Рішення № 138848111, 20.05.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8723/25

(2/199/722/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.05.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Кріпаченко М.Д.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Шашкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», треті особи Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, скасування акту розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2025 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулась позивач із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював на посаді машиніста підземних установок на шахті «Піонер» Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», 23 січня 2025 року із ним стався нещасний випадок, а саме у вказаний день у другу робочу зміну (з 12 години до 20 години) чоловік позивача прибув на територію підприємства, о 12 годині 15 хвилин отримав наряд від механіка дільниці, о 12 годині 30 хвилин направився на своє робоче місце, по дорозі поспілкувався з робочих питань з майстром ОСОБА_4 , однак у 13 годині 40 хвилин того ж дня працівниками шахти, які повертались після закінчення першої зміни, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на виробці на ПК-9 було знайдено тіло чоловіка позивача, яке лежало на підошві виробки на животі, головою у водовідливній канаві без ознак життя. 27 січня 2025 року була створена комісія з розслідування даного нещасного випадку, яка відповідно до акту прийшла до висновку, що нещасний випадок не підпадає під дію пп.6 п.52 «Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, а тому є не пов`язаним з виробництвом. Із цим актом та викладеним у ньому висновком позивач не згодна, оскільки три з семи членів комісії виклали окремі думки, які протилежні за змістом загальному висновку, вважають випадок таким, що пов`язаний з виробництвом, комісія поставилась до проведення розслідування та складення висновку формально, на підприємстві була неналежно організованого медичне обстеження працівників, зокрема позивача, формулювання у акті причини смерті можна оцінювати як уникнення від відповідальності за не проведення медичного огляду на стан здоров`я, позивач заперечує, що її чоловік мав загальне захворювання, стверджує, що ніяких інфарктів у нього не було, на стан свого здоров`я ОСОБА_3 ніколи не скаржився, виявлення ранніх ознак гострих і хронічних захворювань не було. За таких обставин позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просила суд визнати нещасний випадок, що стався з її чоловіком, таким, що пов`язаний з виробництвом, скасувати спірний акт від 14 березня 2025 року за формою Н-1/НП, зобов`язавши відповідача організувати проведення потворного розслідування.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 30 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу відповідний строк для усунення виявлених недоліків позову.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 серпня 2025 року у зв`язку із повним та своєчасним усуненням позивачем виявлених недоліків її позову позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалами Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04, 05, 09 вересня 2025 року, 08 січня 2026 року задоволено клопотання позивача, представника позивача, представника третьої особи про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 04 листопада 2025 року, постановленою без складення окремого документу, однак із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрито, а справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги свого довірителя підтримав, наполягав на задоволенні позову в повному обсязі з викладених у позові підстав та обставин.

Представник відповідача в останнє судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, направив до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з тих підстав, що спірний акт та розслідування нещасного випадку відбулось із дотримання визначених законодавством правил і норм, з урахуванням саме на висновок експерта №17 від 11 лютого 2025 року, через виявлення хронічного захворювання у померлого. Визначення нещасного випадку таким, що пов`язаний із виробництвом, належить виключних повноважень комісії (спеціальної комісії), а не суду. Визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, має місце за обов`язкової сукупності декількох факторів, зокрема, якщо смерть працівника сталася внаслідок впливу небезпечного виробничого фактору, наявність окремих думок членів комісії не є самостійною підставою для задоволення позову. Позивач не позбавлена можливості протягом трьох років з дати отримання спірного акту звернутись до відповідача, Держпраці або її територіального органу із заявою про призначення повторного розслідування за наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії.

Представник третьої особи ГУ ПФ України в Донецькій області в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові пояснення, в яких послався на те, що суд не уповноважений встановлювати пов`язаність нещасного випадку з виробництвом, комісія відповідача дійшла оспорюваного позивачем висновку на підставі висновку експерта із дотриманням встановленого законом порядку.

Представник третьої особи Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці в останнє засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась, надіслала до суду письмові пояснення, в яких позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі, в обґрунтування своєї правової позиції послалась на безпідставність, необґрунтованість та необ`єктивність прийнятого відповідачем рішення з кваліфікації нещасного випадку як такого, який не пов`язаний із виробництвом, оскільки за висновком експерта у померлого виявлено в якості причини смерті ішемічну хронічну хворобу серця, яка належить до тих хвороб, які за законом можуть бути віднесені до причин, які пов`язують нещасний випадок з виробництвом. За останнім медоглядом померлого він був визнаний придатним до роботи, протипоказань не виявлено, на обліку з хронічних захворювань померлий за життя не перебував, а тому нещасний випадок зі смертельним наслідком пов`язаний з виробництвом на підставі пп.6 п.52 порядку №337. Матеріали спеціального розслідування не містять доказів смерті чоловіка позивача від загального захворювання, яке б було підтверджено висновком судово-медичної експертизи.

