Рішення № 138847702, 10.08.2026, Деражнянський районний суд Хмельницької області

Справа № 673/83/26

Провадження № 2/673/350/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Капітана В.А.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи, Ямпільської спеціальної школи Хмельницької обласної ради - Рудь О.В.,

відповідачки - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Деражня цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей Деражнянської міської ради, від імені якої діє Стаднік Володимир Валерійович до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Ямпільська спеціальна школа Хмельницької обласної ради, Хмельницький професійний ліцей та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області про позбавлення батьківських прав,-

встановив:

26 січня 2026 року Служба у справах дітей Деражнянської міської ради, від імені якої діє Стаднік Володимир Валерійович звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Ямпільська спеціальна школа Хмельницької обласної ради, Хмельницький професійний ліцей та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області про позбавлення батьківських прав.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на обліку Служби у справах дітей Деражнянської міської ради перебувають діти, позбавлені батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до рішення Деражнянського районного суду від 10 січня 2024 року справа № 673/537/23, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відібрано у батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення їх батьківських прав.

Мати дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_5 є одинокою матір`ю, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану № 00013748589 від 15.04.2014 року народження, де зазначено, що реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 СКУ. У неповнолітнього ОСОБА_7 є батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який із сином не проживає. Місце проживання батька - АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки, наданої Деражнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області від 18.01.2024 року № 29/31.8-40, державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ст. 126 Сімейного кодексу України.

29 лютого 2024 року неповнолітнім ОСОБА_5 та ОСОБА_8 рішеннями виконавчого комітету Деражнянської міської ради № 49 та № 51 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштовано до Ямпільської спеціальної школи Хмельницької обласної ради на повне державне утримання, де ОСОБА_5 перебуває і сьогодні. Неповнолітній ОСОБА_9 є учнем II курсу Хмельницького професійного ліцею та перебуває на повному державному забезпеченні.

З моменту відібрання дітей у матері та батька без позбавлення їх батьківських прав, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до служби у справах дітей Деражнянської міської ради не зверталися, зустрічей із дітьми не ініціювали, що свідчить про свідоме ухилення від виконання ними батьківських обов`язків відносно дітей. Також із відповідною заявою про поновлення її в батьківських правах до суду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не зверталися.

ОСОБА_2 схильна до зловживання алкогольними напоями, у зв`язку з чим не може покращити умови проживання та виховання дітей. Для неповнолітніх не створено жодних умов для їх проживання та виховання. Мати роботи не шукає, на обліку в центрі зайнятості не перебуває. Батько неповнолітнього ОСОБА_12 - ОСОБА_3 - мобілізований до ЗСУ.

Відповідно до довідки Ямпільської спеціальної школи від 20.01.2026 року, мати ОСОБА_2 жодного разу не відвідувала свою дочку в школі, не цікавилася її життям, станом здоров`я, навчанням та вихованням. Довідкою від 12.12.2025 року Хмельницький професійний ліцей повідомляє, що батьки ОСОБА_4 ніяким чином не беруть участь у його вихованні. До навчального закладу з 01.09.2023 року жоден з батьків не звертався, успіхами дитини у навчанні не цікавився.

Заборгованість матері ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_13 та ОСОБА_7 на 01.11.2025 року становить 100 тис. 695 грн, що підтверджується розрахунком виконавчої служби.

На підставі викладеного представник Служби у справах дітей Деражнянської міської ради Стаднік В.В. просить суд позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 06 лютого 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою суду орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області зобов`язано надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

На виконання вимог зазначеної ухвали суду органом опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області надано висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яким визнано доцільним позбавлення відповідача батьківських прав.

Ухвалою суду від 23.04.2026 підготовче провадження у справі закрито, призначено судовий розгляд по суті із викликом сторін.

Представник Служби у справах дітей Деражнянської міської ради Стаднік В.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та пояснив, що діти на даний час перебувають на повному державному утриманні. ОСОБА_9 -вже досяг повноліття. Зазначав, що з обох батьків стягуються аліменти на утримання дітей, але наразі є заборгованість з їхньої сплати. Батьки із заявами про поновлення батьківських прав до служби не зверталися. Діти самостійно їздили в м. Хмельницький.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, натомість про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала.

