.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона приїхала 5 травня 2026 року, та оскільки двері в будинку були закриті, пішла до невістки. Пізніше прийшла до дому, прибирала в будинку, сапала картоплю, готувала їжу. Чоловік ображав її різними непристойними словами, погрожував, бив ціпком, тому вона викликала працівників поліції. Так само 5 червня говорив неприємні речі, висловлював грубу нецензурну лайку. Вона забрала лише свої речі: праску, фен та піжаму. Ключі від будинку чоловік їй не давав, виганяв з будинку, говорив, що її в будинку нічого не має. Вона знову була змушена викликати працівників поліції. ОСОБА_1 був присутній та чув, коли зачитували протокол. Через таку поведінку чоловіка вона боїться йти додому, не спить, погано себе почуває, стан її здоров`я погіршився. Коли чоловік перебував лікарні, вона здійснювала за ним догляд, також платила гроші, щоб йому допомагали по господарству.

Представник потерпілої адвокат Госедло О.Д. в судовому засіданні підтримав позицію потерпілої, зазначив, що ОСОБА_1 обставини зазначені у протоколах не спростував, від підпису та надання пояснень відмовився. Через неправомірні дії потерпілій заподіяно шкоду психологічного характеру, вона боїться йти додому, ключі від будинку ОСОБА_1 потерпілій дотепер не віддав.

В судовому засіданні поліцейський СРПП Надвірнянського РВП Поварчук С.П. пояснив, що 28.05.2026 надійшов виклик потерпілої про те, що її чоловік вчиняє домашнє насильство. Коли вони прибули на виклик за місцем проживання ОСОБА_1 , то в їх присутності відбулася словесна сутичка, під час якої ОСОБА_1 висловлювався в адресу жінки нецензурною лайкою. В їх адресу ОСОБА_1 також висловлювався агресивно, питав чому вони прийшли, на що йому зробили зауваження. Відмовився від підпису у протоколі, ознайомлення в протоколі та письмових пояснень. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не перебував. Жінка нецензурною лайкою в їх присутності не висловлювалася.

В судовому засіданні поліцейський СРПП Надвірнянського РВП ОСОБА_3 пояснив, що 05.06.2026 надійшов виклик потерпілої про те, що її чоловік забороняє їй забрати власні речі. Коли вони прибули на виклик за місцем проживання ОСОБА_1 , то в їх присутності відбулася словесна сутичка, через особисті речі потерпілої та речі домашнього вжитку. Під час сварки в їх присутності ОСОБА_1 висловлювався в адресу потерпілої нецензурною лайкою, висловлював образи та виганяв з будинку. ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі, ознайомлення в протоколі та письмових пояснень. В стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не перебував. Жінка нецензурною лайкою в їх присутності не висловлювалася.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП, суду були надані такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №440385 від 28 травня 2026 року про адміністративне правопорушення та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №739372 від 05 червня 2026 року;

- витяг з бази «Армор» щодо реєстрації в ЄО № 5129 від 28.05.2026 повідомлення ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_1 виганяє її з помешкання та ЄО №5323 від 05.06.2026 повідомлення ОСОБА_4 про те, що її свекор ОСОБА_1 . б`є дружину та викидає речі;

- заяву потерпілої ОСОБА_2 від 28.05.2026, в якій вона просить вжити заходи щодо її чоловіка ОСОБА_1 , який систематично погрожує їй фізичною розправою та виганяє з будинку;

- письмові пояснення ОСОБА_2 від 28.05.2026, в яких остання зазначає, що після її повернення 05.05.2026 із закордону, між нею та чоловіком ОСОБА_1 виникають конфлікти та він не пускає її до будинку;

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію потерпілої ОСОБА_2 від 05 червня 2026, в якій остання зазначає, що її чоловік ОСОБА_1 виражається в її сторону нецензурними словами намагається вдарити дерев`яною палицею;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 28.05.2026 та від 05.06.2026.

Постановою суду від 30.07.2026 було витребувано з Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області копію відеозапису щодо фіксації подій, які мали місце 28.05.2026 та 05.06.2026. Згідно відповіді Надвірнянського РВП від 05.08.2026 вбачається, що відповідно до Наказу МВС № 1026 від 18.12.2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки,відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису» строк зберігання відеозаписів становить 30 діб, тому надати копію відеозапису з нагрудних бодікамер працівників СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області за 28.05.2026 та 05.06.2026 не представляється можливим.

Заслухавши учасників процесу, пояснення працівників СРПП Надвірнянського РВП, оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до таких висновків.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Поняття адміністративного правопорушення викладено в частині першій статті 9 КУпАП, за змістом якої адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП (в редакції чинній на момент події та на момент розгляду справи) передбачає вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - настання фізичної чи психологічної шкоди.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

В судовому засіданні встановлено, що 28.05.2026 та 05.06.2026 ОСОБА_1 вчинив дії, які виразилися у висловлюванні в адресу потерпілої нецензурної лайки, погроз, образ, позбавлення житла, іншого майна, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої ОСОБА_2 .

Таким чином, дії ОСОБА_1 , суд кваліфікує за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив домашнє насильство, тобто вчинив умисні дії психологічного характеру, внаслідок чого завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не закінчилися.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, не встановлено.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення, слід врахувати характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, сімейний та майновий стан, те, що особа вперше притягується до адміністративної відповідальності.

З 19.12.2024 року набрав чинності Закон України № 3733-IX Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв`язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, стягнення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП визначено у виді штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.

Враховуючи викладене, суддя вважає за необхідне піддати правопорушника такому виду адміністративного стягнення, як штраф, в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченому санкцією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки така міра відповідальності відповідає вчиненому правопорушенню, і є такою, що відповідає меті адміністративного стягнення, встановленого ст. 23 КУпАП.

Одночасно, згідно абзацу 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до стаття 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Так, з огляду на те, що ОСОБА_1 вперше протягом року вчинив домашнє насильство, тобто адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, суд не вбачає необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі.

Крім того, відповідно до п.5 ст. 4 ЗУ Про судовий збір, ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 23,33, 173-2 ч.1, 251, 252, 283, 284 КУпАП, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 копійок / УК у Надвірн.р-ні/ Надвірн.р./21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37951998, номер рахунку: UA268999980313050106000009307, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України)..

Згідно ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня отримання ним постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

На підставі ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови стягується подвійний розмір штрафу з правопорушника, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 10.08.2026.

Суддя Т.А.Бурдун