За таких обставин, керуючись нормами ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд справи по суті за наведеної явки учасників справи.

Вислухавши учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 29 серпня 1987 року було зареєстровано шлюб між позивачем та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією паспорту, копією свідоцтва про шлюб.

26 січня 2021 року чоловіка позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято за переведенням машиністом підземних установок з розряду з повним робочим днем у шахті Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», що підтверджується копією трудової книжки.

23 січня 2025 року чоловік позивач помер, внаслідок чого його виключено зі штату працівників Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», що підтверджується копією свідоцтва про смерть, копією трудової книжки.

14 березня 2025 року складено акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався (сталося/сталася) 23 січня 2025 року о 13 годині 50 хвилин на шахті «Піонер» Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток». Згідно вказаного акту комісія у складі посадових осіб/працівників Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці, ГУ ПФ України в Донецькій області, ДП Добропіллявугілля-видобуток», Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», Донецької обласної ради профспілок провела службове розслідування нещасного випадку, що стався на ПК-9 з`єднального квершлагу горизонту 200 м шахти «Піонер» Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток», потерпілою особою є чоловік позивача. Обставинами нещасного випадку є наступні. 23 січня 2025 року ОСОБА_3 прибув на територію підприємства для виконання роботи у другу зміну (з 12 години до 20 години) згідно графіку виходу робітників дільниці на січень 2025 року, о 12 годині 15 хвилин отримав наряд на відкачування води, перевірку реле витоків, технічне обслуговування ЦНС-300Х360 у центральній гідрокамері (ЦГК-1) шахти Д-2 горизонту 200 м. Після цього ОСОБА_3 , переодягнувшись, отримавши необхідне обладнання, попрямував на робоче місце. На шляху до свого робочого місця чоловік позивача о 12 годині 30 хвилин зустрів у виробці навколоствольного двору в районі центральної гідрокамери (ЦГК-2) шахти гор.200 м майстра гірничого ОСОБА_4 , з яким залишився поспілкуватись з робочих питань. Після цього о 12 годині 30 хвилин ОСОБА_3 пішов на своє робоче місце у центральну гідрокамеру (ЦГК-1) шахти Д-2 гор.200 м. Наприкінці першої зміни приблизно о 13 годині 40 хвилин 23 січня 2025 року працівники шахти ОСОБА_5 . ОСОБА_6 на підошві виробки з`єднального квершлагу гор.200 м на ПК-9 побачили без ознак життя тіло ОСОБА_3 , який лежав на животі головою у водовідливній канавці. Основною причиною смерті стали незадовільні дані або стан здоров`я, раптова смерть настала під час перебування на підземних роботах підвищеної небезпеки внаслідок ішемічної хронічної хвороби серця у вигляді перенесеного в минулому інфаркту міокарду (рубець задньої стінки лівого шлуночку), атеросклеротичного стенозуючого коронаросклерозу та гіпертонічної хвороби. Комісія шляхом голосування членів на підставі простої більшості (три за, чотири проти) дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався з чоловіком позивача, є таким, що не пов`язаний з виробництвом. Викладене підтверджується копією означеного акту розслідування.

Згідно копії тексту окремої думки до спірного акту розслідування від 14 березня 2025 року, складеною головою комісії ОСОБА_7 , нещасний випадок із чоловіком позивача стався під час перебування його на підземних роботах, причиною смерті у відповідності до висновку експерта стала ішемічна хвороба серця, останній медичний огляд померлого було проведено за життя 06 березня 2023 року, за наслідками якого ОСОБА_3 визнаний придбаним до роботи в своїй професії машиніст підземних установок, протипоказань виявлено не було, за медичними документами ОСОБА_3 не перебував на «Д» з приводу хронічних захворювань у лікаря терапевта. Тому за викладених обставин ОСОБА_7 вважає, що нещасний випадок зі смертельним наслідок у з чоловіком позивача пов`язаний з виробництвом на підставі п.п.6 п.52 Порядку 337, а прийняте рішення окремими членами комісії про протилежне є безпідставним, необґрунтованим та необ`єктивним. Аналогічні за змістом окремі думки викладені ще двома іншими членами комісії, яка проводила розслідування нещасного випадку щодо чоловіка позивача, а саме від 13 березня 2025 року ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно висновку експерта №17 від 11 лютого 2025 року смерть чоловіка позивача ОСОБА_3 настала внаслідок сукупності наявних захворювань ішемічної хронічної хвороби серця у вигляді перенесеного в минулому інфаркту міокарду (рубець задньої стінки лівого шлуночку), атеросклеротичного стенозуючого коронаросклерозу, кардіосклерозу та гіпертонічної хвороби серця. Копія висновку експерта наявна в матеріалах справи.