Представник Ямпільської спеціальної школи Хмельницької обласної ради Рудь О. В. у судовому засіданні 03.08.2026 пояснила, що неповнолітня ОСОБА_5 навчається у закладі близько трьох років. Мати відвідувала дитину лише два-три рази, з вчителями не спілкується.

Думка та пояснення дітей у судовому засіданні 03.08.2026:

Неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опитувана з урахуванням її віку та рівня розвитку, пояснила, що підтримує щоденне спілкування з матір`ю, має з нею хороші стосунки, отримує від неї періодичну фінансову допомогу та речі. Заперечувала проти позбавлення її матері батьківських прав.

Повнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пояснив, що проживає в гуртожитку у м. Хмельницький та здобуває освіту за спеціальністю «зварювальник» у Хмельницькому професійному ліцеї № 8. З матір`ю спілкується та не бажає, щоб її позбавляли батьківських прав стосовно нього. Щодо батька ОСОБА_3 вказав, що бачив його востаннє у 2025 році. Батько проживає в с. Водички, не працює, матеріальної допомоги йому не надає, по телефону вони не спілкуються. Спілкувався з батьком з приводу позбавлення його батьківських прав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради в судове засідання не з`явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності, висновок про доцільність позбавлення батьківських прав підтримує у повному обсязі.

Представник третьої особи Хмельницького професійного ліцею не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини.

Батьки несуть основну відповідальність за виховання та розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно статті 27 Конвенції, батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально важливим урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття.

Згідно з п. 15 постанови Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до п. 16 вказаної Постанови, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Абзацом 1 і 2 пункту 16 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України встановлено, зокрема, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розглядати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Факт заперечення проти позову про позбавлення батьківських прав свідчить про інтерес батьків до дитини (постанова Верховного суду від 06 травня 2020 року у справі №753/2025/19 (провадження № 61-1344св20).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько чи мати ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

У п.п. 47-49 рішення у справі «Савіни проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Крім того, у даному рішенні Судом звернуто увагу, що при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин не виконання батьками батьківських обов`язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Згідно з вимогами ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що на обліку служби у справах дітей Деражнянської міської ради перебувають діти, позбавлені батьківського піклування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до рішення Деражнянського районного суду від 10 січня 2024 року справа № 673/537/23, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відібрано у батьків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення їх батьківських прав.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_14 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_1 виданого 27.10.2008 року Масівецькою сільською радою Хмельницького району Хмельницької області.

Разом з тим, як встановлено судом із свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Водичківською сільською радою Хмельницького району Хмельницької області на підставі актового запису про народження №4 від 25.10.2010 року, ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Водички Хмельницького району Хмельницької області та її батьками записані ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Згідно з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 15.04.2014 року, в актовому записі про народження №04 від 25.10.2010 року про народження ОСОБА_5 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , відомості про батька записані у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 ОСОБА_16 18.02.2014 року уклала шлюб 18.02.2014 року із ОСОБА_17 та змінила прізвище на « ОСОБА_18 ».

Встановлено, що ОСОБА_4 , навчається в Хмельницькому професійному ліцеї на ІІ курсі (група-23) за спеціальністю «Зварник» на денній формі навчання з 01.09.2023 по 30.06.2027, що підтверджується довідкою наданою Хмельницьким професійним ліцеєм №686 від 12.12.2025. Крім того, у довідці №01-32/485 від 12.12.2025 Хмельницького професійного ліцею повідомлено, що батьки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ніяким чином не беруть участі у його вихованні. До навчального закладу з 01.06.2023 жоден з батьків не звертався, успіхами дитини у навчанні не цікавився. ОСОБА_7 проживає в гуртожитку, батьків не відвідує, матеріальної допомоги від них не отримує.

Згідно з рішенням виконавчого комітету Деражнянської міської ради №158 від 25.08.2025 про продовження перебування дитини, позбавленої батьківського піклування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , в Ямпільській спеціальній школі Хмельницької обласної ради на повному державному утриманні, на 2025/2026 навчальний рік.

Як вбачається з довідки наданої Ямпільською спеціальною школою Хмельницької обласної ради №20 від 20.01.2026 ОСОБА_5 навчається в Ямпільській спеціальній школі Хмельницької обласної ради, в період з 29.02.2024 по 20.01.2026 жодного разу не відвідувала свою доньку в школі не цікавилася її життям, станом здоров`я та вихованням та просять вжити відповідних заходів, щодо ОСОБА_2 ..

