Рішення № 138848007, 10.08.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2611/26

Єдиний унікальний № 742/3736/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

при секретарі судового засідання - Рубан Ж.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції учасників справи.

06.07.2026 р. представник ТОВ «ФК «Сіті Колект» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №77224617 від 15.10.2021 р. укладеним між ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем у розмірі 36 494,90 грн., сплаченого судового збору у розмірі 2 662,40 грн, витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн та витрат пов`язаних з направленням документів відповідачу у розмірі 381,74 грн.

Позов обґрунтовувався тим, що 15.10.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77224617, який підписано відповідачем електронним підписом. Згідно умов договору останньому надано кошти у розмірі 12 000,00 грн строком кредитування 14 днів з процентною ставкою 1,99% та сплатою інших платежів згідно умов договору.

03.07.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» укладено договір факторингу №034-030723, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги за договором позики №77224617 від 15.10.2021 р., а в подальшому за договором факторингу від 17.12.2025 №17/12/25-01 до позивача - ТОВ «ФК «Сіті Колект».

Посилаючись на те, що за умовами вказаних договорів факторингу позивач прийняв належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №77224617, а також те, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, останнім заборгованість за договором у розмірі 36 494,90 грн не погашена, представник позивача звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач відзив на позовну заяву подав.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. У позовній заяві представник позивача зазначила про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, у якій зазначив, що вирішення питання щодо стягнення кредитної заборгованості покладає на розсуд суду.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 08.07.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Суд на підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі доказів без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

IV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

15.10.2021 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №77224617, згідно якого відповідачу було надано кредит в розмірі 12 000,00 грн, строком на 14 днів, термін повернення кредиту 29.10.2021 р. /а.с. 13/.

Вказаний договір позики, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, відповідач підписав електронним підписом 15.10.2021р. одноразовим ідентифікатором xIYov8GwUm, паспорт споживчого кредиту до договору підписано одноразовим ідентифікатором J5gf1GI58m /а.с.13 та зв./.

Договором визначено такі ставки відсотків за користування кредитом: знижена процентна ставка 1,8905%, базова - 1,99%, процентна ставка за понадстрокове користування - 2,7%.

Відповідно до п.5.2 договору позики сторони погодили, що позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua.documentslicense/ (надалі правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладання цього договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгація) або застосування автопролонгації, йому зрозумілі.

Згідно п.7.5 Правил надання грошових коштів у позику при кожному подовженні строку користування Позикою, змінюється кінцева дата Строку Позики та кінцева дата строку (терміну) дії Договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, яку Позичальник зазначив як контактну при реєстрації на Сайті, Товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового Строку Позики, кінцевої дати Строку позики, розміру Заборгованості до повернення Позичальником. Крім цього, інформація щодо нової кінцевої дати Строку Позики та розміру Заборгованості доступна Позичальнику в Особистому кабінеті.

Факт зарахування 15.10.2021 р. на банківську карту відповідача № НОМЕР_1 грошових коштів в розмірі 12 000,00 грн, підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 16.04.2026 /а.с.23./.

Згідно інформації наданої ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 21.04.2026 р. вбачається що заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №77224617 від 15.10.2021 р. (сформована станом на 07.07.2023 р., проте нарахована за період з 15.10.2021 р. по 27.01.2022 р) становить 36 494,90грн., з яких: 12 000,00 грн. основна сума боргу, 24 494,90 грн. відсотки /а.с.14-16 зв./.

03.07.2023 р. між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» укладено договір факторингу №034-030723, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передало ТОВ «Сіроко фінанс» право вимоги до боржників зазначених у Реєстрі прав вимоги /а.с.23 зв.-27/.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №07/07/23 від 07.07.2023 р. до договору факторингу №034-030723 від 03.07.2023 р. ТОВ «Сіроко фінанс» набула право грошової вимоги до ОСОБА_1 (1440), згідно договору позики №77224617 від 15.10.2021 р. в розмірі 36 494,90 грн., з яких: 12 000,00 грн. основна сума боргу, 24 494,90 грн. відсотки /а.с.27 зв./.