За змістом копії листа Департаменту охорони здоров`я Донецької обласної державної адміністрації від 12 серпня 2019 року гостра серцево-судинна недостатність, зазначена у п.52 (6) Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337, може бути визначена як обставина, за якої нещасний випадок визнається пов`язаним з виробництвом, тощо гостра серцево-судинна недостатність може виникати внаслідок гострої коронарної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця, та є безпосередньою причиною смерті при цих патологічних станах.

Відповідно до копії листа КП «Олександрівський ЦПМСД» від 30 січня 2025 року з 2019 року по дату надання відповіді чоловік позивача на обліку у сімейного лікаря з хронічними захворюваннями не перебував, на амбулаторному лікуванні у вказаному медичному закладі не знаходився.

У відповідності до копії медичної довідки про проходження періодичного медичного огляду працівників №919 від 06 березня 2024 року ОСОБА_3 придатний для роботи за професією.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, КЗпП України, Закону України «Про охорону праці», Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року №337 (далі Порядок №337).

Так, відповідно до ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. За змістом ст.ст.2, 221, 231, 232 КЗпП України працівник має право звернутися до суду для вирішення трудового спору, захисту свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. (Частину першу статті 233 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною) в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат, згідно з Рішенням Конституційного Суду №1-р/2025 від 11 грудня 2025 року).

Положеннями ст.153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця, крім випадків укладення між працівником та роботодавцем трудового договору про дистанційну роботу.

Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Пунктом 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що нещасний випадок обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю працівника або настала його смерть.

Частиною 2 ст.30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про охорону праці».

Нормою ст.171 КЗпП України передбачено, що роботодавець повинен проводити розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Статтею 22 Закону України «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

Пунктом 12 Порядку №337 визначено, що на підприємстві (в установі, організації) утворюється комісія з розслідування нещасних випадків та/або гострих професійних захворювань (отруєнь), що не підлягають спеціальному розслідуванню. Комісія утворюється наказом роботодавця не пізніше наступного робочого дня після отримання інформації про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) від безпосереднього керівника робіт, повідомлення від закладу охорони здоров`я, заяви потерпілого, членів його сім`ї чи уповноваженої ним особи.

Пунктом 29 Порядку №337 передбачено, що факт настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) на виробництві може бути встановлено у судовому порядку. Якщо такий факт встановлено у судовому порядку і нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) не підлягають спеціальному розслідуванню, розслідування організовує підприємство (установа, організація), де сталися такі випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), або його правонаступник у разі реорганізації цього підприємства (установи, організації).

Пунктом 33 Порядку №337 встановлено, що комісія (спеціальна комісія) зобов`язана:

- провести засідання комісії (спеціальної комісії) з розслідування нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), на якому розглянути інформацію про нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), розподілити функції між членами комісії, провести зустріч з потерпілим (членами його сім`ї чи уповноваженою ними особою) та скласти протоколи засідання комісії згідно з додатком 4;

- обстежити місце, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, та скласти відповідний протокол згідно з додатком 5, розробити ескіз місця, де сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння), аварія, згідно з додатком 6 і провести фотографування місця настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), аварії (у разі потреби та можливості); одержати письмові пояснення від роботодавця та його представників, посадових осіб, працівників підприємства (установи, організації), потерпілого (якщо це можливо) згідно з додатком 7, опитати осіб - свідків нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та осіб, причетних до них, згідно з додатком 8;

- вивчити наявні на підприємстві документи та матеріали стосовно нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та у разі потреби надіслати запити до відповідних закладів охорони здоров`я для отримання медичних висновків щодо зв`язку нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) з впливом на потерпілого небезпечних (шкідливих) виробничих факторів та/або факторів важкості та напруженості трудового процесу;

- визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устатковання, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устатковання, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, згідно з додатком 9;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