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 січня 2024 року відібрано дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення її батьківських прав та відібрано дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 без позбавлення його батьківських прав та одночасно стягнено аліменти на утримання дітей.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області від 29 лютого 2024 року №49 та № 51 про надання статусу дитини, позбавленої батьківського піклування надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування: неповнолітньому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У батьків дитини ОСОБА_14 та ОСОБА_3 , рішенням Деражнянського районного суду від 10 січня 2024 року справа №673/537/23 провадження 2/673/61/24 відібрано без позбавлення батьківських прав неповнолітнього сина ОСОБА_4 ; малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У матері ОСОБА_14 , рішенням Деражнянського районного суду від 10 січня 2024 року справа №673/537/23 провадження 2/673/61/24 відібрано без позбавлення батьківських прав малолітню доньку ОСОБА_5 .

Згідно з висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Деражнянської міської ради Хмельницької області від 27.11.2025 №218 доцільним є позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно її неповнолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, висновком виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області від 10.04.2026 № 382/01-31 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Працівники служби у справах дітей Хмельницької міської ради виїжджали за адресою реєстрації місця проживання батька. Однак умови проживання не обстеженні, оскільки потрапити на подвір`я не вдалося. На засіданні комісії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сказав, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав, оскільки батько не займається його вихованням, нічим не допомагає.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач ОСОБА_3 проходив військову службу у складі Збройних Сил України. Зокрема, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 24.02.2022 № 69/2022 його було призвано на військову службу під час мобілізації.

Надалі відповідач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_4 . Згідно з рішенням військово-лікарської комісії від 16.09.2025 № 2025-0916-1557-4576-3 його визнано непридатним до військової служби. Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 17.10.2025 № 39-РС відповідача звільнено з військової служби, а наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 22.10.2025 № 323 його виключено зі списків особового складу військової частини та направлено для постановки на військовий облік.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року і набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Преамбулою Конвенції визначено, що держави-учасниці беруть до уваги принципи, закладені в Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року. У відповідності до 6 принципу цієї Декларації дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 цього Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Норми Сімейного кодексу України встановлюють обов`язок батьків піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 1 ст. 150, ч. 1, 4 ст.155 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 151 СК України, батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

П. 2 ч. 1 ст. 164 СК України передбачає, що мати, батько можуть бути позбавленні батьківських прав, якщо він, вона, ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

З огляду на роз`яснення, які містяться в абз. 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори , як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 165 СК України вказується, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, такі наслідки передбачені, зокрема, ст. 166 СК України.

З огляду на вищезазначене, суд приймає до уваги, що після відібрання дітей відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до служби у справах дітей з питань їх повернення, налагодження стосунків з дітьми та участі в їхньому житті не зверталися, зустрічей з дітьми не ініціювали, заходів щодо належного виконання батьківських обов`язків не вживали. Відповідно, після застосування до них заходу у вигляді відібрання дітей без позбавлення батьківських прав відповідачі не змінили свого ставлення до виконання батьківських обов`язків.

Суд також бере до уваги, що неповнолітня ОСОБА_5 навчається у спеціальній школі Хмельницької обласної ради на повному державному утриманні, а ОСОБА_4 є студентом Хмельницького професійного ліцею та також перебуває на повному державному забезпеченні. При цьому доказів того, що відповідачі належним чином цікавляться навчанням, станом здоров`я, розвитком та потребами дітей, беруть участь у їх вихованні та матеріальному забезпеченні, суду не надано.

Крім того, відповідно до наданих органом опіки та піклування відомостей, станом на 01 листопада 2025 року за ОСОБА_2 обліковується заборгованість зі сплати аліментів на утримання дітей у розмірі 100 695 грн, що також свідчить про неналежне виконання нею обов`язку щодо матеріального утримання дітей.

Водночас щодо батька ОСОБА_3 , судом установлено, що він не бере участі у вихованні та утриманні сина ОСОБА_4 , не проявляє батьківської турботи, спілкування з дитиною не підтримує та матеріально його не забезпечує, що підтверджується як поясненнями самого неповнолітнього, так і матеріалами справи.

При цьому суд враховує, що відібрання дітей без позбавлення батьківських прав уже застосовувалося до відповідачів, однак після цього їх поведінка не змінилася, а належних дій для усунення причин, які стали підставою для відібрання дітей, ними не вчинено.

