Постанова № 138849133, 10.08.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3469/26

Провадження № 3/346/823/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м. Коломия

Суддя Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області Сольський В.В., розглянувши справи, які надійшли від Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера,

за ч.1 ст.173-2 та ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої та вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейських при виконання ними службових обов`язків.

Правопорушення вчинено за наступних обставин.

24 червня 2026 року о 22 год 00 хв ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно ОСОБА_2 , а саме висловлювався нецензурною лайкою, ображав, погрожував, принижував честь та гідність потерпілої, чим завдав шкоди психологічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, 24 червня 2026 року близько 22 год 00 хв в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчинив злісну непокору законному розпорядженню поліцейських ОСОБА_3 та Василишина Ю.В., при виконанні ними службових обовязків, а саме не припиняв виражатися нецензурною лайкою, образливо чіпляся та шарпав за форменницй одяг, виривався.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, 24 липня 2026 року подав до суду заяви, в яких просив розглядати справи за його відсутності, вину у вчинених правопорушеннях визнав у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до диспозиції ст. 185 КУпАП адміністративним правопорушенням є злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, у випадку: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та крім визнання вини ОСОБА_1 підтверджується також письмовими матеріалами справи, а саме:

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію ОСОБА_2 від 24 червня 2026 року про та її письмовими поясненнями, де вона зазначила, про обставини конфлікту з ОСОБА_1 , в ході якого останній лаявся нецензурними словами, виганяв із квартири;

- протоколом про адміністративне затримання від 24 червня 2026 року;

- рапортом поліцейського Василишина Ю.В.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, та злісної непокори законному розпоряджненню поліцейських, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 та ст. 185 КУпАП.

Проаналізувавши вищевказані документи, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності інформації, яка міститься у досліджених доказах, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 суд враховує: характер вчинених ним правопорушень; особу правопорушника, ступінь його вини у вчинених правопорушеннях, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП, яка доведена повністю, та доходить переконання, що стосовно останнього слід обрати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до правил ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), то стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Враховуючи те, що вказані правопорушення вчинені однією особою, справи про адміністративні правопорушення надійшли одночасно до суду та передані для розгляду одному судді, вважаю, що ці справи слід об`єднати в одне провадження.

При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує конкретні обставини правопорушень, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності не притягувався.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність правопорушника згідно ст.ст. 34 КУпАП суд визнав щире розкаяння винного.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника згідно ст. 35 КУпАП судом не встановлено.

Згідно з ч. 1 ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Частина друга вказаної статті регламентує, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

ОСОБА_1 вчинив два адміністративні правопорушення, передбачені різними статтями Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відтак, обираючи вид адміністративного стягнення в межах санкції інкримінованих ОСОБА_1 статей, суд призначає стягнення за кожне правопорушення окремо і на підставі ст.36 КУпАП накладає основне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням наведеного, вважаю, що на підставі ст. 36 КУпАП остаточне стягнення повинно бути обрано у виді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою на яку було накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір якого встановлено законом. Відповідно до ст. 4 ч.2 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

А тому, із порушника слід також стягнути судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 173-2, 40-1, 221, 283, 284 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Об`єднати в одне провадження справи 346/3469/26 та № 346/3470/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти № 346/3469/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 та ст. 185 КУпАП, та накласти на нього адміністративні стягнення:

- за ч.1 ст. 173-2 КУпАП - у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

- за ст. 185 КУпАП- у виді штрафу в розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне адміністративне стягнення ОСОБА_1 визначити у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 гривень 60 копійок у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; кодкласифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова у справі про адімінстративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Суддя: Сольський В. В.