визначити необхідність проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи тощо для встановлення причин настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- з`ясувати обставини та причини настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння);

- визначити, пов`язані чи не пов`язані нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

- вивчити документи, що дають змогу відстежити походження нехарчової продукції, під час використання (експлуатації) якої сталися нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) або використання (експлуатація) якої могло стати їх причиною (договори, товарно-супровідну документацію тощо), і подати інформацію про таку продукцію та документи про її походження до відповідного органу державного ринкового нагляду (у разі проведення спеціального розслідування);

- розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам та/або гострим професійним захворюванням (отруєнням), у тому числі пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів з охорони праці;

- скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії); у разі настання групових нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) скласти акти за формою Н-1 на кожного потерпілого;

- розглянути та підписати примірники актів за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення), а у разі незгоди члена комісії (спеціальної комісії) із змістом розділів 5, 7, 8 такого акта - обов`язково підписати ці акти з відміткою про наявність окремої думки, яка викладається членом комісії письмово, в якій він обґрунтовано викладає пропозиції до змісту розділів 5, 7, 8 акта (окрема думка додається до цих актів та є їх невід`ємною частиною);

- у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов`язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-1, скласти картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 згідно з додатком 22;

- передати не пізніше наступного робочого дня після підписання актів за формою Н-1 матеріали розслідування та примірники таких актів керівнику підприємства (установи, організації) або органу, що утворив комісію (спеціальну комісію), для їх розгляду та затвердження;

- дотримуватися вимог законодавства про інформацію щодо захисту персональних даних потерпілих та інших осіб, які зібрані в межах повноважень комісії (спеціальної комісії) під час проведення розслідування та задокументовані в акті за формою Н-1.

Пунктом 34 Порядку №337 передбачено, що рішення щодо визнання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) пов`язаними чи не пов`язаними з виробництвом приймається комісією (спеціальною комісією) шляхом голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів членів комісії (спеціальної комісії) голос голови комісії (спеціальної комісії) є вирішальним.

Підпунктом 6 п.52 Порядку №337 визначено, що обставини, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом, є раптова смерть внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком.

Пунктом 53 Порядку №337 визначено, що нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом у разі вчинення потерпілим кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами; смерті працівника від загального захворювання або самогубства, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або відповідною постановою про закриття кримінального провадження.

Пунктом 58 Порядку №337 передбачено, що протягом трьох років з дати отримання акта за формою Н-1 потерпілий, член його сім`ї чи уповноважена ними особа або органи, установи та організації, представники яких брали участь у розслідуванні нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), мають право звернутися до роботодавця, Держпраці або її територіального органу щодо призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) у зв`язку з незгодою з обставинами та причинами настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та/або з висновком комісії, які викладені в акті за формою Н-1. За наявності документів, що можуть суттєво вплинути на висновки комісії (спеціальної комісії), роботодавцем, Держпраці або її територіальним органом (або юридичною особою, яка утворювала комісію, та її органом управління) вживаються заходи до призначення повторного розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння).

За змістом ст.ст.12, 13, 76, 81, 89 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. У постанові від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі №910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі №917/2101/17.

Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №645/5557/16-ц).

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимоги, ґрунтуючи свою правову позицію та результат розгляду справи на наступному.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі №638/2304/17).

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності. Наведені висновки містяться у постановах Верховного Суду від 08 листопада 2023 року по справі №761/42030/21, від 11 грудня 2023 року по справі №607/20787/19.

Верховний Суд зазначає, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі №569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі №910/3907/18, від 09 лютого 2021 року у справі №381/622/17, від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19.

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19 (п.6.21), від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19 (п.54), від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19 (п.99), від 22 червня 2021 року у справі №200/606/18 (п.76), від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19 (п.6.56), від 25 січня 2022 року у справі №143/591/20 (п.8.46), від 23 листопада 2021 року у справі №359/3373/16-ц (п.155).

До виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку належать повноваження з визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, і такий факт не може бути визнаний таким у судовому порядку. Саме комісія (спеціальна комісія) встановлює факт пов`язаності чи непов`язаності нещасного випадку з виробництвом, а суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом. Рішення комісії (спеціальної комісії) та відповідний акт можуть бути оскаржені до суду. У цьому випадку суд має встановити наявність або відсутність порушень при їх складанні, у тому числі й перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний/не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення. Суд не уповноважений встановлювати або вважати доведеним факт пов`язаності чи не пов`язаності нещасного випадку з виробництвом. Такий правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2024 року в справі №227/2301/21, який знайшов своє подальше застосування у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2024 року по справі №932/4119/22, від 05 березня 2025 року по справі №495/7681/22, від 16 квітня 2025 року по справі №405/6833/20.