17.12.2025 р. між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «Сіті Колект» укладено договір факторингу №17/12/25-01, за умовами якого до останнього перейшло право вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників /а.с.28-31/.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №17/12/25-01 від 17.12.2025 р. ТОВ «ФК «Сіті Колект» набула право грошової вимоги ОСОБА_2 (3450), згідно договору позики №77224617 від 15.10.2021 р. в розмірі 36 494,90грн., з яких: 12 000,00 грн. основна сума боргу, 24 494,90 грн. відсотки /а.с.33/.

V. Оцінка Суду.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Судом установлено, що 15.10.2021 р. відповідачем із застосуванням електронного підпису xIYov8GwUm було укладено в електронній формі договір позики №77224617 на загальну суму кредиту 12 000,00 грн, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що сторони досягли усіх істотних умов та уклали кредитний договір.

Отже, між сторонами у справі укладений кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). Тобто, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Судом перевірено ланцюг переходу до правових вимог (від ТОВ «1 Безпечне агентство останніх кредитів» до ТОВ «Сіроко фінанс», а в подальшому до ТОВ «ФК «Сіті Колект») на предмет його безперервності та відповідності суб`єкта відповідно до вимог ст.1079 ЦК України і Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», відповідно до якого фактором може бути банк або інша фінансова установа, а також юридична особа, яка відповідає до закону має право проводити факторингову діяльність.

Позивачем надано витяги з реєстрів прав вимоги/боржників до всіх договорів факторингу (а.с.27 зв., 33), які безпосередньо ідентифікують відповідь та розмір заборгованості, що є достатнім для встановлення факту переходу права вимоги щодо самого спірного зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином виконував кредитні зобов`язання як щодо первісного кредитора, так і стосовно нових кредиторів.

Враховуючи, що відповідач отримав кошти за договором позики, проте не виконав взяті на себе зобов`язання та в добровільному порядку у строки, передбачені договором, отримані в кредит кошти не повернув, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ТОВ «ФК «Сіті Колект», до якого перейшло право вимоги за договорами факторингу №034-030723 від 03.07.2023 р. укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко фінанс» та в подальшому 17.12.2025 р. за №17/12/25-01 між ТОВ «Сіроко фінанс» та позивачем - ТОВ «ФК «Сіті Колект», щодо стягнення суми заборгованості за тілом кредиту 12 000,00 грн.

Щодо вимоги позивача, щодо стягнення з ОСОБА_1 процентів за користування кредитом у розмірі 24 494,90 грн, суд зазначає наступне.

Згідно з умовами договору базова відсоткова ставка становить 1,99 %, строк кредитування становить 14 днів, дата надання позики 15.10.2021 р. по 29.10.2021 р. - дата повернення позики (останній день).

Позивач в обґрунтування продовження строку кредитування за договором позики №77224617 посилається на п.5.2 Договору. Дійсно, розділ 7 Правил надання грошових коштів у позику містить певні умови продовження строку користування позикою. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані фінансовою установою Правила надання грошових коштів у позику були надані при укладенні договору позичальнику та який ознайомився і погодився з ними, підписуючи договір позики, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо пролонгації договору.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені зі сторони у формулярах або інших стандартних формах, які можуть бути укладені лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Цей же кредитодавець як професійний учасник ринку фінансових послуг є автором стандартної форми Правил, саме на ньому лежить процесуальний обов`язок довести, що на момент укладення договору чинна редакція Правил, яка регламентує умови пролонгації, була доведена до повідомлення споживача у спосіб, що дає змогу зберегти та відтворити його зміст (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Позивач такого обов`язку не виконавець: до матеріалів справи не долучено ні відповідної редакції Правил станом на 15.10.2021 р. з відміткою про дату затвердження, ні доказів, направлення її тексту відповідь, ні протоколу підтвердження ознайомлення. Саме загальне (відсильне) посилання в тексті договору на веб-сторінці кредитодавця, зміст якого є одностороннім та зміненим, не замінює собою належне доведення до споживача істотної умови договору і не може розцінюватися як погоджена сторонами умова в розумінні ст.638 ЦК України.

Надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку, в договорі, який безпосередньо підписаний відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому правил приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Тому, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді умови пролонгації по кредиту.

Зазначені правові висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.

До того ж, позивачем не надано доказів вчинення ним дій зазначених у п. 7.5, а саме: після кожного оформлення Пролонгації, на електронну адресу Позичальника, відправлення повідомлення з інформацією про оформлену Позичальником Пролонгацію, яке містить інформацію щодо нового строку позики, кінцевої її дати та розміру заборгованості. Тому, у позикодавця виникло право нарахування процентів за Договором тільки у межах строку його дії - до 29.10.2021 р. /включно/.