За таких обставин суд доходить висновку, що поведінка відповідачів має свідомий та тривалий характер ухилення від виконання батьківських обов`язків, а тому наявні передбачені пунктом 2 частини першої статті 164 Сімейного кодексу України підстави для позбавлення їх батьківських прав.

Позбавлення батьківських прав у даному випадку відповідає найкращим інтересам дітей, оскільки спрямоване на забезпечення їх стабільного розвитку, належного виховання та захисту від подальшого негативного впливу тривалого невиконання батьками своїх обов`язків.

Судом також враховується позиція, викладена у Постанові Верховного Суду від 29 січня 2024 року у справі №185/9339/21, згідно якої, у разі подання позову про позбавлення батьківських прав щодо неповнолітньої дитини, суд не може відмовити у його задоволенні лише з тієї підстави, що за час розгляду цивільної справи і вирішення спору по суті дитина досягла повноліття. Незважаючи на досягнення дитиною повноліття, суд має встановити обґрунтованість чи необґрунтованість передбачених статтею 164 СК України підстав позову про позбавлення відповідача батьківських прав та ухвалити відповідне судове рішення.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Конвенцією про права дитини у ст. 18 визначено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Статтею 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, судом враховується, що у рішенні Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10.01.2024 по справі №673/537/23 констатовано певну винну поведінку відповідачів щодо ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Отже, додані позивачем до позову докази підтверджують факт умисного, систематичного невиконання відповідачами своїх батьківських обов`язків відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та їх свідому відмову від участі в житті дітей.

Під час розгляду справи в суді знайшов підтвердження факт, що ОСОБА_3 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина. Зазначені обставини - доведені факти невиконання відповідачем своїх батьківських обов`язків відносно сина- слугують підставою для позбавлення його батьківських прав.

При цьому суд бере до уваги, що, за поясненнями дітей, зокрема доньки, ОСОБА_2 протягом певного періоду декілька разів телефонувала їй, а також приїжджала та передавала певні речі. Разом з тим, такі поодинокі та епізодичні контакти самі по собі не свідчать про належне виконання матір`ю батьківських обов`язків, оскільки не супроводжувалися систематичною участю у вихованні дітей, їхньому навчанні, розвитку та повсякденному житті, а також вжиттям реальних заходів для відновлення належних сімейних відносин після відібрання дітей.

Суд враховує, що після відібрання дітей ОСОБА_2 не вчинила достатніх та послідовних дій, спрямованих на відновлення сімейних відносин, повернення дітей у сім`ю та належне виконання своїх батьківських обов`язків. Наявність окремих телефонних дзвінків, приїздів чи передачі речей не змінює загальної оцінки її поведінки як такої, що має несистематичний та недостатній характер для забезпечення дітям належної батьківської турботи, виховання та утримання.

11 липня 2017 року Європейським Судом з прав людини було винесено рішення у справі «М.С. проти України», у якому суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати, зокрема, два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є не благодійним.

Отже, позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та позбавлення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 141 ЦПК України встановлює, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В силу вимог ст. 141 ЦПК України, враховуючи задоволення позовних вимог та звільнення позивача у даній категорії справ від сплати судового збору, з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі по 1331,20 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Служби у справах дітей Деражнянської міської ради, від імені якої діє Стаднік Володимир Валерійович до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Ямпільська спеціальна школа Хмельницької обласної ради, Хмельницький професійний ліцей та Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно його сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Роз`яснити відповідачці зміст статті 169 СК України, відповідно до якого мати, батько позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Служба у справах дітей Деражнянської міської ради, адреса: вул. Миру 11/1, каб 207. 208, м. Деражня, Хмельницький район Хмельницька область, 32200, ЄДРПОУ 43974522.

Відповідач: ОСОБА_2 : адреса АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ;

Відповідач: ОСОБА_3 : адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Ямпільська спеціальна школа Хмельницької обласної ради, адреса 30231, Хмельницька обл., Шепетівський р-н., смт. Ямпіль, вул. Центральна, 30, ЄДРПОУ 22989974;

Хмельницький професійний ліцей, адреса 29015, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Озерна, 8, ЄДРПОУ 03071176;

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмельницької міської ради Хмельницької області, адреса 29013, Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, 3, ЄДРПОУ 04060772;

Повний текст рішення складено 10.08.2026.

Суддя: В. Б. Мартинюк