Суд має право скасувати акт спеціального розслідування професійного захворювання, якщо встановлено, що розслідування проведено неповно, без врахування всіх обставин та без належної оцінки всіх матеріалів розслідування. Встановлення факту пов`язаності чи непов`язаності захворювання з виробництвом належить до виключної компетенції спеціальної комісії з розслідування (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2025 року по справі №750/16665/23).

Закон не вказує, що для вирішення питання, чи є нещасний випадок таким, що пов`язаний чи не пов`язаний із виробництвом, комісія має брати до уваги лише медичний висновок. Підпункт 6 п.52 Порядку №337 не вимагає обов`язкового встановлення причинно-наслідкового зв`язку між умовами праці та раптовою смертю саме внаслідок гострої серцево-судинної недостатності, ішемічного інсульту, серцево-судинної недостатності або порушення мозкового кровообігу під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво (реконструкція, капітальний ремонт), технічне переоснащення шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому на поверхню, що підтверджено медичним висновком, а зазначає, що це є обставиною, відповідно до якої нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються пов`язаними з виробництвом. Підтвердження медичним висновком впливу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу вимагається у разі раптового погіршення стану здоров`я потерпілого, одержання травм або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов`язків, або у разі, коли потерпілий не пройшов обов`язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку, і про це чітко зазначено у пп.7 п.52 Порядку №337. Чіткий перелік обставин, за яких нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) визнаються не пов`язаними з виробництвом, визначено у пункті .53 Порядку №337 від 05 квітня 2022 року по справі №235/6684/20.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то позивачем в рамках її позову у даній цивільній справі заявлено три позовні вимоги, перша з яких визнання нещасного випадку, який стався з чоловіком позивача, таким, що пов`язаний з виробництвом. Вирішуючи вказану позовну вимогу, спираючись на наведені вище правові висновки судів касаційної інстанції щодо способу захисту у даній категорії справ, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні першої позовної вимоги через обрання позивачем неналежного способу захисту, оскільки визнання нещасного висновку таким, що пов`язаний з виробництвом належить до виключної компетенції комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку. При оскарженні в судовому порядку акту комісії (спеціальної комісії) по розслідуванню нещасного випадку суд, вирішуючи позовні вимоги про скасування згаданого акту комісії вирішує питання про наявність або відсутність порушень при його складанні, у тому числі й може перевірити обґрунтованість визнання комісією нещасного випадку таким, що пов`язаний/не пов`язаний з виробництвом, і відповідно до цього ухвалити рішення.

Вирішуючи решту позовних вимог про скасування акту про проведення розслідування нещасного випадку та про зобов`язання відповідача провести повторне розслідування, суд вважає такі позовні вимог правомірними, обґрунтованими та доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню. Правова позиція суду щодо такого результату розгляду зазначених позовних вимог ґрунтується на тому, що в основу спірного акту, яким комісія прийшла до висновку, що нещасний випадок із чоловіком позивача саме не пов`язаний з виробництвом, покладено висновок експерта №17 від 11 лютого 2025 року, в якому зазначено, що причиною смерті чоловіка позивача є сукупність наявних захворювань ішемічної хронічної хвороби серця у вигляді перенесеного в минулому інфаркту міокарду (рубець задньої стінки лівого шлуночку), атеросклеротичного стенозуючого коронаросклерозу, кардіосклерозу та гіпертонічної хвороби серця. Разом з тим, як слідує з копій наявних у справі медичних документів на ім`я чоловіка позивача, останній на обліку лікаря та на амбулаторному лікуванні з приводу хронічних захворювань не перебував, за результатами останнього медичного огляду визнаний таким, що придатний для роботи за професією, а зміст спірного акту, зокрема покази допитаних свідків (колег по роботі), не містить жодних посилань на скарги чоловіка позивача на своє здоров`я, в тому числі і в день загибелі. Відтак, смерть чоловіка позивача сталася раптово, на підземних роботах, першим діагнозом серед сукупності наведених експертом зазначено саме ішемічну хворобу серця, яка підпадає під перелік захворювань, що містяться у пп.6 п.52 Порядку №337 як такі, які пов`язують нещасний випадок з виробництвом. При цьому такий діагноз, вочевидь, не охоплюється поняттям загального захворювання, не підпадає під визначення п.53 Порядку №337. Докази наявності інших обставин, передбачені п.53 Порядку №337, матеріали справи не містять. Вказані обставини належної та повної оцінки у спірному акті не знайшли, а тому з викладеного суд приходить до висновку про передчасність та недостатню обґрунтованість викладеного у спірному акті висновку про непов`язаність з виробництвом нещасного випадку, що стався із чоловіком позивача. Останнє, в свою чергу, зумовлює необхідність задоволення решти позовних вимог скасування спірного акту та зобов`язання відповідача організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку.