Таких же висновків дійшов Верховний Суд у правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, де зазначив, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05 квітня 2023 року, справа №910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до з статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи наведене, підстави для нарахування та сплати відсотків за період з 30.10.2021 р. по 27.01.2022 р., як зазначено у поданому позивачем розрахунку - відсутні. Розрахувати відсотки необхідно в межах строку дії договору, тобто за 14 днів, починаючи з 15.10.2021 р. по 29.10.2021 р., розмір яких складає 3 343,20 грн (12 000,00 грн х 1,99%*14 днів).

Суд наголошує, що підпис позичальника під договором, який містить лише бланкетне посилання на електронний документ на сторонньому веб-сайті, не є доказом укладення угоди про нарахування відсотків поза строком кредитування у письмовій формі.

Саме лише посилання у тексті договору на веб-сайт кредитодавця без фіксації редакції Правил, дати їх затвердження та без підтвердження надання споживачу тексту відповідних умов не може свідчити про погодження позичальником умов щодо пролонгації кредиту чи нарахування процентів поза межами строку кредитування.

Розглядаючи позов у межах заявлених позовних вимог та наданого розрахунку заборгованості, з урахуванням того, що вимоги про стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат позивачем у встановленому законом порядку не заявлялись, а право кредитодавця на нарахування договірних відсотків (ст. 1048 ЦК України) поза межами строку кредитування припинилось 30.10.2021 року, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення будь-яких сум за період прострочення, та вважає за необхідне задовольнити позов ТОВ «ФК «Сіті Колект» частково на загальну суму 15 343,20 грн, з яких: 12 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 3 343,20 грн. - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом.

VІ. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Сіті Колект» задоволено частково, що становить 42% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1 118,20 грн.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача. На підтвердження вказаних витрат суду надано: копію договору № ДО-20260202/001 про надання правової допомоги від 02.02.2026 року укладеного між ТОВ «ФК «Сіті Колект» та адвокатом Богомоловим В.В., прайс-лист до договору про надання правової допомоги, заявку та витяг з акту №844 про надання юридичної допомоги від 01.05.2026, платіжну інструкцію від 15.05.2026 та свідоцтво.

Аналіз норм статей 137, 141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості, співмірності та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 922/2321/20, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та фінансового стану обох сторін.

Принципи обґрунтованості та співмірності включають такі критерії: складність справи та виконаних робіт; час, витрачений на виконання робіт; обсяг наданих послуг; ціна позову та значення справи для сторони.

Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену й типову судову практику з розгляду даної категорії спорів, а також той факт, що обсяг виконаних адвокатом робіт обмежився виключно складенням шаблонної позовної заяви на підставі наданих клієнтом документів, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є очевидно завищеним та неспівмірним із предметом спору.

Керуючись засадами розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи фактичний обсяг наданих послуг та процесуальний результат розгляду справи (часткове задоволення позову на 42%), не співмірность заявлених витрат, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в загальній сумі 3 000 грн.

Щодо витрат пов`язаних з підготовкою, комплектуванням та направленням документів відповідачу у розмірі 381,74 грн, на підтвердження чого позивачем надано Договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025, Додаток №3 до даного договору від 28.01.2026 із зазначенням наданих послуг, Акт наданих послуг №193 від 25.05.2026 р.

Дослідивши які, суд приходить до висновку про стягнення їх з відповідача частково у розмірі 174,11 грн, оскільки друк пакету документів з вартістю 207,63 грн до суду позивачем не був здійснений, такий пакет був направлений позивачем через підсистему «Електронний суд» (ЄСІТС) відповідно до ст.14 ЦПК та Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Керуючись 2,5,10-13,18,141,258-259,263-265,273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» заборгованість за договором позики №77224617 від 15.10.2021 р. у розмірі 15 343 (п`ятнадцять тисяч триста сорок три) грн 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» судовий збір у сумі 1 118 (одна тисяча сто вісімнадцять) грн 21 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням і направленням документів відповідачу, у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн 11 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», код ЄДРПОУ 43950742, пр. Соборності, буд. 30 А, приміщення 321, м. Київ, 02154.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Суддя В.Г. Павлов