Задовольняючи наведені позовні вимоги, суд критично оцінює та не приймає до уваги заперечення сторони відповідача та третьої особи ГУ ПФ України в Донецькій області, які останні наводять у своїх заявах по суті спору, оскільки у спірних правовідносинах позивач оспорює правильність спірного акту та викладеного у ньому висновку про непов`язаність з виробництвом нещасного випадку без надання інших додаткових документів, які не мала комісія при складенні спірного акту, тобто оспорює оцінку обставин та медичних документів, здійснену комісією, а тому за даних обставин спірні правовідносини не підпадають під дію п.58 Порядку №337 та не можуть бути сприйняті судом як не використання позивачем позасудового порядку вирішення спору. Крім того, хибним є твердження сторони відповідача про те, що має бути встановлений причинно-наслідковий зв`язок між нещасним випадком та небезпечними умовами праці чоловіка позивача, оскільки як слідує зі змісту пп.6 п.52 Порядку №337 та однієї із наведених вище правових позицій судів касаційної інстанції пп.6 п.52 Порядку №337 не вимагає обов`язкового встановлення, зокрема на підставі медичного висновку, причинно-наслідкового зв`язку між умовами праці та раптовою смертю внаслідок тих діагнозів, що вказані у цьому підпункті.

Складаючи повний текст даного рішення суду за наслідками розгляду по суті спору сторін, та наводячи у ньому мотивовану оцінку аргументів відповідачів, заявлених як підстави для відмови у задоволенні позову, суд у відповідності до норм ст.10 ч.4 ЦПК України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» враховує практику Європейського суду з прав людини як джерело права, відповідно до якої Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово посилався на те, що згідно ст.6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, ст.6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. (див. Ruiz Torija v. Spain, рішення від 9 грудня 1994 року, Серії А №303-А, с.12, §29; Hirvisaari v. Finland, рішення від 27 вересня 2001 року, заява №49684/99, §30; Van de Hurk v. the Netherlands (Ван де Гурк проти Нідерландів), §61; Garcia Ruiz v. Spain (Гарсіа Руїз проти Іспанії), §26; Jahnke and Lenoble v. France (Янке і Ленболь проти Франції) (dec.); Perez v. France (Перез проти Франції), §81; Салов проти України, рішення від 06 вересня 2005 року, заява №65518/01, п.89)

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, керуючись нормами ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи види судових витрат по справі та результат розгляду справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог судовий збір в розмірі 2422,4 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.2, 153, 171, 221, 231, 232, 233 КЗпП України, ст.ст.13, 22 Закону України «Про охорону праці», ст.ст.1, 30 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», п.п.12, 29, 33, 34, 52, 53, 58 Порядку №337, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 137, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (ЄДРПОУ 43895975; адреса місцезнаходження: 85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2), треті особи Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці (ЄДРПОУ 43866127; адреса місцезнаходження: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82), Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010; адреса місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), про визнання нещасного випадку таким, що пов`язаний з виробництвом, скасування акту розслідування нещасного випадку, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Скасувати акт розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, що стався 23 січня 2025 року о 13 годині 50 хвилин на шахті «Піонер» Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» від 14 березня 2025 року за формою Н-1/НП відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Державне підприємство «Добропіллявугілля-видобуток» (ЄДРПОУ 43895975; адреса місцезнаходження: 85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) організувати проведення повторного розслідування нещасного випадку, що стався 23 січня 2025 року о 13 годині 50 хвилин з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час виконання ним трудових обов`язків на шахті «Піонер» Відокремленого підрозділу «Шахтоуправління «Новодонецьке» Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У порядку розподілу судових витрат стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля-видобуток» (ЄДРПОУ 43895975; адреса місцезнаходження: 85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 2422,4 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.М. Авраменко